Згідно із Законом № 161-ХІV та Указом № 1529/99 громадяни, які мають
право на земельну частку (пай), можуть передавати в оренду такі земельні
частки (паї) підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам,
які використовують землю для сільськогосподарських потреб.
Форми плати (розрахунків) за оренду (грошова, натуральна чи відробіткова),
види продукції чи послуг, що надаються як плата за оренду, розмір та
терміни внесення цієї плати визначаються за угодою сторін у договорі
оренди земельної частки (паю).
Відповідно до Декрету № 13-92 (статті 1, 2) платниками прибуткового
податку (суб’єктами оподаткування) є громадяни, а об’єктом оподаткування
в громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, сукупний
оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних
сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як у грошовій
(національній або іноземній валюті), так i в натуральній формі, в тому
числі й у вигляді орендної плати за земельні частки (паї), оскільки
доходи, що виплачуються громадянам за договором оренди земельної частки
(паю), не звільняються від оподаткування.
Згідно з Декретом № 13-92 (статті 9, 12, 14, 19) нарахування, утримання
i перерахування прибуткового податку здійснюються підприємствами, установами
i організаціями всіх форм власності та фізичними особами — суб’єктами
підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів громадянам.
Отже, з доходів, одержуваних громадянами у вигляді орендної плати за
здані в оренду земельні частки (паї), орендар зобов’язаний утримати
прибутковий податок залежно від того, за місцем основної роботи чи не
за місцем основної роботи громадян виплачуються доходи.