Пунктом 7.1 ст. 7 Закону № 887-XII зазначено, що підприємство має право
створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи
з правом відкриття поточних i розрахункових рахунків i затверджує положення
про них. При цьому відповідно до абзацу третього п. 1.1 ст. 1 зазначеного
Закону підрозділи підприємства не є юридичними особами. Юридичними особами
визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого
імені набувати майнових i особистих немайнових прав i нести обов’язки,
бути позивачами i відповідачами в суді, арбітражі або в третейському
суді (ст. 23 Цивільного кодексу).
Відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181-III право податкової
застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які
перебували в його власності (повному господарському віданні) у день
виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник
податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його
податкових зобов’язань або податкового боргу.
Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює
вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають узгодженню
з податковим органом, вичерпний перелік яких наведено у пп. 8.6.1 п.
8.6 ст. 8 Закону № 2181-III.
Так, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі,
повинен узгоджувати з податковим органом операції купівлі, продажу,
інших видів відчуження або оренди рухомого та нерухомого майна, майнових
чи немайнових прав (за винятком готової продукції, товарів i товарних
запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні),
їх використання для здійснення прямих чи портфельних інвестицій та ліквідації
(за винятком їх ліквідації внаслідок виникнення обставин непереборної
сили або відповідно до рішень органів державного управління).
У наведеному випадку жодна з перелічених у пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону
№ 2181-III операцій не має місця, відбувається рух активів у межах однієї
юридичної особи, що не тягне за собою переходу права власності на заставлені
активи. Тобто операції передачі активів, що перебувають у податковій
заставі, між відособленими підрозділами однієї юридичної особи не підлягають
обов’язковому узгодженню з податковим органом.