Міжнародна конвенція
щодо співробітництва у галузі безпеки
аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ"
( Про приєднання до конвенції див. Закон
N 1339-IV ( 1339-15 ) від 26.11.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.216 )
Дата підписання: 13.12.1960
Дата ратифікації: 26.11.2003
Дата набуття чинності: 01.05.2004
Офіційний переклад
Федеративна Республіка Німеччина,
Королівство Бельгія,
Французька Республіка,
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії,
Велике Герцогство Люксембург,
Королівство Нідерланди,
зважаючи на те, що введення в експлуатацію і широке
використання газотурбінних транспортних повітряних суден можуть
призвести до далекосяжних змін в організації керування повітряним
рухом,
зважаючи на те, що з організаційної точки зору сучасні типи
повітряних суден характеризуються:
- високими швидкостями,
- необхідністю, з міркувань рентабельності, мати здатність
безперервно набирати висоту на високій швидкості до оптимальних
робочих висот і перебувати на цих висотах до моменту якомога
більшого наближення до пункту призначення повітряного судна,
зважаючи на те, що ці характеристики означають не лише
адаптацію або реорганізацію існуючих методів і засобів керування,
але й створення, вище певного рівня, нових районів польотної
інформації, організованих у цілому чи частково у диспетчерські
райони,
зважаючи на те, що з огляду на швидкий прогрес у технічному
розвиткові таких повітряних суден керування повітряним рухом на
великій висоті не може більше розглядатися у вузьких межах
національних кордонів більшості європейських країн,
зважаючи, таким чином, на доцільність створення міжнародної
організації щодо контролю повітряного простору, який виходить за
межі території окремої держави,
зважаючи на те, що відносно нижнього повітряного простору у
деяких випадках може бути корисною передача служби керування
повітряним рухом над частиною території держави однієї з
Договірних Сторін вищезгаданій міжнародній організації або іншій
Договірній Стороні,
зважаючи, крім того, на те, що міжнародний контроль
передбачає прийняття спільної політики і стандартизацію приписів
на основі "Стандартів і рекомендованих правил Міжнародної
організації цивільної авіації (ІКАО)" з належним урахуванням вимог
національної оборони,
зважаючи, крім того, на бажаність узгодження заходів держав у
підготовці персоналу аеронавігаційних служб та у сфері вивчення й
дослідження проблем повітряного руху,
домовились про таке:
Стаття 1
1. Договірні Сторони погоджуються зміцнювати співробітництво
у питаннях аеронавігації і, зокрема, передбачити спільну
організацію служб керування повітряним рухом у верхньому
повітряному просторі.
2. З цією метою вони засновують цим документом "Європейську
організацію з безпеки аеронавігації" (ЄВРОКОНТРОЛЬ), далі -
"Організація". Організація складається з двох органів:
- "Постійної комісії з безпеки аеронавігації", далі -
"Комісія";
- "Агентства служб керування повітряним рухом", далі -
"Агентство", Статут якого є Додатком до цієї Конвенції.
3. Місцем перебування Організації є Брюссель.
Стаття 2
1. Кожна з Договірних Сторін може, щодо нижнього повітряного
простору і з урахуванням практичних експлуатаційних вимог,
подавати Комісії прохання про прийняття рішення щодо повної або
часткової передачі керування повітряним рухом у її нижньому
повітряному просторі Організації або іншій Договірній Стороні.
2. В останньому випадку утримання від голосування третьої
Договірної Сторони не є перешкодою для чинності рішення Комісії,
незважаючи на положення пункту 2 статті 8 цієї Конвенції.
3. Положення цієї статті, що стосуються можливості для
будь-якої з Договірних Сторін повністю або частково доручити іншій
Договірній Стороні керування повітряним рухом у нижніх шарах її
повітряного простору, не вважаються такими, що обмежують право
Договірних Сторін укладати між собою двосторонні угоди з цією ж
метою.
Стаття 3
Для цілей цієї Конвенції вираз "повітряний рух" поширюється
на цивільну авіацію, а також на військові, митні та поліцейські
повітряні судна, які підпадають під дію правил Міжнародної
організації цивільної авіації (ІКАО).
Стаття 4
Організація є суб'єктом права. На території держав Договірних
Сторін вона у повному обсязі володіє правоздатністю, на яку мають
право корпоративні організації згідно з національним
законодавством. Крім того, Організація має право на придбання і
передачу рухомого й нерухомого майна і на звернення до суду. Якщо
інше не передбачено цією Конвенцією або Статутом, що додається до
неї, Організацію представляє Агентство, яке діє від її імені.
Управління майном Організації здійснює Агентство.
Стаття 5
Комісія складається з представників Договірних Сторін. Кожна
Договірна Сторона може мати двох представників, але лише один
голос.
Стаття 6
1. Метою Комісії є сприяння, у співпраці з національними
військовими відомствами, здійсненню заходів з монтування й
експлуатації об'єктів, призначених для:
- забезпечення безпеки аеронавігації,
- забезпечення організованого, упорядкованого й швидкого
потоку повітряних перевезень у межах визначеного повітряного
простору під суверенітетом Договірних Сторін або простору,
керування повітряним рухом у межах якого доручено цим Сторонам
згідно з міжнародними угодами.
2. У зв'язку з цим Комісія відповідає за:
a) вивчення, на основі "Стандартів і рекомендованих правил
Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)" і з урахуванням
вимог національної оборони, можливостей стандартизації
національних нормативних документів, що регламентують повітряний
рух, і стандартизації роботи служб, відповідальних за забезпечення
безпеки й регулювання повітряного руху;
b) сприяння спільній політиці, якої слід дотримуватися щодо
радіотехнічних засобів, засобів телекомунікації і відповідного
бортового обладнання, призначеного для гарантування безпеки
повітряних суден;
c) сприяння й координування досліджень, пов'язаних з
аеронавігаційними службами й об'єктами з урахуванням технічних
досягнень, і, за необхідності, вивчення змін та доповнень до
регіональних аеронавігаційних планів, що подаються до Міжнародної
організації цивільної авіації;
d) визначення, згідно з положеннями статті 38 цієї Конвенції,
режиму повітряного простору, керування повітряним рухом в якому
покладено на Агентство; здійснення повноважень, які переходять до
Комісії на підставі статті 2 цієї Конвенції;
e) визначення політики, якої має дотримуватися Агентство щодо
оплати послуг, наданих користувачам і, там, де це можливо,
затвердження тарифів і умов застосування зборів, встановлених
Агентством;
f) вивчення заходів, призначених для сприяння фінансуванню
капіталовкладень, необхідних для функціонування Агентства або, у
більш загальному розумінні, служб Договірних Сторін, які беруть
участь у роботі з гарантування безпеки повітряного руху;
g) здійснення повноважень із загального нагляду за діяльністю
Агентства на виконання статті 20 цієї Конвенції і статті 8, статті
9, статті 10, статті 11, статті 12, пункту 3 a) статті 13, пункту
2 статті 14, пункту 2 статті 17, пунктів 2 та 4 статті 23, пункту
3 статті 28, пунктів 1 і 3 статті 29, пункту 1 статті 30, пункту 1
статті 34 і статті 37 Статуту, що є Додатком до цієї Конвенції.
Стаття 7
Для виконання своїх завдань Комісія:
a) розробляє рекомендації у випадках, що підпадають під дію
пункту 2, a), b) і c) статті 6 цієї Конвенції;
b) приймає рішення у випадках, що підпадають під дію пункту 1
статті 2, пункту 2 d) статті 6, пункту 2 статті 9, пункту 2 статті
12 і статті 13 цієї Конвенції;
c) видає директиви Агентству у випадках, що підпадають під
дію пункту 2 e) і пункту 2 f) статті 6 та статей 20 і 31 цієї
Конвенції;
d) вживає всіх необхідних заходів для здійснення функцій, які
переходять до неї згідно з пунктом 2 g) статті 6 цієї Конвенції;
e) у разі необхідності, передає спори до арбітражного суду,
передбаченого пунктом 1 статті 33 цієї Конвенції.
Стаття 8
1. Рекомендації розробляються більшістю членів Комісії.
Представники заінтересованих Договірних Сторін пропонують
компетентним органам своїх відповідних держав усі необхідні заходи
для реалізації рекомендацій, погоджених ними у Комісії.
2. Рішення приймаються Комісією одностайно. Вони є
обов'язковими для кожної Договірної Сторони.
3. Директиви Комісії ухвалюються більшістю голосів Договірних
Сторін, при цьому мається на увазі, що:
- ці голоси підлягають оцінюванню за таблицею, наведеною
нижче у статті 9, яке здійснюється на основі валових національних
продуктів Договірних Сторін,
- ці голоси подані більшістю Договірних Сторін.
4. Рішення на основі обговорень згідно з пунктами d) і e)
статті 7 приймаються відповідно до правил, наведених у пункті 3
цієї статті, за винятком випадків, коли згідно з чітко
сформульованими положеннями Конвенції або Статуту, що додається до
неї, застосовуються інші правила.
Стаття 9
1. Нижче подається оцінювальна таблиця, згадана у попередній
статті:
Оцінювальна таблиця
Валовий національний продукт (ВНП)
відповідно до факторних витрат і поточних цін
у мільярдах нових французьких франків
Кількість
голосів
Менше 10 1
Від 10 включно до 20 2
Від 20 включно до 30 3
Від 30 включно до 46 2/3 4
Від 46 2/3 включно до 63 1/З 5
Від 63 1/3 включно до 80 6
Від 80 включно до 110 7
Від 110 включно до 140 8
Від 140 включно до 200 9
Від 200 включно до 260 10
Від 260 включно до 320 11
Від 320 включно до 380 12
Після цього додається один голос для кожного подальшого
приросту у шістдесят мільярдів нових французьких франків або
частки приросту наведеного вище ВНП.
2. Дані про валовий національний продукт (ВНП), які
використовуються для обчислень, беруться зі статистичних
матеріалів, зібраних Організацією європейської економічної
співпраці (ОЄЕС), а за їхньої відсутності - будь-яким іншим
органом, який дає аналогічні гарантії і визначений рішенням
Комісії, - шляхом обчислення середнього арифметичного за останні
три роки, щодо яких такі статистичні дані є наявними. Вартість
валового національного продукту (ВНП) обчислюється на основі
факторних витрат і поточних цін.
3. Кількість голосів встановлюється спочатку на основі
наведеної вище оцінювальної таблиці відповідно до згаданого у
пункті 2 цієї статті правила визначення валового національного
продукту. Встановлена у такий спосіб кількість голосів набуває
чинності з дня набуття чинності цією Конвенцією.
4. У разі приєднання нової держави кількість голосів
Договірних Сторін встановлюється заново згідно з тією ж
процедурою.
5. Кількість голосів в усіх випадках встановлюється заново на
тих самих умовах, якщо від дня, коли ця кількість була востаннє
встановлена, минуло три роки.
Стаття 10
1. Комісія визначає свої власні правила процедури, які
приймаються одностайно.
2. Ці правила процедури включають, серед іншого, правила щодо
посади Голови, створення робочих груп і робочих мов Комісії.
Стаття 11
Службовий персонал і устаткування, необхідні для діяльності
Комісії, надаються їй Агентством.
Стаття 12
1. Комісія підтримує з відповідними державами і міжнародними
організаціями відносини, необхідні для втілення у життя цілей
Організації.
2. Зокрема, лише Комісія, за умови дотримання прав, наданих
Агентству на підставі статті 31 цієї Конвенції, уповноважена
укладати від імені Організації такі угоди з міжнародними
організаціями, державами-учасницями Організації або іншими
державами, що є необхідними для виконання завдань, покладених на
неї цією Конвенцією, а також для функціонування органів,
заснованих цією Конвенцією або створених з метою її застосування.
Стаття 13
Угоди можуть укладатися між Організацією і будь-якою
державою, яка не є Стороною цієї Конвенції, але яка бажає
користуватися послугами Агентства. У таких випадках Комісія
приймає відповідне рішення на основі інформації, поданої
Агентством.
Стаття 14
Договірні Сторони передають Агентству служби керування
повітряним рухом у повітряному просторі, визначеному згідно з
положеннями пункту 2 d) статті 6 і статті 38 цієї Конвенції.
Стаття 15
1. Там, де це необхідно, характер суспільних інтересів
визнається згідно з національним законодавством і з наслідками,
які випливають з положень такого законодавства щодо експропріації
майна у суспільних інтересах, у тому, що стосується придбання
нерухомого майна, необхідного для розміщення об'єктів Організації,
за умови згоди Уряду відповідної держави. Процедура експропріації
з міркувань суспільних інтересів може бути розпочата компетентними
органами відповідної держави згідно з її національним
законодавством з метою придбання такого майна у разі неможливості
досягнення взаємоприйнятної домовленості.
2. На території держав тих Договірних Сторін, де згадана у
попередньому пункті процедура не передбачена, Організація може
скористатися тими процедурами примусового придбання, які можуть
застосовуватися на користь цивільної авіації та телекомунікацій.
3. Договірні Сторони визнають право Організації щодо
будь-яких об'єктів і служб, заснованих від її імені на території
їхніх відповідних держав, застосовувати національне законодавство
стосовно тих обмежень прав власників нерухомого майна, які можуть
існувати в суспільних інтересах на користь національних служб з
тією ж метою і, зокрема, стосовно сервітутів у суспільних
інтересах.
4. Організація оплачує витрати, які виникають внаслідок
застосування положень цієї статті, включаючи компенсацію, що
підлягає виплаті згідно з законодавством держави, на території
якої знаходиться майно.
Стаття 16
Договірні Сторони, у міру своїх повноважень, зокрема, щодо
виділення радіочастот, вживають усіх можливих заходів для того,
щоб Організація могла зробити все необхідне для досягнення своєї
мети.
Стаття 17
1. Для виконання своїх завдань Агентство, для цілей керування
повітряним рухом, застосовує нормативні документи, чинні на
територіях держав Договірних Сторін і у повітряному просторі,
керування повітряним рухом в якому передано їм згідно з
міжнародними угодами, сторонами яких вони є.
2. У разі ускладнень при виконанні положень попереднього
пункту Агентство виносить питання на розгляд Комісії, яка
відповідно до пункту 2 a) статті 6 цієї Конвенції дає рекомендації
Договірним Сторонам стосовно необхідних заходів.
Стаття 18
Для виконання своїх завдань і в межах повноважень, покладених
на служби керування повітряним рухом, Агентство видає всі
необхідні приписи командирам повітряних суден. Командири екіпажів
повітряних суден зобов'язані дотримуватися цих приписів за
винятком випадків, коли їхнє виконання неможливе внаслідок
форс-мажорних обставин, передбачених у нормативних документах,
згаданих у попередній статті.
Стаття 19
Порушення правил аеронавігації, вчинені у повітряному
просторі, регулювання повітряного руху в якому довірено Агентству,
фіксуються у звітах спеціально уповноваженими з цією метою
співробітниками, без шкоди для права посадових осіб Договірних
Сторін повідомляти про подібні порушення, наданого їм на підставі
національного законодавства. Вищезгадані звіти мають таку саму
силу в національних судових установах, що й ті, які подаються
посадовими особами держав Договірних Сторін, уповноваженими
доповідати про подібні порушення.
Стаття 20
У разі необхідності, на виконання директив Комісії,
сформульованих відповідно до положень пункту 2 e) статті 6 цієї
Конвенції, Агентство встановлює тарифи й умови застосування тих
зборів, які Організація має право стягувати з користувачів.
Агентство подає ці тарифи й умови Комісії на затвердження.
Стаття 21
1. У державі, яка є місцем перебування Організації, і на
територіях держав Договірних Сторін Організація звільняється від
усіх податків і зборів, пов'язаних з її створенням, розпуском або
ліквідацією.
2. Організація звільняється від сплати всіх податків і
зборів, що виникають внаслідок придбання нерухомого майна,
необхідного для виконання її завдань.
3. Організація звільняється від сплати всіх прямих податків,
застосовних до неї, її майна, активів і доходів.
4. Організація звільняється від усіх непрямих фіскальних
зборів, що пов'язані з випуском позик і накладаються на неї.
5. Організація звільняється від будь-якого оподаткування
виняткового чи дискримінаційного характеру.
6. Звільнення, передбачені у цій статті, не стосуються
податків і зборів, що стягуються як плата за комунальні послуги.
Стаття 22
1. Організація звільняється від усіх митних зборів та
будь-яких еквівалентних податків або зборів, крім виплат за надані
послуги, а також від будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або
вивозу матеріалів, обладнання, ресурсів та інших засобів, що
ввозяться для використання у процесі офіційної діяльності
Організації і призначені для споруд і об'єктів Організації або для
забезпечення її функціонування.
2. Ввезені таким чином речі не можуть продаватися, позичатися
чи передаватися ні безоплатно, ні за плату на території держави
Сторони, куди вони були ввезені, за винятком випадків, визначених
Урядом держави відповідної Договірної Сторони.
3. Можуть вживатися будь-які контрольні заходи, що вважаються
доцільними для забезпечення того, щоб матеріали, обладнання,
ресурси та інші засоби, згадані у пункті 1 і ввезені для потреб
Організації, були належним чином доставлені Організації і
ефективно використовувалися в її службових приміщеннях і на
об'єктах або для забезпечення її функціонування.
4. Крім того, Організація звільняється від усіх митних зборів
і будь-яких заборон або обмежень щодо імпорту або експорту видань,
на які поширюється дія статті 36 Статуту, який додається до цієї
Конвенції.
Стаття 23
1. Організація може мати кошти у будь-якій валюті і
відкривати рахунки у будь-якій валюті настільки, наскільки це
потрібно для виконання операцій, необхідних у цілях її діяльності.
2. Договірні Сторони зобов'язуються надати Організації
необхідні повноваження щодо всіх переказів коштів, пов'язаних із
заснуванням і діяльністю Організації, включаючи випуск і
обслуговування позик, якщо випуск таких позик дозволений Урядом
заінтересованої Договірної Сторони, відповідно до умов,
встановлених національним законодавством і застосовними
міжнародними угодами.
Стаття 24
1. Агентство може користуватися послугами кваліфікованих
осіб, які є громадянами держав Договірних Сторін.
2. Договірні Сторони застосовують до осіб, згаданих у
попередньому пункті, імміграційні правила або інші процедури,
пов'язані з реєстрацією іноземців, таким чином, щоб зазначені вище
правила або процедури не перешкоджали в'їзду до країни, виконанню
функцій в Агентстві або поверненню на батьківщину.
3. Будь-які винятки з положень пунктів 1 та 2 цієї статті
можливі лише з міркувань державної політики, суспільної безпеки
або охорони здоров'я громадян.
4. Працівники Організації:
a) звільняються від сплати мита і митних зборів (за винятком
мита і митних зборів за надані послуги) у разі ввозу їхніх
особистих речей, рухомого майна та інших предметів побутового
призначення, які не є новими і ввозяться з-за кордону, при першому
поселенні на означеній території, а також у разі вивозу згаданих
речей та рухомого майна після припинення виконання ними своїх
службових обов'язків;
b) можуть, приступаючи до виконання своїх службових
обов'язків на території держави будь-якої Договірної Сторони,
тимчасово ввезти до цієї держави свій особистий автомобіль без
сплати мита, а згодом, але не пізніше закінчення періоду своєї
роботи, вивезти цей автомобіль без сплати мита, однак в усіх
випадках виконуючи будь-які умови, які в кожному окремому разі
вважає необхідними Уряд держави відповідної Договірної Сторони.
5. Договірні Сторони не зобов'язані надавати громадянам своїх
держав передбачені вище пільги.
6. Уряди держав відповідних Договірних Сторін вживають усіх
заходів, необхідних для забезпечення необмеженого переказу чистих
сум заробітної плати.
Стаття 25
1. Договірна відповідальність Організації регулюється
законодавством, застосовним до відповідного договору.
2. Що стосується недоговірної відповідальності, Організація
відшкодовує збитки, завдані внаслідок недбалості її органів або
працівників у рамках їхньої службової діяльності, якщо ці збитки
можна віднести на їхній рахунок. Згадане вище положення не
перешкоджає здійсненню права на інше відшкодування згідно з
національним законодавством держав Договірних Сторін.
Стаття 26
1. Об'єкти та архіви Організації є недоторканними. Майно й
активи Організації не підлягають будь-якій реквізиції,
експропріації або конфіскації шляхом адміністративних заходів.
2. Майно й активи Організації не можуть бути арештовані, на
них не може бути звернено стягнення, крім як на підставі судового
рішення. Однак у жодному разі не можуть бути арештовані об'єкти
Організації, на них також не може бути звернено стягнення.
3. Положення цієї статті не перешкоджають доступу до об'єктів
і архівів Організації компетентних органів держави
місцеперебування Організації, а також інших країн, в яких ці
об'єкти та архіви можуть знаходитися, для того, щоб зробити
можливим проведення судових розслідувань і забезпечити виконання
судових рішень на їхніх відповідних територіях.
Стаття 27
1. Організація постійно співпрацює з компетентними органами
держав Договірних Сторін з метою сприяння належному відправленню
правосуддя, забезпечення дотримання вимог нормативних актів про
охорону громадського порядку і запобігання будь-яким зловживанням,
які могли б виникнути у зв'язку з користуванням пільгами,
імунітетами або звільненнями, встановленими цією Конвенцією.
2. Організація, наскільки це можливо, сприяє виконанню
громадських робіт у межах або поблизу будь-якого нерухомого майна,
наданого їй у користування на територіях держав Договірних Сторін.
Стаття 28
1. Для виконання свого завдання Агентство має право будувати
споруди й об'єкти, необхідні для нього, і безпосередньо керувати
довіреними йому службами керування повітряним рухом.
2. Однак з метою скорочення видатків, пов'язаних як з
капіталовкладеннями, так і з управлінням, Агентство вдається до
послуг національних технічних служб і, коли це можливо,
використовує існуючі національні об'єкти для уникнення будь-якого
дублювання.
Стаття 29
Міжнародні угоди та національні нормативні документи,
пов'язані з допуском на територію держави Договірної Сторони,
прольотом над нею і її безпекою, є обов'язковими для Агентства,
яке вживає всіх можливих заходів для забезпечення застосування
таких угод і нормативних документів.
Стаття 30
Для того, щоб Договірні Сторони могли перевірити застосування
національних нормативних документів і міжнародних угод, Агентство
зобов'язане надавати всю необхідну інформацію, пов'язану з
повітряними суднами, щодо яких воно має юрисдикцію при виконанні
своїх функцій, тим Договірним Сторонам, які запитують таку
інформацію.
Стаття 31
У рамках директив, виданих Комісією, Агентство може
встановлювати відносини, які є важливими для координування
повітряного руху і функціонування служб Агентства, з відповідними
державними або приватними технічними службами держав Договірних
Сторін, держав, що не є Договірними Сторонами, або міжнародних
організацій. З цією метою Агентство може від імені Організації
укладати договори суто адміністративного, технічного або
комерційного характеру у тій мірі, в якій вони необхідні для
діяльності Агентства, за умови, що Агентство інформуватиме про це
Комісію.
Стаття 32
Договірні Сторони визнають, що Агентству необхідно досягти
збалансованого фінансового стану, і зобов'язуються надати йому,
беручи до уваги його власні доходи, відповідні фінансові ресурси в
межах і на умовах, визначених у Статуті, що є додатком до цієї
Конвенції.
Стаття 33
1. Будь-який спір, що може виникнути між Договірними
Сторонами або між Договірними Сторонами та Організацією,
представленою Комісією, пов'язаний із тлумаченням чи застосуванням
цієї Конвенції або Додатків до неї, який не вдалося вирішити
шляхом прямих переговорів або інших засобів, передається до
арбітражу на вимогу будь-якої зі сторін у спорі.
2. З цією метою кожна зі сторін у спорі у кожному випадку
призначає арбітра, а призначені арбітри домовляються про
призначення третього арбітра. Якщо будь-яка зі сторін у спорі не
призначить свого арбітра протягом двох місяців з дня отримання
вимоги іншої сторони або якщо призначеним арбітрам не вдасться
протягом цих двох місяців домовитися про призначення третього
арбітра, будь-яка сторона у спорі може звернутися до Голови
Міжнародного суду ООН з проханням здійснити таке призначення.
3. Арбітражний суд визначає свої власні процедури.
4. Кожна сторона у спорі оплачує витрати, пов'язані з
діяльністю її арбітра та її представництвом під час розгляду
справи в суді; витрати, пов'язані з діяльністю третього арбітра,
та інші витрати оплачують рівною мірою обидві сторони у спорі.
Однак арбітражний суд може визначити інший розподіл витрат, якщо
він вважає це за доцільне.
5. Рішення арбітражного суду є обов'язковими для сторін у
спорі.
Стаття 34
1. Статут Агентства, а також будь-які зміни, які на умовах,
визначених цією Конвенцією і Статутом, що є Додатком до неї,
вносяться до згаданого вище Статуту, є чинними на територіях
держав Договірних Сторін.
2. Будь-яка зміна положень Статуту підлягає схваленню
Комісією шляхом одностайного голосування її членів.
3. Однак до положень статей 1, 22-26 включно і статті 30
Статуту, що є Додатком до цієї Конвенції, не можуть бути внесені
жодні зміни.
Стаття 35
Уряди держав заінтересованих Договірних Сторін консультуються
стосовно заходів, яких слід вжити у разі надзвичайних обставин або
бойових дій, з урахуванням труднощів застосування положень цієї
Конвенції у цілому або частково.
Стаття 36
Договірні Сторони зобов'язуються забезпечити застосування
щодо Агентства положень чинних законодавчих актів, покликаних
забезпечити безперервність надання громадських послуг.
Стаття 37
1. Ця Конвенція поширюється:
a) (i) щодо Договірних Сторін, перелічених у Додатку II, на
території їхніх держав, визначені у згаданому Додатку;
(ii) стосовно інших Договірних Сторін, на визначені ними
території їхніх держав за одностайною згодою Комісії під час
приєднання цих Сторін;
b) на будь-яку територію, за міжнародні зв'язки якої
Договірна Сторона відповідальна і на яку поширено дію Конвенції
згідно з пунктом 2 цієї статті.
2. a) Сполучене Королівство Великої Британії та Північної
Ірландії може під час підписання або ратифікації цієї Конвенції
або в будь-який момент у подальшому заявити шляхом письмового
повідомлення, адресованого Урядові Королівства Бельгія, що дія
цієї Конвенції поширюється на всі або частину Нормандських
островів і острів Мен; після цього Конвенція поширюється на
території, зазначені у повідомленні, з дня отримання цього
повідомлення або з будь-якої іншої дати, яка може бути в ньому
зазначена.
b) За умови одностайної згоди Комісії і укладення попередньої
фінансової угоди з Організацією, будь-яка Договірна Сторона може в
будь-який момент після набуття чинності цією Конвенцією поширити
її дію на будь-яку територію, за міжнародні відносини якої вона
відповідальна. Вона повідомляє про таке поширення дії Уряд
Королівства Бельгія; після цього дія Конвенції поширюється на
території, зазначені у повідомленні, починаючи з дня отримання
цього повідомлення або з будь-якої іншої дати, яка може бути
погоджена з Комісією.
3. Уряд Королівства Бельгія інформує всі Договірні Сторони
про будь-яке поширення дії Конвенції згідно з пунктом 2 цієї
статті і у кожному випадку зазначає дату такого поширення дії
Конвенції.
Стаття 38
Агентство забезпечує послуги з керування повітряним рухом:
a) у верхньому повітряному просторі над територіями,
зазначеними у попередній статті, а також у верхньому повітряному
просторі, що прилягає до згаданого вище повітряного простору і
стосовно якого послуги з керування повітряним рухом довірені
Договірним Сторонам на підставі міжнародної угоди, за умови
збереження в силі прав Комісії згідно зі статтею 6 цієї Конвенції;
b) у нижньому повітряному просторі, визначеному згідно зі
статтею 2 цієї Конвенції;
c) у повітряному просторі, який є предметом угод з третіми
державами згідно з положеннями статті 13 цієї Конвенції.
Стаття 39
1. Ця Конвенція є чинною протягом двадцяти років з моменту
набуття нею чинності.
2. Цей період автоматично продовжується на п'ятирічні періоди
за умови, що жодна з Договірних Сторін не висловить свого наміру
денонсувати Конвенцію шляхом письмового повідомлення Урядові
Королівства Бельгія щонайменше за два роки до закінчення поточного
періоду.
3. Якщо на застосування вищезазначених положень Організація
розпускається, вважається, що вона існує для цілей її ліквідації.
Стаття 40
1. Ця Конвенція підлягає ратифікації.
2. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Урядові
Королівства Бельгія.
3. Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що
наступає після здачі на зберігання ратифікаційної грамоти
останньої держави, яка підписала цю Конвенцію, що є завершенням
цієї формальності.
4. Однак після ратифікації Конвенції чотирма державами, які
її підписали та території яких утворюють послідовне ціле з погляду
організації служб керування повітряним рухом, однією з яких є
держава місцеперебування Організації, Уряд Королівства Бельгія
вступає в контакт із заінтересованими Урядами для того, щоб вони
могли вирішити, якщо вважають за належне, зважаючи на вимоги
безпеки, негайно ввести Конвенцію в дію у відносинах між собою. У
разі, якщо будь-яка держава, яка підписала цю Конвенцію, не здала
свою ратифікаційну грамоту на зберігання до набуття чинності
Конвенцією, остання набуває чинності для цієї держави лише з дня
підписання фінансової угоди між цією державою, що підписала
Конвенцію, і Організацією.
5. Уряд Королівства Бельгія інформує Уряди інших держав, які
підписали цю Конвенцію, про будь-яку здачу на зберігання
ратифікаційної грамоти і дату набуття чинності.
Стаття 41
1. Приєднання до цієї Конвенції будь-якої держави, яка не
підписала її, вимагає одностайної згоди Комісії. Таке приєднання є
предметом попередньої фінансової угоди між державою, яка не
підписала цю Конвенцію, і Організацією згідно зі статтею 24
Статуту, який є Додатком до цієї Конвенції.
2. Голова Комісії повідомляє таку державу, що не підписала цю
Конвенцію, про рішення схвалити приєднання.
3. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові
Королівства Бельгія, який повідомляє про це Уряди інших держав,
які підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї.
4. Приєднання набуває чинності у перший день місяця, що
наступає після здачі на зберігання документа про приєднання.
Стаття 42
Уряд Королівства Бельгія вживає заходів для реєстрації цієї
Конвенції у Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО).
НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані повноважні представники,
після представлення своїх належним чином оформлених повноважень,
підписали цю Конвенцію і скріпили її своїми печатками.
ВЧИНЕНО у Брюсселі цього дня 13 грудня 1960 року німецькою,
англійською, французькою і голландською мовами в одному
примірнику, який зберігається в архіві Уряду Королівства Бельгія,
який передає завірені примірники всім державам, які підписали цю
Конвенцію. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст
французькою мовою.
За Федеративну Республіку Німеччина: К. Опплер
Г.К. Зеєбом
За Королівство Бельгія: П. Віньї
З.В. Зегерс
За Французьку Республіку: Р. Буске
Р. Бюрон
За Сполучене Королівство Великої Дж. Ніколз
Британії та Північної Ірландії: П. Торнікрофт
За Велике Герцогство Люксембург: Н. Гоммель
П. Грегуар
За Королівство Нідерланди: Е. Тешейра де Маттос
Е.Г. Стейкель
Додаток I
Статут Агентства
Текст від 13 грудня 1960 року зі змінами від 16 листопада
1966 року і 12 квітня 1973 року, а також зі змінами від 17
листопада 1977 року, 5 липня 1978 року і 1 січня 1982 року,
включеними у вигляді виносок.
Стаття 1
"Агентство служб повітряного руху", засноване статтею 1
Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки
аеронавігації від 13 грудня 1960 року, далі - "Конвенція",
керується цим Статутом.
Стаття 2
1. Метою Агентства є надання, у межах всього повітряного
простору, визначеного згідно з пунктом 2 d) статті 6 Конвенції та
статтею 38 Конвенції, послуг з керування повітряним рухом, тобто:
a) запобігання зіткненням повітряних суден;
b) забезпечення впорядкованого і швидкого потоку повітряних
перевезень;
c) надання консультацій та інформації, необхідних для
безпечного та ефективного проведення польотів;
d) надання інформації відповідним організаціям про повітряні
судна, що потребують пошукової та рятувальної допомоги, і сприяння
таким організаціям у разі необхідності.
2. Агентство обладнує необхідні об'єкти для виконання
перелічених вище завдань і забезпечує їхню задовільну
експлуатацію.
3. З цією метою Агентство працює у тісній співпраці з
військовими відомствами для того, щоб найбільш ефективно з
мінімальними витратами забезпечити виконання вимог повітряного
руху та особливих вимог військової авіації.
4. Агентство може, зокрема, створювати пов'язані з повітряним
рухом дослідні та експериментальні центри та заклади для
підвищення кваліфікації та спеціалізованої підготовки кадрів
аеронавігаційних служб.
Стаття 3
З урахуванням повноважень, наданих постійній Комісії з
безпеки аеронавігації, заснованій Конвенцією (далі - "Комісія"),
управління Агентством здійснюють Комітет управління (далі -
"Комітет") і Директор. Повноваження Директора визначені нижче у
статті 13.
Стаття 4
Комітет складається з представників Договірних Сторін, по два
представники від кожної Сторони. Тільки один з двох представників
має право голосу; цей представник є високою посадовою особою, що
виконує у своїй державі обов'язки, пов'язані з аеронавігацією.
Кожен представник має заступника, який на законних підставах
представляє його, якщо той не може бути присутнім.
Стаття 5
Комітет обирає Голову та його заступника з числа своїх членів
терміном на два роки. Ці посадові особи можуть обиратися повторно.
Комітет призначає Секретаря, який не обов'язково є одним з його
членів. Якщо Голова не може бути присутнім, на засіданні Комітету
головує його заступник, або, за відсутності останнього, -
найстарший з членів, що є присутніми.
Стаття 6
1. Всі представники Договірних Сторін, що мають право голосу,
крім одного, утворюють кворум на засіданнях Комітету.
2. Якщо для забезпечення згаданого вище кворуму немає
достатньої кількості членів Комітету, обговорення відкладається до
засідання, що має відбутися пізніше, але не раніше ніж через
десять днів після попереднього засідання; Комітет скликається на
повторне засідання, і для забезпечення кворуму необхідна
щонайменше половина представників, що мають право голосу.
Стаття 7
1. Рішення Комітету приймаються більшістю голосів, наданих
Договірним Сторонам, із застереженням, що ці голоси піддаються
такому ж оцінюванню, що й голоси, на які Договірні Сторони мають
право у Комісії, згідно зі статтею 9 Конвенції.
2. Проте пропозиція не приймається, якщо більшість, згадана у
попередньому пункті, не складає принаймні половини Договірних
Сторін.
3. Якщо за і проти якоїсь пропозиції подано однакову
кількість голосів, Голова приймає рішення або проголосувати вдруге
протягом того ж засідання з короткою відстрочкою чи без неї, або ж
включити цю пропозицію для обговорення до порядку денного нового
засідання, дату проведення якого він визначає. Якщо протягом
нового засідання кількість голосів знову однакова, голос Голови є
вирішальним.
Стаття 8
1. Комітет визначає свої правила процедури.
2. Ці правила процедури включають, серед іншого, положення
щодо позбавлення посадових осіб їхніх повноважень. Крім того, вони
визначають, чи повідомлення про скликання засідань мають
надсилатися поштою або, у невідкладних випадках, телеграфом та
включати порядок денний.
3. Правила процедури підлягають затвердженню Комісією.
Стаття 9
1. Комітет приймає рішення щодо технічної організації
Агентства, пропозиції щодо якої подаються йому на розгляд
Директором.
2. Проте він подає на затвердження Комісії, що вимагає
одностайності голосів її членів:
a) плани, пов'язані з кількістю і розташуванням
диспетчерських центрів або центрів польотної інформації і сферами
їхньої діяльності;
b) заходи щодо створення дослідних та експериментальних
центрів, а також закладів підвищення кваліфікації та спеціальної
підготовки або інших установ, заснованих згідно з пунктом 4 статті
2 цього Статуту.
Стаття 10
Щороку Комітет подає Комісії звіт про діяльність та
фінансовий стан Організації.
Стаття 11
На прохання Комісії Комітет готує інвестиційні та робочі
програми, розраховані на декілька років. Такі програми підлягають
затвердженню Комісією.
Стаття 12
Комітет розробляє правила щодо укладання договорів, включаючи
умови залучення до конкурсних тендерів; такі правила підлягають
затвердженню Комісією.
Стаття 13*
1. Директор призначається Комітетом строком на п'ять років
шляхом голосування, яке проводиться згідно з умовами,
передбаченими пунктами 1 та 2 статті 7 цього Статуту, якщо
більшість голосів, обчислена відповідно до першого пункту
вищеназваної статті, складає не менше 70% поданих пропорційних
голосів. Продовження терміну перебування Генерального директора на
посаді здійснюється таким самим чином.
2. Директор представляє Організацію у судових процесах та
всіх цивільних справах.
3. Крім того, від імені Організації та відповідно до
загальних директив Комітету, але без необхідності передачі окремих
справ до Комітету:
a) він може призначати посадових осіб, чий річний оклад до
утримання податків є меншим за суму, визначену Комітетом і
схвалену Комісією, а також може припинити їхні послуги згідно з
умовами, передбаченими кадровими інструкціями;
b) він може брати позики на термін, що не перевищує один рік,
за умови, що сукупна сума таких позик, враховуючи вже погашену
суму, не перевищує 200000 нових франків**;
c) він може укладати договори на суму, що не перевищує 350000
нових франків. Проте у разі передачі з серйозних мотивів
рухомого майна, що належить Агентству, ця сума обмежується 50000
нових франків;
d) він може здійснювати купівлю або передачу рухомого майна,
якщо його вартість не перевищує 200000 нових франків.
Він інформує Комітет про всі свої дії, пов'язані зі
здійсненням вищезазначених повноважень.
Комітет визначає умови, згідно з якими на посаду Директора
може призначатися замісник, якщо він не може виконувати свої
обов'язки.
______________
* Постійна комісія схвалила скорочення "ЕКЮ" замість "ЄРО"
(Європейська розрахункова одиниця) з 1 січня 1982 року.
** Суми, зазначені в пунктах b), c), d), стосуються нового
французького франка, що містить 200 міліграмів золота 900-ої
проби. Вони конвертуються в кожну національну валюту в округлених
числах.
- - Постійна Комісія затвердила такі зміни до статті 13:
- на своїй 38-й сесії 12 квітня 1973 року:
пункт 3, підпункт c): замінити 350000 франків на 600000
франків
50000 франків на 80000 франків
- на своїй 51-й сесії 5 липня 1978 року:
пункт 3, підпункт b): замінити 200000 франків на 50000
франків
c): замінити 600000 франків на 150000
франків
і 80000 франків на 20000 франків
d): замінити 200000 франків на 50000
франків.
На цій самій 51-й сесії Постійна комісія затвердила для
фінансових операцій Агентства з 1 січня 1979 року ЄРО або
Європейську розрахункову одиницю, визначену таким чином: ЄРО
визначається через кошик валют держав-учасниць Європейського
економічного співтовариства, прийнятий, зокрема, для Європейського
фонду розвитку рішенням Ради європейських співтовариств від 21
квітня 1975 року та всіма подальшими уточнювальними рішеннями. Це
визначення включене до статті 16 Фінансового регламенту.
Стаття 14
1. Комітет розробляє Кадрові інструкції Агентства. Вони
включають, зокрема, положення щодо громадянства персоналу, шкал
заробітної плати, позбавлення права обіймати посаду, професійної
таємниці, тривалості роботи та повноважень стосовно надання
інформації про порушення. Кадрові інструкції також визначають
посади, які не можна обіймати одночасно з іншими без спеціального
дозволу Директора.
2. Вищезгадані інструкції подаються Комісії на затвердження
шляхом одностайного голосування.
Стаття 15
1. Агентство має право безпосередньо наймати персонал, лише
якщо Договірні Сторони неспроможні надати йому кваліфіковані
кадри.
2. Член персоналу, наданий національною владою, протягом
періоду своєї роботи підпорядковується Кадровим інструкціям
Агентства, зберігаючи за собою право на отримання тих службових
пільг і привілеїв, які гарантуються національними нормативними
актами членам владної групи, до якої він належить, якщо вони
надаються національному державному органові.
3. Кадри, надані національною владою, завжди можуть бути
повернені цій владі, причому таке повернення не розглядається як
дисциплінарна міра.
Стаття 16
1. Кошториси всіх надходжень і видатків Агентства готуються
для кожного бюджетно-фінансового року і спрямовуються до бюджету
поточних витрат або до бюджету капіталовкладень.
2. У кожному бюджеті мають бути збалансовані надходження і
видатки. Надходження і видатки Агентства, пов'язані з
дослідницькими та експериментальними центрами, навчальними
центрами та, у більш загальному розумінні, з будь-якими іншими
установами, заснованими згідно зі статтею 2 цього Статуту,
докладно розкриваються у спеціальному звіті.
3. Умови, крім тих передбачених нижче, згідно з якими
надходження і видатки оцінюються, використовуються й
контролюються, визначаються фінансовим регламентом, ухваленим на
підставі статті 30 цього Статуту.
Стаття 17
1. Бюджетно-фінансовий рік починається 1 січня і закінчується
31 грудня.
2. Кошториси на кожний бюджетно-фінансовий рік подаються
Комітетом Комісії на затвердження не пізніше 31 жовтня кожного
року.
Стаття 18
1. Видатки, відображені у бюджеті поточних витрат, включають
крім усього іншого:
a) видатки, пов'язані з персоналом, утриманням і
функціонуванням об'єктів Організації;
b) плату за надані Організації послуги, включаючи витрати,
пов'язані з користуванням обладнанням або об'єктами у вигляді
компенсації або, якщо виникне така ситуація, на купівлю на виплат
чи платежі внесками;
c) видатки, пов'язані з обслуговуванням будь-яких позик,
контракти щодо одержання яких Організація уповноважена укладати;
d) видатки, пов'язані з функціонуванням Комісії.
2. Умови, що регламентують будь-яку промислову амортизацію,
враховуючи фінансову амортизацію, встановлюються у разі
необхідності з метою визначення вартості бюджетних видатків і
вартості послуг, наданих згідно з пунктом 4 статті 30 цього
Статуту, фінансовим регламентом, згаданим у вищезазначеній статті.
Стаття 19
Видатки, зараховані до бюджету капіталовкладень, включають
видатки, пов'язані з виконанням програми оснащення обладнанням.
Стаття 20
1. Видатки, зараховані до бюджету поточних витрат,
санкціонуються на період одного фінансового року. Відповідні
кредити об'єднуються у розділи за характером або метою видатків, а
далі, за необхідністю, розподіляються на підрозділи відповідно до
фінансового регламенту.
2. Будь-які кредити за цим бюджетом, крім пов'язаних з
видатками на персонал, не використані на кінець фінансового року,
можуть переноситися на наступний фінансовий рік, але не на
пізніший період, з дотриманням умов і обмежень, встановлених
фінансовим регламентом. Цей регламент конкретизує, зокрема,
відсоток і характер видатків, які можуть таким чином переноситися.
Стаття 21
1. Відрахування на інвестиційні видатки включають:
a) кредити на зобов'язання щодо видатків, які покривають
черговий внесок, що являє собою окрему одиницю і становить єдине
ціле;
b) кредити на оплату, які становлять верхню межу видатків,
щодо яких платежі можуть здійснюватися щороку для покриття
зобов'язань, взятих згідно з пунктом a) вище.
2. Книга обліку зобов'язань і платежів додається до
відповідного проекту бюджету, запропонованого Комітетом.
3. Кредити, відкриті під видатки на капіталовкладення,
об'єднуються у розділи відповідно до характеру або мети видатків
і, за необхідності, розподіляються на підрозділи відповідно до
фінансового регламенту.
4. Будь-які кредити на оплату, наявні наприкінці фінансового
року, переносяться на наступний фінансовий рік згідно з умовами,
встановленими фінансовим регламентом.
Стаття 22
Надходження до бюджету поточних витрат включають:
a) внески Договірних Сторін, визначені відповідно до статті
23 цього Статуту;
b) надходження, отримані від Договірних Сторін, які згідно зі
статтею 2 Конвенції довірили Організації послуги з керування
повітряним рухом щодо всього або частини їхнього нижнього
повітряного простору;
c) надходження, отримані від держав, які не є учасницями
Конвенції та користуються її послугами відповідно до статті 13
Конвенції;
d) плату за послуги, надані Організацією державам для їхніх
служб керування повітряним рухом у нижньому повітряному просторі;
e) будь-які надходження щодо плати за послуги, надані
дослідницькими та експериментальними центрами, закладами або
іншими установами, заснованими на підставі статті 2 цього Статуту;
f) інші надходження;
g) будь-які збори, сплачувані користувачами, встановлені
згідно зі статтею 20 Конвенції.
Стаття 23
1. З метою обчислення річних внесків Договірних Сторін до
бюджету поточних витрат загальна вартість послуг Організації щодо
керування рухом у верхньому повітряному просторі вважається рівною
різниці між бюджетними видатками одного фінансового року і
надходженнями того ж самого року, згаданими у пунктах b)-f)
включно статті 22 цього Статуту.
Така загальна вартість розподіляється на дві частини
пропорційно до послуг, наданих таким категоріям користувачів:
a) цивільні повітряні судна держав, які не є Договірними
Сторонами, а також військові, митні і поліцейські повітряні судна;
b) цивільні повітряні судна Договірних Сторін.
2. Комісія визначає вищезгаданий розподіл для кожного
фінансового року на основі обсягу послуг, наданих у верхньому
повітряному просторі зазначеним вище категоріям користувачів (за
передостаннім роком і роком перед ним).
Річний внесок усіх Договірних Сторін стосовно першої частини
визначається шляхом віднімання від цієї частини загальної суми
всіх зборів, сплачених Організації відповідною категорією
користувачів.
3. Частка кожної з Договірних Сторін обчислюється пропорційно
до вартості валових національних продуктів (ВНП) Договірних
Сторін, визначених за статтею 9 Конвенції.
4. Формула розподілу другої частини між Договірними Сторонами
грунтується на вартості послуг, наданих Організацією цивільним
повітряним суднам, зареєстрованим на території держави кожної з
Договірних Сторін. Вищезгадана формула визначається Комісією і
переглядається кожні п'ять років.
5. Річний внесок кожної Договірної Сторони визначається
шляхом віднімання від її частки, обчисленої за згаданою вище
формулою, суми всіх зборів, сплачуваних експлуатантами стосовно
цивільних повітряних суден, зареєстрованих на території її
держави.
Стаття 24
Надходження до бюджету капіталовкладень включають:
a) позики, отримані Організацією;
b) всі інші кошти, зокрема ті, що з'являються внаслідок
застосування статей 40 і 41 цієї Конвенції, у разі приєднання
нової держави або ратифікації Конвенції державою, яка її
підписала, після набуття чинності Конвенцією;
c) грошові внески Договірних Сторін, передані до
вищезгаданого бюджету.
Стаття 25
1. Фінансовий регламент визначає порядок позичання і
погашення позик Організацією.
2. Кожний річний бюджет встановлює максимальну суму, яку
Організація може позичити протягом року, що покривається цим
бюджетом.
3. З метою отримання необхідних коштів для виконання своїх
завдань Організація може позичати кошти на міжнародних фінансових
ринках.
4. Організація може позичати кошти на фінансових ринках
Договірної Сторони відповідно до положень законодавства щодо
внутрішніх позик або, за відсутності таких положень, якщо
Договірна Сторона і Організація проконсультувалися і домовилися
щодо передбаченої Організацією позики.
5. У питаннях, які підпадають під дію цієї статті,
Організація діє узгоджено з компетентними органами держав
Договірних Сторін або з їхніми емісійними банками.
Стаття 26
1. Внески Договірних Сторін до бюджету капіталовкладень
визначаються відповідно до статті 32 Конвенції у такий спосіб, щоб
покрити різницю між бюджетними видатками та надходженнями,
згаданими у пунктах a) і b) статті 24 цього Статуту.
2. Розподіл цих внесків між Договірними Сторонами
здійснюється пропорційно до відповідних вартостей їхніх валових
національних продуктів (ВНП), обчислених відповідно до статті 9
Конвенції.
Стаття 27
Протягом фінансового року можлива ревізія поточного та
інвестиційного бюджетів, якщо цього вимагають обставини, згідно з
вимогами щодо підготовки і затвердження ревізій.
Стаття 28*
1. Видатки за бюджетами поточних витрат і капіталовкладень
враховуються у бюджеті на рік, протягом якого документи на
підтвердження сплати передані бухгалтером Агентства.
2. Надходження враховуються у бюджеті на рік, протягом якого
вони отримані Агентством.
3. Рахунки по кожному фінансовому року закриваються Комітетом
не пізніше ніж через шість місяців після закінчення фінансового
року і подаються на затвердження Комісії, яка приймає остаточне
рішення щодо них.
______________
* Постійна комісія на своїй 50-й сесії 17 листопада 1977 року
додала таке речення після пункту 1: Однак останній має до дати,
встановленої Фінансовим регламентом Агентства, подати документацію
на підтвердження платежу, складену відповідальною посадовою особою
до 31 грудня попереднього року.
Стаття 29
1. Рахунки всіх бюджетних надходжень та видатків
перевіряються контрольним органом у складі двох експертів, які є
посадовими особами владних органів держав Договірних Сторін. Ці
посадові особи, які є громадянами різних держав, призначаються
Комісією шляхом голосування на п'ятирічний термін з дотриманням
умов, визначених у пункті 1 статті 13 цього Статуту. Витрати,
пов'язані з діяльністю контрольного органу, несе Організація.
2. Ревізія, яка проводиться на підставі грошових
виправдувальних документів і, за необхідності, на місці, покликана
встановити достовірність надходжень і видатків та перевірити
задовільність ведення фінансових справ. Після закінчення кожного
фінансового року контрольний орган складає звіт.
3. Комісія звільняє Директора і Комітет від їхніх обов'язків
стосовно управління кожним з бюджетів.
Стаття 30
1. Фінансовий регламент Агентства складається Комісією, для
чого подані Агентством цільові пропозиції приймаються членами
Комісії одностайно.
2. На додаток до питань, зазначених у статтях 16, 18, 20, 21,
25 і 31 цього Статуту, фінансовий регламент визначає, зокрема:
a) умови ухвалення і введення в дію бюджетів, а також умови
подання і перевірки звітів;
b) порядок, згідно з яким Організації передаються авансові
кошти і внески;
c) умови, на яких кредити можуть переноситися або з розділу
до розділу, або з підрозділу до підрозділу. Проте жодні видатки,
пов'язані з персоналом, не можуть покриватися за рахунок переносу
кредитів, призначених на інші видатки;
d) умови, на яких кредити можуть відкриватися для
Організації, якщо бюджети поточних витрат і капіталовкладень не
прийняті на початку фінансового року, а також кошти, які мають
надаватися Організації Договірними Сторонами в рахунок внесків.
3. Фінансовий регламент визначає правила, яких мають
дотримуватися посадові особи, уповноважені порядкувати витратами,
і бухгалтерські працівники, ступінь відповідальності таких
посадових осіб і засоби контролю, які щодо них застосовуються.
4. Фінансовий регламент визначає умови, на яких Агентство
веде аналітичні рахунки, що відбивають вартість наданих послуг, і
встановлює бюджетний контроль, за допомогою якого на постійній
основі може відбиватися використання кредитів протягом фінансового
року.
Стаття 31*
1. Бюджети поточних витрат і капіталовкладень складаються у
валюті держави місцеперебування Організації.
2. Грошові внески, передбачені пунктом a) статті 22 і пунктом
c) статті 24 цього Статуту, сплачуються у такій валюті. Однак
фінансовий регламент визначає умови, згідно з якими Договірні
Сторони можуть сплачувати частину своїх внесків у будь-якій
валюті, яка необхідна Організації для виконання її завдань.
3. Фінансовий регламент встановлює основоположні принципи для
визначення курсів конвертації і будь-які коригуючі заходи, що
вважаються необхідними з огляду на валютні коливання.
_______________
* Постійна комісія на своїй 51-й сесії 5 липня 1978 року
схвалила такі зміни до статті 31:
Замінити пункти 1 і 2 таким:
1. Бюджети поточних витрат і капіталовкладень складаються в
Європейських розрахункових одиницях (ЄРО), як вони визначені
Фінансовим регламентом.
2. Грошові внески, передбачені підпунктом a) статті 22 і
підпунктом c) статті 24 цього Статуту, зазначаються в ЄРО і
сплачуються Договірними Сторонами у їхніх національних валютах.
Однак Фінансовий регламент визначає умови, на яких Договірні
Сторони можуть сплачувати частину своїх внесків у будь-якій
валюті, яка необхідна Організації для виконання її завдань.
Стаття 32
Як перехідний захід і виняток зі статті 23 цього Статуту
внески Договірних Сторін до бюджету поточних витрат на перші три
фінансові роки розподіляються на основі застосування критерію
валового національного продукту, визначеного у статті 9 Конвенції,
до сукупної різниці, визначеної у пункті 1 статті 23 згаданого
Статуту.
Стаття 33
Як виняток, первісний бюджет, що охоплює період з дня набуття
чинності Конвенцією до кінця календарного року, приймається для
першого фінансового року не пізніше ніж через два місяці після
набуття чинності Конвенцією. Договірним Сторонам пропонується
робити відповідні авансові платежі до поточних фондів.
Стаття 34
1. Адміністративні або технічні перевірки Служб Агентства
можуть проводитися, якщо цього вимагає Комісія, за її власною
ініціативою або на прохання Комітету або Директора.
2. Такі перевірки здійснюються посадовими особами владних
органів держав Договірних Сторін. Кожна інспекційна комісія
складається принаймні з двох осіб, які є громадянами різних
держав, і включає, наскільки це можливо, особу, яка брала участь у
попередній перевірці.
Стаття 35
1. Мовою, що використовується у діяльності, пов'язаній з
керуванням повітряним рухом, яке забезпечується Агентством, є
англійська з подальшим прийняттям Міжнародною організацією
цивільної авіації міжнародної авіаційної мови. Незважаючи на це,
передбачається, що пілоти вживатимуть свою рідну мову під час
польоту над територією своєї держави. Відповідні заходи вживаються
Агентством на запит Договірних Сторін.
2. Адміністративні мови Агентства визначає Комітет.
Стаття 36
Агентство публікує такі матеріали, що є необхідними для його
функціонування.
Стаття 37
Комітет подає Комісії на затвердження будь-які зміни до
Статуту, які Комітет вважає необхідними, на умовах, визначених у
статті 34 Конвенції.
Стаття 38
Цей Статут набуває чинності у той же час і на тих самих
умовах, що й Конвенція.
Додаток II
(Стаття 37 Конвенції)
Договірні Сторони: Території:
Федеративна Республіка Німеччина Територія Федеративної
Республіки Німеччина
Королівство Бельгія Територія Королівства
Бельгія
Французька Республіка Департаменти Франції
(крім заморських)
Сполучене Королівство Великої Британії Велика Британія
та Північної Ірландії та Північна Ірландія
Велике Герцогство Люксембург Територія Великого
Герцогства Люксембург
Королівство Нідерланди Європейська територія
Королівства Нідерланди
Протокол про підписання
Міжнародної конвенції щодо співробітництва
у галузі безпеки аеронавігації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ"
Під час підписання Міжнародної конвенції щодо співробітництва
у галузі безпеки аеронавігації, далі - "Конвенція", нижчепідписані
повноважні представники Федеративної Республіки Німеччина,
Королівства Бельгія, Французької Республіки, Сполученого
Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Великого
Герцогства Люксембург та Королівства Нідерланди визнали, що вони
домовились про таке:
1. Щодо статті 2 Конвенції:
У разі передачі послуг з керування повітряним рухом згідно з
пунктом 1 статті 2 Конвенції дата набуття чинності такою передачею
встановлюється Договірною Стороною, яка подала відповідну заяву,
за домовленістю або з Організацією, або з іншою Договірною
Стороною, залежно від обставин.
2. Щодо статті 19 Конвенції:
Формулювання цього положення не означає, що звіти, складені
працівниками Агентства, мають більше значення ніж ті, що можуть
бути складені посадовими особами держав Договірних Сторін.
3. Щодо статті 38 Конвенції:
Щодо суміжних верхніх шарів повітряного простору, про які
йдеться у статті 38 Конвенції, погоджено, що:
a) послуги з керування повітряним рухом у повітряному
просторі району польотної інформації Шеннон-Прествік, як він
визначений в Аеронавігаційному плані - Північноатлантичний Район -
Міжнародної організації цивільної авіації, зі змінами, які час від
часу вносяться, буде довірено Агентству тільки у разі подання
Комісії офіційною запиту Урядом Сполученого Королівства Великої
Британії та Північної Ірландії за домовленістю з будь-яким іншим
урядом, який бере участь у наданні цих послуг;
b) послуги з керування повітряним рухом у повітряному
просторі на південь від 39 град. 30 хв. північної широти буде
довірено Агентству тільки у разі подання Комісії офіційного запиту
Урядом Французької Республіки.
В обох випадках Комісія приймає рішення стосовно запиту
відповідно до пункту 2 d) статті 6 Конвенції.
4. Щодо статті 14 Статуту, що є Додатком до Конвенції:
Вираз "шкала заробітної плати" розуміється як класифікація
заробітної плати, а не як точне визначення сум цієї заробітної
плати.
5. Ніщо у Конвенції або у Статуті, що є Додатком до неї, не
вважається таким, що обмежує юрисдикцію національних судів
стосовно спорів між Організацією ти персоналом Агентства.
Вчинено у Брюсселі 13 грудня 1960 року німецькою,
англійською, французькою та голландською мовами в одному
примірнику, який зберігається в архіві Уряду Королівства Бельгія,
який передає завірені копії всім державам, що підписали цей
Протокол. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст
французькою мовою.
За Федеративну Республіку Німеччина: К. Опплер
Г.К. Зеєбом
За Королівство Бельгія: П. Віньї
З.В. Зегерс
За Французьку Республіку: Р. Буске
Р. Бюрон
За Сполучене Королівство Великої Дж. Ніколз
Британії та Північної Ірландії: П. Торнікрофт
За Велике Герцогство Люксембург: Н. Гоммель
П. Грегуар
За Королівство Нідерланди: Е. Тешейра де Маттос
Е.Г. Стейкель
Протокол
про перехідний період
до набуття чинності
Конвенцією про "ЄВРОКОНТРОЛЬ"
УРЯДИ
ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА,
КОРОЛІВСТВА БЕЛЬГІЯ,
ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ,
СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА ПІВНІЧНОЇ
ІРЛАНДІЇ,
ВЕЛИКОГО ГЕРЦОГСТВА ЛЮКСЕМБУРГ,
КОРОЛІВСТВА НІДЕРЛАНДИ,
ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, що сьогодні було підписано Міжнародну
конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації,
якою засновується "Європейська організація з безпеки
аеронавігації" (ЄВРОКОНТРОЛЬ), далі - "Організація",
ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, що розбудову вищеназваної Організації
неможливо здійснити негайно,
ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, однак, що кількість повітряних суден з
газотурбінними двигунами, експлуатованих авіакомпаніями, зростає
надзвичайно швидкими темпами і що необхідно терміново розпочати
вивчення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки руху
подібних суден у верхньому повітряному просторі,
БЕРУЧИ ДО УВАГИ утворення асоціації, що має назву "Asociation
pour le perfectionnement des methodes et de l'equipement de
controle de la circulation aerienne" ("Асоціація з удосконалення
методів і матеріальної бази керування повітряним рухом"), урядову
санкцію на створення якої було опубліковано в "Journal Officiel"
("Офіційний бюлетень") Французької Республіки від 10 грудня 1960
року і метою якої є негайне вивчення можливих рішень проблем
керування повітряним рухом у верхньому повітряному просторі, коли
буде створено Організацію, і підготовка відповідних планів та
перевірка їхньої дієвості,
ДОМОВИЛИСЬ про таке:
Стаття 1
1. Уряди, які підписали цей Протокол, цим домовляються
заснувати тимчасову Комісію з питань безпеки аеронавігації, далі -
"Комісія".
2. Комісія складається з представників кожного з Урядів, по
два представники від кожного Уряду, з яких лише один має право
голосу.
Стаття 2
Метою Комісії є таке:
a) вивчення можливостей стандартизації, на основі Стандартів
і рекомендованих правил Міжнародної організації цивільної авіації
і з урахуванням вимог національної оборони, національних
нормативних актів, що регулюють повітряний рух та діяльність
служб, відповідальних за безпеку та регулювання повітряного руху;
b) сприяння спільним заходам, яких необхідно вжити стосовно
радіотехнічних засобів, телекомунікацій і відповідної бортової
апаратури, призначених для забезпечення безпеки повітряних суден;
c) сприяння та координація досліджень, пов'язаних з
аеронавігаційними службами та об'єктами з метою урахування
технічних досягнень та, у разі необхідності, вивчення змін до
Регіональних аеронавігаційних планів, які мають подаватися
Міжнародній організації цивільної авіації.
Стаття 3
1. Для виконання цього завдання Комісія розробляє відповідні
рекомендації.
2. Рекомендації розробляються більшістю тих членів Комісії,
які мають право голосу. Рекомендації, розроблені згідно з пунктом
c) попередньої статті, вимагають, проте, трьох чвертей голосів
членів Комісії, які мають право голосу.
Стаття 4
1. Комісія встановлює свої правила процедури, які приймаються
одностайно.
2. Ці правила процедури включають, зокрема, положення про
посаду Голови, створення робочих груп та робочі мови Комісії.
Стаття 5
З метою проведення досліджень, згаданих у пункті c) статті 2
цього Протоколу, у разі необхідності передбачається звернення до
асоціації, що має назву "Asociation pour le perfectionnement des
methodes et de l'equipement de controle de la circulation
aerienne" ("Асоціація з удосконалення методів і матеріальної бази
керування повітряним рухом"), урядову санкцію на створення якої
було опубліковано в "Journal Officiel" ("Офіційний бюлетень")
Французької Республіки від 10 грудня 1960 року, а також до
будь-яких інших асоціацій, що створені на тих самих умовах та
пропонують ті ж самі гарантії, зокрема, щодо контролю над
використанням коштів, наданих цим асоціаціям Урядами, які
підписали цей Протокол.
Стаття 6
1. Уряди, що підписали цей Протокол, зобов'язуються надавати
асоціації або асоціаціям, про які йшлося вище у статті 5, з одного
боку, наскільки це можливо, кадри, обладнання та об'єкти,
необхідні для здійснення досліджень, згаданих у вищезазначеній
статті, та, з іншого боку, у межах кредитів, відкритих
національними бюджетами, - необхідні внески готівкою.
2. Частка кожної з Договірних Сторін обчислюється пропорційно
до вартості її відповідного валового національного продукту.
3. Валовий національний продукт (ВНП), використовуваний для
здійснення обчислень, отримується на основі статистичних даних,
зібраних Організацією європейської економічної співпраці (ОЄЕС),
або, за відсутності таких, будь-яким іншим органом, що пропонує
рівноцінні гарантії і визначений рішенням Комісії, - шляхом
обчислення середнього арифметичного за останні три роки, щодо яких
такі статистичні дані є наявними. Вартість валового національного
продукту (ВНП) обчислюється на основі факторних витрат і поточних
цін.
4. З метою правильного обчислення грошових внесків кожного з
Урядів, які підписали цей Протокол, до уваги беруться внески в
натуральній формі, зроблені кожним Урядом згідно з першим пунктом
цієї статті.
Стаття 7
1. Кожен з Урядів, які підписали цей Протокол, може стати
Договірною Стороною цього Протоколу:
a) шляхом підписання без застереження про ратифікацію;
b) шляхом підписання, що вимагає ратифікації, з подальшою
ратифікацією.
2. У випадках, про які йдеться у пункті 1. b) цієї статті,
ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Урядові Бельгії, а
ратифікація набуває чинності в день здачі на зберігання грамот.
Уряд Бельгії інформує Уряди, що підписали цей Протокол, про
ратифікацію.
3. Цей Протокол набуває чинності після того, як Уряди, які
його підписали, остаточно схвалять його шляхом підписання без
застереження про ратифікацію або підписання з подальшою
ратифікацією.
4. Цей Протокол залишається чинним до набуття чинності
Міжнародною конвенцією щодо співробітництва у галузі безпеки
аеронавігації.
НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані представники, після
представлення своїх належних чином оформлених повноважень,
підписали цей Протокол.
ВЧИНЕНО у Брюсселі 13 грудня 1960 року німецькою,
англійською, французькою та голландською мовами в одному
примірнику, який зберігається в архіві Уряду Королівства Бельгія,
який передає завірені копії державам, що підписали цей Протокол. У
разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст французькою
мовою.
За Уряд Федеративної Республіки К. Опплер
Німеччина: Г.К. Зеєбом
За Уряд Королівства Бельгія: П. Віньї
З.В. Зегерс
За Уряд Французької Республіки: Р. Буске
Р. Бюрон
За Уряд Сполученого Королівства Великої Дж. Ніколз
Британії та Північної Ірландії: П. Торнікрофт
За Уряд Великого Герцогства Люксембург: Н. Гоммель
П. Грегуар
За Уряд Королівства Нідерланди: Е. Тешейра де Маттос
Е.Г. Стейкель
Приєднання ІРЛАНДІЇ
до Міжнародної конвенції щодо співробітництва
у галузі безпеки аеронавігації
Згідно з умовами статті 41 вищезгаданої Конвенції, підписаної
у Брюсселі 13 грудня 1960 року,
- 15 грудня 1964 року Комісія одностайно погодилася на
приєднання Ірландії;
- того ж дня було укладено фінансову угоду між Ірландією та
Організацією;
- документ про приєднання Ірландії був зданий на зберігання
24 грудня 1964 року Урядові Королівства Бельгія;
- приєднання Ірландії набуло чинності 1 січня 1965 року.
Міжнародна Конвенція щодо співробітництва у галузі безпеки
аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" набула чинності 1 березня 1963 року
після ратифікації шістьма Договірними Сторонами