ВИПЛАТА ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

1. Які умови призначення, види, розміри та термін виплати державної соціальної допомоги?
2. Чи виплачується соціальна допомога одинокій матері, якщо дитині виповнилося 18 років, і хто входить до складу малозабезпеченої сім'ї при призначенні такої допомоги?
3. Яким є порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни?
4. Який розмір допомоги на поховання виплачується фондом соціального страхування у зв'язку зі зміною у законодавстві?

Які умови призначення, види, розміри та термін виплати державної соціальної допомоги?

18 травня 2004 р. прийнято Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», що набере чинності з 1 січня 2005 р.

Згідно з цим Законом на державну соціальну допомогу мають право громадяни України, які досягли віку (чоловіки — 63 років, жінки — 58 років) або є інвалідами і не одержують пенсію та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

• державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам — щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам;
• особа, яка не має права на пенсію,— особа, яка досягла віку (чоловік — 63 років, жінка — 58 років) та не має права на пенсію відповідно до чинного законодавства;
• одинока особа — особа, яка не має працездатних родичів, зобов'язаних за законом її утримувати.
• Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної соціальної допомоги:
• державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам;
• державна соціальна допомога на догляд.

Державна соціальна допомога згідно із цим ЗакойЬм призначається особі, яка:

1. досягла віку (чоловік — 63 років, жінка — 58 років) та не має права на пенсію відповідно до чинного законодавства або визнана інвалідом в установленому порядку;
2. не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
3. є малозабезпеченою особою.

Призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначаються з дня звернення за допомогою. Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення віку (чоловіками — 63 років, жінками — 58 років) або встановлення інвалідності, допомога призначається з дня досягнення чоловіками — 63 років, жінками — 58 років або визнання осіб інвалідами органами медико-соціальної експертизи.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначаються довічно особам, які досягли віку (чоловіки — 63 років, жінки — 58 років), а інвалідам — на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни групи інвалідності допомога в новому розмірі призначається інваліду з дня зміни групи інвалідності, якщо ' така зміна призводить до збільшення розміру, та з місяця, наступного за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності,— при зменшенні розміру допомоги.

Якщо особа, яка не має права на пенсію, якій була призначена державна соціальна допомога або державна соціальна допомога на догляд, визнана інвалідом, виплата допомоги здійснюється в новому розмірі з дня встановлення їй інвалідності.

Розмір державної соціальної допомоги встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

• інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно звання мати-героїня,— 100 відсотків;
• інвалідам II групи — 80 відсотків;
• інвалідам III групи — 60 відсотків;
• священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи,— 50 відсотків;
• особам, які досягли віку (чоловіки — 63 років, жінки — 58 років),— 30 відсотків. ■

Державна соціальна допомога на догляд призначається:

1. інвалідам війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»:

а)  інвалідам І групи;

б)  інвалідам II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;

в)  інвалідам III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;

2. особам, які належать до інвалідів війни відповідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та одержують пенсії за віком, по інвалідності або за вислугу років, крім зазначених у пункті 1 цієї частини:

а)  інвалідам І групи;

б)  інвалідам II і III груп, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;

3. особам, яким призначено пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і які є інвалідами І групи внаслідок причин, визначених у пункті «б» ст. 16 зазначеного Закону, або є одинокими пенсіонерами і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують догляду;
4. одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів І групи);
5. малозабезпеченим інвалідам І групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів, зазначених вище у пунктах 1—3).

Державна соціальна допомога на догляд не призначається:

• особам, які одержують соціальні пенсії або надбавки до пенсії на догляд відповідно до законодавства, що діяло раніше;
• інвалідам, яким призначено відшкодування витрат на догляд відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У разі якщо особи мають право на державну соціальну допомогу на догляд із декількох підстав, державна соціальна допомога на догляд призначається їм з однієї підстави за їх вибором.

Державна соціальна допомога на догляд не виплачується у період, коли особа працює (крім інвалідів І групи) або перебуває на повному державному утриманні.

Призначення і виплата державної соціальної допомоги на догляд здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд виплачуються щомісячно за поточний місяць.

Суми державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд, що призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Суми державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує відповідну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата допомоги за минулий час здійснюється виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини допомоги у зв'язку з порушенням строків її виплати особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам здійснюється згідно із законом.

Чи виплачується соціальна допомога одинокій матері, якщо дитині виповнилося 18 років, і хто входить до складу малозабезпеченої сім'ї при призначенні такої допомоги?

Згідно з п. 20 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. №250, соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям призначають на шість місяців. Розмір соціальної допомоги визначають як різницю між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.

У 2004 р. рівень прожиткового мінімуму становить у розрахунку на одну особу 80 грн. Для кожної дитини, яка утримується матір'ю (батьком, усиновителем), що не перебуває в шлюбі, а запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень зроблено в установленому порядку за вказівкою матері (батька), рівень забезпечення прожиткового мінімуму підвищується на 20 %.

Якщо соціальна допомога була призначена і в цей період дитині виповнилося 18 років, то рівень забезпечення прожиткового мінімуму становитиме 80 грн у розрахунку на одну особу.

Ст. 66 Закону «Про Державний бюджет України на 2004 рік» установлено на 2004 р. рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» для працездатних осіб у сумі 80 грн, непрацездатних — 110 грн.

Малозабезпечена сім'я — сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий за прожитковий мінімум для сім'ї.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додають:

• документ, що посвідчує особу;
• довідку про склад сім'ї (до складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні);
• декларацію про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї.

До складу сім'ї, котра звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах І—IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, яких визнано інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи, які живуть разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка і дружини, які живуть разом з ними і перебувають на їхньому утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка живе разом з одиноким інвалідом І групи і доглядає за ним; жінка і чоловік, які живуть однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим за 75 % прожиткового мінімуму для сім'ї.

Згідно з п. 9.1 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держком-сім'ямолоді від 15.11.2001 р. № 486/202/524/455/3370, загальна сума сукупного доходу одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи, яка враховується в разі надання допомоги, визначених на підставі наданих документів про доходи за останні шість календарних місяців . або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги.

У сукупному доході сім'ї при визначені її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Яким є порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни?

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що набрав чинності 12 липня 2003 р., яким врегулювано порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.

Виплачувати разову грошову допомогу, як і раніше, будуть органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам — за місцем отримання пенсій, а особам, які не є пенсіонерами,— за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

Особам, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі або утримуються в лікувально-трудових профілакторіях (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки установ кримінально-виконавчої системи України.

Щорічну грошову допомогу виплачують до 5 травня. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, . мають право звернутися та отримати її до ЗО вересня відповідного року.

Громадянам, які належать до кількох категорій осіб згідно з цим Законом, виплачується одна допомога — у більшому розмірі.

Разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із ст.ст. 6, 7, 9, 10, 11 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з цим Законом і у зв'язку з її смертю залишилася не одержаною, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачено виплату разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею».

Який розмір допомоги на поховання виплачується фондом соціального страхування у зв'язку зі зміною у законодавстві?

27 травня 2004 р. набрав чинності Закон України «Про прожитковий мінімум на 2004 рік». У зв'язку з цим Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності з травня 2004 р. збільшив розмір допомоги на поховання — із 400 до 700 грн.

Допомога на поховання — це одноразова виплата, що є частковою компенсацією витрат на похорон; якщо померлий був застрахований у системі обов'язкового соціального страхування, то допомогу на поховання виплачують родичам за місцем їхньої роботи. Для того щоб її одержати, родичі повинні надати на підприємство свідоцтво про смерть застрахованої особи і написати відповідну заяву.

Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 32/2004