Підпунктом 1 7.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III визначено, що у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснив відчуження таких активів без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Відповідно до пп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-III для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, у якому роз'яснює зміст операції'та фінансово-економічні наслідки її проведення.
На підставі постанови № 538 податковий керуючий має право надати платнику податків письмовий дозвіл на самостійну реалізацію неописаних активів, що перебувають у податковій заставі, за умови спрямування отриманої в результаті такого продажу виручки на погашення податкового боргу.
У разі якщо боржник отримав письмовий дозвіл на реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі, але в подальшому спрямував виручку не на погашення податкового боргу або погасив його частково, то до такого платника не може бути застосовано норму пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III, оскільки ним виконано основну умову —узгоджено операцію з майном, що перебуває в податковій заставі.
Однак відповідно до вимог ст. 8 Закону № 2181-III за вищезазначене порушення органи державної податкової служби можуть застосувати до платника податків відповідальність, передбачену ст. 212 Кримінального кодексу України.