Згідно з Указом № 727/98 об’єктом оподаткування для суб’єктів підприємницької
діяльності — юридичних осіб, які сплачують єдиний податок, вважається
сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично
отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок
або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,
робіт, послуг).
Платниками збору за паркування автотранспорту є юридичні особи та громадяни,
які здійснюють паркування автомобілів у спеціально обладнаних або відведених
для цього місцях. Ставка збору за паркування автотранспорту встановлюється
із розрахунку за одну годину паркування, її граничний розмір не повинен
перевищувати трьох відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
у спеціально обладнаних місцях та одного відсотка — у відведених місцях.
Згідно зі ст. 3 Декрету № 56-93 збір за паркування автотранспорту водії
сплачують на місці паркування.
Цей збір належить до місцевих податків i зборів (обов’язкових платежів)
і зараховується до місцевих бюджетів у порядку, визначеному відповідною
радою народних депутатів (Закон № 1251-ХІІ).
Отже, підприємство при нарахуванні єдиного податку враховує всі кошти,
що надійшли на розрахунковий рахунок та в касу і залишилися в його розпорядженні.
Також i сума збору за паркування, що залишається в розпорядженні підприємства,
повинна включатися до бази оподаткування єдиним податком.