Облік операцій з цінними паперами в банках України

Департамент бухгалтерського обліку Нацбанку України розробив Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (за текстом — Інструкція), затверджену постановою Правління Нацбанку України № 355. Документ розроблено відповідно до ст. 41 Закону № 679-XIV i ст. 68 Закону № 2121-III, а також Закону № 1201-ХІІ та з метою приведення нормативно-правових актів Нацбанку України у відповідність з вимогами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та ПБО 12 i ПБО 13 щодо відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції з придбання, продажу, розміщення, випуску та погашення цінних паперів.
Вимоги Інструкції не поширюються на операції з обліку та авалювання векселів; операції з продажу (купівлі) цінних паперів із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі); операції з цінними паперами з метою здійснення розрахунків; операції, пов’язані з акумулюванням коштів на поточному або накопичувальному рахунках з метою формування статутного капіталу під час створення банку; операції з приватизаційними цінними паперами; депозитарну діяльність i діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Документ не регулює порядку відображення в бухгалтерському обліку нарахованих (сплачених) податків за операціями з цінними паперами.
Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з цінними паперами банки відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки кредиторської та дебіторської заборгованості з подальшим відображенням цих операцій на відповідних рахунках з обліку цінних паперів. Інструкція детально розкриває порядок обліку цінних паперів у портфелі банку та загальні принципи їх оцінки.
Інвестиції банку в цінні папери з метою їх оцінки та відображення в бухгалтерському обліку класифікуються як операції з цінними паперами в торговому портфелі, в портфелі банку на продаж, в портфелі банку до погашення, інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. Цінні папери, що придбані або зберігаються за дорученням та за кошти клієнтів, а також цінні папери, придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються на позабалансових рахунках. Облік фінансових інвестицій та їх оцінка здійснюються за кожною інвестицією в розрізі емітентів. Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Комісійні та інші витрати, пов’язані з придбанням боргових цінних паперів, збільшують (зменшують) суму премії (дисконту) на дату їх придбання. На кожну наступну після визнання дату балансу всі цінні папери, придбані банком, оцінюються за їх справедливою вартістю, крім цінних паперів, що утримуються до погашення; цінних паперів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити; інвестицій в асоційовані та дочірні компанії. Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю. На дату балансу вона визначається за даними останнього у звітному періоді офіційного котирування на організаційно оформленому ринку.
Разом з тим ринкова вартість цінних паперів, що перебувають в обігу більше ніж на одному офіційно оформленому ринку, під час розрахунку справедливої вартості оцінюється за найменшим з останніх котирувань, визначених на кожному з ринків. Сума збільшення або зменшення балансової вартості таких цінних паперів на дату балансу відображається за рахунками доходів або витрат. Якщо немає ринку для фінансової інвестиції, але є ринок для подібної фінансової інвестиції, то справедлива вартість грунтується на ринковій ціні подібної фінансової інвестиції. Цінні папери, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності. Цінні папери, що утримуються банком до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка.
За інвестиціями в асоційовані та дочірні компанії, облік яких здійснюється за методом участі в капіталі, інвестор складає консолідовану фінансову звітність. Усі цінні папери, крім цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, та інвестицій у дочірні компанії переглядаються на зменшення корисності. Корисність цінних паперів зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує суму очікуваного відшкодування. Зменшення корисності відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат.
За купонними цінними паперами окремо обліковуються накопичені проценти, дисконт або премія. Дисконт або премія амортизується протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням процентів. Сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід, а сума амортизації премії зменшує процентний дохід за цінними паперами.
Цінні папери, надані в довірче управління, не вважаються такими, що вибули з портфеля банку, а обліковуються на окремих аналітичних рахунках тих самих балансових рахунків, на яких вони обліковувалися до надання в довірче управління, з подальшим здійсненням операцій з переоцінки, амортизації дисконту або премії, нарахування доходу тощо.
Доходи та витрати в іноземній валюті за операціями з цінними паперами відображаються на рахунках класів 6 i 7 у національній валюті за офіційним валютним курсом на дату їх нарахування або отримання i сплати з використанням рахунків групи 380 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів». Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) на рахунках обліку цінних паперів в іноземній валюті у зв’язку зі зміною офіційного валютного курсу здійснюється в порядку переоцінки іноземної валюти.
Боргові цінні папери та акції, придбані банком з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань ринкової ціни, обліковуються в торговому портфелі банку. Цінні папери відображаються на дату балансу виключно за справедливою вартістю. Переоцінка цінних паперів та нарахування процентного доходу здійснюються під час кожної зміни їх ринкової вартості, яка здійснюється за даними останнього у звітному періоді котирування на офіційно організованому ринку. Якщо котирування ринкових цін на цінні папери є недоступним, то банки застосовують для визначення справедливої вартості такі методи: посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту; аналіз дисконтованих грошових потоків; інші методи, визначені обліковою політикою банку. У разі зміни наміру та здатності банку утримувати боргові цінні папери з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань ринкової ціни такі цінні папери можуть бути переведені з торгового портфеля до портфеля цінних паперів на продаж.
Придбані цінні папери з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань ринкової ціни відображаються на балансових рахунках груп 140 «Боргові цінні папери, що рефінансуються Нацбанком України, у торговому портфелі банку», 300 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку» та 301 «Боргові цінні папери в торговому портфелі банку». Аналітичний облік цінних паперів на балансових рахунках груп 140, 300 та 301 ведеться в розрізі їх емітентів та випусків.
Цінні папери в торговому портфелі банку підлягають переоцінці під час кожної зміни їх ринкової вартості. Результат переоцінки відображається на аналітичному рахунку балансового рахунку 6203 «Результат від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку».
За борговими цінними паперами з фіксованим прибутком банк визнає процентні доходи, у тому числі процентні доходи у вигляді амортизації дисконту (премії). Від володіння цінними паперами з невизначеним доходом банк отримує дивіденди. З метою визначення балансової вартості цінних паперів у торговому портфелі та здійснення їх переоцінки до справедливої вартості банк визначає процентні доходи із застосуванням принципу нарахування. Банк здійснює нарахування процентних доходів, а також амортизацію дисконту (премії) за цінними паперами в торговому портфелі на дату їх переоцінки та обов’язково на дату балансу. Нарахування процентів за купонними цінними паперами здійснюється за процентною ставкою купона починаючи з дати придбання. Нарахування доходу за акціями в торговому портфелі банку у вигляді дивідендів здійснюється в період прийняття рішення про їх виплату.
Якщо неможливо достовірно визначити справедливу вартість цінних паперів, то вони з торгового портфеля банку мають бути переведені до портфеля цінних паперів на продаж. Боргові цінні папери після переведення до портфеля банку на продаж обліковуються за амортизованою собівартістю, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком обліковуються за собівартістю. У разі реалізації цінних паперів з торгового портфеля банку прибуток чи збиток (різниця між ціною реалізації та балансовою вартістю) відображається в банку-продавця на аналітичному рахунку 6203 «Результат від торгових операцій з цінними паперами у торговому портфелі банку».
У портфелі цінних паперів на продаж можуть обліковуватись акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери. Банк обліковує в портфелі на продаж: боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру тримати до дати їх погашення; цінні папери, які банк готовий продати у зв’язку зі зміною ринкових відсоткових ставок, потреб ліквідності, наявності альтернативних інвестицій; акції та боргові цінні папери, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість; фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання; цінні папери за наявності певних обмежень щодо їх обліку у портфелі до погашення; інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж. На дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються за справедливою вартістю; за собівартістю (акції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо); за амортизованою собівартістю (боргові цінні папери, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо). Відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання цінних паперів до портфеля на продаж здійснюється аналогічно до порядку придбання цінних паперів до торгового портфеля банку. Цінні папери, до яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядаються на дату балансу щодо можливого зменшення корисності на основі аналізу очікуваних грошових потоків. Якщо виникає ймовірність того, що банк не зможе отримати в разі настання терміну оплати всієї суми за борговими цінними паперами (номінальну вартість та нараховані проценти), то банк має визнавати зменшення корисності цінних паперів. Сума втрат від зменшення корисності цінних паперів визначається як різниця між його балансовою вартістю i теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ставкою відсотка на подібні цінні папери. Ця різниця визнається витратами звітного періоду.
Цінні папери з портфеля на продаж переводяться до торгового портфеля, якщо банк приймає рішення про отримання прибутку від короткотермінових коливань ринкових цін або дилерської маржі. У разі прийняття рішення про переведення цінних паперів до портфеля до погашення банк надалі обліковує їх за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка, розрахованої після їх переведення.
У портфелі до погашення обліковуються придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, що можна визначити, а також з фіксованим терміном погашення. Боргові цінні папери відносяться до портфеля до погашення, якщо банк має намір та здатність утримувати їх до терміну погашення з метою отримання процентного доходу. Банк не повинен первісно визнавати цінні папери в портфелі до погашення, якщо немає фінансових ресурсів для фінансування цінних паперів до погашення; є юридичне або інші обмеження, які можуть перешкодити наміру банку утримувати цінні папери до погашення; протягом поточного фінансового року або протягом двох попередніх фінансових років банк продав інвестиції, утримувані до погашення, незадовго до дати їх погашення. Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю (у розрізі таких складових, як номінальна вартість, дисконт або премія, сума накопичених процентів на дату придбання). Комісійні та інші витрати, пов’язані з придбанням боргових цінних паперів, збільшують (зменшують) суму премії (дисконту) на дату їх придбання. Банк постійно на дату балансу оцінює свій намір та здатність утримувати цінні папери до погашення. На дату балансу боргові цінні папери в портфелі до погашення відображаються за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Банк має на дату балансу визначити втрати від зменшення корисності боргових цінних паперів.
Переведення цінних паперів з портфеля до погашення до портфеля на продаж можливе, якщо в банку виник сумнів щодо здатності утримувати цінні папери до терміну погашення, i це було пов’язано, зокрема, з погіршенням кредитоспроможності емітента, зміною податкового законодавства, об’єднанням або ліквідацією банку, зміною законодавства, регулятивних вимог та вимог до капіталу, збільшенням ризиків. Переведення цінних паперів з портфеля до погашення до портфеля на продаж здійснюється за справедливою вартістю.
Під час погашення боргових цінних паперів емітент сплачує номінальну вартість цінних паперів, а також проценти (за купонними цінними паперами) за період між датою останньої сплати купона та датою погашення. На дату погашення цінних паперів сума дисконту (премії) має бути повністю амортизована. У разі непогашення в термін номінальної вартості цінних паперів або відсотків за ними банк зобов’язаний за такими цінними паперами визнавати зменшення корисності. Боргові цінні папери, не погашені у визначений емітентом термін, обліковуються за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків з обліку цінних паперів.
Усі цінні папери, що утримуються банком у портфелі до погашення, у портфелі цінних паперів на продаж, облік яких не здійснюється за справедливою вартістю, та інвестиції в асоційовані компанії підлягають перегляду щодо зменшення корисності. Корисність цінних паперів зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування, що спричинена погіршенням фінансового стану емітента цінних паперів. Зниження ринкової вартості цінних паперів унаслідок зміни ринкової норми дохідності та відсутність котирування на ринку цінних паперів не визнаються як зменшення корисності цінних паперів, якщо таке зниження не викликає сумніву щодо відшкодування вартості цінних паперів у повному обсязі. Свідченням про зменшення корисності цінних паперів можуть бути відомості про фінансові труднощі емітента; фактичне розірвання контракту внаслідок невиконання умов договору або прострочення виплати процентів чи основної суми; високу ймовірність банкрутства або іншу фінансову реорганізацію емітента; визнання збитку від зменшення корисності цінних паперів у попередньому звітному періоді; зникнення активного ринку для цінних паперів через фінансові труднощі емітента. Зменшення корисності цінних паперів відображається в бухгалтерському обліку шляхом формування резерву на суму перевищення балансової вартості цінних паперів над оціненою сумою очікуваного відшкодування (крім інвестицій в асоційовані компанії). У разі зменшення корисності цінних паперів банки формують резерви згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів Нацбанку України. Після первісного визнання збитку від зменшення корисності цінних паперів банк має їх переглядати щодо подальшого зменшення корисності на кожну дату балансу. Якщо в наступному періоді сума очікуваного відшкодування за цінними паперами збільшується, то на відповідну суму в межах раніше сформованого резерву за цінними паперами зменшується сума сформованого резерву. Зменшення не повинно призводити до такої балансової вартості цінних паперів, яка на дату зменшення перевищувала б суму амортизованої собівартості в разі невизнання зменшення їх корисності. Зменшення балансової вартості цінних паперів відображається в бухгалтерському обліку лише на суму, що не призводить до від’ємного значення їх вартості. Якщо внаслідок зменшення корисності цінних паперів їх балансова вартість досягає нуля, то в бухгалтерському обліку такі цінні папери відображаються за нульовою вартістю до прийняття банком рішення про їх списання за рахунок сформованих резервів. Зменшення корисності інвестиції в асоційовані компанії слід визнавати після коригування інвестиції на частку банку в чистому прибутку (збитку) та змін власного капіталу об’єкта інвестування, амортизації гудвілу, який виникає після первісного визнання інвестиції.
До інвестицій в асоційовані та дочірні компанії належать пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, за винятком цінних паперів, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання. Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії відображаються в бухгалтерському обліку відповідно на рахунках розділів 41 i 42 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в якому об’єкт інвестування відповідає критеріям асоційованої або дочірньої компанії. Метод участі в капіталі полягає у відображенні на дату балансу фінансової інвестиції за вартістю, що визначається з урахуванням змін загальної величини власного капіталу емітента, крім тих, що є результатом операцій між банком i емітентом цінних паперів. Застосування методу участі в капіталі для обліку фінансових інвестицій припиняється з останнього дня місяця, у якому об’єкт інвестування не відповідає критеріям асоційованої або дочірньої компанії. Для визначення суми коригування балансової вартості інвестицій в асоційовані й дочірні компанії, що обліковуються за методом участі в капіталі, потрібно визначити частку банку в чистому прибутку (збитку) емітента за звітний період i частку банку в змінах власного капіталу емітента за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку або збитку).
При відображенні в бухгалтерському обліку частки банку в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою банку в чистому прибутку (збитку) асоційованої або дочірньої компанії за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) банку від участі в капіталі. Сума частки банку в чистому прибутку (збитку) емітента визначається пропорційно до частки банку в статутному капіталі емітента.
При відображенні в бухгалтерському обліку частки банку в змінах власного капіталу об’єкта інвестування (крім змін у чистому прибутку) балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку банку в сумі зміни загальної величини власного капіталу емітента за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку)) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу банку. Якщо сума зменшення частки капіталу банку в сумі зміни загальної величини власного капіталу емітента (крім змін за рахунок чистого збитку) більше залишку на рахунку 5103 «Результати переоцінки інвестицій в асоційовані та дочірні компанії», то така різниця списується з рахунку 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років» або 5031 «Непокриті збитки минулих років». Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій в асоційовані й дочірні компанії відображається в бухгалтерському обліку лише на суму, що не призводить до від’ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку за нульовою вартістю. Якщо надалі об’єкт інвестування звітує про чисті прибутки, то банк поновлює в бухгалтерському обліку фінансові інвестиції в сумі, що перевищує частку раніше невизнаних збитків.
Фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії переводяться до портфеля цінних паперів на продаж, якщо асоційовані або дочірні компанії здійснюють діяльність в умовах, які обмежують їх здатність передавати кошти банку-інвестору протягом періоду, що перевищує 12 місяців. Фінансові інвестиції мають переводитися до портфеля цінних паперів на продаж не пізніше останнього дня місяця, у якому об’єкт інвестування не відповідає критеріям асоційованої або дочірньої компанії. Результати переоцінки інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, що було відображено в складі додаткового капіталу банку на рахунку 5103 «Результати переоцінки інвестицій в асоційовані та дочірні компанії», обліковуються на цьому рахунку до часу реалізації інвестицій. У разі реалізації цих інвестицій суми переоцінки, що обліковувалися на рахунку 5103, відносяться до нерозподіленого прибутку на рахунок 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».
Відображення в бухгалтерському обліку комісійних витрат, пов’язаних з виконанням договорів доручення (комісій), які надалі відшкодовуються клієнтами, здійснюється за рахунком 2801 «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів». Цінні папери, куплені для клієнта, банк обліковує на позабалансових рахунках. Якщо цінні папери було придбано за ціною, нижчою від замовленої клієнтом, а умовами договору на комісійне обслуговування передбачено, що сума такої винагороди або її частина належить банку-комісіонеру, то такий дохід банк обліковує на рахунку 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів».
Вимоги та зобов’язання щодо андеррайтингу цінних паперів обліковуються на позабалансових рахунках 9300 «Вимоги за андеррайтингом цінних паперів» та 9310 «Зобов’язання за андеррайтингом цінних паперів». Якщо банк бере на себе зобов’язання реалізувати цінні папери, емітовані клієнтом, то вимоги банку щодо отримання цінних паперів на обумовлену суму після закінчення їх випуску з дати договору до дати розрахунку обліковуються на позабалансових рахунках 9300 «Вимоги за андеррайтингом цінних паперів». Зобов’язання щодо відсилання цінних паперів, розміщених банком, з дати укладання договору до дати розрахунку обліковуються на рахунку 9310 «Зобов’язання за андеррайтингом цінних паперів». Придбані банком-андеррайтером цінні папери з метою їх подальшого перепродажу інвесторам обліковуються в портфелі банку на продаж на рахунках групи 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж». За результатом андеррайтингу банк отримує комісійний дохід, що обліковується на рахунку 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів».
В Інструкції викладено порядок обліку акцій власної емісії. Прості й привілейовані акції в бухгалтерському обліку відображаються окремо. Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акції виражається в гривнях. Перерахунок розміру статутного капіталу в гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату укладання установчого договору. Зареєстрований статутний капітал банку обліковується на балансовому рахунку 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку». Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах банку, i дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій. Відображення операцій за рахунками груп 500 «Статутний капітал банку» та 501 «Емісійні різниці» здійснюється на балансі банку — юридичної особи. Кошти, отримані філією банку за реалізовані акції, зараховуються на рахунок 3641 «Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку» i перераховуються банку — юридичній особі через рахунки групи 390 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку» для формування статутного капіталу. Банк — юридична особа зараховує кошти за реалізовані філією акції на підставі отриманих від філії документів. Боргові цінні папери власної емісії можуть бути реалізовані банком за номінальною вартістю, з дисконтом або з премією. Періодичність нарахування процентів та амортизація дисконту (премії) за борговими цінними паперами власної емісії здійснюються залежно від умов випуску цінних паперів, але не рідше ніж один раз на місяць протягом періоду від дати продажу цінного паперу до дати його погашення. Сума амортизації дисконту (премії) за звітний період розраховується за методом ефективної ставки відсотка. Цінні папери власного боргу можуть погашатися в разі настання терміну погашення або достроково (якщо це визначено умовами випуску). У разі настання терміну погашення в бухгалтерському обліку здійснюється амортизація залишкової частини неамортизованого дисконту (премії). У разі дострокового погашення цінного паперу здійснюється амортизація відповідної частини дисконту (премії) до дати погашення, а також застосовується знижений відсоток (рівень якого визначається умовами договору).
В Інструкції наведено облік операцій з цінними паперами на позабалансових рахунках. Придбання або продаж цінних паперів слід відображати в бухгалтерському обліку із застосуванням методів їх визначення на дату операції або на дату розрахунку. Використаний метод має застосовуватися постійно до певної категорії цінних паперів. Разом з тим до торгових цінних паперів потрібно застосовувати дату розрахунку. На дату укладання договору (дату операції) з купівлі та продажу цінних паперів у бухгалтерському обліку здійснюються бухгалтерські записи на позабалансових рахунках. Отримані дозволи на випуск цінних паперів обліковуються на позабалансовому рахунку 9811 «Отримані дозволи на випуск цінних паперів» за сумою емісії, зазначеною в дозволі (свідоцтві). Бланки цінних паперів обліковуються за номінальною або умовною вартістю (1 гривня) на позабалансовому рахунку 9820 «Бланки цінних паперів». Цінні папери, що є власністю банку i перебувають у банку в документальній формі, обліковуються на позабалансовому рахунку 9819 «Інші цінності i документи» за номінальною вартістю. Цінні папери, які внаслідок відповідних договірних операцій передають у заставу, обліковуються за позабалансовим рахунком 9510 «Надана застава». Цінні папери, прийняті банком як застава, обліковуються за рахунками 9500 «Застава, за якої предмет застави залишається у заставодавця», 9501 «Застава, за якої предмет застави передається на зберігання заставодержателю», 9502 «Застава, за якої предмет застави передається третім особам»; прийняті банком на зберігання від клієнтів — на позабалансовому рахунку 9702 «Цінні папери на зберіганні»; що перебувають у банку за договором доручення (комісії), обліковуються на позабалансовому рахунку 9704 «Цінні папери клієнтів згідно з договором доручення (комісії)».
Інструкція буде корисною у практичній роботі не лише для працівників бухгалтерії, але й для широкого кола банкірів та бізнесменів.