Основні положення
Статтею 15 Закону України від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування»
(в редакції Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами та
доповненнями, за текстом — Закон № 1251-ХІІ) встановлено, що в Україні
справляються такі місцеві податки i збори (обов’язкові платежі):
податок з реклами;
комунальний податок;
збір за припаркування автотранспорту;
ринковий збір;
збір за видачу ордера на квартиру;
курортний збір;
збір за участь у бігах на іподромі;
збір за виграш на бігах на іподромі;
збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;
збір за право використання місцевої символіки;
збір за право проведення кіно- i телезйомок;
збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу i лотерей;
збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
збір з власників собак.
Відповідно до частини третьої цієї статті для встановлення сільськими,
селищними та міськими радами за наявності об’єктів оподаткування або
умов, з якими пов’язане запровадження цих податків i зборів, обов’язковими
є:
комунальний податок;
збір за припаркування автотранспорту;
ринковий збір;
збір за видачу ордера на квартиру;
збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
збір з власників собак.
Платників місцевих податків i зборів, їх розмір та об’єкт оподаткування
визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93
«Про місцеві податки i збори» (за текстом — Декрет № 56-93).
Статтею 143 Конституції України визначено, що місцеві податки i збори
встановлюються територіальними громадами села, селища, міста безпосередньо
або через утворені ними органи місцевого самоврядування. Відповідно
до ст. 15 Закону № 1251-ХІІ та ст. 18 Декрету № 56-93 механізм справляння
та порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами
відповідно до переліку i в межах граничних ставок.
Отже, рішення органів місцевого самоврядування про встановлення відповідних
місцевих податків i зборів є обов’язковим до виконання на території
відповідної ради при сплаті місцевих податків i зборів.
Базові податкові (звітні) періоди з місцевих
податків i зборів
Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом — Закон № 2181-III)
встановлено порядок подання податкових декларацій (розрахунків) з податків,
зборів (обов’язкових платежів), терміни сплати податкових зобов’язань,
а також відповідальність за своєчасність i повноту сплати до бюджетів
податків, зборів (обов’язкових платежів).
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III встановлено граничні
терміни подання декларацій (розрахунків), відповідно до яких податкові
декларації (розрахунки) подаються за базовий податковий (звітний) період,
що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),
— протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем
звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю
(у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),
— протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем
звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного (податкового) року.
Таким чином, у рішеннях органів місцевого самоврядування про встановлення
відповідних місцевих податків визначаються базові податкові (звітні)
періоди для відповідних місцевих податків i зборів з урахуванням вимог
Закону № 2181-III.
У разі якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення
відповідних місцевих податків не визначено базового податкового (звітного)
періоду, то відповідно до Закону № 2181-III (пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4)
податкова декларація (розрахунок) подається та податкове зобов’язання
сплачується у терміни, передбачені для місячного податкового періоду,
крім випадків, коли подання декларації не передбачено таким рішенням.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III платник податків
зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену
ним у податковій декларації (розрахунку), протягом десяти календарних
днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого
пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III.
Форми податкових розрахунків з місцевих податків i зборів
Підпунктом «ї» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-III визначено,
що форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків i зборів
встановлюються центральним (керівним) органом контролюючого органу за
узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення
податкової політики, i є обов’язковими для застосування їх платниками
(податковими агентами).
На виконання цього підпункту Закону № 2181-III форми податкових розрахунків
з місцевих податків i зборів
(за узгодженням з комітетом Верховної Ради України з питань фінансів
i банківської діяльності) затверджено наказами ДПА України від 24 грудня
2003 р., а саме:
№ 621 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору за виграш
на бігах на іподромі» (зареєстровано в Мін’юсті України 09.01.2004 р.
за № 9/8608);
№ 622 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору за право
на використання місцевої символіки» (зареєстровано в Мін’юсті України
08.01.2004 р.
за № 2/8601);
№ 623 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору з осіб, які
беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі» (зареєстровано в Мін’юсті
України 09.01.2004 р. за № 10/8609);
№ 624 «Про затвердження форми податкового розрахунку податку з реклами»
(зареєстровано в Мін’юсті України 08.01.2004 р. за № 3/8602);
№ 625 «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку»
(зареєстровано в Мін’юсті України 08.01.2004 р. за № 4/8603);
№ 626 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору за участь
у бігах на іподромі» (зареєстровано в Мін’юсті України 09.01.2004 р.
за № 11/8610);
№ 627 «Про затвердження форми податкового розрахунку ринкового збору»
(зареєстровано в Мін’юсті України 09.01.2004 р. за № 12/8611);
№ 628 «Про затвердження форми податкового розрахунку курортного збору»
(зареєстровано в Мін’юсті України 09.01.2004 р. за № 14/8613);
№ 629 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору за припаркування
автотранспорту» (зареєстровано в Мін’юсті України 09.01.2004 р. за №
13/8612);
№ 630 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору з власників
собак» (зареєстровано в Мін’юсті України 09.01.2004 р. за № 15/8614).
Порядок подання форм податкових розрахунків з місцевих податків
i зборів до органів державної податкової служби
Платники місцевих податків i зборів самостійно обчислюють суми податкових
зобов’язань згідно з рішеннями органів місцевого самоврядування про
встановлення відповідних місцевих податків i зборів, які зазначають
у звітних податкових розрахунках відповідних місцевих податків i зборів,
i подають ці розрахунки до органів державної податкової служби у терміни,
визначені рішенням, відповідно до Закону № 2181-III.
Якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення відповідного
місцевого податку або збору визначено, що базовий податковий (звітний)
період дорівнює календарному місяцю, то за січень 2004 р. звітний розрахунок
відповідного місцевого податку або збору необхідно подати до органу
державної податкової служби не пізніше 20 лютого 2004 р., за березень
— не пізніше 20 квітня 2004 р. тощо, за грудень 2004 р. — не пізніше
20 січня 2005 р.
Якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення відповідного
місцевого податку або збору визначено, що базовий податковий (звітний)
період дорівнює календарному кварталу, то за I квартал 2004 р. звітний
розрахунок відповідного місцевого податку або збору необхідно подати
до органу державної податкової служби не пізніше 11 травня 2004 р. (з
урахуванням того, що 10 травня — вихідний день); за II квартал — не
пізніше 9 серпня 2004 р.; за III квартал — не пізніше 9 листопада 2004
р.; за IV квартал — не пізніше 9 лютого 2005 р.
У разі визначення рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення
відповідних місцевих податків i зборів, що базовий податковий (звітний)
період дорівнює календарному року, звітний розрахунок відповідного місцевого
податку або збору необхідно подати до органу державної податкової служби
за 2004 р. не пізніше 1 березня 2005 р.
Якщо останній день терміну подання податкової декларації припадає на
вихідний або святковий день, то відповідно до пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4
Закону № 2181-III останнім днем терміну вважається наступний за вихідним
або святковим операційний (банківський) день.
Порядок заповнення податкових розрахунків з місцевих податків i
зборів
Відповідно до Закону № 2181-III платники місцевих податків i зборів
самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання, яку зазначають
у звітних податкових розрахунках, що подаються до органів державної
податкової служби за базовий податковий (звітний) період, визначений
у рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних
місцевих податків i зборів, відповідно до Закону № 2181-III.
Порядок заповнення звітного розрахунку
У звітному розрахунку у полі 1 «Звітний розрахунок» проставляється
позначка «х».
У полі 2 проставляється порядковий номер базового податкового (звітного)
періоду, який визначено згідно з рішенням органу місцевого самоврядування
про встановлення відповідного місцевого податку або збору, арабськими
цифрами (для чисел з однієї цифри в першому полі проставляється «0»,
для річного базового податкового (звітного) періоду «0» проставляється
в першому i другому полях), тривалість базового податкового (звітного)
періоду зазначається позначкою «х». Одночасно заповнюються всі реквізити
шапки звітного розрахунку відповідних місцевих податків або зборів (поля
3 — 7).
Для податкових розрахунків збору за виграш на бігах на іподромі, збору
з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі, збору за
участь у бігах на іподромі, ринкового збору, курортного збору, збору
за припаркування автотранспорту, збору з власників собак та податку
з реклами, форми яких схожі, у звітному розрахунку заповнюється лише
рядок 01, де проставляється сума утриманого вповноваженою особою — платником
відповідного збору чи податку з реклами.
Рядки 02 — 05 у звітному розрахунку зазначених зборів i податку з реклами
не заповнюються i прокреслюються.
Податкові розрахунки комунального податку та збору за право використання
місцевої символіки мають деякі особливості при заповненні рядків звітного
розрахунку.
Так, у звітному розрахунку комунального податку заповнюються рядки 01
— 05:
у рядку 01 проставляється кількісний склад працівників за базовий податковий
(звітний) період, визначений рішенням органу місцевого самоврядування.
Кількісний склад працівників визначається відповідно до Інструкції зі
статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві,
затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95 р. № 171 i зареєстрованої
в Мін’юсті України 07.08.95 р. за № 287/823;
у рядку 02 проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян, установлений законодавством України (на сьогодні — 17 грн.);
у рядку 03 проставляється річний фонд оплати праці, обчислений як добуток
рядків 01 i 02;
у рядку 04 проставляється ставка комунального податку, визначена рішенням
органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку,
яка відповідно до ст. 15 Декрету № 56-93 не повинна перевищувати 10%;
у рядку 05 проставляється сума нарахованого комунального податку за
базовий податковий (звітний) період, обчислена як добуток рядків 03
i 04.
Рядки 06 — 09 у звітному розрахунку комунального податку не заповнюються
i прокреслюються.
У звітному розрахунку збору за право на використання місцевої символіки
юридичними особами заповнюються рядки 01 — 03:
у рядку 01 проставляється вартість виробленої продукції, виконаних робіт,
наданих послуг з використанням місцевої символіки юридичними особами;
у рядку 02 проставляється ставка збору за використання місцевої символіки
для юридичних осіб, визначена рішенням органу місцевого самоврядування
про встановлення цього збору;
у рядку 03 проставляється сума нарахованого збору за використання місцевої
символіки для юридичних осіб за базовий податковий (звітний) період,
обчислена як добуток рядків 01 i 02.
Рядки 04 — 08 у такому звітному розрахунку збору за використання місцевої
символіки юридичними особами не заповнюються i прокреслюються.
У разі якщо звітний розрахунок заповнюється фізичною особою — суб’єктом
підприємницької діяльності, то у звітному розрахунку заповнюється лише
рядок 04, в якому проставляється сума нарахованого збору за право використання
місцевої символіки фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності,
яка дорівнює розміру збору для таких платників, встановленому рішенням
органу місцевого самоврядування про встановлення цього збору (відповідно
до ст. 12 Декрету № 56-93 не більше 85 грн.).
Рядки 01 — 03 та 05 — 08 у звітному розрахунку збору за використання
місцевої символіки фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності
не заповнюються i прокреслюються.
Порядок заповнення нового звітного розрахунку
У разі виявлення помилки (помилок), що змінює суму податкового зобов’язання
відповідного місцевого податку або збору за звітний податковий період,
платник місцевих податків i зборів подає до органів державної податкової
служби новий звітний розрахунок з виправленими показниками за такий
звітний період у терміни, встановлені пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону
№ 2181-III, без застосування штрафів, установлених п. 17.2 ст. 17 цього
Закону.
У новому звітному розрахунку у полі 1 «Новий звітний розрахунок» проставляється
позначка «х» i всі реквізити шапки нового звітного розрахунку заповнюються
аналогічно звітному розрахунку.
Заповнення рядків провадиться аналогічно звітному розрахунку з урахуванням
виправлення виявленої помилки (помилок).
Отже, нарахування у картках особових рахунків платників i сплата відповідних
місцевих податків i зборів провадяться за показниками нового звітного
розрахунку. Раніше поданий звітний розрахунок з відповідних місцевих
податків i зборів залишається у податкового органа i має надалі інформативний
характер.
Порядок подання та заповнення уточнюючого розрахунку
Пунктом 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III встановлено, що платник податку,
який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє
факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів,
зобов’язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок i сплатити суму такої недоплати
та штраф у розмірі 5% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі уточнюючого розрахунку,
який додається до податкового розрахунку, що подається за наступний
податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми,
з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з
цього податку.
В уточнюючому розрахунку у полі 1 «Уточнюючий розрахунок» проставляється
позначка «х» i всі реквізити шапки уточнюючого розрахунку заповнюються
аналогічно звітному розрахунку (див. Порядок заповнення звітного розрахунку).
Для збору за виграш на бігах на іподромі, збору з осіб, які беруть участь
у грі на тоталізаторі та іподромі, збору за участь у бігах на іподромі,
ринкового збору, курортного збору, збору за припаркування автотранспорту,
збору з власників собак та податку з реклами в уточнюючому розрахунку
у рядку 01 проставляється правильна, обчислена з урахуванням виправлення
виявленої помилки сума податкового зобов’язання.
У рядку 02 уточнюючого розрахунку проставляється сума утриманого збору
чи податку з реклами вповноваженою особою — платником збору чи податку
з реклами, яка була задекларована у поданому розрахунку, що уточнюється,
тобто проставляється сума рядка 01 звітного або нового звітного розрахунку,
що уточнюється.
У рядку 03 уточнюючого розрахунку проставляється сума недоплати (заниження
податкового зобов’язання), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку
з виправленням помилки (помилок). У такому випадку у рядку 04 проставляються
прокреслення, а у рядку 05 проставляється сума штрафу, яка нараховується
платником самостійно відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III
у розмірі 5% від суми недоплати, визначеної у рядку 03.
У разі виявлення помилки (помилок), що призвела до завищення податкового
зобов’язання відповідного місцевого збору або податку з реклами, у рядку
03 проставляється прокреслення, а у рядку 04 — сума збору чи податку,
яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки
(помилок).
У рядку «Зміст помилки (помилок)» коротко записується зміст помилки,
що призвела до збільшення або зменшення податкового зобов’язання.
Для комунального податку в уточнюючому розрахунку у рядках 01 — 05 проставляються
правильні показники з урахуванням виправлення помилки.
Рядки 06 — 09 уточнюючого розрахунку комунального податку заповнюються
аналогічно рядкам 02 — 05 вищенаведених місцевих зборів i податку з
реклами.
У рядку 10 «Зміст помилки (помилок)» коротко записується зміст помилки,
що призвела до збільшення або зменшення податкового зобов’язання.
Для збору за право використання місцевої символіки в уточнюючому розрахунку
в рядках 01 — 04 проставляються правильні показники з урахуванням виправлення
помилки.
Рядки 05 — 08 уточнюючого розрахунку збору за право використання місцевої
символіки заповнюються аналогічно рядкам 02 — 05 вищенаведених місцевих
зборів i податку з реклами.
У рядку «Зміст помилки (помилок)» коротко записується зміст помилки,
що призвела до збільшення або зменшення податкового зобов’язання.
Відповідальність
Згідно зі ст. 15 Закону № 1252-ХІІ та ст. 19 Декрету № 56-93 механізм
справляння місцевих податків i зборів та порядок їх сплати встановлюються
відповідними радами. Таким чином, платники зобов’язані сплачувати місцеві
податки i збори та подавати податкові розрахунки до органів державної
податкової служби у терміни, визначені відповідними рішеннями органів
місцевого самоврядування. Водночас згідно зі ст. 22 Декрету № 56-93
відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих
податків i зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на
платників відповідно до чинного законодавства. Таким законом з місцевих
податків i зборів є Закон № 2181-III, яким встановлено загальні норми
відповідальності за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-III встановлено, що узгоджена
сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені
терміни, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності)
нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку
України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день
його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких
ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті
(пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-III).
Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону платник,
що не подає податкової декларації у терміни, визначені законодавством,
сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
за кожне таке неподання або її затримку.
Крім цього, пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III встановлено,
що у разі несвоєчасного внесення сум збору платник зобов’язаний сплатити
штраф залежно від терміну затримки платежу до 30, від 31 до 90 або більше
90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов’язання, у розмірі відповідно 10%,
20% або 50% невнесеної задекларованої суми готельного збору.
Звертаємо увагу читачів на те, що з 1 січня 2004 р. набирають чинності
закони України від 20.03.2003 р. № 641-IV «Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки i збори», від 18.11.2003
р. № 1271-IV «Про внесення зміни до ст. 15 Закону України «Про систему
оподаткування» та від 03.04.2003 р. № 703-IV «Про внесення змін до деяких
законів України», якими готельний збір i збір за проїзд територією прикордонних
областей автотранспорту, що прямує за кордон, виключено з переліку місцевих
податків i зборів, визначеного в ст. 15 Закону № 1251-ХІІ, та з Декрету
№ 56-93.
Таким чином, з 1 січня 2004 р. відповідно до внесених цими законами
змін готельний збір i збір за проїзд територією прикордонних областей
автотранспорту, що прямує за кордон, на території України не справлятимуться.