Контроль за дотриманням порядку кредитування фізичних осіб на придбання товарів


 

Класифікація кредитів та форми їх надання

Правові засади надання, використання та повернення кредитів, а також регулювання взаємовідносин між суб’єктами (фізичними та юридичними особами) у процесі кредитування визначено Положенням Нацбанку України «Про кредитування», затвердженим постановою Правління Нацбанку України від 28.09.95 р. № 246 (зі змінами та доповненнями).
Кредити, які надаються банками, класифікуються за такими ознаками:
строками користування — короткострокові (до одного року), середньострокові (до трьох років), довгострокові (понад три роки);
забезпеченням — забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантовані (банками, майном третьої особи), з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації), незабезпечені (бланкові);
ступенем ризику — стандартні кредити, кредити з підвищеним ризиком;
методами надання — у разовому порядку, відповідно до відкритої кредитної лінії, гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов’язанням);
строками погашення — водночас, у розстрочку, достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника), з регресією платежів, після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
Фізичні особи можуть користуватися споживчим кредитом, а суб’єкти господарювання — банківським, комерційним, лізинговим, іпотечним, бланковим, консорціумним.
Споживчий кредит надається фізичним особам — резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування, надання послуг i повертається в розстрочку.
Банківський кредит надається суб’єктам кредитування всіх форм власності в тимчасове користування на умовах, обумовлених кредитним договором, виходячи з таких принципів: забезпеченості (наявність у банку права для захисту своїх інтересів); повернення; строковості; платності; цільової спрямованості (вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором).
Комерційний кредит визначає кредитні відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів i характеризує кредитну угоду між суб’єктами господарювання. Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, за якими продавцем надається відстрочка платежу. Погашення комерційного кредиту здійснюється шляхом сплати боржником за векселями, передачі векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ), переоформлення комерційного кредиту на банківський.
Лізинговий кредит (форма майнового кредиту) регулює відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна i супроводжуються укладанням лізингової угоди. При цьому об’єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій тощо) майно. Відповідно суб’єктами лізингу можуть бути лізингодавець (власник об’єкта лізингу, який здає його в оренду), користувач (суб’єкт, що домовляється з лізингодавцем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об’єктом лізингу в межах, установлених лізинговою орендою), виробник (суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).
Іпотечний кредит — надання кредиту під заставу нерухомого майна. Кредиторами можуть бути іпотечні банки (спеціальні іпотечні компанії, комерційні банки). Позичальниками — юридичні та фізичні особи, які мають у власності об’єкти іпотеки (житлові будинки, квартири, виробничі будинки, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника i не є об’єктом застави за іншою угодою) або мають поручителів, які надають під заставу об’єкти іпотеки.
Бланковий кредит надається комерційними банками тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення під зобов’язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки i лише тим позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту.
Консорціумний кредит надається позичальнику банківським консорціумом шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб’єктам господарської діяльності, гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків, зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.
Обов’язок перевіряючого (служби внутрішнього аудиту банку або зовнішнього контролюючого органу) — з’ясувати додержання чинного порядку надання кредиту та виконання обопільних зобов’язань позичальника й кредитора.
Розглянемо методику проведення контролю за дотриманням порядку кредитування фізичних осіб (на придбання товарів, для інвестування в житлове будівництво та на купівлю житла) i юридичних осіб (у тому числі суб’єктів підприємницької діяльності на купівлю автотранспортних засобів, мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва, овердрафтного кредитування суб’єктів) та визначення у процесі перевірки основних напрямів роботи із заставою під час проведення кредитних операцій на прикладі АКБ «Укрсоцбанк».
Фізичні особи у разі потреби можуть скористатися кредитом, який можна отримати в банку, наприклад, для придбання товарів.
Основними нормативними документами, якими керується банк, надаючи кредити фізичним особам, є:
Закон України від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (зі змінами та доповненнями, за текстом — Закон № 1023-ХІІ);
Положення Національного банку України про кредитування, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 28.09.95 р. № 246 (зі змінами та доповненнями);
Порядок кредитування фізичних осіб на придбання товарів, затверджений протокольним рішенням кредитного комітету індивідуального бізнесу АКБ «Укрсоцбанк» від 28.01.2003 р. № 10 (за текстом — Порядок);
Положення про порядок укладання договорів страхування в системі АКБ «Укрсоцбанк», затверджене протокольним рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк» від 22.02.2001 р. № 10 (за текстом — Положення № 10).
Під час проведення контролю за дотриманням порядку кредитування перевіряючий має звернути увагу насамперед на:
дотримання вимог до продавців та покупців (позичальників);
умови кредитування;
правильність надання пакета документів для отримання кредиту;
дотримання схеми кредитування в частині порядку та етапів видачі кредиту;
порядок страхування кредитів;
супровід (моніторинг) кредиту;
порядок повернення кредиторської заборгованості;
пролонгацію терміну дії кредитного договору або частки кредиту.
Перевіряючи дотримання вимог до продавців та покупців (позичальників), необхідно враховувати, що:
банк співпрацює з продавцями, які:
1) є суб’єктами підприємницької діяльності, у тому числі платниками єдиного податку;
2) беруть на себе гарантійні зобов’язання на товар з їх визначенням у гарантійному талоні. Гарантійні зобов’язання продавців споживчих товарів законодавчо регламентовано Законом № 1023-ХІІ.
Кредит надається покупцям, які:
1) отримують дохід у регіоні, за місцем знаходження установи банку;
2) є повнолітніми, дієздатними;
3) є платоспроможними за Методикою розрахунку платоспроможності позичальника, розробленою банком (табл. 1, документ є складовою частиною Порядку).
Під час проведення контролю дотримання умов кредитування слід враховувати такі обставини:
видача кредиту здійснюється для придбання покупцем тільки нового товару безпосередньо у продавця відповідно до двох кредитних договорів: одним передбачено щомісячне погашення кредиту рівними частинами та відсотків, що нараховуються на залишок кредиту, другим — щомісячне погашення рівними частинами кредиту та винагороди;
кредит видається в національній валюті в сумі, що в еквіваленті не менша від 100 дол. США та не більша за 1000 дол. США (у разі придбання меблів — не більша від 2000 дол. США) за курсом Нацбанку України на день прийняття рішення про видачу кредиту. При цьому кредит надається після сплати покупцем продавцю авансу в оплату товару в розмірі не менш як 10 відсотків його купівельної ціни, а максимальний розмір кредиту обмежується відповідно 90 відсотками купівельної ціни товару.
Кредит може надаватися шляхом перерахування кредитних коштів на:
1) поточний рахунок продавця;
2) на поточний рахунок покупця з обов’язковим отриманням письмового розпорядження покупця про зарахування коштів на поточний рахунок продавця;
3) на рахунок банку з подальшим перерахуванням на поточний рахунок продавця (використовується з метою перерахування банком разовим платежем єдиної суми в розмірі вартості придбаного товару, що складається із суми внесеного позичальником до каси банку авансу та суми наданого кредиту).
Встановлений термін кредитування може бути від трьох до дванадцяти місяців, але не більшим від терміну дії гарантійних зобов’язань продавця на товар.
Забезпеченням повернення кредиту є його страхування (ризику неповернення кредиторської заборгованості) за договором страхування кредитів (відповідно до вимог Положення № 10). Розмір страхового тарифу за страхування кредитів доводиться до комітету з управління активами та пасивами банку (КУАП).
Видача кредиту позичальнику, коефіцієнт платоспроможності (Кпп)1 якого за Методикою розрахунку платоспроможності становить 1 — 1,4, здійснюється виключно за наявності поруки підприємства-роботодавця або іншої юридичної (фізичної) особи та за умови підтвердження їх платоспроможності (договори поруки потрібно посвідчувати нотаріально).
Повернення позичальником заборгованості за кредитом має здійснюватися щомісяця — до 20 числа включно починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі кредиту, рівними частинами згідно з графіком (відповідно до договорів про надання кредиту).

1Платоспроможність позичальника визначається співвідношенням його середньомісячного доходу та суми кредиту за формулою:

МД
Кпп = ————- ,
МПК
де: МД — обсяг офіційно підтвердженого середньомісячного доходу позичальника за останні три місяці;
МПК — обсяг середньомісячних платежів за кредитом, який планується до видачі, та відсотки за користування ним (з урахуванням щомісячних платежів за іншими кредитними договорами до установ банків чи фінансових установ) (розраховується як загальна сума кредиту та відсотків за кредитом, поділена на термін дії кредиту (в місяцях)). Значення показника платоспроможності може коригуватися за узгодженням з керівником особи, що приймає рішення, або відповідним кредитним комітетом (Авт.).

Таблиця 1
Методика розрахунку платоспроможності позичальника
Показники Установлене значення
Вік клієнта (25 — 45 років)
+ 0,04
Строк проживання в даній місцевості (понад три роки)
+ 0,01
Місце роботи та стаж роботи на даному підприємстві:
понад рік
+ 0,05
понад два роки
+ 0,09
Службове становище позичальника (обіймає посаду керівника/заступника керівника, головного бухгалтера організації):
до одного року
+ 0,03
до двох років
+ 0,06
понад два роки
+ 0,1
Освіта (вища, вчений ступінь)
+ 0,02
Термін функціонування підприємства:
понад рік
+ 0,02
понад два роки
+ 0,04
Наявність двох утриманців (враховуючи дітей)
– 0,02
Наявність трьох і більше утриманців (враховуючи дітей)
– 0,04


Залежно від коефіцієнта платоспроможності позичальника, скоригованого (у разі потреби) на вищенаведені показники, визначається відповідний клас позичальника (табл. 2).

Таблиці. Файл PDF (22 kb)

Нарахування відсотків за кредитом та відповідно встановлення відсоткової ставки може здійснюватися:
1) на суму фактичної заборгованості за ставкою, не нижчою від мінімальної базової, встановленої КУАП (оформляється кредитний договір за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку);
2) на фіксовану плату (винагороду) за надання кредиту (рівними частками) виходячи із заданої банком прибутковості за відсотковою ставкою, не нижчою від мінімальної базової (оформляється кредитний договір за формою, передбаченою додатком 3 до Порядку).
У разі дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом та з метою досягнення банком запланованого прибутку позичальник сплачує банку відсотки за кредит за ставкою, не нижчою від мінімальної базової, встановленої КУАП із розрахунку на суму кредиту, обумовлену кредитним договором, за фактичний термін користування кредитом (відповідно до кредитного договору за формою, передбаченою додатком 3 до Порядку).
Відсоткова ставка за користування кредитом має встановлюватися індивідуально для кожного позичальника залежно від терміну користування кредитом, розміру авансу, платоспроможності покупця, але не може бути нижчою за мінімальну (базову) відсоткову ставку, затверджену КУАП банку.
Видача кредиту здійснюється за умови сплати покупцем (позичальником) або продавцем, або спільно у відповідній пропорції разової комісії, яка компенсує витрати банку зі сплати страховику страхових платежів. При цьому розмір комісії не може бути меншим від розміру страхового платежу, визначеного за термін дії кредитного договору виходячи зі страхової суми за формулою:
СП = (СК + СПв) х 4% х КД : 365,
де: СП — сума страхового платежу;
СК — сума кредиту;
СПв — планова сума нарахованих відсотків за весь період
користування кредитом;
КД — кількість днів користування кредитом;
4% річних від страхової суми — розмір страхового тарифу
зі страхування кредитів.
Оплата покупцем (позичальником) комісії має здійснюватися відповідно до умов кредитного договору (за формами, передбаченими додатками 3 та 4 Порядку) за «відкриття позичкового рахунку фізичній особі». Оплата продавцем комісії має здійснюватися за наявності відкритого поточного рахунку в установі банку відповідно до умов договору щодо розрахунково-касового обслуговування за «зарахування коштів на рахунки в національній валюті», а за відсутності відкритого поточного рахунку в установі банку — згідно з умовами типового договору щодо прийому платежів від населення на користь юридичних осіб.
Перевіряючи правильність надання пакета документів для отримання кредиту, необхідно з’ясувати повноту надання документів покупцем для отримання кредиту, а також додержання порядку й етапів його видачі (рис. 1).

Рис. 1. Послідовність операцій з кредитування
фізичних осіб на придбання товарів
Умовні позначення:
1 — передача покупцем банку пакета документів для прийняття рішення про видачу кредиту;
2 — повідомлення банком покупця i продавця про прийняття позитивного рішення щодо видачі кредиту;
3 — сплата покупцем авансу на користь продавця (у тому числі через установу банку);
4 — укладення кредитного договору між банком i покупцем (у разі потреби — й договору поруки);
5 — перерахування банком кредитних коштів продавцю;
6 — здійснення установою банку страхування кредиту шляхом оформлення договору страхування кредитів;
7 — передача (доставка) продавцем товару покупцю в користування.

Щоб отримати кредит, покупець повинен надати банку разом з анкетою позичальника (табл. 3) паспорт (копії 2 сторінок, що містять останнє фото, прізвище, ім’я та по батькові, інформацію про дату видачі та орган, що видав паспорт, інформацію про місце прописки), а також копію довідки про присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера; довідку з місця роботи із зазначенням посади та отриманого доходу протягом трьох останніх місяців (з помісячною розбивкою) чи довідку, що підтверджує отримання пенсії в органах соціального захисту протягом трьох останніх місяців (з помісячною розбивкою); документи, що підтверджують інші доходи (за наявності доходу не за основним місцем роботи), зокрема декларацію про доходи станом на останню звітну дату, завірену податковою інспекцією; рахунок-фактуру на товар.
Здійснюючи контроль за порядком та етапами видачі кредиту, слід звертати увагу на те, що важливу роль у кредитуванні фізичних осіб відіграє продавець.
Саме продавець разом з потенційним покупцем визначає товар, бажаний для покупця, й інформує останнього про можливість придбання його з використанням кредиту банку. Після вибору товару потрібної модифікації він же повідомляє й про місце розташування найближчої до майбутнього позичальника установи банку та ознайомлює його з пакетом документів, необхідним для отримання кредиту. А коли вже покупець звернувся до банку з пакетом документів, потрібна ретельна перевірка відповідності їх оформлення установленим вимогам i платоспроможності покупця (за Методикою розрахунку платоспроможності позичальника Кпп має бути більше 1). Під час бесіди з покупцем та на підставі поданих документів необхідно:
з’ясувати правильність заповнення анкети позичальника (табл. 3) в електронному вигляді, його платоспроможність та клас;
з позичальниками, віднесеними до класу «А», показник коефіцієнта платоспроможності яких становить понад 2, оформити кредитні договори i платіжні доручення на перерахування сум кредитів продавцям. Індивідуальний ліміт для менеджера встановлює голова кредитного комітету банку. В усіх інших випадках документи мають передаватися для розгляду особисто голові кредитного комітету банку;
перевірити об’єктивність (протягом дня) отриманих документів (анкет та довідок про заробітну плату), зателефонувавши до бухгалтерії та відділу кадрів підприємства, на якому працює позичальник, про що зробити відмітку в анкеті позичальника (табл. 3). Зазначена відмітка має містити посилання на номер телефону, прізвище, ім’я та по батькові контактної особи на підприємстві, з якою велися переговори. Функцію перевірки даних за рішенням голови кредитного комітету банку може бути закріплено за працівниками відділу безпеки або юридичного відділу;
оформити протоколом кредитного комітету банку рішення про надання кредиту. Не пізніше як наступного робочого дня банк повинен повідомити про нього продавця та позичальника, наголосивши на першочерговості сплати авансу;
після сплати авансу зажадати від позичальника копію відповідного платіжного документа.
________
2Копії всіх документів подаються разом з оригіналами, які після перевірки працівником банку на відповідність копії оригіналу повертаються позичальнику. При цьому на копіях документів проставляються відмітка «з оригіналом звірено», дата та підпис вищезазначеного працівника, i вони додаються до кредитної справи. Під час подання установі банку необхідних документів позичальнику рекомендують для забезпечення гарантованого своєчасного погашення кредиту оформити заяву на ім’я керівника підприємства за основним місцем роботи про утримання коштів із його заробітної плати в рахунок безготівкового погашення заборгованості за кредитом (Авт.).


Після підписання сторонами кредитного договору покупець здійснює оплату комісії банку, а банк відкриває позичковий рахунок позичальнику й перераховує кредитні кошти на користь продавця. Продавець не пізніш як другого робочого дня від дати повного розрахунку покупця за товар (при здійсненні поставки товару на замовлення — не пізніше обумовленої дати поставки товару) має передати товар позичальнику в постійне користування з необхідними документами (технічним паспортом, інструкцією з експлуатації, гарантійним талоном тощо).
Перевіряючи додержання порядку страхування кредитів, слід враховувати, що взаємодія установ банку та страховика визначається технологічною картою «Страхування кредитів, наданих фізичним особам». У процесі страхування кредитів цей порядок діє на етапах їх надання; пролонгації термінів дії кредитних договорів чи пролонгації часток кредиту; дострокового повернення кредитів, тобто до настання кінцевої дати припинення страхування; виникнення простроченої заборгованості позичальника; настання страхового випадку та сплати страховиком страхового відшкодування; сплати позичальником або третьою особою коштів за договором кредиту після зарахування установою банку коштів страхового відшкодування, що надійшли від страховика.
Супроводжуючи кредит (здійснюючи його моніторинг), працівник банку повинен стежити за забезпеченням повернення чергового платежу за кредитом та сплати нарахованих відсотків (винагороди) позичальником у терміни, визначені кредитним договором. Для цього банк до п’ятого числа кожного місяця повинен інформувати позичальника про суму кредиторської заборгованості, яку необхідно сплатити. У разі затримки позичальником повернення чергового платежу за кредитом чи сплати відсотків, винагороди за користування кредитом працівник банку не пізніше п’ятого робочого дня усно та письмово повинен інформувати позичальника, що частку кредиту (траншу) (відсотки, винагороду) віднесено до розряду прострочених з нарахуванням відповідних штрафних санкцій i її має бути погашено до 20 числа (включно) наступного місяця.
У разі погашення заборгованості (частки кредиту (траншу), відсотків, винагороди) до визначеного 20 числа (включно) залишок суми кредиту вважатиметься строковим i не підлягатиме достроковому поверненню. У разі ж непогашення простроченого траншу кредиту (відсотків, винагороди) працівник банку не пізніше другого робочого дня усно та письмово повинен інформувати позичальника про настання 20 числа наступного місяця (тобто через два місяці затримки в погашенні першого несплаченого траншу кредиту (відсотків, винагороди)) — дати дострокового припинення дії кредитного договору, але й при цьому заборгованість та нараховані штрафні санкції підлягатимуть поверненню в повній сумі. Після віднесення траншу кредиту (відсотків, винагороди) позичальника до розряду прострочених працівник банку не пізніше наступного робочого дня письмово інформує також службу безпеки для вжиття відповідних заходів. Якщо покупець придбав товар неналежної якості, тобто товар з виробничими дефектами, то діє порядок, що грунтується на нормах Закону № 1023-ХІІ (ст. 14).
Перевіряючи дотримання порядку повернення кредиторської заборгованості, необхідно пам’ятати, що повернення кредиту може здійснюватися:
безпосередньо позичальником готівкою до каси банку або безготівково шляхом перерахування коштів з власного поточного чи карткового рахунку;
підприємством-роботодавцем 3 за основним місцем роботи позичальника безготівково шляхом утримання коштів із його заробітної плати;
поручителем або третьою особою безготівково.
Пролонгацію терміну дії кредитного договору або частки кредиту може бути проведено під час дії договору за клопотанням позичальника i лише один раз терміном до одного місяця. Пролонгація понад один раз або терміном понад один місяць можлива лише за рішенням відповідного кредитного комітету головного банку.
Вважаємо, що додержання зазначених аспектів порядку кредитування фізичних осіб на придбання товарів, з одного боку, забезпечить стабільність фінансового стану всіх сторін кредитного договору, а з іншого — дасть змогу запобігти фінансовим порушенням у позичальника (банку).

3За наявності у позичальника поточного (карткового) рахунку, відкритого в установі банку, рекомендується на місцях вирішувати питання про можливість застосування договірного списання коштів в рахунок погашення заборгованості (Авт.).

Євгенія КАЛЮГА,
завідувач кафедрою бухгалтерського обліку
Національної академії ДПС України

 
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 35 вересень 2003 року