Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових
операцій (РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу
товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності — фізичними
особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством
з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі
шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти
не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за
умови ведення такими особами книг обліку доходів i витрат у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням органу, уповноваженого
проводити державну регуляторну політику.
Згідно зі ст. 2 Закону № 2344-III автомобільний транспорт загального
користування як підгалузь галузі транспорту покликаний задовольняти
потреби населення та суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III однією з основних функцій державного
регулювання діяльності автомобільного транспорту є захист прав споживачів
послуг автомобільного транспорту.
Відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) i виробниками, виконавцями,
продавцями в умовах різних форм власності регулює Закон № 1023-ХІІ,
яким встановлено права споживачів та визначено механізм реалізації державного
захисту їх прав. Законом № 2949-III внесено зміни до Закону № 1023-XII,
зокрема до п. 8 ст. 15, відповідно до якого виконавець залежно від характеру
та специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати
споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи
(надання послуги).
При наданні послуг з автомобільних перевезень розрахунковим документом,
що засвідчує факт надання цієї послуги, є квиток. Відповідно до Правил
надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених
постановою № 176 (далі — Правила), квиток — документ, який на підставі
договору перевезень посвідчує право пасажира на користування автомобільним
транспортом та перевезення за плату багажу (на міських маршрутах — це
закомпостований абонементний або пільговий проїзний квиток). Згідно
з п. 25 Правил квитки на проїзд пасажирів та перевезення багажу на приміських
та міжміських маршрутах продаються на автостанціях, а там, де їх немає,
— кондукторами або водіями автобусів лише на зупинках.
Отже, керуючись Законом № 1023-XII i Правилами, кожен пасажир повинен
одержати розрахунковий документ, що засвідчує отримання ним транспортної
послуги.
Крім того, відповідно до ст. 38 Закону № 2344-III для водія квитково-обліковий
лист є обов’язковим документом на перевезення пасажирів.