Якщо уважно переглянути протокольні рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, що приймалися у 2003 —2004 роках, можна відзначити цікаву тенденцію: основним питанням, яке розглядалося на їх засіданнях, було питання виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій». Зазначену постанову було прийнято Кабінетом Міністрів України на виконання ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Постановою передбачалося поетапне переведення окремих категорій суб'єктів підприємництва на розрахунки із застосуванням фіскальних засобів контролю. Окрему категорію таких суб'єктів становлять три метрополітени: Київський, Харківський і Дніпропетровський. Відповідно до урядової постанови вони повинні впровадити фіскальні засоби контролю в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітен (АКП). Зазначені пристрої мають забезпечити об'єктивний підрахунок кількості пасажирів, які користуються послугами метрополітенів, розраховуючись при цьому як готівковими (монетами), так і безготівковими засобами розрахунків (картками, жетонами).
За інформацією представника Мінтранспорту України завершили впровадження фіскальних засобів контролю два метрополітени — Харківський і Дніпропетровський. Складна ситуація створилася на КП «Київський метрополітен». Річ у тім, що зазначене підприємство обрало інше, ніж у харків'ян та дніпропетровців технічне рішення для «фіскалізації» своїх АКП, що призвело до затримки їх сертифікації та виготовлення. До Державного реєстру фіскальні пристрої АКП ПФАКП та ПФАКП.01 було включено лише на останньому засіданні Державної комісії
Враховуючи те, що впровадження фіскальних пристроїв в АКП Київського метрополітену потребує певних витрат часу (до речі, у 56 вестибюлях 42 станцій Київського метрополітену встановлено 425 АКП, що значно перевищує кількість подібних контрольних пунктів у двох інших разом узятих метрополітенах), Державна комісія прийняла рішення завершити переобладнання АКП у Київському метрополітені до 20 жовтня поточного року. За останніми даними із загальної кількості київських АКП сьогодні «фіскалізовано» 246 одиниць і робота щодо доопрацювання інших АКП триває.
Традиційно на засіданнях Державної комісії розглядаються питання внесення змін та доповнень до Державного реєстру. Не було винятком і останнє засідання комісії: Державний реєстр поповнився рядом нових реєстраторів. Щодо деяких касових апаратів (із числа раніше включених до Державного реєстру) на підставі експертних висновків про відповідність їх фіскальним вимогам
Державною комісією прийнято рішення про розширення версій внутрішнього програмного забезпечення.
Окремо слід зупинитися на двох нових моделях реєстраторів — електронному таксометрі ЄВРО ТАКС EL і спеціалізованому касовому апараті для сфери грального бізнесу SAMSUNG ER-350F STU.07.
Після скасування у січні цього року Державною комісією технічних вимог до ряду спеціалізованих касових апаратів утворився певний «вакуум» у нормативній базі, що встановлює вимоги до таких пристроїв. З метою прискорення введення в дію нових документів на засіданні Державної комісії 27 лютого цього року прийнято рішення затверджувати технічні вимоги до спеціалізованих реєстраторів рішенням Голови Державної комісії. Цей підхід повністю себе виправдав: у травні та червні було затверджено технічні вимоги до електронних таксометрів та електронних контрольно-касових апаратів для казино та залів гральних автоматів. Виробники касової техніки у стислий термін встигли розробити нові зразки касової техніки, провести їх сертифікацію і подати документи на розгляд Державної комісії.
Обговорення питання щодо проведення експерименту із запровадження електронного документообігу викликало значний інтерес з боку членів Державної комісії. Це пояснюється тим, що після прийняття Верховною Радою законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис» з'явилися реальні можливості запровадити формування електронних документів технічними пристроями, які працюють на «нижньому» рівні системи контролю товарного і грошового обігу (реєстратори розрахункових операцій, термінали). Застосування такої технології дає змогу вирішити, наприклад, застарілу проблему, пов'язану з необхідністю друкування та зберігання контрольних стрічок. Формування касовим апаратом так званої «електронної контрольної стрічки», що має статус документа, дає можливість торговельним підприємствам заощаджувати значні кошти.
Разом з тим впровадження нової технології формування електронних документів потребує виконання цілої низки процедур. Річ у тім, що обов'язковим реквізитом електронного документа є електронний цифровий підпис, що формується підписувачем (у нашому варіанті -реєстратором розрахункових операцій) під час складання електронного документа. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа, який надається спеціально уповноваженим органом. Таким чином, першим кроком у впровадженні технології електронного документообігу на рівні технічних засобів контролю товарним і грошовим обігом є створення центру сертифікації ключів цифрового підпису. Державна комісія повернеться до розгляду цього важливого питання після додаткового вивчення технічних та економічних аспектів проекту впровадження зазначеної технології.