Законом визначені штрафи не у жорстко фіксованих сумах, а в розмірі до 1, 5 або 10 відсотків доходу залежно від виду порушення та конкретних обставин справи.
При визначенні розмірів штрафів органами Комітету враховуються істотність впливу порушення на стан конкуренції на відповідних ринках, розмір незаконно одержаного прибутку в результаті зловживань монопольним становищем, суми завданих контрагентам збитків, повторність і тривалість порушення, поведінка підприємця після виявлення ознак порушення, поведінка відповідача в процесі розслідування, його фінансове становище тощо.
Найвищі санкції передбачені за антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним становищем та за невиконання рішень органів Комітету або виконання їх не в повному обсязі. Відповідно до ст. 52 штраф за такі дії чи бездіяльність може досягати 10 відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Причому слід звернути увагу на те, що за базу, від якої нараховуються ці відсотки, береться не лише виручка від частини діяльності підприємця, в межах якої відбулося порушення, а від усієї виручки суб'єкта господарювання. Наприклад, підприємство-монополіст випускає сто найменувань різних видів продукції. Зловживання монопольним становищем виявлено при реалізації одного конкретного виду товару. Але штраф буде нараховуватись у відсотках до виручки від реалізації усіх ста найменувань продукції.
Якщо суб'єкт господарювання працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від доходу за весь час роботи до моменту прийняття рішення про накладання штрафу. Якщо ж виручки зовсім немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф може бути накладений у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 340 тис. гривень (розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на сьогодні складає 17 грн.).
Якщо суб'єкт господарювання в результаті порушення отримав незаконний прибуток, який перевищує 10 відсотків доходу (виручки) від реалізації, штраф може бути значно вищий. При цьому він все ж таки не повинен перевищувати потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.
За порушення порядку подання інформації Антимонопольному комітету, схилення підприємців до вчинення порушень конкурентного законодавства і сприяння таким порушенням, а також створення обмежень підприємцю за факт звернення до Анти-монопольного комітету і за створення перешкод працівникам Комітету у проведенні перевірок чи накладенні арешту на майно ст. 52 Закону "Про захист економічної конкуренції" передбачений штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. А у випадках відсутності інформації про виручку штраф може становити до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис. грн.).
Решта порушень, які складають найбільшу кількість у переліку видів порушень, визначених ст. 50, караються штрафом у розмірі до п'яти відсотків доходу, а у випадках, коли доходу немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету не надав інформацію про розмір доходу, штраф накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 тис. грн.).
Вчинення порушником дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення АМК штрафів, передбачених Законом "Про захист від недобросовісної конкуренції", а також адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. При накладанні штрафів Комітетом окремо розглядаються юридичні особи та об'єднання, що є суб'єктами господарювання, і такі, що не є суб'єктами господарювання. У першому випадку за недобросовісну конкуренцію може бути накладений штраф у розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, робіт, послуг господарюючого суб'єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. А якщо обрахування виручки підприємця неможливе або виручка відсутня, штраф на нього накладається у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ж санкції застосовуються до юридичних осіб, їх об'єднання та об'єднання громадян, що не є господарюючими суб'єктами, то штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадках, коли недобросовісну конкуренцію допускають громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, або громадяни, що не є підприємцями, — вони несуть адміністративну відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 52 Закону "Про захист економічної конкуренції" рішення про накладення штрафів у розмірах понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно АМК або його Адміністративною колегією. На думку законодавця, це повинно попередити можливі ко-рупційні дії при прийнятті рішень. Порівняно невеликий штраф може накладатися територіальним відділенням Комітету або державним уповноваженим. А якщо нарахований штраф у справі, що ними розслідується, перевищує 17 тис. гривень, то рішення про його накладення має приймати Комітет чи колегія. Якщо порушником є суб'єкт господарювання, який складається з кількох юридичних чи фізичних осіб, то для розрахунку доходу (виручки) від реалізації сумуються відповідні показники усіх осіб, що входять до складу групи. Цей суттєвий нюанс дуже часто не враховується. Така проблема часто виникає, зокрема, в практиці контролю за концентрацією. Нерідко інвестор орієнтується лише на свої фінансові показники і не враховує активи пов'язаних із ним структур. У результаті складається враження, що порогові показники не перевищені, тому концентрація не вимагає дозволу Комітету. Це непорозуміння є основою значної частини порушень. Відповідно до зазначеного, штраф, по суті, теж накладається не на основного інвестора-заявника, а на групу юридичних і фізичних осіб, які пов'язані з ним відносинами контролю і можуть у результаті порушення отримати переваги в конкуренції. Інша справа, що сплачувати цей штраф вони можуть як солідарне, тобто кожен свою частку, так і відразу всією сумою, якщо її візьме на себе один учасник. Тут можливі й інші варіанти. Зокрема, весь штраф можуть на себе взяти кілька учасників концентрації, які входять до складу суб'єкта господарювання. Сплата штрафу у повному обсязі однією юридичною чи фізичною особою або кількома особами звільняє від сплати штрафу інших осіб, за яких цей штраф було сплачено.
Штраф має бути сплачений у тридцятиденний строк із дня одержання рішення про його накладення. За кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми. При цьому, відповідно до ст. 56 Закону "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу. Це положення було введено до Закону, можна сказати, на вимогу практики. У практиці застосування антимонополь-ного законодавства траплялися непоодинокі випадки, коли за досить тривалий тері|ін розгляду судом оскарження рішень про накладення штрафу нарахована пеня у багато разів перевищувала сам нарахований штраф. Оскільки мета діяльності Комітету — все ж не наповнення державного бюджету, а припинення порушень, то доречним є обмеження періоду нарахування пені.
Нарахування пені припиняється, якщо за зверненням органів Комітету суд прийняв рішення про стягнення штрафу. З дня прийняття такого рішення пеня уже не нараховується. Крім того, нарахування пені тимчасово зупиняється на час розгляду, перевірки чи перегляду судом, арбітражним судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) суду, арбітражного суду в порядку нагляду або за нововиявленими обставинами.
Якщо сплата штрафу надто обтяжлива для порушника, він може звернутися з проханням збільшити період, за який потрібно його перерахувати. Відповідно до ст. 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
Система санкцій за порушення конкурентного законодавства, крім штрафів, включає в себе адміністративну та кримінальну відповідальність, відшкодування завданих збитків, скасування реєстрації підприємства, примусовий поділ монопольних утворень. Про це — в наступних статтях.