ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 3357/11/15-2116 від 03.04.98
м.Київ
vd980403 vn3357/11/15-2116
Державному спеціалізованому
комерційному ощадному банку
України
Щодо роз'яснення з питань застосування Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств"
Державна податкова адміністрація України розглянула лист
Ощадбанку України від 11.02.98 р. N 22-05/17/1457 щодо надання
роз'яснення з питань застосування Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) і повідомляє, що
державною податковою адміністрацією в місті Києві на адресу
Ощадбанку України було надіслано відповідь листом від 11.02.98 р.
N 288-2-31-002.
Крім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 )
функціями Державної податкової адміністрації України, зокрема, є
видання нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з
питань оподаткування у випадках, передбачених законом, а також
роз'яснення через засоби масової інформації порядку застосування
законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші
платежі (стаття 8 Закону). Надання офіційного тлумаченні законів
України, згідно із статтею 147 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
відноситься виключно до повноважень Конституційного Суду України.
Разом з тим, повідомляємо, що у зв'язку із прийняттям Закону
України від 18.11.97 N 639/97-ВР "Про внесення змін до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" та постанови
Кабінету Міністрів України від 05.01.98 N 10 ( 10-98-п ) "Про
норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за
кордон" деякі питання, поставлені у листі Ощадбанку України,
вирішено у законодавчому порядку.
Так, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"
(з урахуванням внесених змін) не передбачено віднесення з метою
оподаткування до складу валових витрат платника податку витрат на
оплату вартості семінарів.
Що стосується документального підтвердження витрат платника
податку на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових
відносинах з таким платником податку або є членами керівних
органів платника податку, то відповідно до підпункту 5.4.8 статті
5 Закону вказані витрати можуть бути включені до складу валових
витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих
документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді
транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних
квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що
надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи,
страхових полісів тощо. У зв'язку з цим додатково слід керуватися
Положенням про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів
України від 24.05.95 N 88 ( z0168-95 ).
Відповідно із вказаним підпунктом будь-які витрати на
відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника
податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого
відрядження з господарською діяльністю такого платника податку -
запрошень приймаючої сторони, діяльність якої співпадає з
діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту);
інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання
встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують
участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях
або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що співпадає з
господарською діяльністю платника податку.
Підпунктом 5.6.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) встановлено, що з урахуванням
норм пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат
платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних
осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником
податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату
основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і
виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень,
відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату
авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно
з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в
грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю
сторін.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) основна заробітна плата - це винагорода за виконану
роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу,
виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона
встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних
розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад
установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за
особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і
компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії,
пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать
виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за
спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші
грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного
законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними
актами норми.
При цьому слід врахувати, що згідно із підпунктом 5.2.1
статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
встановлено, що до складу валових витрат включаються суми
будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці,
з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 статті 5
Закону.
Що стосується нарахування амортизаційних відрахувань на
основні засоби соціально-побутового призначення, то Законом
України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не
підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних
джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію,
модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів (підпункт
8.1.4 статті 8). Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти
капітальні активи, які не використовуються у господарській
діяльності платника податку.
Таким чином, з метою оподаткування не підлягають амортизації
основні засоби, які відносяться до невиробничих фондів і не
використовуються у господарській діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 5.4.10 статті 5 вказаного Закону
України з метою оподаткування до складу валових витрат платника
податку не відносяться витрати на паливно-мастильні матеріали,
витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням, стоянкою та
паркуванням легкових автомобілів, за винятком випадків, коли
основною діяльністю такого платника податку є утримання та
експлуатація побутових літальних апаратів, моторних човнів,
катерів і яхт, призначених для відпочинку, які належать іншим
особам, за замовленням та за рахунок таких інших осіб.
Заступник Голови О.І.Шитря