За рік, що минув після публікації статті «Сертифікація реєстраторів
розрахункових операцій в Україні» («Вісник» № 35/2002), відбулося багато
подій та змін у сфері регулювання використання електронних контрольно-касових
апаратів (ЕККА) на АЗС, а саме:
створено Український державний науково-дослідний інститут технологій
товарно-грошового обліку, фінансових i фондових ринків ДП «УКРЕЛЕКОН»,
який призначено уповноваженим центром з перевірки реєстраторів розрахункових
операцій на відповідність виконання фіскальних вимог;
Державною комісією з питань впровадження електронних систем i засобів
контролю та управління товарним i грошовим обігом затверджено Порядок
перевірки реєстраторів розрахункових операцій на відповідність вимогам
щодо реалізації фіскальних функцій;
ДП «УКРЕЛЕКОН» затверджено Методику проведення перевірки реєстраторів
розрахункових операцій на відповідність фіскальним вимогам (за текстом
— Методика);
проведено перевірки багатьох моделей ЕККА.
Серед найважливіших проблемних питань, які виникли в ході проведеної
роботи, можна виділити такі:
сертифікація ЕККА на відповідність вимогам безпеки та електромагнітної
сумісності;
оформлення документації відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської
документації (ЄСКД) при поданні заявки до уповноваженого центру;
застосування на практиці вимог щодо реалізації фіскальних функцій та
до спеціалізованих ЕККА для АЗС.
Сертифікація ЕККА в Україні
Вона проводиться відповідно до чинних стандартів з вимог безпеки та
електромагнітної сумісності, зазначених у Переліку продукції, що підлягає
обов’язковій сертифікації, який затверджується Держспоживстандартом
України i реєструється в Мін’юсті України як нормативно-правовий документ.
На цей перелік нарікають як виробники, так i органи з сертифікації.
Наприклад, ГОСТ 25861—83, що встановлює вимоги щодо безпеки, застарів
i не відповідає сучасному рівню техніки та технологій. У більшості країн
застосовується стандарт ІЕС 60950 «Безпека обладнання інформаційних
технологій». Існує він i в Україні у модифікованому вигляді як ДСТУ
4113—2001.
У чому застарілість ГОСТ 25861—83? Зокрема, за багатьма показниками
він має невиправдано жорсткіші норми, які не враховують сучасних технологій
(наприклад, розміри шляхів витоку струму та повітряні зазори для друкувальних
вузлів), i водночас має багато неточностей, недостатньо висвітлені вимоги
щодо пожежонебезпечності та роботи в умовах несправності.
Зараз порушується питання про заміну ГОСТ 25861—83 у Переліку продукції,
що підлягає обов’язковій сертифікації. Що це дасть виробнику?
По-перше, можливість застосовувати імпортні вузли та комплектуючі, виконані
за вимогами міжнародних стандартів без додаткового доопрацювання для
дотримання вимог під час сертифікації. Як правило, таке доопрацювання
є фікцією i не провадиться на серійних зразках. Тим самим виробник серйозно
ризикує, оскільки порушує правила системи сертифікації, випускає продукцію,
що не відповідає чинним стандартам. Через це його може бути позбавлено
сертифіката відповідності й він муситиме сплатити штраф за порушення
Закону України «Про захист прав споживачів».
По-друге, виробник матиме змогу провадити власні розробки з урахуванням
сучасного рівня техніки й реалізовувати їх за кордоном.
По-третє, новий стандарт вимагає детальних перевірок зразків під час
роботи в умовах несправності. Але при цьому виникають певні труднощі,
оскільки для таких перевірок потрібно мати електричну принципову схему
виробу, докладні дані про комплектуючі та матеріали, що убезпечують
від ураження електричним струмом та пожежі. Такі дані звичайно недоступні
під час закупівель. Тому за їх відсутності порядок проведення випробувань
вимагає послідовної імітації несправності всіх компонентів виробу. Отже,
декілька куплених зразків буде знищено.
Існують певні проблеми, пов’язані з електромагнітною сумісністю ЕККА.
Згідно з європейським законодавством електронні вироби обов’язково повинні
відповідати вимогам щодо рівня радіозавад, які випромінюються, та стійкості
до дії зовнішніх радіозавад. Існує близько 10 стандартів, відповідно
до яких здійснюється перевірка. В Україні обов’язковими є лише два.
Це зумовлено відсутністю коштів на переклад та впровадження інших стандартів.
Стандарти щодо стійкості до дії радіозавад, чинні в Україні, на сьогодні
не входять до обов’язкових під час сертифікації. I знову через негармонізовану
нормативну базу виникає проблема з неможливості визнання закордонних
сертифікатів, що призводить до ускладнення під час імпорту продукції.
Проведення перевірки ЕККА на відповідність вимогам щодо виконання фіскальних
функцій
Перевірка проводиться відповідно до Порядку перевірки реєстраторів розрахункових
операцій, у тому числі реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються
для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти,
на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій (за текстом
— Порядок), який містить перелік необхідних документів.
Процес перевірки складається з двох важливих етапів:
перевірка документації;
проведення випробувань.
Перший проводиться з метою визначення відповідності документації певним
вимогам. Закон № 265/95-ВР передбачає відповідальність за внесення до
ЕККА змін, які не відповідають конструкторсько-технологічній та програмній
документації виробника. Отже, до контролюючих органів має надходити
така документація, яка б не викликала подвійних тлумачень, розбіжностей
у розумінні конструкції, устрою та принципів роботи ЕККА. Для цього
слід застосовувати загальновизнані стандарти системи ЄСКД, за якими
виконуються всі креслення, текстова документація (технічні умови, паспорти,
інструкції з експлуатації) не тільки в Україні, а й у всіх країнах колишнього
СРСР.
У Порядку наведено перелік документів, що подаються, та вимоги щодо
їх змісту в скороченому вигляді. У зв’язку з цим існує ймовірність неповного
або неточного зазначення технічних характеристик ЕККА в паспорті, інструкції
з експлуатації. Це особливо стосується ЕККА для АЗС, оскільки саме для
них визначено найбільшу кількість показників, що мають зазначатися в
паспорті та інших документах. Неповний перелік, неправильне зазначення
типів паливно-роздавальних колонок (ПРК), контролерів управління ними
не дають змоги повністю провести перевірку ЕККА при внесенні до Державного
реєстру i правильності їх використання на місці експлуатації.
Як свідчить попередній досвід, чимало зауважень i до креслень електричних
принципових схем, складальних креслень ЕККА та друкованих вузлів, які
є основою при виявленні порушень вимог Закону № 265/95-ВР.
Ще один важливий момент — зазначення місць встановлення пломб виробника
та засобів контролю. Їх опис у паспорті повинен збігатися з кресленнями,
бути чітким i недвозначним. Особливо це стосується ЕККА для АЗС, окремі
блоки яких з’єднані кабелями i повинні мати місця для пломбування. Як
свідчать перевірки, засоби контролю встановлюються в місцях, що не мають
достатньої поверхні для кріплення, піддаються вигинам та дії механічних
зусиль під час експлуатації, що призводить до псування пломб та засобів
контролю, а отже — до адміністративних та фінансових стягнень, передбачених
чинним законодавством.
Випробування РРО, зокрема спеціалізованих ЕККА для АЗС, здійснюються
відповідно до таких документів:
Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових
операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України № 199;
Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів
для автозаправних станцій, затверджених протокольним рішенням № 13;
Порядку обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами
сум податку на додану вартість, затвердженого протокольним рішенням
№ 8;
Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого
наказом ДПА України № 614;
Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових
операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614.
Найсуперечливішими, складними для перевірки є Вимоги щодо реалізації
фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер
застосування та Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових
апаратів для автозаправних станцій.
Детальніше розглянемо декілька проблемних питань.
Що таке фіскальний блок? Які компоненти можуть i повинні входити до
його складу?
Фіскальний блок, що є невід’ємною частиною спеціалізованого ЕККА, керує
всіма діями під час відпускання пального, обробки та збереження інформації,
друкування звітних документів. Концепція його застосування визначає
підвищення ступеня захисту фіскальної інформації, відповідальності виробників
та сервісних служб за її збереження. Таку концепцію було розроблено
після тривалого аналізу вимог до аналогічних апаратів у інших країнах,
стану робіт з розробки, впровадження та експлуатації систем керування
відпусканням та обліком пального в Україні.
Однією з причин для впровадження фіскального блоку, визначення його
функцій була повторна перевірка спеціалізованих ЕККА «КАЛИНА» та «ДНІПРО-ІТФ»,
що проводилась за рішенням Державної комісії в УкрЦСМ за участю представників
ДПА України, Мінпромполітики України, Департаменту спеціальних телекомунікаційних
систем та захисту інформації Служби безпеки України у вересні 2001 р.
Мета перевірки — з’ясувати наявність факту збереження інформації про
відпущене пальне та неможливість її зміни під час поточного відпускання.
На думку членів комісії, чинні на той час вимоги недостатньо забезпечували
збереження інформації, давали змогу використовувати системи, в яких
інформація про відпускання пального, управління ПРК проходила незахищеними
каналами, у тому числі через персональний комп’ютер з відкритою архітектурою,
i могла бути змінена. Прийняті невдовзі вимоги щодо виконання фіскальних
функцій та розроблені за участю багатьох фахівців нові вимоги до ЕККА
для АЗС дали чітку схему управління потоками інформації: все проходить
через фіскальний блок, який всім керує.
Отже, фіскальний блок формує команди початку та зупинки відпускання
пального, передає їх до програмно-технічних засобів (ПТЗ), які реалізують
протоколи зв’язку з ПРК, приймає дані про відпущене пальне, робить підрахунки
його вартості та кількості, керує механізмом друкування чеків, накопичує
фіскальну інформацію.
У п. 21 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових
операцій для різних сфер застосування зазначено вузли, які має містити
фіскальний блок, це:
фіскальна пам’ять;
оперативна пам’ять або її частина, де зберігаються дані описів товарів,
фіскальна інформація, дані, на підставі яких формуються розрахункові
документи та звіти реєстратора;
годинник-календар з елементом живлення;
процесор, що керує механізмом друкування чеків i звітів, індикаторами
реєстратора, грошовою скринькою, клавіатурою, іншим обладнанням, включеним
до складу реєстратора, а також виконує операції з формування звітів
реєстратора та розрахункових документів, занесення фіскальної інформації
до фіскальної пам’яті;
запам’ятовуючий пристрій, який містить внутрішнє програмне забезпечення
реєстратора (програмну пам’ять).
Вимогами передбачено єдиний процесор, що керує роботою РРО й виконує
функції обчислення та занесення фіскальної інформації. Механізм друкування
чеків та звітів, індикатори можуть мати власні пристрої керування, процесори,
але зв’язок між ними та процесором фіскального блока має здійснюватися
за визначеним протоколом, наведеним у документації, що подається згідно
з п. 7 Порядку.
Відповідно до Методики ця вимога перевіряється так: у електричній принциповій
схемі та в конструкції між процесором фіскального блока, механізмом
друкування (індикатором) не може бути будь-якого іншого елемента, що
програмується, або каналу передачі даних, керованого іншим процесором.
Це запобігає використанню персонального комп’ютера як фіскального блока
або його частини. Фахівці довели: жоден комп’ютер, який не має спеціального
сертифікованого програмно-апаратного обладнання, не може захистити інформацію
від знищення або заміни, тому неприпустимо навіть транзитне проходження
інформації з фіскального блока на пристрої друкування чеків, звітів
та її відображення такими шляхами.
Якою має бути конструкція фіскального блока?
Відповідно до п. 22 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами
розрахункових операцій для різних сфер застосування фіскальний блок
повинен мати моноблочну конструкцію у вигляді залитого компаундом нерознімного
блока або розміщуватися в опломбованому кожусі, який унеможливлює доступ
до його вузлів без пошкодження пломби.
Тобто фіскальний блок — це єдина конструкція всередині РРО, що не дає
несанкціонованого доступу до своїх складових. Сучасний рівень розвитку
схемотехніки, конструювання дає змогу зробити його не більшим за пачку
сигарет. Доцільніше цей пристрій виконати у вигляді окремого виробу,
який за необхідністю можна досить легко відокремити від РРО для відправлення
на ремонт виробнику або визначеній ним організації. Але не треба забувати,
що й портативні касові апарати мають трохи більші розміри, ніж фіскальний
блок, що займає всю електронну частину такого апарата. Як бути в такому
випадку? Як раціонально виконати конструкцію з дотриманням встановлених
вимог? Відповідь на ці запитання є у Методиці: конструкція фіскального
блока повинна бути такою, щоб не було гальванічного доступу до ліній,
якими передаються фіскальні дані, та ліній керування оперативною та
фіскальною пам’яттю. Тобто як альтернативна повинна розглядатись відокремлена
захисними кожухами частина на загальній платі РРО, в якій міститься
фіскальний блок. Таким чином, не знижується ремонтопридатність РРО,
підвищується технологічність виготовлення та надійність конструкції.
Це тільки незначна частина питань, які виникли під час перших перевірок.
Але складний процес адаптації виробників до нових вимог завершився.
Майже всі проблеми щодо конструкції та програмного забезпечення ЕККА
вирішено. Втім ще залишаються нерозв’язані питання.
Яким чином органи державної податкової служби мають контролювати правомірність
застосування ЕККА з типами ПРК, що є на АЗС?
Усі спеціалізовані ЕККА для АЗС перевірялися з певними ПРК, певними
протоколами роботи з ними. Перелік ПРК для багатьох апаратів був не
дуже великий, оскільки для кожного їх типу потрібно було розробити (закупити)
імітатори роботи ПРК, а через брак часу виробники не встигли надати
необхідне для перевірки обладнання. Практика свідчить, що переважна
більшість спеціалізованих ЕККА працює майже з усіма типами ПРК, навіть
з тими, на можливість роботи з якими вони не перевірялись. Це велика
проблема, адже у таких ЕККА програмне забезпечення має відрізнятися
від еталона, наданого у разі подання заявки, який проходив перевірку.
Отже, порушується ст. 12 Закону № 265/95-ВР.
У Державному реєстрі дані про типи ПРК відсутні, а протоколи випробувань
на місцях недоступні. Кожен виробник розробляє власну систему верифікації
програмного забезпечення та обладнання для неї. Рівень оснащення цим
обладнанням недостатній, що не дає змоги для проведення ретельної перевірки.
Як варіант вирішення проблеми можна запропонувати в графі «Сфера застосування»
Державного реєстру РРО зазначати дозволені для застосування з ЕККА типи
колонок.
Як зменшити втрати коштів та часу на перевірку здатності спеціалізованих
ЕККА для АЗС передавати дані про об’єм відпущеного пального (у літрах)
до оперативної пам’яті фіскального блока з дискретністю, що не перевищує
1 л (п. 18 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових
апаратів для автозаправних станцій)?
Відповідно до Методики необхідно провадити одночасне відпускання пального
з максимально можливої кількості кранів ПРК, з якими може працювати
ЕККА. Для цього потрібна значна кількість імітаторів ПРК, яка може сягати
32, а вартість імітатора становить кілька тисяч доларів. Мало хто з
виробників може дозволити собі такі витрати. Тому перевірки здійснюються
на програмних емуляторах, автозаправних станціях тощо. Це значно збільшує
вартість та терміни проведення робіт.
Пропонуємо узгодити єдиний тип інтерфейсу ПРК, який мають реалізувати
в своїх ЕККА всі виробники, та силами УкрЦСМ, ДП «УКРЕЛЕКОН», виробників
виготовити випробувальне обладнання в необхідній кількості й проводити
на ньому зазначені випробування. При потребі до установки підключатимуться
імітатори інших типів.
Можливо розглянуті питання та проблеми — вузькі та суто технічні. Але
саме безпечна, якісна та надійна техніка гарантує нормальну роботу,
створює умови для дотримання законів, сплати податків та контролю.