Додаток
   до Угоди між Урядом України та Урядом Литовської Республіки
                       про вільну торгівлю
         про правила визначення країни походження товарів

           ( Додаток ратифіковано Законом
             N 361/95-ВР ( 361/95-ВР ) від 05.10.95 )

         ( Щодо втрати чинності Угоди додатково див. Лист
                                  Державної митної служби
           N 25/4-14-35/6222-ЕП ( v6222342-04 ) від 17.05.2004 )


     Дата підписання:        08.02.1994
     Дата ратифікації:       05.10.1995
     Дата набрання чинності: 21.11.1995
 
     Дані Правила  визначення країни походження товарів розроблені
у  відповідності  до  п.  2  Статті  1 Угоди між Урядом України та
Урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю ( 440_597 ) (далі
Угода).
     Дані правила діють відносно товарів, які походять з території
України  або  Литовської  Республіки та які обертаються у торгівлі
між цими державами у відповідності з Угодою.
     Порядок визначення країни походження товарів,  які вивозяться
в  треті  країни  з  митної  території   України   та   Литовської
Республіки, регулюються національним законодавством цих країн.
     Для цілей даних Правил:
     а) "Сертифікат походження" (СП) - це документ, який може бути
використаний,  щоб   довести   покупцям   те,   що   товари,   які
експортуються,  вироблені  чи перероблені в Україні або Литовській
Республіці.
     б) Термін  "країна походження товару" означає країну (Україна
або Литовська Республіка),  в якій товари були повністю  вироблені
або піддані достатній переробці чи обробці.
     в) Термін  "критерій  достатньої   переробки   або   обробки"
означає,  що товари вироблені в Україні чи у Литовській Республіці
з  імпортованих  матеріалів  або   частин,   включаючи   матеріали
невизначеного походження, вважаються такими, які вийшли з названих
країн,  якщо використані матеріали і частини пройшли в них суттєву
трансформацію.  Інакше  кажучи,  вони  повинні  були  пройти певну
переробку,  яка  суттєво  змінила  їх  природу  і  характеристики.
     Поняття "суттєва трансформація" визначається:
     1) критерієм переробки або
     2) процентним критерієм.
     Критерій  переробки  -  матеріали (частини), що імпортуються,
вважаються   підданими  "суттєвій  трансформації",  якщо  кінцевий
продукт  класифікується  під іншим 4-цифровим кодом Гармонізованої
системи  опису  та  кодування  товарів,  ніж імпортовані матеріали
(частини), що використані в його виробництві.
     Процентний критерій   -   імпортовані   матеріали   (частини)
вважаються  суттєво  зміненими,  якщо  їх  вартість  не  перевищує
встановленого країнами відсотка ціни франко-завод.
     г) Термін "Митний контроль" означає  сукупність  заходів,  що
здійснюються  національними  митними органами з метою забезпечення
додержання національного законодавства в митній  справі,  а  також
національного законодавства та міжнародних договорів,  контроль за
виконанням яких покладений на митні органи.
     д) Термін  "товари"  означає  будь-яке  рухоме майно,  у тому
числі теплову,  електричну та інші види енергії, яке переміщується
через митний кордон.
     е) Термін "Товарна номенклатура" (ТН) означає застосовувану в
Україні та   Литовській   Республіці  номенклатуру  Гармонізованої
системи опису та кодування товарів.

                            Частина I

               Визначення країни походження товарів

                             Стаття 1

     Країною походження товарів вважається держава, де товари було
повністю вироблено або піддано достатній переробці або обробці.

                             Стаття 2

     Повністю виробленими  в  Україні  або у Литовській Республіці
вважаються такі товари:
     а)  корисні  копалини,  здобуті  на  її  території  або  в її
територіальних водах чи на її континентальному шельфі і в морських
надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр;
     б) продукція рослинного походження, вирощена та зібрана на її
території;
     в) живі тварини, народжені та вирощені в ній;
     г) продукція,  одержана в цій  країні  від  вирощених  у  ній
тварин;
     д) вироблена в ній  продукція  мисливського,  риболовного  та
морського промислів;
     е) продукція морського промислу,  добута  і/або  вироблена  в
світовому  океані  суднами даної країни або суднами,  орендованими
(зафрахтованими) нею;
     ж) вторинна сировина і відходи,  які є результатом виробничих
та інших операцій, що здійснюються в даній країні;
     з) продукція   високих   технологій,  одержана  у  відкритому
космосі на космічних  кораблях,  які  належать  даній  країні  або
орендованих нею;
     і) товари,  вироблені в даній країні  виключно  з  продукції,
згаданій у пунктах "а"-"з".

                             Стаття 3

     Коли в    виробництві   товару   використовується   сировина,
матеріали  та  комплектуючі  вироби  з  третіх  країн,  походження
товарів  визначається  згідно з критерієм достатньої переробки або
обробки.

                             Стаття 4

     Критерій "достатньої переробки чи обробки" виражається:
     а) правилом, що вимагає зміни цифрового коду по ТН, або
     б) правилом "адвалорної долі", коли процентна частка вартості
використаних  матеріалів  (частин)  не перевищує 50 відсотків ціни
франко-завод продукту що експортується.

                             Стаття 5

     Не можуть визнаватися як достатні для переробки товарів:
     а) операції   по  забезпеченню  збереження  товарів  під  час
зберігання або транспортування;
     б) операції    по    підготовці    товарів   до   продажу   і
транспортування  (роздрібнення   партії,   формування   відправок,
сортування, перепакування);
     в) прості операції по збиранню;
     г) змішування  товарів  (компонентів)  без придання одержаній
продукції характеристик,  що суттєво відрізняють її  від  вихідних
складових;
     д) комбінація  двох  або   більшої   кількості   вищевказаних
операцій;
     е) забій худоби.

                             Стаття 6

     Вартісні показники розраховуються:
     а) для  імпортованих  матеріалів - за митною вартістю,  тобто
вартістю,  що підлягає обкладанню митом при ввозі (на основі СІФ),
або,  у  разі якщо їх походження невідоме, - за встановленою ціною
першого продажу на території країни, де здійснюється виробництво;
     б) для готових товарів - за ціною франко-завод товару.

                             Стаття 7

     Товарам з  розділів  84  та 85 Гармонізованої системи опису і
кодування  товарів  у  розібраному  або  незібраному  вигляді,  що
постачаються   декільками   партіями,  коли  через  виробничі  або
транспортні  умови  неможливе  їх  відвантаження  однією  партією,
видається  один  сертифікат  з  першою партією товарів.  Наступним
партіям видається копія сертифіката (1). Це правило застосовується
також  у тих випадках, якщо товари повинні розглядатися по бажанню
імпортера  як  єдиний  предмет  з точки зору визначення походження
(2).
-------------------
     (1) Це  правило  застосовується  також  у тих випадках,  якщо
партія розбита на кілька частин помилково або з причини  невірного
адресування.
     (2) Умовами застосування цього правила є:
     - попереднє   повідомлення   митниці   ввозу  про  розбивання
розібраного  або  незібраного  товару  на   декілька   партій   із
зазначенням   причин  такого  розбивання,  докладної  специфікації
кожної партії у прив'язці до  ТН,  вартості  і  країни  походження
товарів, які входять до кожної партії;
     - поставка всіх партій з однієї країни, одним експортером;
     - ввіз всіх партій через одну митницю;
     - поставка всіх партій товарів у термін,  який  не  перевищує
6 місяців з дати першого відвантаження.

                            Стаття 8

     Для цілей визначення походження товарів, які використовуються
для їх  виробництва,  країна  походження  теплової  й  електричної
енергії, машин, устаткування та інструментів не враховується.

                             Стаття 9

     Товар вважається таким, що вийшов з країни експортера, тільки
у випадку,  коли товар  не  тільки  відповідає  встановленим  цими
Правилами   критеріям   походження   та   іншим   умовам,   але  і
закуповується безпосередньо у підприємства,  фірми, зареєстрованих
у  встановленому  порядку  в країні експорту й імпортується шляхом
прямого відвантаження з цієї країни в країну імпорту.
     Вимозі прямого   відвантаження   відповідають   товари,   які
транспортуються через територію однієї чи кількох країн  внаслідок
географічних,  транспортних,  технічних  та економічних причин,  а
також при тимчасовому їх ввезенні або складуванні на території цих
країн  з  умовою,  що  ці  товари  весь час знаходяться під митним
контролем країн транзиту.
     Крім того,   правилам   прямого   відвантаження  відповідають
товари,  закуплені імпортером на виставках або ярмарках  у  третіх
країнах  за  умови,  що  ці товари не використовувались для інших,
крім виставочних, цілей після відправки на виставку або ярмарок  і
залишалися під митним контролем у ході виставки або ярмарку.

                            Частина II

             Методи адміністративного співробітництва

                            Стаття 10

     На  посвідчення находження товарів в Україні або у Литовській
Республіці   необхідно  надання  митним  органам  країни  ввезення
декларації-сертифіката  (далі  сертифікат про походження товарів).
Форма   і   порядок   оформлення  сертифіката  походження  товарів
узгоджуються  уповноваженими  органами Сторін у відповідності з їх
національним законодавством.

                            Стаття 11

     При  експорті  товарів  з  Литовської  Республіки або України
сертифікат  походження  у  встановленій  формі  видається органом,
уповноваженим   у  відповідності  до  національного  законодавства
кожної з Сторін.
     Україна та Литовська Республіка обмінюються зразками  печатей
органів,  уповноважених завіряти сертифікати. Без надання вказаних
зразків  сертифікати  вважаються  недійсними,  і  на   товари   не
розповсюджуються преференції, передбачені Угодою ( 440_597 ).

                            Стаття 12

     Сертифікат повинен  вміщувати  такі  необхідні  відомості про
товар, на який він виданий:
     а) найменування та адреса експортера;
     б) найменування та адреса імпортера;
     в) засоби  транспортування,  напрямок  маршруту (наскільки це
відомо);
     г) кількість місць та вид упаковки, опис товару, який містить
необхідні для ідентифікації товару відомості;
     д) вага брутто чи інші одиниці кількості.

                            Стаття 13

     Сертифікат походження товарів повинен однозначно свідчити про
те,  що даний товар  походить  з  відповідної  країни,  тобто  він
повинен містити:
     а) письмову декларацію експортера  про  те,  що  даний  товар
задовольняє відповідний критерій походження;
     б) письмове  посвідчення  компетентного  органу,  який  видав
сертифікат,  про те, що подані експортером у сертифікаті відомості
відповідають дійсності;
     в) з   метою  ідентифікації  позначення  критерію  походження
повинні бути застосовані такі позначення:
     "P" -  для  товарів,  які  повністю вироблені в Україні або у
Литовській Республіці;
     "W" -  для  товарів,  які вироблені з використанням імпортних
матеріалів (частин).  При цьому після "W" вказуються перші  чотири
цифри коду товару, що експортується по ТН (наприклад: "W"3907);
     "Y" -  для  товарів,  до   яких   застосовується   процентний
критерій.  При   цьому  "Y"  передує  проценту  іноземного  змісту
(Наприклад: "Y"45%).

                            Стаття 14

     Сертифікат подається  митним  органам  у друкованому вигляді,
без  виправлень,  російською  та  англійською  мовами.  Якщо   він
заповнюється  від  руки,  то  записи  повинні  робитися чорнилом і
заголовними літерами.  Сертифікат діє чотири  місяці  з  дня  його
видачі уповноваженими органами країни експортера.

                            Стаття 15

     Сертифікат подається разом із вантажною  митною  декларацією,
іншими документами, необхідними при здійсненні митного оформлення,
за винятком випадків, вказаних у статтях 18 і 19.

                            Стаття 16

     У   разі  втрати  або  знищення  сертифіката  видається  його
дублікат.   Дублікат   видається   уповноваженим   органом  країни
експортера,  який  видав сертифікат (оригінал). У такому випадку у
відповідній   графі   сертифіката   відмічається   "дублікат"   та
вказуються  номер  і  дата  затвердження  втраченого або знищеного
сертифіката (оригіналу).

                            Стаття 17

     Митні органи  Литовської Республіки і України на протязі двох
років з дня видачі сертифіката можуть звертатися до  уповноважених
органів, завіривших сертифікат, для його перевірки. Про результати
перевірки повідомляється на протязі шести місяців.

                            Стаття 18

     Як   загальне   правило:   неподання   належно    оформленого
сертифіката не є підставою для непропускання вантажу.
     Митницею може бути відмовлено в пропуску тільки при наявності
достатніх  підстав вважати,  що вантаж походить із країни,  товари
якої не підлягають пропуску в країну ввозу згідно  з  міжнародними
угодами,   діючими   для   однієї   з  держав, і/або  національним
законодавством Литовської Республіки або України.
     З врахуванням   положення  абзацу  2  даного  пункту  товари,
походження яких достовірно не встановлено,  пропускаються в країну
ввозу із сплатою мита по максимальних ставках мита країни ввозу.

                            Стаття 19

     У надзвичайних  випадках  до  товарів,  зазначених в абзаці 3
Статті 18,  може застосовуватися  (відновлюватися)  преференційний
режим  з поверненням надлишково сплаченого митного тарифу за умови
подання митним органом сертифіката.  В таких випадках  у  4  графі
сертифіката вказується "виданий пізніше".

                            Стаття 20

     Спірні  питання відносно правил визначення походження товарів
будуть  розглядатися  двосторонньою  Комісією, заснованою згідно з
Статтею  14  Угоди  (  440_597  ),  протягом двох місяців після їх
виникнення.

     Здійснено   у   місті  Вільнюсі  8  лютого  1994  р.  у  двох
примірниках,  кожний  українською  та  литовською  мовами, причому
обидва тексти мають однакову силу.

 За Уряд України                     За Уряд Литовської Республіки