ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ І ФІЗИЧНИХ ОСІБ


На сучасному етапі розвитку України регулювання відносин у сфері господарювання здійснюється нормами Цивільного і Господарського кодексів України (далі - ЦК та ГК). що набрали чинності з 1 січня 2004 р, законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Положеннями ЦК регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

У ГК органічно поєднано інститути ринкової саморегуляції та засади державного регулювання економіки, чим забезпечується цілісний і комплексний вплив держави на розвиток економічних процесів. ГК містить положення, що регулюють як господарську комерційну діяльність (підприємництво), так і некомерційну (неприбуткову) господарську діяльність.


Іноземці як суб'єкти господарської діяльності

Положеннями ГК передбачено широке коло суб'єктів, що можуть здійснювати господарську діяльність:

Особливості здійснення підприємницької діяльності на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні іноземними юридичними та фізичними особами визначаються ГК та іншими законами України. Поряд з цим передбачається можливість встановлення у міжнародному договорі, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, інших правил щодо підприємництва, ніж ті, що передбачено законодавством України.

Згідно із Законом України "Про господарські товариства" іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Господарським кодексом України передбачена також можливість для іноземців та осіб без громадянства бути засновниками (членами) виробничого кооперативу, приватного підприємства.

При цьому, у разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менше десяти відсотків, юно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Пщприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.

Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством. Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство утворене виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

Реєстрація іноземних представництв в Україні

Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).

Іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. Для реєстрації, представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України необхідно подати:

Вищезазначені документи мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше. За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності з них стягується плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави, пов'язаних з цією реєстрацією.

У разі відмови центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики зареєструвати представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності або неприйняття рішення з цього питання у встановлений шістдесятиден-ний строк іноземний суб'єкт господарської діяльності може оскаржити таку відмову в судових органах України.

У контексті розгляду питання створення в Україні підприємств за участю іноземних фізичних та юридичних осіб слід відмітити, що в Україні вдосконалено систему реєстрації суб'єктів господарювання — прийнято Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який набере чинності з 01.07.2004 р. Цим Законом, зокрема, передбачено утворення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців — автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців. Крім того, в Україні триває робота щодо реформування системи реєстрації суб'єктів з метою запровадження принципу "єдиного вікна".

Статус іноземних інвесторів

Актуальним є питання статусу іноземних суб'єктів господарювання при здійсненні ними діяльності на території України. Згідно з ч. 2 ст. 129 ГК іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими ГК, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Так, відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Також статтею 1 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" передбачено, що на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків^ зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Загальні засади та порядок здійснення інвестиційної діяльності іноземними інвесторами в Україні регулюються положеннями ГК. Іноземними інвесторами визнаються такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України:

Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України, будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; інших цінностей (майна), які відповідно до закону визнаються іноземними інвестиціями.

Види іноземних інвестицій

Спеціальним Законом, що визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, є Закон України "Про режим іноземного інвестування". Вказаний Закон більш детально визначає види іноземних інвестицій. Відповідно до вказаного Закону іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

ГК також передбачено різноманітні форми здійснення інвестицій іноземними суб'єктами господарювання, серед яких:

Придбання земельних ділянок

Окремо слід зазначити про можливість придбання земельних ділянок іноземними суб'єктами господарювання. ЦК передбачено, що іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону.

Іноземні юридичні особи, іноземні держави та міжнародні організації можуть бути суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) у випадках, встановлених законом.

Порядок придбання у власність земельних ділянок визначено Земельним кодексом України, яким передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподар-ського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Право власності на такі земельні ділянки набувається іноземними громадянами та особами без громадянства у разі:

а) придбання за договором купів-лі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б)  викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

Іноземні юридичні особи і спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, також можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; та за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Про державну реєстрацію

В Україні запроваджено державну реєстрацію іноземних інвестицій. Відповідно до загальних правил, передбачених ГК, незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених ГК та іншими законами для іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями. Механізм такої реєстрації визначається спеціальним законодавством. Відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення законодавства України про іноземне інвестування. Відмову у державній реєстрації іноземних інвестицій може бути оскаржено у судовому порядку.

Спеціальними нормативно-правовими актами, що визначають порядок державної реєстрації іноземних інвестицій є Закон України "Про режим іноземного інвестування" та Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928, відповідно до яких державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення.

Для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа подає органу державної реєстрації необхідні документи, дату надходження яких орган державної реєстрації фіксує у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій, протягом трьох робочих днів, починаючи з цієї дати, розглядає подані документи і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній.

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України, або подані документи не відповідають вимогам зазначеного Положення. Відмова з мотивів недоцільності здійснення іноземної інвестиції не допускається. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.

Гарантії захисту іноземних інвестицій

З метою забезпечення стабільності правового режиму іноземного інвестування встановлюються такі гарантії для іноземних інвесторів:

Такі ж державні гарантії захисту іноземних інвестицій закріплені також законами України "Про режим іноземного інвестування" та "Проч захист іноземних інвестицій".

Українським законодавством передбачена можливість утворення спеціальних (вільних) економічних зон — територій України, на яких встановлюється спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій тощо. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів.

Концесійна діяльність

Окремо слід зазначити, що українським законодавством передбачена можливість здійснення іноземними суб'єктами господарювання концесійної діяльності на території України.

Концесія — це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.

Концесійна діяльність відповідно до ГК здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України з концесіонерами, в тому числі іноземними інвесторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом державної влади, або визначеними законом органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ГК сфери господарювання, в яких дозволяється концесійна діяльність, об'єкти права державної або комунальної власності, що можуть надаватися в концесію, а також види підприємницької діяльності, які не дозволяється здійснювати на концесійній основі, визначаються Законом України "Про концесії". У Законі надано виключний перелік сфер господарської діяльності, у яких надається право здійснювати концесій діяльність, зокрема, це: надання послуг, пов'язаних з постачанням споживачам тепла; будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд; будівництво та експлуатація шляхів сполучення; будівництво та експлуатація вантажних і пасажирських портів; будівництво та експлуатація аеропортів; надання послуг у сфері кабельного телебачення; надання послуг зв'язку; надання поштових послуг; транспортування та розподіл природного газу; виробництво та (або) транспортування електроенергії; громадське харчування; будівництво жилих будинків.

Претендентом на здійснення концесійної діяльності відповідно до цього Закону може бути фізична або юридична особа (суб'єкт підприємницької діяльності), резидент або нерезидент, який подав заявку на участь у концесійному конкурсі.

Відповідно до зазначеного Закону спеціальними законами можуть визначатися особливості здійснення концесійної діяльності в окремих сферах господарської діяльності.

Вищенаведений аналіз законодавства дає підстави зробити висновок, що на сучасному етапі законодавчо закріплені максимально сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій в економіку України, які забезпечують вільне і ефективне здійснення господарської діяльності в Україні іноземними суб'єктами господарювання.

Інна ДАЦЕНКО, головний спеціаліст Департаменту цивільного законодавства Міністерства юстиції України

По материалам газеты "Юридичний вісник України" від 19-25 червня 2004 р. № 25