П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації парламентських слухань
"Про підсумки проведення в Україні у 2003 році
Року людей з інвалідністю щодо забезпечення
соціальних, економічних, правових і конституційних
гарантій у сфері соціального захисту та
реабілітації інвалідів"
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 29, ст.380 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Про підсумки
проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю щодо
забезпечення соціальних, економічних, правових і конституційних
гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів"
(далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.
2. Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2004 року
інформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій
парламентських слухань, схвалених цією Постановою.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет
Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та
інвалідів.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 20 квітня 2004 року
N 1690-IV
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 20 квітня 2004 року N 1690-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань "Про підсумки проведення
в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю
щодо забезпечення соціальних, економічних, правових
і конституційних гарантій у сфері соціального
захисту та реабілітації інвалідів"
Учасники парламентських слухань, які відбулися 10 березня
2004 року, обговоривши підсумки проведення в Україні у 2003 році
Року людей з інвалідністю та проаналізувавши сучасний стан
забезпечення соціальних, економічних, правових і конституційних
гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів,
відзначають, що в результаті заходів, здійснених у минулому році
органами державної влади та органами місцевого самоврядування, в
Україні вдалося досягти певного підвищення рівня соціальної
захищеності осіб з обмеженими можливостями, який, однак, все ще
залишається недостатнім.
Оголошення в Україні 2003 року - Роком людей з інвалідністю,
проведення 11 лютого 2003 року Дня Уряду України у Верховній Раді
України та обговорення на ньому проблем, які стосуються осіб з
обмеженими можливостями, прийняття відповідної Постанови Верховної
Ради України стали реальним імпульсом, спрямованим на
конкретизацію дій органів державної влади та органів місцевого
самоврядування щодо вирішення питань соціального захисту
інвалідів, підвищення його рівня.
Зокрема, на виконання Указу Президента України від 2 грудня
2002 року N 1112 ( 1112/2002 ) було утворено Організаційний
комітет з підготовки та проведення в Україні у 2003 році Року
людей з інвалідністю, до складу якого увійшли не тільки керівники
центральних органів виконавчої влади, народні депутати України,
але й представники всеукраїнських громадських організацій
інвалідів. Протягом минулого року зазначений Організаційний
комітет консолідував зусилля владних інституцій та громадськості
щодо вирішення нагальних проблем соціальної підтримки осіб з
обмеженими можливостями і був інструментом дієвого контролю за
роботою центральних та місцевих органів влади у сфері соціального
захисту інвалідів.
Вперше за останні роки програми та заходи щодо соціального
захисту і реабілітації інвалідів, які здійснюються за рахунок
Державного бюджету України, в 2003 році були профінансовані у
повному запланованому обсязі.
В минулому році було забезпечено розширення мережі центрів
реабілітації дітей-інвалідів, яка загалом налічує 271 заклад, з
них: у сфері управління Міністерства праці та соціальної політики
України - 157, Міністерства охорони здоров'я України - 61 та
Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді -
53 заклади.
Зросла кількість центрів професійної, медичної та соціальної
реабілітації інвалідів. Започатковано створення мережі
спеціалізованих міжрегіональних центрів.
Необхідна допомога і підтримка одиноким та важкохворим
інвалідам надавалася територіальними центрами соціального
обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян,
яких в Україні налічується 749.
Впродовж минулого року дещо зросли розміри мінімальних
пенсій, на 10 відсотків було підвищено розмір пенсій інвалідам з
числа військовослужбовців, з 1 січня 2004 року на 11 відсотків
збільшені розміри державної соціальної допомоги інвалідам з
дитинства та дітям-інвалідам.
Відбулися перші позитивні зрушення у вирішенні проблеми
подолання бар'єрності середовища - у червні 2003 року Кабінетом
Міністрів України була затверджена Програма забезпечення
безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями
до об'єктів житлового та громадського призначення ( 863-2003-п );
розроблено та почалося виробництво спеціалізованих пасажирських
залізничних вагонів купейного типу, пристосованих для перевезення
інвалідів, перші зразки яких надійшли в експлуатацію; завершено
створення дослідного зразка вітчизняного пасажирського тролейбуса
з низьким рівнем підлоги.
Значна увага приділялася державній підтримці паралімпійського
та дефлімпійського руху - видатки на фізичну культуру та спорт
інвалідів у 2003 році ( 380-15 ) були профінансовані у повному
запланованому обсязі, а в Державному бюджеті України на 2004 рік
( 1344-15 ) передбачено їх суттєве збільшення.
В 2003 році була введена в дію перша черга Національного
центру паралімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації
інвалідів, який створено у місті Євпаторії відповідно до Указу
Президента України від 8 листопада 2001 року N 1059 ( 1059/2001 ).
Проблеми соціального захисту та реабілітації інвалідів, пошук
шляхів їх вирішення стали предметом широкого обговорення на
всеукраїнських науково-практичних конференціях, які проводилися
громадськими організаціями інвалідів, зокрема Національною
асамблеєю інвалідів України, за підтримки та участі відповідних
органів виконавчої влади.
На державному рівні здійснювались окремі заходи для виявлення
творчих здібностей інвалідів - вперше була проведена Всеукраїнська
акція "Зорі надії", організовано конкурс творчості "Струни душі",
відбувся Всеукраїнський фестиваль творчості осіб з обмеженими
можливостями.
В той же час необхідно відзначити, що деякі ключові проблеми
соціального захисту інвалідів залишаються невирішеними. Зокрема,
не повною мірою виконуються вимоги чинних законодавчих актів,
указів Президента України, не виконуються також і окремі положення
Постанови Верховної Ради України від 20 лютого 2003 року N 560-IV
( 560-15 ), прийнятої за підсумками проведеного Дня Уряду України,
що стосуються осіб з обмеженими можливостями. Як наслідок - стан
забезпечення в Україні встановлених соціальних, економічних,
правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та
реабілітації інвалідів потребує суттєвого поліпшення.
Зокрема, при розробці та прийнятті Державного бюджету України
на 2004 рік ( 1344-15 ) не було передбачено реального збільшення
видатків на фінансування із загального фонду Державного бюджету
України програм та заходів щодо соціального захисту і реабілітації
інвалідів, залишився вкрай низьким розмір державної соціальної
допомоги інвалідам. Надто повільно впроваджується зазначена
допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Нині контингент
її одержувачів становить лише 8 відсотків від загальної
чисельності інвалідів цієї категорії.
Вже котрий рік поспіль у Державному бюджеті України не було
передбачено збільшення обсягів державної фінансової підтримки
громадських організацій інвалідів, що не відповідає реальному
зростанню їх соціальної та громадянської значимості.
Незважаючи на покращення співпраці Верховної Ради України,
Кабінету Міністрів України та громадських організацій інвалідів
щодо спільного вирішення соціальних проблем, доводиться
констатувати, що в минулому році на законотворчому рівні питанням
соціального захисту інвалідів було приділено також недостатньо
уваги.
Соціально значимі законопроекти планувалися до розгляду
народними депутатами України здебільшого за залишковим принципом -
наприкінці сесійного дня, тобто без реальних шансів бути вчасно
розглянутими; почастішали випадки розгляду проектів законів, які
безпосередньо стосуються інвалідів, без участі Комітету Верховної
Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Більше того - на розгляд Верховної Ради України подавалися
проекти законів, результатом прийняття яких могло б стати певне
звуження існуючих прав осіб з обмеженими можливостями, зокрема у
деяких законопроектах пропонувалися нормативні положення, які мали
на меті зменшити існуючий норматив робочих місць для
працевлаштування інвалідів, ліквідувати податкові преференції,
надані державою громадським організаціям інвалідів, їх
підприємствам, установам та організаціям. При цьому, саме ці
проблемні і фактично антисоціальні законопроекти не надсилалися в
Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та
інвалідів. Деякими народними депутатами України під гаслом
соціальних новацій пропонувалося навіть цілковите зруйнування
Фонду соціального захисту інвалідів як існуючої державної системи
акумуляції фінансових ресурсів для цільового вирішення питань
соціально-трудової реабілітації осіб з обмеженими можливостями.
На законодавчому рівні так і не була вирішена проблема
легітимізації фінансування утримання центрів реабілітації
інвалідів за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету
України та місцевих бюджетів, ряд законопроектів, запропонованих
народними депутатами України, Кабінетом Міністрів України з метою
вирішення зазначеної проблеми, не розглядався Комітетом Верховної
Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Не відбулося зрушень у вирішенні проблем удосконалення
порядку та підвищення ефективності використання коштів Фонду
соціального захисту інвалідів, призначених для вирішення проблем
професійної реабілітації та створення робочих місць для
працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями. Як
наслідок, кількість створених за кошти вищезазначеного Фонду нових
робочих місць для інвалідів не відповідає плановим показникам,
передбаченим Національною програмою професійної реабілітації та
зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на
2001-2005 роки ( 519/2001 ).
Зволікається з розробкою та прийняттям державної комплексної
програми соціальної підтримки та реабілітації інвалідів з
психоневрологічними захворюваннями.
Не переглянуто встановлений рівень та діюча методика
розрахунку прожиткового мінімуму для осіб з обмеженими
можливостями, яка фактично дискримінує інвалідів.
Потребують поліпшення умови утримання інвалідів у інтернатних
закладах.
Темпи забезпечення інвалідів, відповідно до вимог
законодавства, необхідними спеціальними автотранспортними засобами
залишаються вкрай незадовільними. Черга на одержання автомобіля
перевищує 150 тисяч осіб, а щорічно за бюджетні кошти інвалідам
виділяється близько 2 тисяч автомобілів.
Недостатнім є стан забезпечення інвалідів путівками на
санаторно-курортне лікування, не відповідають реальним витратам
розміри компенсаційних виплат інвалідам на бензин, ремонт і
технічне обслуговування автотранспорту, транспортне обслуговування
та компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку.
Останнім часом намітилася позитивна тенденція щодо навчання
інвалідів. У 2002-2003 навчальному році студентами вищих
навчальних закладів I-IV рівнів акредитації стало близько 8 тисяч
осіб. Але цього недостатньо. Причиною є відсутність у нашій
державі певної комплексної системи вирішення питань набуття
інвалідом освіти та кваліфікації на всіх рівнях, починаючи
насамперед із школи, де ці проблеми мають особливо гострий
характер.
Вкрай нагальною і такою, що потребує термінового вирішення як
на законодавчому, так і на рівні практичного виконання, є проблема
соціального захисту осіб із специфічними та важкими
інвалідизуючими патологіями, які не здатні до самообслуговування і
потребують постійного стороннього догляду.
Із запровадженням у нашій державі принципово нової системи
пенсійного страхування виникли проблеми у сфері пенсійного
соціального забезпечення інвалідів, що потребують законодавчого
вирішення.
Існують значні труднощі в реалізації інвалідами
конституційного права на пристосоване житло.
З року в рік зростає кількість звернень інвалідів до
Верховної Ради України, до Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини, центральних органів виконавчої влади з приводу
конкретних випадків порушення їх прав та свобод на місцевому
рівні.
Враховуючи вищезазначене, учасники парламентських слухань
р е к о м е н д у ю т ь:
1. Президенту України:
посилити вимоги до центральних та місцевих органів виконавчої
влади щодо виконання ними в повному обсязі Закону України "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) та
інших законодавчих актів, указів Президента України, пов'язаних із
соціальним захистом та державною підтримкою осіб з обмеженими
можливостями;
з метою концентрації зусиль органів державної влади,
спрямованих на підвищення в Україні рівня соціальної захищеності
осіб з обмеженими можливостями та комплексне вирішення проблем
інвалідності, розглянути питання щодо створення у структурі
виконавчої влади Державного комітету у справах інвалідів.
2. Верховній Раді України:
звернути увагу на необхідність забезпечення оперативного
розгляду законопроектів соціального спрямування, пов'язаних з
проблемами інвалідності, в тому числі щодо внесення змін до
Бюджетного кодексу України стосовно вирішення проблем комплексної
реабілітації інвалідів та реалізації ними права на трудову
зайнятість, вдосконалення механізму забезпечення інвалідів
автотранспортними засобами, створення можливостей для доступу
інвалідів до інформаційного простору, вдосконалення пенсійного
забезпечення тощо;
при розгляді законопроектів не підтримувати як такі, що
суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ), будь-які спроби
суб'єктів права законодавчої ініціативи звузити обсяг чи зміст
існуючих законодавчих норм, які стосуються інвалідів, обмежити чи
скасувати соціальні правові гарантії, встановлені для осіб з
обмеженими можливостями, зокрема, щодо їх працевлаштування,
державної підтримки, соціального захисту та забезпечення прав;
Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,
ветеранів та інвалідів посилити контроль за виконанням органами
державної влади та органами місцевого самоврядування законодавства
у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів.
3. Кабінету Міністрів України:
посилити контроль за діяльністю відповідних міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади щодо виконання ними у
повному обсязі вимог пункту 3 Постанови Верховної Ради України від
20 лютого 2003 року N 560-IV ( 560-15), указів Президента України,
актів Кабінету Міністрів України, спрямованих на вирішення питань
соціального захисту та державної підтримки інвалідів;
вжити заходів щодо вдосконалення і покращення пенсійного
забезпечення осіб з обмеженими можливостями, насамперед інвалідів
війни, та щодо підвищення розмірів державної соціальної допомоги,
яка надається інвалідам;
забезпечити у повному обсязі, передбаченому Законом України
"Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ),
фінансування програм, пов'язаних із соціальним захистом осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; передбачити при
розробці проекту Державного бюджету України на 2005 рік повне
погашення заборгованості із соціальних виплат зазначеним
категоріям осіб;
вжити заходів щодо активного впровадження державної
соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам та
суттєвого підвищення в 2004 році розмірів компенсаційних виплат
інвалідам на бензин, ремонт і технічне обслуговування
автотранспорту, транспортне обслуговування та компенсації за
невикористану санаторно-курортну путівку;
забезпечити до 1 жовтня 2004 року суттєве підвищення грошових
норм витрат на харчування та медикаменти в інтернатних закладах
для осіб з обмеженими можливостями та госпіталях (відділеннях,
палатах) для інвалідів війни, передбачивши для цього відповідне
бюджетне фінансування;
визначити як пріоритетний напрям діяльності у соціальній
сфері на 2004 рік виконання завдань, передбачених Національною
програмою професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими
фізичними можливостями на 2001-2005 роки ( 519/2001 ),
забезпечивши пріоритетне бюджетне фінансування центрів
реабілітації інвалідів та їх всебічну підтримку, в тому числі
через систему державного замовлення;
розробити та внести до 1 липня 2004 року пропозиції щодо
можливих (у тому числі альтернативних) шляхів розв'язання проблеми
забезпечення інвалідів автомобілями як засобами реабілітації та
путівками на санаторно-курортне лікування;
завершити до 1 вересня 2004 року розробку державних
комплексних програм "Житло - інвалідам" та "Освіта - інвалідам" з
визначенням конкретних джерел і обсягів їх фінансування,
передбачивши це у проекті Державного бюджету України на 2005 рік;
до 1 жовтня 2004 року розробити комплексні програми державної
соціальної підтримки і реабілітації інвалідів з важкими та
специфічними патологіями, осіб із психоневрологічними
захворюваннями, а також Концепцію соціальної адаптації осіб з
розумовою відсталістю в Україні, посиливши контроль за виконанням
Закону України "Про психіатричну допомогу" ( 1489-14 );
забезпечити участь відповідних міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади у підготовці законопроекту
щодо реабілітації інвалідів;
переглянути встановлений рівень та методику розрахунку
прожиткового мінімуму для осіб з обмеженими можливостями;
передбачити при підготовці проекту закону про Державний
бюджет України на 2005 рік суттєве збільшення видатків по
програмах соціального захисту та реабілітації інвалідів,
збільшення обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим
бюджетам для вирішення на місцях питань соціальної підтримки осіб
з обмеженими можливостями, встановлення рівня забезпечення
прожиткового мінімуму, що застосовується для визначення розмірів
державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та
дітям-інвалідам, у сумі не менше ніж 200 гривень;
забезпечити пріоритетне бюджетне фінансування у 2004 році
Національного центру паралімпійської і дефлімпійської підготовки
та реабілітації інвалідів з метою введення в дію його другої черги
до 15 червня 2004 року;
активізувати роботу щодо вдосконалення порядку та підвищення
ефективності використання коштів Фонду соціального захисту
інвалідів;
забезпечити подальше надання державної підтримки
підприємствам громадських організацій інвалідів, у тому числі щодо
збереження податкових преференцій та формування державного
замовлення на їх продукцію;
вирішити питання щодо списання бюджетних позичок, виділених
Фондом соціального захисту інвалідів підприємствам та організаціям
громадських організацій інвалідів;
при внесенні у встановленому порядку пропозицій щодо змін до
Державного бюджету України на 2004 рік ( 1344-15 ) передбачити
збільшення обсягів державної підтримки громадських організацій
інвалідів, забезпечивши їх участь у формуванні бюджетних видатків
на ці потреби;
розширити та вдосконалити практику активного залучення
громадських організацій інвалідів до роботи по підготовці проектів
законів та інших нормативно-правових актів щодо соціального
захисту осіб з обмеженими можливостями.
4. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування,
місцевим державним адміністраціям:
вжити заходів щодо забезпечення у 2004 році фінансування в
повному обсязі видатків, передбачених відповідними місцевими
бюджетами на утримання закладів охорони здоров'я, навчальних
закладів, де навчаються інваліди, інтернатних закладів для
інвалідів, покращення умов перебування в них підопічних;
посилити увагу до вирішення конкретних питань, з якими
звертаються інваліди до відповідних місцевих органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування, покращити
соціально-побутове забезпечення інвалідів, у тому числі за рахунок
гуманітарної та благодійної допомоги;
вжити заходів для розширення спектра надання інвалідам за
рахунок місцевих бюджетів соціальної підтримки та допомоги (в тому
числі недержавними закладами) відповідно до Закону України "Про
соціальні послуги" ( 966-15 ), передбачивши також покращення
якості надання інвалідам юридичних послуг;
передбачити при формуванні місцевих бюджетів на 2005 рік
фінансування в повному необхідному обсязі видатків на соціальний
захист інвалідів, у тому числі на підтримку діяльності
регіональних громадських організацій інвалідів, поглибити
взаємодію та співпрацю з ними;
встановити жорсткий контроль за дотриманням нормативних вимог
щодо безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними
можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення при
їх будівництві та введенні в експлуатацію, реконструкції існуючого
фонду; вжити заходів щодо облаштування громадського транспорту для
потреб інвалідів;
передбачати в регіональних програмах розвитку житлового
будівництва розділи щодо забезпечення житлом людей з обмеженими
фізичними можливостями з визначенням конкретних обсягів та джерел
їх фінансування.
5. Генеральній прокуратурі України:
посилити вимоги до органів прокуратури щодо здійснення
нагляду за дотриманням законодавства стосовно забезпечення прав
інвалідів;
проводити постійний поточний аналіз дотримання в Україні
вимог законодавства щодо забезпечення соціальних, економічних,
правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та
реабілітації осіб з обмеженими можливостями, ввести у постійну
практику щорічний розгляд питань дотримання законодавства у сфері
соціального захисту інвалідів на засіданнях колегії Генеральної
прокуратури України.