(Продовження, початок —у «Віснику» № 13/2004)
Журнал використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти призначено переважно для зберігання щоденних 2-звітів, а також для обліку перевірок реєстратора, його ремонтів і технічного обслуговування. Журнал реєструється там, де зареєстровано РРО. Форму титульної сторінки, окремих розділів журналу наведено в додатку 4 до Порядку № 87 (див. «Вісник» № 13/2004).
Зазначимо, що додатки, які визначають форму тих чи інших документів, є складовою частиною нормативно-правового акта і згідно з нормами документообігу мають відповідну назву чи примітку, у нашому випадку це «Додаток 4 до Порядку реєстрації', опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти». Зміст додатка — це форма документа, наприклад, форма реєстраційного посвідчення або довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, форма таблиць, за якими ведеться облік ремонтів, тощо. Однак коли друкарня випускає бланки певного документа чи журнали, то писати у правому верхньому кутку «Додаток №№ до Порядку...» не потрібно, навіть зовсім малими літерами. Бланк документа, книга обліку розрахункових операцій, журнал використання РРО тощо є не додатками, а самостійними документами чи обліковими формами.
Перед тим, як подати журнал на реєстрацію, його слід підготувати до цієї процедури. Шнурування журналу та послідовне нумерування його сторінок, а також установлення на журналі засобу контролю здійснює, як правило, виробник — поліграфічне підприємство або друкарня. Проте це не виключає можливості самостійного виготовлення СПД журналу використання РРО та виконання всіх передбачених дій. При цьому слід пам'ятати, що засоби контролю розповсюджуються централізовано. Встановлюючи засіб контролю на журнал, потрібно перевірити, чи виконується вимога щодо неможливості розшнурувати журнал або вилучити його аркуші без порушення цілісності засобу контролю.
Щодо записів на титульній сторінці журналу використання РРО, то про це повинен подбати сам СПД. Потрібно записати дані про суб'єкта — назву агента або уповноваженого банку, код за ЄДРПОУ, зазначити місцезнаходження СПД. До даних про СПД належить також інформація про пункт обміну іноземної валюти — його номер, місцезнаходження. Суб'єкт повинен зазначити кількість аркушів у журналі, номер установленого засобу контролю, дані про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення). СПД, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентської угоди, перед реєстрацією журналу використання РРО повинен додатково записати на титульній сторінці назву, код за ЄДРПОУ та місцезнаходження уповноваженого банку, з яким укладено агентську угоду. Зрештою, обов'язок СПД забезпечити наявність зазначеної інформації на титульній сторінці журналу не виключає можливості надрукувати всі або частину цих даних під час виготовлення журналу за спеціальним замовленням.
РРО може перебувати в експлуатації протягом усього терміну служби. Цей термін дорівнює, як мінімум, семи рокам, і протягом усього терміну поряд з реєстратором повинен бути журнал використання РРО. Зрозуміло, що таких журналів буде багато. Тому йдеться про перший, другий, третій і т. д. журнали. Це, так би мовити, багатотомне видання журналу використання окремого РРО.
Реєстрацію першого журналу використання РРО найзручніше здійснювати одночасно з реєстрацією самого реєстратора. Якщо ці події відбудуться послідовно, в різні дні чи місяці, то суб'єкту доведеться подавати письмову заяву довільної форми та реєстраційне посвідчення на РРО, яке потім йому повернуть. Перший журнал отримує при реєстрації фіскальний номер, який збігається з фіскальним номером РРО та який одночасно буде номером довідки про реєстрацію. Така довідка є документом, що підтверджує факт реєстрації журналу. В довідці (її форму наведено в додатку 5 до Порядку № 87) будуть записані також наступні зареєстровані журнали використання РРО. Один примірник довідки надається СПД, другий залишається в органі ДПС.
При первісному оформленні довідки заповнюються рядки, де зазначаються дані про суб'єкта, РРО, пункт обміну, уповноважений банк тощо. У першому рядку таблиці «Журнали використання реєстратора розрахункових операцій» записується номер установленого на журнал засобу контролю, дата реєстрації, а також дані про осіб — представника СПД і відповідальну особу органу ДПС. що брали участь у процедурі реєстрації. Довідка про реєстрацію журналу використання РРО скріплюється печаткою ДПІ та підписом її начальника.
Процедура реєстрації журналу складається з того, що посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги РРО з купівлі-продажу іноземної валюти (цю книгу веде відповідний підрозділ ДПІ), виписує довідку про реєстрацію журналу використання РРО в двох примірниках, а також здійснює записи у незаповнених рядках титульної сторінки журналу - зазначає номер журналу, назву органу ДПС. дату реєстрації, свою посаду, прізвище, ініціали та засвідчує факт реєстрації власним підписом. Реєстрація не повинна тривати довше, ніж два робочі дні з моменту подання СПД усіх необхідних документів.
Журнал використання РРО досить швидко закінчується, особливо якщо врахувати, що 2-звіт, надрукований на РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, містить чимало показників та займає досить багато місця на сторінці журналу, де він підклеюється. Тому СПД доводиться реєструвати наступні журнали — другий, третій, четвертий і т. д. Для реєстрації цих журналів слід подати письмову заяву довільної форми та довідку про реєстрацію журналу використання РРО, що була видана СПД при реєстрації першого журналу. Кожний із наступних журналів повинен бути підготовлений до реєстрації таким чином, як і перший: журнал слід прошнурувати, встановити на нього засіб контролю, пронумерувати сторінки, заповнити титульну сторінку.
Процедура реєстрації наступних журналів використання РРО навіть простіша за першу. Посадова особа органу ДПС записує у відповідному розділі Книги РРО з купівлі-продажу іноземної валюти необхідні дані, а в обох примірниках довідки про реєстрацію журналу використання РРО заповнює послідовні рядки в таблиці, які завіряються підписами працівника податкової інспекції та представника СПД. Крім того, податковий інспектор повинен записати у відповідних рядках титульної сторінки кожного журналу певні дані, як і при реєстрації першого журналу.
Усі наступні журнали використання РРО отримують свій номер, який складається з фіскального номера першого журналу, зареєстрованого на той самий реєстратор, та проставленого через дріб порядкового номера журналу. Якщо першому журналу присвоєно № 120300728у, то другому журналу буде присвоєно № 120300728у/2, третьому -№ 1 20300728у/3 і т. д. Не слід забувати, що № 1 20300728у - це фіскальний номер РРО. з яким будуть використовуватися всі ці журнали.
Зауважимо, що кількість журналів, які можна реєструвати одночасно, Порядком № 87 не обмежується. Можна сподіватися заперечень, мовляв, у цьому нормативно-правовому акті немає такої норми, як у Порядку № 614 (Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрований у Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298), де встановлено, що кількість книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, які реєструються одночасно, не обмежується. Дійсно, у Порядку № 87 такої прямої норми немає, однак згадаємо всім відоме положення: що не заборонено, то дозволено. СПД може подати на реєстрацію одночасно п'ять, десять, двадцять п'ять журналів використання РРО.
У зв'язку з цим зазначимо, як можна спростити процедуру реєстрації, якщо на декількох журналах встановлено засоби контролю з однаковою серією та послідовними номерами. Тоді всі ці журнали можна записати в одному рядку таблиці довідки про реєстрацію журналу використання РРО. Наприклад, можемо виконати такий запис (див. табл. 1):
Таблиця 1
№ з/п |
Номер установленого засобу контролю |
Дата реєстрації |
Посада, прізвище, ініціали та підпис відповідальної особи органу ДПС |
Прізвище, ініціали та підпис представника СПД |
4—9 |
ВД 002736-002741 |
23.08.2004 |
СДПРІ Петренко 1.1. ***** |
СатенюкО. 0. ***** |
Таким чином можна записувати й інформацію про декілька журналів до Книги РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.
І ще про особливості реєстрації журналів використання РРО. Звичайно, коли-небудь усі рядки в таблиці довідки будуть заповнені, навіть зі зворотного боку. Тоді ми просто оформляємо другий аркуш довідки, де надруковано лише відповідну таблицю — на лицьовому та зворотному боках аркуша. Закінчився другий аркуш — заповнюємо третій і т. д. Не слід забувати при цьому зазначити наступні аркуші відповідним записом, наприклад, другий аркуш матиме запис «Додаток 1 до Довідки № 1 20300728у про реєстрацію журналу використання реєстратора розрахункових операцій».
Інший варіант. Після закінчення всіх рядків у таблиці довідки оформляється нова довідка, де всі дані про СПД, реєстратор, пункт обміну тощо є повторенням інформації з першого аркуша, а назва довідки доповнюється записом про порядковий номер аркуша, тобто «Довідка № 120300728у (аркуш 2) про реєстрацію...».
Настане час, коли СПД вирішить, що певний РРО йому більше не потрібен. Причини цього можуть бути найрізноманітніші: закривається пункт обміну іноземної валюти або суб'єкт хоче замінити РРО сучаснішою, перспективнішою модифікацією, чи закінчився термін експлуатації реєстратора. Зрештою, обставини, що викликали бажання СПД скасувати реєстрацію РРО, не мають значення — якщо він вирішив це зробити, ніхто не має права йому відмовити.
Отже, суб'єкт подає заяву довільної форми до органу ДПС, де зареєстровано РРО, з проханням скасувати його (РРО) реєстрацію. Перед цим він повинен зняти реєстратор з обліку, якщо діяльність провадилася на території іншої адміністративно-територіальної одиниці. Для цього йому потрібно звернутися до місцевого органу ДПС, де зроблять відповідну помітку в реєстраційному посвідченні. Перед скасуванням реєстрації слід також завезти реєстратор до ЦСО, з яким укладено договір про сервісне обслуговування, або запросити представника ЦСО до пункту обміну валюти і розпломбувати РРО. Розплом-бування не проводиться, якщо встановлено невідповідність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції, документації виробника. Але в такому випадку скасування реєстрації РРО вже не залежить від бажання СПД.
Отримавши заяву СПД, посадова особа органу ДПС вилучає у нього реєстраційне посвідчення та довідку про опломбування РРО (це буде довідка, видана при розпломбуванні реєстратора). Зрозуміло, що ці документи суб'єкт повинен подати разом із заявою про скасування реєстрації РРО. Працівник податкової інспекції вносить відповідні дані до Книги РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. Для цього в зазначеній Книзі передбачено колонки 9 і 10: 9 — дата скасування реєстрації, 10 — посада, прізвище, ініціали та підпис посадової особи органу ДПС. Наприкінці процедури виписується довідка про скасування реєстрації РРО, яка надається СПД. Довідка засвідчується підписом начальника ДПІ та скріплюється печаткою органу ДПС. Бережіть цю довідку, якщо хочете продати, передати або подарувати реєстратор іншому суб'єкту, який буде цей РРО реєструвати та застосовувати при проведенні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Без довідки про скасування реєстрації РРО новий власник не зможе його зареєструвати згідно з установленим порядком (п. 2.3 розділу другого Порядку № 87).
Крім установлення невідповідності програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції, документації виробника, може скластися ситуація, коли скасування реєстрації РРО відбудеться без розпломбування реєстратора. Це станеться у випадку, коли його викрадуть. Дійсно, як можна зняти пломби з пристрою, якого немає? Скасування реєстрації буде проведено на підставі подання СПД заяви, реєстраційного посвідчення (або без нього, якщо посвідчення також викрадуть), а також за наявності копії відповідного документа органів внутрішніх справ. Такий документ повинен підтверджувати або констатувати факт викрадення РРО.
Пунктом 2.14 розділу другого Порядку № 87 визначено ряд ситуацій, коли скасування реєстрації РРО проводиться незалежно від того, бажає цього суб'єкт господарювання чи ні. Отже, примусове скасування здійснюється у випадках, зазначених нижче.
1. У разі закінчення терміну служби, встановленого в документації на РРО.
Встановлення норми щодо скасування реєстрації РРО у разі закінчення терміну його служби обумовлено певними причинами. Відповідно до п. 20 Фіскальних вимог інформація повинна зберігатися у фіскальній пам'яті до закінчення терміну служби реєстратора. Як ми вже зазначали, при кожному виконанні 2-звіту до фіскальної пам'яті записується інформація про обсяги проведених за зміну операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Певна річ, настане момент, коли ємність фіскальної пам'яті буде вичерпано, роботу РРО заблоковано, а сам реєстратор стане непридатним для подальшого використання.
З іншого боку, термін служби встановлюється виробником з урахуванням того, що фіскальна пам'ять РРО повинна забезпечувати можливість записати до неї визначену кількість даних та зберігати їх до кінця використання реєстратора. Таким чином, термін служби РРО і відповідність його Фіскальним вимогам — взаємопов'язані характеристики. З цього логічно випливає необхідність припинити експлуатацію реєстратора у разі закінчення терміну його служби, оскільки він уже не забезпечує реалізації' всіх фіскальних функцій.
2. У разі закінчення визначених законодавством термінів виведення з експлуатації РРО.
У коментарях до п. 2.1 розділу другого Порядку № 87 згадується про можливість виключення моделі (модифікації) з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Процедура виключення моделі передбачає встановлення дати виключення з реєстру, яка є одночасно датою виведення всіх зразків цієї моделі РРО з експлуатації, оскільки відповідно до п.4 ст.4 Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції' Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-111, зі змінами та доповненнями, далі — Закон) при проведенні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти можна застосовувати лише ті реєстрато-' ри, що включені до Державного реєстру РРО.
Крім того, відповідно до п. 16 Положення про Державний реєстр виключення моделі здійснюється, зокрема, у випадку, коли за результатами експлуатації певної моделі РРО виявлено її невідповідність Фіскальним вимогам або встановлено наявність виробничих дефектів реєстратора, які спричиняють спотворення інформації про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Це означає, що зазначена модель як технічний пристрій не забезпечує реалізації фіскальних функцій, тобто не є РРО. Проведення розрахунків через такий технічний пристрій, виключений з Державного реєстру, рівнозначне проведенню операцій з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування РРО. За ці дії до уповноважених банків та їх агентів застосовуються фінансові санкції.
3. У разі скасування державної реєстрації СПД, прийняття судом рішення про ліквідацію або банкрутство підприємства на підставі документів про відсутність СПД за місцезнаходженням понад три місяці.
Скасування державної реєстрації СПД, ліквідація або банкрутство підприємства тягнуть за собою припинення діяльності. У цьому випадку реєстратор
напевне не потрібен більше суб'єкту господарювання для проведення операцій у пункті обміну іноземної валюти. Скасування реєстрації РРО за таких обставин не обов'язково здійснюється в примусовому порядку. Ніщо не заважає самому СПД подати заяву та ініціювати скасування реєстрації за нормами п. 2.13 розділу другого Порядку № 87.
Інша річ, коли встановлено та задокументовано відсутність суб'єкта господарювання за місцезнаходженням протягом терміну понад три місяці. Тоді вже нема кому подавати заяву. Немає СПД, немає реєстратора, немає документів. Без процедури примусового скасування реєстрації такі «мертві» РРО змушують працівників податкової служби витрачати зайвий час на непотрібну роботу, оскільки їм необхідно відстежувати ситуацію за кожним реєстратором, який значиться як зареєстрований та перебуває на обліку в органі ДПС.
4. У разі припинення діяльності пункту обміну за обставинами, визначеними законодавством.
Пунктами 2.13 — 2.15 розділу другого Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 12.12.2002 р. №502 та зареєстрованої в Мін'юсті України 14.01.2003 р. за № 2/7342 (зі змінами та доповненнями), визначено обставини, за якими пункт обміну іноземної валюти припиняє свою діяльність. Так, якщо пункт обміну валюти систематично (два і більше разів) протягом календарного року порушує порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, то територіальне управління Нацбанку України зобов'язане відкликати довідку про реєстрацію пункту обміну валюти. Такі самі наслідки матиме виявлення факту проведення валютно-обмінних операцій без застосування РРО та без відображення цих операцій у звітних документах.
Ще декілька випадків, коли пункти обміну валюти припиняють свою діяльність - прийняття Нацбанком України рішення про припинення дії письмового дозволу на здійснення уповноваженим банком валютно-обмінних операцій, про відкликання банківської ліцензії або генеральної ліцензії уповноваженої фінансової установи на здійснення операцій з валютними цінностями. У таких випадках банк чи фінансова установа повинна в триденний термін після отримання цього рішення повернути довідки про реєстрацію пунктів обміну валюти до територіального управління Нацбанку, яке робить відповідну помітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
Може бути і такий, так би мовити, добровільний варіант: банк або фінансова установа приймає рішення про припинення роботи пункту обміну валюти. Знову ж таки, в триденний термін після прийняття цього рішення банк (фінансова установа) повинен повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти разом із заявою про припинення роботи пункту обміну валюти до територіального управління Нацбанку.
Усі вищеописані ситуації повинні супроводжуватися скасуванням реєстрації РРО. Звичайно, краще, коли суб'єкт господарювання самостійно відслідковує виконання всіх необхідних дій та своєчасно подає заяву до органу ДПС, де зареєстровано його РРО.
5. У разі застосування РРО не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО.
Таке застосування РРО з купівлі-продажу іноземної валюти важко собі уявити, але чого тільки не буває в житті. Як свідчить досвід контрольної роботи, «народні умільці» можуть вигадати таке, про що навіть ніколи не подумаєш, наприклад пристосувати спеціалізований реєстратор для пунктів обміну валюти до використання у магазині. Однак це буде лише до першої перевірки. Виявлення подібного факту призведе до примусопого скасування реєстрації РРО.
6. У разі виявлення невідповідності програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції, документації виробника.
Законом заборонено будь-яке втручання у програмно-технічні засоби, що реалізують фіскальні функції. Вони повинні бути точно такими, як це визначено в документації виробника, й обов'язок забезпечувати їх незмінність покладено на уповноважені банки та СПД, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з цими банками. На цьому наголошує п. 9 ст. 4 Закону. Якщо ж хтось не виконуватиме ці вимоги, то для нього передбачено фінансову санкцію, ще й чималу: 8,5 тис. грн. згідно з п. 5 ст. 18 Закону.
За фактом невідповідності програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції, документації виробника реєстрація РРО підлягає примусовому скасуванню. При цьому реєстратор залишається опломбованим до останнього моменту, що дає можливість при виникненні конфліктної ситуації ще раз перевірити, чи дійсно було втручання у внутрішню конструкцію або програмне забезпечення РРО.
Процедура примусового скасування реєстрації РРО передбачає у деяких випадках попередження суб'єкта господарювання про те, що виникли обставини, за якими буде скасовано реєстрацію його РРО. Таке попередження здійснюється, якщо закінчується термін служби реєстратора, а також у разі закінчення визначених законодавством термінів виведення з експлуатації РРО. За місяць до настання дня, коли потрібно скасувати реєстрацію РРО, власника буде попереджено про необхідність виконати цю процедуру. Після цього суб'єкт повинен подати до органу ДПС, де він зареєстрував РРО, відповідну заяву та інші документи згідно з п. 2.13 розділу 2 Порядку № 87.
В усіх інших випадках примусового скасування РРО нікого за місяць не попереджатимуть, оскільки процедуру скасування слід проводити одразу після виявлення обставин, визначених п. 2.1 А Порядку № 87. Зрештою, важко уявити, що СПД не знає про власне банкрутство або про те, що його пункт обміну іноземної валюти перестає працювати. Про те, що у програмно-технічних засобах, які реалізують фіскальні функції, виявлено недозволені зміни, СПД також дізнається без затримки і матиме можливість подати заяву про скасування реєстрації РРО.
Але досить часто буває й таке, коли власники реєстраторів не погоджуються з тим, що більше не зможуть використовувати свої РРО при проведенні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Для таких СПД передбачено окремий порядок скасування реєстрації РРО: через місяць після виникнення обставин, що призводять до примусового скасування реєстрації, в Книзі РРО з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюється відповідний запис. Після цього реєстрація РРО вважається скасованою, тобто реєстратор перетворюється на незареєстрований. А застосування при проведенні валютних операцій неза-реєстрованого РРО — це порушення п. 2 ст. 4 Закону, що тягне за собою відповідну фінансову санкцію.
Якщо скасовується реєстрація РРО, то зрозумілим буде встановлення аналогічної процедури для журналу використання РРО. Як для реєстраторів, так і для журналів передбачено варіанти, коли скасування реєстрації проводиться на добровільних засадах і такі, коли реєстрацію журналу буде скасовано незалежно від бажання СПД. У будь-якому випадку для цього керівник органу ДПС, де зареєстровано журнал, повинен прийняти відповідне рішення та визначити подальшу долю журналу — скасувати його реєстрацію чи переопломбу-вати, що в деяких випадках є альтернативним.
Наведемо обставини, які можуть призвести до скасування реєстрації журналу використання РРО:
Останній варіант найпростіший. Скажімо, СПД зареєстрував заздалегідь певну кількість журналів використання РРО — із запасом на деякий час. Однак виникли обставини, коли пункт обміну припиняє діяльність, а журнали залишилися невикористаними, навіть не розпочатими. Тоді суб'єкт звертається до органу ДПС із заявою про скасування реєстрації залишку журналів. Після виконання процедури скасування можна буде, наприклад, розпломбувати журнали та замінити титульну сторінку (при реєстрації на ній було записано відповідні дані). Тепер журнали як нові, їх можна буде реєструвати до іншого РРО, якщо СПД має інші пункти обміну іноземної валюти. Можна також взагалі передати чи продати журнали іншому СПД, який має діючі пункти обміну.
Перші два варіанти стосуються цілісності та справжності засобу контролю (пломби), встановленого на журнал. Тут незалежно від бажання суб'єкта в органі ДПС, де зареєстровано журнал використання РРО, розглядатиметься питання про скасування його реєстрації або про можливість встановлення на журнал нового засобу контролю. Вважати пломбу пошкодженою чи ні, є ознаки підробки пломби чи вона справжня — ці питання вирішуватимуться відповідно до методики, затвердженої виробником засобів контролю. Залежно від того, чим спричинено пошкодження пломби, чому сталося так, що номер засобу контролю не збігається з номером, зазначеним удовідці про реєстрацію журналу використання РРО, керівник органу ДПС приймає певне рішення.
Якщо рішення буде про скасування реєстрації журналу, то посадова особа органу ДПС робить помітку на його титульній сторінці. Формат помітки довільний, проте зрозуміло, що її зміст повинен констатувати факт скасування реєстрації журналу та визначити дату скасування. Удовідці про реєстрацію журналу використання РРО зазначена посадова особа повинна викреслити відповідний рядок у таблиці «Журнали використання РРО».
При цьому може виникнути ситуація, коли за журналом, реєстрація якого скасовується, виконано «груповий» запис, де міститься інформація щодо декількох журналів використання. Наприклад, є запис, наведений вище у коментарях до пунктів 2.11,2.12, для журналів з порядковими номерами 4 — 9, а скасовується реєстрація тільки одного журналу — з порядковим номером 5. Як діяти? Викреслити весь рядок неможливо, адже в довідці повинні залишитися дані щодо решти журналів у цьому конкретному рядку.
Пропонуємо такі варіанти виправлення даних у довідці про реєстрацію журналу використання РРО. Перший — проти відповідного рядка зробити запис такого змісту: «крім журналу з порядковим номером 5». У першому вільному рядку таблиці виконати запис щодо журналу з номером 5 (у рядку може не бути підписів відповідальної особи органу ДПС або представника СПД, якщо скасування реєстрації проводиться іншими особами) (див. табл. 2):
Таблиця 2
№ з/п |
Номер установленого засобу контролю |
Дата реєстрації |
Посада, прізвище, ініціали та підпис відповідальної особи органу ДПС |
Прізвище, ініціали та підпис представника СПД |
5 |
ВД 002737 |
23.08.2004 |
СДПРІ Петренко 1.1. ***** |
Сатенюк О. О. ***** |
Після цього новий рядок з порядковим номером 5 викреслюється. За другим варіантом діємо навпаки: викреслюємо рядок з «груповим» записом, а у вільних рядках таблиці робимо два нові записи такого змісту (див. табл. 3):
Таблиця З
№ з/п |
Номер установленого засобу контролю |
Дата реєстрації |
Посада, прізвище, ініціали та підпис відповідальної особи органу ДПС |
Прізвище, ініціали та підпис представника СПД |
4 |
ВД 002736 |
23.08.2004 |
СДПРІ Петренко 1.1.***** |
Сатенюк 0. 0. ***** |
6—9 |
ВД 002738-002741 |
23.08.2004 |
СДПРІ Петренко 1.1. ***** |
Сатенюк 0. 0. ***** |
Згадаємо тепер, що довідка про реєстрацію журналу використання РРО виписується у двох примірниках (п. 2.11 розділу другого Порядку № 87), тому вищезазначені виправлення і викреслювання слід виконати у примірнику суб'єкта і в тому примірнику, який зберігається в органі ДПС у відповідній справі. Останнє, що слід зробити при скасуванні реєстрації журналу, — помітити та викреслити відповідний запис у Книзі РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. Помітки і викреслювання виконуються за правилами, описаними вище.
При прийнятті рішення про переопломбування журналу на нього встановлюється нова пломба. Після цього виправляються дані про встановлений засіб контролю на титульній сторінці журналу, в довідці про реєстрацію журналу (в двох примірниках) та в Книзі РРО. Помітки, викреслювання, виправлення завіряються підписом посадової особи, яка їх виконує. Це стосується не тільки описаної ситуації, а взагалі всіх ситуацій з виправленнями, викреслюваннями записів або виконанням поміток, які виникають згідно з нормами Порядку № 87.
На жаль, трапляється й таке — суб'єкту відмовляють у реєстрації РРО або журналу використання реєстратора. Це рішення приймається не просто так, а за чітко визначеними підставами. Аналогічні норми передбачено також Порядком № 614. Підставами для відмови у реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти може бути таке:
1) відсутність модифікації РРО в Державному реєстрі РРО або її невідповідність сфері застосування.
Наприклад, СПД придбав певний друкувальний пристрій та хоче використовувати його разом з комп'ютерною системою при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Перед тим, як розпочинати процедуру реєстрації, працівник податкової служби обов'язково поцікавиться, чи включено подану до реєстрації модифікацію РРО до Державного реєстру, якщо так, то чи відповідає сфера застосування, визначена в реєстрі, сфері майбутнього використання реєстратора;
2) вичерпання терміну служби РРО;
3) закінчення граничного терміну реєстрації за рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим лбігом при Кабінеті Міністрів України.
Про термін служби та граничні терміни реєстрації, встановлені Державною комісією, зазначалося в пунктах 2.1 та 2.14 розділу другого Порядку № 87;
4) невиконання вимог цього розділу щодо порядку реєстрації.
Якщо СПД не забезпечив виконання хоча б однієї вимоги щодо підготовки РРО або журналу використання до реєстрації, проведення опломбування РРО, подання необхідних документів, то орган ДПС має повне право відмовитися від проведення реєстрації. За обставинами, визначеними п. 4, може бути відмовлено яку реєстрації РРО, так і в реєстрації журналу використання. Крім того, податкова інспекція не реєструватиме подальші примірники журналів використання РРО, якщо настали обставини за пунктами 2 і 3 для реєстраторів, що перебувають в експлуатації.
Наприклад, закінчився термін служби певного реєстратора, який використовується в пункті обміну валюти. Звичайно, СПД було попереджено про те, що з цього дня слід скасувати реєстрацію зазначеного РРО. Однак суб'єкт не хоче цього робити, а, навпаки, звернувся до органу ДПС із заявою про реєстрацію журналу використання до цього конкретного РРО. Проте із закінченням терміну служби реєстратора жоден примірник журналу використання вже не буде зареєстровано, хоча до дня примусового скасування реєстрації самого РРО може пройти місяць.
Якщо прийнято рішення про відмову в реєстрації, то СПД буде повідомлено про це не пізніше ніж за два робочі дні з моменту подання ним необхідних документів. Усі прокоментовані вище норми щодо відмови поширюються також на процедуру перереєстрації РРО (п. 2.8 розділу другого Порядку № 87). (Далі буде)