ПРАВО НА ПІЛЬГИ


Чи мають пільги з оплати житлово-комунальних послуг вдова і неповнолітній син військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, але смерть його не пов'язана з виконанням службових обов'язків? У місцевому теплопостачальному підприємстві в наданні пільг цим особам відмовляють, мотивуючи це тим, що як чоловік помер, то й пільги з оплати теплопостачання надаватися не будуть. Чи правомірно це?


Згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців, які проходять службу на території України, і військовослужбовців — громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами країни; членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти або стали інвалідами при проходженні військової служби.

Пунктом 6 ст. 12 цього Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено надання права військовослужбовцям та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти або стали інвалідами при проходженні військової служби, на 50-відсоткове зниження плати за користування житлом (квартирної плати) та* плати за комунальні послуга (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності, в межах норм, передбачених чинним законодавством.

Законом "Про Державний бюджет України на 2003 рік" дію Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у поточному році не призупинено і тому послуга теплопостачальних підприємств із пільговою оплатою членам сімей військовослужбовців, які загинули при проходженні військової служби, повинні надаватися незалежно від того, чи мають теплопостачальні підприємства компенсацію за рахунок коштів бюджету втрат від надання послуг, чи ні.

Статтею 40 Закону "Про Державний бюджет України на 2003 рік" передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби та ветеранам органів внутрішніх справ, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот. Державі це обійдеться більш ніж у два мільярди гривень.

Статтею 60 згадуваного Закону на цей бюджетний рік введено деякі обмеження щодо кола членів сімей пільговиків. Зокрема, встановлено, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років), член сім'ї, який проживає разом з інваліцом війни І групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі, непрацездатні батьки та особи, яга знаходяться шд опікою та піклуванням громадян, що мають право на пільга.

Крім того, надано право органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування призначати житлові субсидії особам, які згідно із законодавством повинні забезпечуватися безоплатним житлом, опаленням та освітленням, за умови їх відмови користуватися такими пільгами.

Отже, у 2003 р. вдова і неповнолітній син військовослужбовця, який загинув під час проходження служби, мають право на отримання встановлених законодавством України пільг щодо оплати житлово-комунальних послуг.


Чи залишаються пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг за членами сім'ї осіб начальницького складу органів внутрішніх справ після їх смерті? Йдеться про вдову і неповнолітнього сина колишнього працівника міліції, який вийшов на пенсію, маючи 19 років вислуги. Статусу ветерана органів внутрішніх справ не мав. Через п'ять років після виходу на пенсію він помер.


Згідно із ст. 22 Закону "Про міліцію" працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка на оплату жилої площі, комунальних послуг та палива.

При цюму в ст. 22 Закону "Про міліцію" зазначається, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Статтею 23 даного Закону встановлено, що за дітьми працівника міліції, який загинув або помер у зв'язку з виконанням службових _ обов'язків, до досягнення ними повноліття, а також за непрацездатними членами сім'ї, які перебували на його утриманні, зберігається право на пільга щодо оплати житла, комунальних послуг, палива.

Тобто, Законом передбачається збереження пільг за дітьми працівника міліції, який помер у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Основні засади державної політики щодо ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ визначені Законом "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист".

Статтею 7 згаданого Закону передбачено, що вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні, користуються пільгами, передбаченими пунктами 6—9 ст. 6 цього Закону. Зокрема, це 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуга (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуга), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби і ветеранами органів внутрішніх справ і членами їх сімей, які проживають разом із ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення; право на безоплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сімей житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду тощо.

Згідно із ст. 5 цього ж Закону ветеранами військової служби і ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України:

а) які бездоганно прослужили на військовій службі і в органах внутрішніх справ 25 і більше років у календарному або ЗО та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;

б) інваліди І та II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби чи при виконанні службових обов'язків з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю;

в) інваліди І та II груп, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ 20 років і більше;

г) військові пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР.

Сторінку підготувала Віра КРАВЦОВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 39 (431) 27 вересня- 3 жовтня 2003 р.