Договір
між Україною та Республікою Узбекистан про
запобігання виникненню випадків подвійного громадянства
( Договір ратифіковано Законом N 923-XIV ( 923-14 )
від 13.07.99 )
( Щодо набуття чинності додатково див. Лист МЗС
N 4.3/21-1242 ( v1242321-99 ) від 11.11.99 )
( Договір денонсовано Законом
N 1370-IV ( 1370-15 ) від 10.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.225 )
Україна та Республіка Узбекистан, які надалі іменуються
"Договірні Сторони",
з метою подальшого розвитку дружніх відносин між двома
державами в дусі поважання суверенітету, національної незалежності
та рівноправності відповідно до загальновизнаних норм міжнародного
права,
на основі добровільного вибору громадянства заінтересованими
особами, а також з метою запобігання виникненню випадків
подвійного громадянства в майбутньому,
домовились про наступне:
Стаття 1
Кожна з Договірних Сторін на підставі положень цього Договору
і законодавств держав-учасниць Договору визнає за громадянином
належність до громадянства тільки однієї з Договірних Сторін.
Стаття 2
1. Після набуття чинності цим Договором кожна з Договірних
Сторін не буде надавати громадянство особам, які мають
громадянство іншої Договірної Сторони.
2. Особи, про яких йдеться в пункті 1 цієї Статті, можуть
звертатися до однієї з Договірних Сторін з метою набуття
громадянства за умови, якщо доведуть, що вони не є громадянами
іншої Договірної Сторони або у встановленому законодавствами
Договірних Сторін порядку вийдуть з громадянства однієї з
Договірних Сторін.
Стаття 3
1. Повнолітні особи, які постійно проживають на території
однієї з Договірних Сторін, яких кожна з Договірних Сторін,
відповідно до свого законодавства, визнає на дату набуття чинності
цим Договором своїми громадянами, повинні вибрати громадянство
однієї з Договірних Сторін шляхом подання заяви про вибір
громадянства згідно з умовами, передбаченими цим Договором. Заяви
про вибір громадянства подаються протягом 18 місяців з дати
набуття чинності цим Договором.
2. Повнолітніми особами, відповідно до цього Договору,
вважаються особи, які згідно з діючим законодавством кожної з
Договірних Сторін досягли повноліття.
3. Недієздатні особи, які постійно проживають на території
однієї з Договірних Сторін, яких кожна з Договірних Сторін,
відповідно до свого законодавства, визнає своїми громадянами на
дату набуття чинності цим Договором, набувають громадянство своїх
опікунів.
4. При зміні громадянства батьків, внаслідок чого обидва
батьки стають громадянами однієї з Договірних Сторін, змінюється
відповідно й громадянство їх дітей, які не досягли 14 років.
5. Дитина до 14 років, яка є громадянином однієї з Договірних
Сторін, усиновлена громадянами іншої Договірної Сторони, може
стати громадянином тієї Договірної Сторони, громадянами якої є
усиновителі, за їх клопотанням.
6. Зміна громадянства дітей віком від 14 до 18 років у
випадку набуття їх батьками громадянства однієї з Договірних
Сторін, а також у випадку усиновлення, може відбуватися тільки за
згодою дітей, викладеною у письмовій формі і засвідченою
нотаріально, а на території третьої держави - засвідченою
дипломатичним представництвом чи консульською установою Договірної
Сторони, громадянство якої набули батьки дітей.
Стаття 4
Повнолітні особи, які не подали заяву про вибір громадянства
в термін, передбачений у пункті 1 Статті 3 цього Договору, є
громадянами Договірної Сторони, на території якої вони мають місце
постійного проживання.
Стаття 5
1. Неповнолітні діти до 14 років, які народилися до набуття
чинності цим Договором, набувають громадянство батьків.
2. Батьки, один з яких є громадянином однієї з Договірних
Сторін, а другий - громадянином іншої Договірної Сторони, можуть
обрати для своїх неповнолітніх дітей, які народилися до дати
набуття чинності цим Договором, громадянство однієї з Договірних
Сторін. Заява про вибір громадянства неповнолітніх дітей до 14
років подається батьками протягом 18 місяців з дати набуття
чинності цим Договором.
3. У випадку, якщо батьки не дійдуть згоди з приводу
громадянства неповнолітніх дітей до 14 років, дитина є
громадянином тієї Договірної Сторони, на території якої її батьки
мають місце постійного проживання.
Стаття 6
1. Неповнолітні діти до 16 років, один з батьків яких або
помер, або визнаний безвісно відсутнім відповідно до законодавств
Договірних Сторін на день закінчення терміну для подання заяви про
вибір громадянства, набувають громадянство другого з батьків.
2. Неповнолітні діти до 16 років, батьки яких померли, або
визнані безвісно відсутніми, або позбавлені батьківських прав,
зберігають громадянство Договірної Сторони, на території якої вони
мають місце постійного проживання на день закінчення терміну для
подання заяви про вибір громадянства.
3. Неповнолітні діти до 16 років, батьки яких не перебувають
у шлюбі, або якщо шлюб було розірвано, або їх шлюб визнано
недійсним, у випадку відсутності згоди батьків про зміну
громадянства дітей, зберігають громадянство одного з батьків, з
яким вони постійно проживають.
4. Якщо неповнолітня дитина до 16 років народилася на
території третьої держави і її батьки не подали заяву про вибір
громадянства, то дитина є громадянином тієї Договірної Сторони, на
території якої батьки мали місце постійного проживання до виїзду в
третю державу. Якщо вони не мали такого місця постійного
проживання, дитина набуває громадянство тієї Договірної Сторони,
на території якої її батьки мають місце постійного проживання на
день закінчення терміну для подання заяви про вибір громадянства.
Стаття 7
1. Заяви про вибір громадянства подаються в двох примірниках
наступним порядком:
а) особи, які вибирають громадянство та мають місце
постійного проживання на території Договірної Сторони,
громадянство якої вони вибирають, подають заяви про вибір
громадянства до відповідних компетентних органів цієї Договірної
Сторони;
б) особи, які вибирають громадянство, і мають місце
постійного проживання на території однієї з Договірних Сторін, а
вибирають громадянство іншої Договірної Сторони, подають заяви про
вибір громадянства до дипломатичного представництва або
консульської установи тієї Договірної Сторони, громадянство якої
вони вибирають.
2. Заяви про вибір громадянства та інші документи,
передбачені законодавствами Договірних Сторін, звільняються від
обов'язкових платежів та інших грошових зборів.
Стаття 8
Договірні Сторони передають одна одній по дипломатичних
каналах списки осіб, які подали заяви про вибір громадянства в
терміни, встановлені в Протоколі, підписаному у відповідності до
Статті 11 цього Договору. До списків додаються заяви про вибір
громадянства в одному примірнику.
Стаття 9
1. Батьки, один з яких є громадянином однієї з Договірних
Сторін, а другий - громадянином іншої Договірної Сторони, та які
постійно проживають на території однієї Договірної Сторони, можуть
обрати для своїх неповнолітніх дітей, які народились після набуття
чинності цим Договором, громадянство однієї з Договірних Сторін.
Заява про вибір громадянства подається батьками протягом 6-ти
місяців з дня народження дитини до дипломатичного представництва
або консульської установи іншої Договірної Сторони.
2. Дипломатичне представництво чи консульська установа
Договірної Сторони повідомляє Міністерство закордонних справ
держави перебування щодо поданих заяв про вибір громадянства.
3. Якщо батьки дитини не подали заяву про вибір громадянства
протягом 6-ти місяців з дня її народження, дитина вважається
громадянином тієї Договірної Сторони, на території якої вона
народилася.
Стаття 10
Питання, які виникають у зв'язку із застосуванням цього
Договору, будуть розглядатись дипломатичним шляхом.
Стаття 11
Для реалізації положень цього Договору з Української Сторони,
Міністерство Закордонних Справ та Міністерство Внутрішніх Справ
України, а з Узбецької Сторони - Міністерство Закордонних Справ та
Міністерство Внутрішніх Справ Республіки Узбекистан, протягом 90
днів з дня підписання цього Договору в межах своєї компетенції
підпишуть відповідний Протокол.
Стаття 12
1. Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до
законодавств Договірних Сторін і набуває чинності з дня обміну
ратифікаційними грамотами.
2. За взаємною згодою Договірні Сторони можуть вносити зміни
та доповнення до цього Договору, які також підлягають ратифікації.
3. Договір укладається терміном на п'ять років. Його дія буде
продовжена на наступні п'ять років, якщо одна з Договірних Сторін
не заявить шляхом письмового повідомлення по дипломатичних каналах
іншій Договірній Стороні не менш, ніж за шість місяців до
закінчення поточного п'ятирічного періоду про своє бажання його
денонсувати.
Вчинено в м.Ташкенті 5 грудня 1996 року у двох примірниках,
кожний українською, узбецькою та російською мовами, при цьому усі
тексти є однаково автентичні.
З метою тлумачення положень цього Договору застосовується
текст російською мовою.
За Україну За Республіку Узбекистан