Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом
Киргизької Республіки про співробітництво
в галузі інформації
( Угоду затверджено Постановою КМ
N 1618 ( 1618-2003-п ) від 15.10.2003 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Киргизької Республіки, які
надалі іменуються "Сторони",
надаючи великого значення зміцненню взаєморозуміння між
народами двох держав;
керуючись положеннями Всесвітньої декларації прав людини
1948 року ( 995_015 ) і Міжнародного пакту про громадянські і
політичні права 1966 року ( 995_043 );
виходячи з положень Заключного акта Наради з безпеки та
співробітництва в Європі 1975 року ( 994_055 ) та наступних
документів ОБСЄ стосовно співробітництва в галузі інформації та
гуманітарній сфері;
згідно зі статтею 4 Угоди про створення Співдружності
Незалежних Держав 1991 року ( 997_077 ), яка передбачає сприяння
широкому інформаційному обміну і необхідність укладання угод у
зазначеній галузі взаємодії;
підтверджуючи свою прихильність до положень Угоди про
співробітництво в галузі інформації держав-учасниць СНД,
підписаної 9 жовтня 1992 року в Бішкеку ( 997_165 ),
домовились про таке:
Стаття 1
Сторони сприятимуть створенню належних умов для широкого та
вільного розповсюдження інформації з метою подальшого поглиблення
знань про життя народів їхніх держав.
Стаття 2
Кожна із Сторін сприятиме широкому та вільному обміну
інформацією, в тому числі між інформаційними службами (агенціями),
аудіовізуальними, друкованими та іншими засобами масової
інформації, і не перешкоджатиме розповсюдженню на території її
держави продукції засобів масової інформації, які діють на
законних підставах в державі іншої Сторони, за умови, що поширення
відомостей та матеріалів, які формують таку продукцію, не
суперечить вимогам її національного законодавства.
Кожна із Сторін не перешкоджатиме розповсюдженню інформації
дипломатичних та інших офіційних представництв держави іншої
Сторони.
Стаття 3
Сторони підтримуватимуть, заохочуватимуть та
вдосконалюватимуть взаємовигідне співробітництво між засобами
масової інформації своїх держав, а також відповідними відомствами
і організаціями, що працюють у галузі масової інформації,
конкретні умови і форми якого визначатимуться його учасниками, в
тому числі шляхом укладання прямих угод і домовленостей.
Стаття 4
Сторони сприятимуть рівноправному і взаємовигідному
співробітництву між професійними організаціями журналістів, а
також взаємному обміну журналістами з метою вивчення проблем, що
становлять професійний інтерес, проведенню зустрічей, семінарів,
конференцій. Форми співробітництва та умови обміну будуть
визначатися окремими угодами між відповідними організаціями обох
держав.
Стаття 5
Сторони на основі взаємності сприятимуть одна одній в
організації трансляції теле- і радіопрограм, передачі матеріалів,
підготовлених журналістами обох держав, використовуючи при цьому
відповідні системи зв'язку.
З цією метою Сторони укладуть окрему угоду, в якій буде
обумовлено засади та порядок взаємного поширення теле- і
радіопрограм.
Стаття 6
Кожна із Сторін на основі взаємності сприятиме діяльності
належним чином акредитованих представників засобів масової
інформації держави іншої Сторони та створюватиме необхідні умови
для виконання ними своїх професійних обов'язків, включаючи
встановлення ділових контактів і підготовку інформаційних
матеріалів, телевізійних репортажів і т. ін.
Кожна із Сторін на основі взаємності сприятиме діяльності
інформаційних представництв (корпунктів) засобів масової
інформації держави іншої Сторони, що функціонують на її території.
Стаття 7
Сторони заохочуватимуть обмін спеціалістами в галузі
телерадіомовлення, друкованих засобів масової інформації,
науково-технічних галузей, пов'язаних з інформацією.
Стаття 8
Сторони взаємно сприятимуть підготовці кадрів у галузі
засобів масової інформації, в тому числі персоналу, що
використовує у своїй роботі мову відповідної національної меншини.
Сторони заохочуватимуть співробітництво між
культурно-освітніми та науково-дослідними закладами й
організаціями, що діють у цій галузі.
Стаття 9
Сторони здійснюватимуть співробітництво та обмін досвідом у
сфері правового регулювання діяльності засобів масової інформації,
а також обмінюватимуться відомостями про періодичні видання,
реєстраційні свідоцтва яких у встановленому законом порядку
визнано недійсними, статистичними та іншими даними щодо засобів
масової інформації.
Стаття 10
Сторони створюватимуть сприятливі умови для організації
діяльності і подальшого функціонування на їхній території засобів
масової інформації, допомагаючи виданню періодичної преси та
організації теле- і радіопередач у Киргизстані - українською
мовою, а в Україні - киргизькою мовою для задоволення
інформаційних потреб відповідних національних меншин.
Стаття 11
Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань Сторін щодо
інших міжнародних угод і договорів, учасниками яких вони є.
Стаття 12
Усі питання, пов'язані з виконанням і тлумаченням цієї Угоди,
вирішуватимуться шляхом переговорів або консультацій між
Сторонами.
З метою практичної координації взаємодії щодо реалізації цієї
Угоди Сторони при необхідності можуть утворювати двосторонні
робочі групи або комісії:
Стаття 13
Ця Угода набуває чинності з дати направлення по дипломатичних
каналах останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами
внутрішньодержавних процедур і діятиме до тих пір, поки одна із
Сторін не менш як за шість місяців не повідомить у письмовій формі
іншу Сторону про своє бажання припинити її дію.
Вчинено в м. Києві 28 березня 2003 року у двох примірниках,
кожний українською, киргизькою та російською мовами, при цьому всі
тексти мають однакову силу.
У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні статей цієї
Угоди Сторони керуватимуться текстом російською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Киргизької Республіки