Відповідно до абзацу п'ятого п. 20 ст. 7 Закону № 329/95-ВРта п.6.4 Положення № 111 підприємства вторинного виноробства сплачують акцизний збір при придбанні акцизних марок на суму, розраховану зі ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла, з використанням спирту етилового.
У разі реалізації виноградних вин, виготовлених без використання кріплених виноматеріалів, тобто виноматеріалів, що виробляються зі спирту етилового ректифікованого, акцизний збір сплачується на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації цих вин відповідно до п. 4 ст. 7 Закону № 329/95-ВР. Ці вина містять спирт лише природного бродіння. Підприємство — виробник вина, яке містить спирт лише природного бродіння, має сплачувати акцизний збір на третій робочий день після його реалізації незалежно від того, з яких столових виноматеріалів виготовлено таке вино — імпортованих чи вітчизняних.
Критерієм у застосуванні певного розміру ставки акцизного збору в разі реалізації готових вин, вироблених з використанням імпортованої сировини, є вимоги ст. 18 Закону № 2097-ХІІ, якою передбачено, що країною походження товарів вважається країна, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці.
Для маркування виноградних вин, які містять спирт лише природного бродіння, тобто вироблених зі столових виноматеріалів, що виготовляються без використання спирту етилового ректифікованого, марки акцизного збору продаються відповідно до п. З ст. 7 Закону № 329/95-ВРта Положення № 567. Підприємство, що виробляє такі вина, отримує акцизні марки виходячи з місячної потреби підприємства в маркуванні готового вина, але не більше за його місячну виробничу потужність з виготовлення цього вина, відповідно до заявки-розрахунку.
У разі коли при виготовленні кріпленого виноградного вина підприємство-виробник використало кріплені виноградні виноматеріали як імпортовані, так і вітчизняні, то розмір ставки акцизного збору на вино має бути застосовано з урахуванням вимог ст. 18 Закону № 2097-ХІІ та відповідно до ст. 1 Закону № 178/96-ВР (якщо країною походження вина буде визнано Україну) або відповідно до ст. 7 Закону № 178/96-ВР (якщо країною походження вина буде визнано іноземну країну). Акцизний збір на таке кріплене вино повинен сплачуватися при придбанні акцизних марок на суму, розраховану зі ставок акцизного збору на це готове вино, згідно з вимогами Закону № 329/95-ВР та Положення № 111, оскільки вино вироблено з виноградних виноматеріалів, у виготовленні яких використано спирт етиловий неденатурований. Купажні листи на виготовлення вина, калькуляції собівартості купажу підприємства та експертні висновки ТПП можуть слугувати підтвердженням частки доданої вартості та здійснення достатньої переробки імпортованого виноматеріалу.
Незалежно від того, що акцизний збір з кріплених виноградних вин сплачується при придбанні акцизних марок, а акцизний збір із сухих виноградних вин — на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації, об'єкт оподаткування акцизним збором як кріплених, так і сухих виноградних вин визначається відповідно до ст. 3 Декрету № 18-92. Крім того, відповідно до ст. 4 Декрету № 18-92 та ст. 2 Указу № 453/98 датою виникнення податкового зобов'язання з продажу підакцизних товарів (продукції) є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору, або дата відвантаження (передачі) товарів.
Таким чином, при передачі (відвантаженні) кріпленого чи столового вина за договором комісії комісіонеру в підприємства-виробника виникають податкові зобов'язання зі сплати акцизного збору на це вино. Для цілей справляння акцизного збору оборот з передачі вина комісіонеру є оподатковуваним оборотом. Розрахунок акцизного збору таке підприємство-виробник повинно подати до податкового органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбувся оборот з передачі вина комісіонеру.