Відповідно до ст. 1 Указу № 727/98 суб’єкти підприємницької діяльності
— юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за
єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків
за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків
коштами.
Також є законодавчо визначені терміни:
вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання
векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику
векселя (векселедержателю) (Положення № 508);
бартер (товарний обмін) — господарська операція, яка передбачає проведення
розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій ніж
грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості,
у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця
для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) (п. 1.19 ст.
1 Закону № 334/94-ВР);
товари — матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та
деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій
з їх випуску (емісії) та погашення (п. 1.6 ст.1 Закону № 334/94-ВР).
Отже, враховуючи викладене, зазначений платник не має права на відстрочення
платежу шляхом надання на адресу підприємства-постачальника простого
векселя, оскільки використання векселя для розрахунків за придбані товарно-матеріальні
цінності є бартерною операцією, застосування якої Указ № 727/98 не передбачає.