П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації парламентських слухань
"Про збереження та цільове використання об'єктів
соціально-культурного призначення в процесі зміни
форми власності суб'єктів господарювання,
що їх утримують"
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 47, ст.515 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань
"Про збереження та цільове використання об'єктів
соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності
суб'єктів господарювання, що їх утримують" (далі - Рекомендації
парламентських слухань), що додаються.
2. Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна
України, органам місцевого самоврядування поінформувати Верховну
Раду України в грудні 2004 року про стан виконання Рекомендацій
парламентських слухань, схвалених цією Постановою.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на
Спеціальну контрольну комісію Верховної Ради України з питань
приватизації.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 22 червня 2004 року
N 1826-IV
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 22 червня 2004 року
N 1826-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань "Про збереження та цільове
використання об'єктів соціально-культурного
призначення в процесі зміни форми власності суб'єктів
господарювання, що їх утримують"
Учасники парламентських слухань, які відбулися 8 червня
2004 року, обговоривши нагальні питання розвитку
соціально-культурної сфери України у контексті триваючої
приватизації державної власності та реформування відносин
власності на селі, відзначають наявність багатьох невирішених
проблем і допущених прорахунків, зумовлених як об'єктивними, так і
суб'єктивними факторами.
На початку періоду приватизації законодавство не містило
чіткого визначення права, на якому такі об'єкти передавалися
покупцям об'єктів приватизації. Внаслідок цього склалася ситуація,
коли соціально важливі і найбільш привабливі об'єкти були
приватизовані у складі цілісних майнових комплексів підприємств і
стали їх власністю. У результаті підприємства самостійно вирішують
питання їх подальшого функціонування, в тому числі і продажу без
збереження профілю діяльності.
Приватизаційні процеси в галузях промисловості суттєво
вплинули на забезпечення соціальними послугами їхніх працівників.
Так, у галузях легкої та текстильної промисловості втрачено більше
50 відсотків об'єктів соціальної сфери. Підприємства металургійної
та гірничодобувної промисловості втратили 44 відсотки
санаторіїв-профілакторіїв, 25 відсотків дитячих оздоровчих
таборів, 33 відсотки палаців культури.
Значною проблемою залишається питання використання
гуртожитків та будинків для малосімейних, які належать
приватизованим підприємствам. Велика кількість цього житлового
фонду під час приватизації була включена до статутних фондів даних
підприємств усупереч вимогам законодавства про передачу їх до
комунальної власності територіальних громад. Непоодинокі випадки
перепрофілювання гуртожитків, передачі їхніх приміщень в оренду
або заставу, продажу будівель гуртожитків та наступного виселення
їх мешканців на порушення Конституції України ( 254к/96-ВР )
(стаття 47).
Особливо складною є ситуація з об'єктами соціально-культурної
сфери на селі, які практично були втрачені в результаті аграрної
реформи. Станом на 1 січня 2004 року лише 3 відсотки сільських
населених пунктів забезпечено дільничними лікарнями,
10 відсотків - амбулаторно-поліклінічними закладами,
55 відсотків - фельдшерсько-акушерськими пунктами, 29 відсотків -
дошкільними закладами, 61 відсоток - клубами та будинками
культури.
Мають місце численні факти поспішного, без належного
врахування інтересів територіальних громад міст, селищ і сіл,
трудових колективів підприємств, без прогнозування можливих
наслідків прийняття органами місцевого самоврядування рішень про
приватизацію об'єктів соціально-культурної сфери. У результаті
непродуманої і неузгодженої приватизації книгарень, бібліотек,
кінотеатрів, клубів, інших закладів культури, дошкільних закладів
територіальні громади і держава в цілому позбулися значної частини
інфраструктури, за допомогою якої формується культурно-освітній
рівень і світогляд суспільства, особливо молодої його частини.
Основними причинами, які зумовили такий стан, є відсутність
концепції розвитку соціально-культурної сфери держави в цілому та
окремих регіонів з урахуванням їх особливостей на сучасному етапі,
недостатність правового забезпечення для створення дієвого
механізму збереження об'єктів цієї сфери в умовах приватизації,
дефіцит коштів місцевих бюджетів на їх утримання та
функціонування, а також незначні обсяги фінансової допомоги з боку
держави на ці цілі.
Приймання органами місцевого самоврядування у власність
об'єктів соціально-культурної сфери та їх цільове використання з
метою надання послуг населенню на рівні державних соціальних
стандартів можливе лише за умови державного фінансування.
З метою подолання негативних тенденцій у соціально-культурній
сфері держави, спричинених процесом зміни форми власності
суб'єктів господарювання, та створення умов для її подальшого
розвитку учасники парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:
1. Кабінету Міністрів України:
вважати пріоритетним напрямом роботи у соціально-культурній
сфері розробку в найкоротший термін Державної комплексної програми
збереження і подальшого розвитку об'єктів соціально-культурного
призначення відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України
"Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження
об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації
та цільового їх використання у післяприватизаційний період"
від 4 березня 2004 року N 1585-IV ( 1585-15 ) із забезпеченням
відповідного бюджетного фінансування;
вжити заходів щодо вдосконалення законодавчого забезпечення
збереження та функціонування об'єктів соціально-культурного
призначення в умовах приватизації з урахуванням положень
вищезазначеної Державної програми, передбачивши, зокрема, чітке
визначення об'єктів, які належать до цієї сфери, критеріїв і
порядку збереження цільового призначення цих об'єктів,
встановлення відповідальності за їх перепрофілювання;
прискорити розробку державних соціальних стандартів та
нормативів, визначених Законом України "Про державні соціальні
стандарти та державні соціальні гарантії" ( 2017-14 ), для
соціально-культурної сфери;
до 1 жовтня 2004 року подати на розгляд Верховної Ради
України проекти законів про право комунальної власності та про
майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу РСР та
території України;
запропонувати зміни до Закону України "Про заставу"
( 2654-12 ) стосовно включення до переліку майна, яке не може бути
предметом застави, об'єктів соціально-культурного призначення
державної та комунальної власності;
підготувати зміни до Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) з метою вирішення питання звільнення від
оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної
передачі господарськими товариствами та сільськогосподарськими
формуваннями об'єктів соціальної інфраструктури, які перебувають
на їх балансах, у комунальну власність у випадку, коли органи
місцевого самоврядування не є платниками цього податку;
запропонувати зміни до законодавства з метою створення
ефективного механізму фінансування за рахунок коштів державного та
місцевих бюджетів із залученням коштів підприємств витрат на
приймання, утримання та капітальний ремонт об'єктів
соціально-культурної сфери, які передаються у власність
територіальних громад відповідно до Закону України "Про передачу
об'єктів права державної та комунальної власності" ( 147/98-ВР )
та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), протягом бюджетного року, в
якому здійснено передачу;
передбачити в Державному бюджеті України на 2005 рік та
наступні роки видатки на фінансування розвитку
соціально-культурної сфери у розмірі не менш як 1 відсоток
валового внутрішнього продукту;
підготувати зміни до Закону України "Про передачу об'єктів
права державної та комунальної власності" ( 147/98-ВР ) щодо
передачі в установленому порядку до комунальної власності
відповідних територіальних громад:
об'єктів соціально-культурного призначення, визначених
частиною першою статті 7 цього Закону ( 147/98-ВР ), та
комунальної інфраструктури, які перебувають на балансі
господарського товариства, щодо якого прийнята господарським судом
ухвала про порушення справи про банкрутство, з моменту прийняття
даної ухвали;
інших об'єктів соціально-культурної сфери, не врахованих
частиною першою статті 7 цього Закону ( 147/98-ВР ), за рішенням
цих територіальних громад про прийняття таких об'єктів у
комунальну власність, прийнятим у визначеному законом порядку, без
пропонування цих об'єктів до продажу конкурентними способами
приватизації;
з метою запобігання позаприватизаційному відчуженню об'єктів
соціально-культурного призначення, створених за рахунок коштів
фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) приватизованого
підприємства, які не увійшли до статутного фонду господарського
товариства і перебувають на його балансі, запропонувати зміни до
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) щодо того, що зазначені об'єкти права державної та/або
комунальної власності не можуть бути використані як джерела
погашення податкового боргу господарського товариства, на балансі
якого вони перебувають;
підготувати зміни до частини другої статті 24 Закону України
"Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) з метою приведення
її у відповідність із Цивільним кодексом України ( 435-15 ) і
Господарським кодексом України ( 436-15 );
підготувати зміни до Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) щодо доповнення
повноважень місцевих органів самоврядування правом прийняття у
власність територіальних громад об'єктів соціально-культурного
призначення, рішення про передачу яких було прийнято в
установленому законом порядку.
2. Фонду державного майна України:
провести повну інвентаризацію державного майна, що не увійшло
до статутних фондів господарських товариств, але перебуває у них
на балансах, з метою уточнення його кількості, структури та
визначення шляхів подальшого використання;
у найкоротший термін наповнити Державний реєстр державного
майна необхідною інформацією стосовно об'єктів
соціально-культурного призначення;
здійснювати моніторинг об'єктів соціально-культурного
призначення державної форми власності, які не увійшли до статутних
фондів акціонерних товариств у процесі приватизації, але
перебувають на їх балансах, щодо стану збереження та цільового
використання.
3. Органам місцевого самоврядування:
удосконалити порядок розподілу цільових субвенцій з
державного бюджету та міжбюджетних трансфертів з метою збільшення
видатків місцевих бюджетів на утримання та функціонування об'єктів
соціально-культурної сфери;
у процесі формування місцевих бюджетів видатки на утримання
та функціонування об'єктів соціально-культурного призначення
розраховувати на підставі державних соціальних стандартів і
нормативів, визначених відповідно до Закону України "Про державні
соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" ( 2017-14 );
вживати необхідних заходів для забезпечення об'єктів
соціально-культурної сфери кваліфікованими кадрами;
посилити контроль за відповідністю діяльності об'єктів
соціально-культурної сфери їх призначенню та якістю послуг, які
ними надаються.