УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 13 липня 1998 р. N 1083
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1535 ( 1535-2002-п ) від 12.10.2002 )
Про порядок і умови проведення обов'язкового
авіаційного страхування
Відповідно до Повітряного кодексу України ( 3167-12 ), Закону
України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) та з метою забезпечення
захисту інтересів повітряних перевізників та виконавців повітряних
робіт, пасажирів, інших користувачів повітряного транспорту та
третіх осіб Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про порядок і умови проведення
обов'язкового страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу;
Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування
працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із
забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних
робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без
придбання квитків; Положення про порядок і умови проведення
обов'язкового страхування відповідальності повітряного перевізника
і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків,
заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, прийнятим до
перевезення, іншим користувачам повітряного транспорту та третім
особам; Положення про порядок і умови проведення обов'язкового
страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за
збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних
робіт; Положення про порядок і умови проведення обов'язкового
страхування авіаційних суден (додаються).
Ввести в дію положення, затверджені цією постановою, в
тримісячний термін з дня її опублікування.
2. Визначити, що під час укладення договору обов'язкового
авіаційного страхування загальними умовами для всіх видів
обов'язкового авіаційного страхування, зазначених у пункті 1 цієї
постанови, є:
а) збитки, що можуть виникнути внаслідок однієї авіаційної
події, розглядаються як один страховий ризик стосовно одного
повітряного судна;
б) страхова подія - нещасний випадок або кілька випадків, що
призводять до тілесних ушкоджень та/або пошкодження майна та є
несподіваними і ненавмисними для страхувальника;
в) не поширення обов'язкового авіаційного страхування на
ризики, якщо повітряне судно:
здійснює у несправному стані політ, не дозволений
керівництвом з льотної експлуатації повітряного судна;
використовується з метою, що заборонена законодавством або
відрізняється від зазначеної у договорі;
перебуває поза географічними межами, зазначеними у договорі,
якщо це не пов'язано з форс-мажорними обставинами;
експлуатується особою, не зазначеною у договорі страхування;
транспортується будь-яким видом транспорту, за винятком
транспортування після пошкодження внаслідок страхового випадку;
г) не поширення обов'язкового авіаційного страхування на
ризики:
впливу радіації та радіоактивного забруднення;
у разі війни, викрадення, арешту;
у разі коли для зльоту чи посадки використовується аеродром,
що не відповідає вимогам для даного типу повітряного судна, за
винятком форс-мажорних обставин;
якщо кількість пасажирів або маса вантажу, які перевозяться
повітряним судном, перевищують максимальну пасажировмісність або
максимальну вантажопідйомність, встановлені відповідно до вимог
льотної експлуатації даного типу повітряного судна, а також якщо
порушено порядок розміщення вантажу або пасажирів.
3. Установити, що розслідування страхового випадку здійснює
страховик або за його дорученням представник - аварійний комісар,
який керується у своїй роботі вимогами та користується правами
доступу до об'єкта і матеріалів розслідування згідно із
законодавством України. Термін розслідування страхового випадку не
повинен бути більш як 30 діб. Якщо обставини розслідування
потребують додаткової інформації, яка повинна надійти від
державних органів, страховик може продовжити термін розслідування
ще на 30 діб.
4. Установити, що максимальні страхові тарифи на всі види
обов'язкового авіаційного страхування, зазначені у пункті 1 цієї
постанови, застосовуються тільки до страхових сум та лімітів
відповідальності, установлених на території України.
5. Ця постанова поширюється на українських експлуатантів, а
на іноземних - в частині мінімальних страхових сум під час
виконання польотів у повітряному просторі України.
6. Авіаційному страховому бюро, Міністерству транспорту
розробити та затвердити форму типового договору обов'язкового
авіаційного страхування.
7. Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю,
Міністерству транспорту щоквартально узагальнювати порядок
здійснення обов'язкового авіаційного страхування та у разі потреби
подавати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо його
вдосконалення.
8. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 28 червня 1995 р. N 469 ( 469-95-п ) "Про
внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України
від 2 березня 1993 р. N 155" (ЗП України, 1995 р., N 9, ст. 231) в
частині страхування пасажирів повітряного транспорту та членів
екіпажів повітряних суден.
Перший
віце-прем'єр-міністр України А.ГОЛУБЧЕНКО
Інд.67
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 липня 1998 р. N 1083
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок і умови проведення обов'язкового
страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу
1. Об'єктом цього виду обов'язкового страхування є життя та
здоров'я членів екіпажу повітряного судна та авіаційного
персоналу, що перебуває на борту повітряного судна перевізника та
виконавця повітряних робіт. До членів екіпажу повітряного судна та
авіаційного персоналу належать особи, зазначені у статтях 32 і 35
Повітряного кодексу України ( 3167-12 ).
Зазначені особи вважаються застрахованими з моменту вступу на
борт повітряного судна з метою виконання польоту до моменту виходу
з повітряного судна.
2. Конкретні умови цього виду обов'язкового страхування
визначаються договором обов'язкового страхування, який
засвідчується полісом.
3. Страхувальником з цього виду обов'язкового страхування є
повітряний перевізник та виконавець повітряних робіт, до
сертифіката експлуатанта якого внесено особи, зазначені у пункті 1
цього Положення.
4. Застраховані особи вносяться до страхового поліса або
додатка до поліса у вигляді списку із зазначенням їх прізвищ та
імен, який є його невід'ємною частиною і засвідчується підписами
та печатками страховика і страхувальника.
5. У разі настання страхового випадку під час виконання
службових обов'язків членом екіпажу в іншого повітряного
перевізника (виконавця повітряних робіт) страховик виплачує
потерпілому страхову суму відповідно до цього Положення і має
право пред'явити регресний позов до цього іншого повітряного
перевізника (виконавця повітряних робіт) або до його страховика.
6. Страховим випадком вважається пов'язана з експлуатацією
повітряного судна подія, в разі якої застрахована особа:
загинула чи отримала тілесне ушкодження із смертельним
наслідком;
отримала травми, які призвели до інвалідності;
отримала травми, які призвели до тимчасової втрати
працездатності або госпіталізації на термін більш як 48 годин
протягом 7 діб з моменту авіаційної чи наземної події.
7. У разі настання страхового випадку страхувальник
зобов'язаний у термін, установлений договором з цього виду
обов'язкового страхування, письмово повідомити страховика про
настання страхового випадку та надати страховику оригінали (або
нотаріально засвідчені копії) таких документів:
страхового поліса;
платіжного доручення про сплату страхових внесків;
посвідчення (сертифікат) про придатність повітряного судна до
польотів;
завдання на політ;
інші документи або відомості, передбачені договором про це
обов'язкове страхування.
8. Страхова сума, встановлена договором з цього виду
обов'язкового страхування, не повинна бути меншою ніж 50 000
гривень для кожної застрахованої особи.
9. Страховик не пізніш як через 10 днів з дня отримання
необхідних документів, зазначених у пункті 7 цього Положення, і за
умови встановлення факту страхового випадку одноразово виплачує
страхову суму:
у разі загибелі застрахованої особи внаслідок страхового
випадку або смерті внаслідок цього випадку його спадкоємцю - у
розмірі страхової суми;
у разі встановлення застрахованій особі інвалідності I групи
- у розмірі 100 відсотків, II групи - 80, III групи - 60 відсотків
страхової суми;
у разі тимчасової втрати працездатності застрахованою особою
за кожну добу - в розмірі 0,2 відсотка, але не більш як 50
відсотків страхової суми.
10. Страховий тариф з цього виду обов'язкового страхування на
один рік не повинен перевищувати 2 відсотків установленої
мінімальної страхової суми.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 липня 1998 р. N 1083
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок і умови проведення обов'язкового страхування
працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних
із забезпеченням технологічного процесу при виконанні
авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його
заявкою без придбання квитків
1. Об'єктом цього виду обов'язкового страхування є життя та
здоров'я працівників замовника авіаційних робіт, осіб, які
пов'язані із забезпеченням технологічного процесу під час
виконання авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за
заявкою замовника авіаційних робіт без придбання квитків.
Зазначені особи вважаються застрахованими з моменту вступу на борт
повітряного судна з метою виконання польоту до моменту виходу з
повітряного судна.
2. Конкретні умови цього виду обов'язкового страхування
визначаються договором обов'язкового страхування, який
засвідчується полісом.
3. Страхувальником з цього виду обов'язкового страхування є
фізична або юридична особа, яка є замовником авіаційних робіт і
уклала відповідну угоду з виконавцем авіаційних робіт.
4. Страховим випадком вважається пов'язана з експлуатацією
повітряного судна подія, у разі якої застрахована особа:
загинула чи отримала тілесне ушкодження із смертельним
наслідком;
отримала травму, яка призвела до інвалідності;
отримала травму, яка призвела до тимчасової втрати
працездатності або вимагає госпіталізації на термін більш як 48
годин протягом 7 діб з моменту авіаційної чи наземної події.
5. У разі настання страхового випадку страхувальник
зобов'язаний у термін, установлений договором з цього виду
обов'язкового страхування, письмово повідомити страховика про
настання страхового випадку та надати страховику оригінали (або
нотаріально засвідчені копії) таких документів:
страхового поліса;
платіжного доручення про сплату страхових внесків;
посвідчення (сертифікат) про придатність повітряного судна до
польотів;
завдання на політ;
інші документи або відомості, передбачені договором про це
обов'язкове страхування.
6. Страхова сума, встановлена договором з цього виду
обов'язкового страхування, не повинна бути меншою ніж 40 000
гривень для кожної застрахованої особи.
7. Страховик не пізніш як через 10 днів з дня отримання
необхідних документів, зазначених у пункті 5 цього Положення, і за
умови встановлення факту страхового випадку одноразово виплачує
страхову суму:
у разі загибелі застрахованої особи внаслідок страхового
випадку або смерті внаслідок цього випадку його спадкоємцю - у
розмірі страхової суми;
у разі встановлення застрахованій особі інвалідності I групи
- в розмірі 100 відсотків, II групи - 80, III групи - 60 відсотків
страхової суми;
у разі тимчасової втрати працездатності застрахованою особою
за кожну добу - в розмірі 0,2 відсотка, але не більш як 50
відсотків страхової суми.
8. Страховий тариф з цього виду обов'язкового страхування на
один рік не повинен перевищувати 2 відсотків установленої
мінімальної страхової суми.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 липня 1998 р. N 1083
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок і умови проведення обов'язкового страхування
відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних
робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу,
пошті, вантажу, прийнятим до перевезення, іншим користувачам
повітряного транспорту та третім особам
1. Об'єктом цього виду обов'язкового страхування є майнові
інтереси страхувальника, які виникають внаслідок зобов'язання
відшкодовувати у порядку, встановленому законодавством, пасажирам,
вантажовласникам, іншим користувачам повітряного транспорту та
третім особам збитки, пов'язані з експлуатацією повітряного судна.
2. Конкретні умови цього виду обов'язкового страхування
визначаються договором обов'язкового страхування, який
засвідчується полісом.
3. Страхувальником з цього виду обов'язкового страхування є
повітряний перевізник, що має право здійснювати пасажирські та
вантажні перевезення.
4. Страховими випадками вважаються:
авіаційна подія за участю повітряного судна страхувальника,
внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за шкоду,
заподіяну життю та здоров'ю пасажирів та їхньому майну;
факт пошкодження, псування або заподіяння іншої шкоди багажу,
пошті, вантажу, за які страхувальник (повітряний перевізник чи
виконавець повітряних робіт) несе відповідальність за контрактом
на перевезення (за багажною квитанцією або за пасажирським
квитком);
заподіяння шкоди іншим користувачам повітряного транспорту та
третім особам.
5. Відповідальність за майнові збитки вважається
застрахованою на час офіційного перебування пошти, вантажу та
багажу на повітряному судні чи під час завантаження
(розвантаження) на повітряне судно.
6. Страхова сума (ліміт відповідальності страховика),
встановлена договором з цього виду обов'язкового страхування, не
повинна бути меншою:
1) за шкоду, заподіяну пасажирам:
під час виконання польотів у межах України - суми,
еквівалентної 20 000 доларам США за офіційним курсом гривні до
долара США, визначеним Національним банком на день здійснення
польоту, за кожне пасажирське крісло і відповідно до кількості
пасажирських крісел, передбаченої сертифікатом цього повітряного
судна. Страховик (страхова організація) сплачує зазначену страхову
суму кожній потерпілій особі;
під час виконання міжнародних польотів - у межах та на
умовах, передбачених міжнародними угодами або законодавством
країни, на території якої виконуються пасажирські перевезення;
2) за шкоду, заподіяну пошті, багажу або вантажу - суми,
еквівалентної 20 доларам США за офіційним курсом гривні до долара
США, визначеним Національним банком на день здійснення польоту, за
кілограм; за речі (ручна кладь), що знаходяться у пасажира, -
суми, еквівалентної 400 доларам США за офіційним курсом гривні до
долара США, визначеним Національним банком на день здійснення
польоту;
3) за шкоду іншим користувачам повітряного транспорту та
третім особам:
для повітряного судна з максимальною злітною вагою до 2 000
кілограмів - 200 000 гривень;
для повітряного судна з максимальною злітною вагою від 2 001
до 6 000 кілограмів - 500 000 гривень;
для повітряного судна з максимальною злітною вагою від 6 001
до 25 000 кілограмів - 1 000 000 гривень;
для повітряного судна з максимальною злітною вагою від 25 001
до 50 000 кілограмів - 5 000 000 гривень;
для повітряного судна з максимальною злітною вагою від 50 001
до 100 000 кілограмів -15 000 000 гривень;
для повітряного судна з максимальною злітною вагою понад 100
000 кілограмів - 20 000 000 гривень.
Під час виконання міжнародних польотів страхова сума (ліміт
відповідальності страховика) встановлюється в межах, передбачених
міжнародними угодами або законодавством країни, на території якої
виконуються повітряні роботи.
Таке страхування має здійснюватися відповідно до уніфікованих
умов Об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що
застосовуються у міжнародній практиці.
У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим
випадком перевищує зазначений розмір страхової суми, відшкодування
кожній потерпілій особі пропорційно зменшується.
7. Страховик несе відповідальність у заявлених обсягах
страхової суми, якщо раніше не було заявлено про більшу вартість
багажу.
У разі коли пасажир з дозволу авіаційного перевізника
перебуває на борту повітряного судна без квитка і не застрахований
згідно з Положенням про порядок і умови проведення обов'язкового
страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб,
пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні
авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою
без придбання квитків, страховик має право відмовити у виплаті
страхового відшкодування.
8. Страхове відшкодування не виплачується:
за збитки, завдані внаслідок природної втрати вантажу в
межах, встановлених нормами під час його перевезення, а також
впливу температури, вологості чи особливих властивостей, які
можуть призвести до загибелі чи псування вантажу (усушка, утруска,
загнивання, займання тощо);
за недостачу вантажу, якщо ціла зовнішня упаковка;
за пошкодження вантажу черв'яками, гризунами, комахами;
за збитки, завдані під час доставки вантажу до місця
навантаження в повітряне судно і після вивантаження його з
повітряного судна;
за збитки, завдані внаслідок зниження ціни на вантаж, що
перевозиться повітряним судном.
9. У разі настання страхового випадку страхувальник
зобов'язаний у термін, установлений договором з цього виду
обов'язкового страхування, письмово повідомити страховика про
настання страхового випадку та надати страховику оригінали (або
нотаріально засвідчені копії) таких документів:
страхового поліса;
платіжного доручення про сплату страхових внесків;
посвідчення (сертифікат) про придатність повітряного судна до
польотів;
завдання на політ;
письмової претензії пасажирів, власників вантажу, третіх осіб
або їх правонаступників та документи про розмір збитків (висновки
державних та відомчих комісій, обгрунтовані суми збитків);
страхового акта (сертифіката);
корінців авіаквитків та багажних квитанцій пасажирів
повітряного судна;
документів на перевезення вантажів та пошти;
документів реєстрації події з повітряним судном, включаючи
політне завдання.
10. Страховий тариф з цього виду обов'язкового страхування на
один рік не може перевищувати:
2 відсотків страхових сум, визначених договором обов'язкового
страхування відповідальності за відшкодування збитків, завданих
пасажирам, багажу, пошті, вантажу;
1 відсотка страхових сум, визначених договором обов'язкового
страхування інших користувачів повітряного транспорту та третіх
осіб.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 липня 1998 р. N 1083
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок і умови проведення обов'язкового страхування
відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки,
які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт
1. Об'єктом цього виду обов'язкового страхування є майнові
інтереси страхувальника, які виникають внаслідок зобов'язання
відшкодовувати в порядку, встановленому законодавством, завдані
третім особам збитки під час виконання авіаційних робіт.
2. Конкретні умови цього виду обов'язкового страхування
визначаються договором обов'язкового страхування, який
посвідчується полісом.
3. Страхувальником з цього виду обов'язкового страхування є
виконавець авіаційних робіт, що експлуатує повітряне судно на
законних підставах.
4. Страховим випадком вважається авіаційна подія за участю
повітряного судна страхувальника, внаслідок якої настає його
цивільна відповідальність за заподіяну шкоду життю та здоров'ю
третіх осіб, їхньому майну, майну юридичних осіб.
5. Страхова сума (ліміт відповідальності страховика),
встановлена договором з цього виду обов'язкового страхування, для
польотів, виконуваних у межах України, не повинна бути меншою ніж:
для повітряного судна з максимальною злітною вагою до 2 000
кілограмів - 200 000 гривень;
для повітряного судна з максимальною злітною вагою від 2 001
до 6 000 кілограмів - 500 000 гривень;
для повітряного судна з максимальною злітною вагою понад 6
000 кілограмів - 1 000 000 гривень.
Для міжнародних польотів страхова сума (ліміт
відповідальності страховика) встановлюється у межах, передбачених
міжнародними угодами або законодавством країни, на території якої
виконуються авіаційні роботи.
6. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим
випадком перевищує зазначений розмір страхової суми, відшкодування
кожній потерпілій третій особі пропорційно зменшується.
7. У разі настання страхового випадку страхувальник
зобов'язаний у термін, установлений договором з цього виду
обов'язкового страхування, письмово повідомити страховика про
настання страхового випадку та надати страховику оригінали (або
нотаріально засвідчені копії) таких документів:
страхового поліса;
платіжного доручення про сплату страхових внесків;
посвідчення (сертифікат) про придатність повітряного судна до
польотів;
завдання на політ;
страхового акта (сертифіката);
документів реєстрації авіаційної події, що сталася з
повітряним судном, включаючи польотне завдання;
письмової претензії до страхувальника від третіх осіб або їх
правонаступників;
рішення судових органів (або його копію) про відшкодування
страхувальником збитків потерпілим третім особам.
8. Страховий тариф з цього виду обов'язкового страхування на
один рік не повинен перевищувати 1 відсотка страхової суми,
визначеної договором обов'язкового страхування.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 липня 1998 р. N 1083
Положення
про порядок і умови проведення обов'язкового страхування
авіаційних суден
1. Об'єктом цього виду обов'язкового страхування є майнові
інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України і
пов'язані з володінням та використанням повітряного судна.
2. Конкретні умови цього виду обов'язкового страхування
визначаються договором обов'язкового страхування, який
посвідчується полісом.
3. Страхувальником з цього виду обов'язкового страхування є
юридична або фізична особа-власник повітряного судна або
повітряний перевізник (виконавець повітряних робіт), що експлуатує
це повітряне судно на законних підставах.
4. Страхова сума, встановлена договором з цього виду
обов'язкового страхування, не повинна бути меншою ніж залишкова
балансова вартість повітряного судна. Під час укладення договору
обов'язкового страхування страхова сума повинна бути узгоджена з
власником повітряного судна.
5. Повітряне судно, що є об'єктом обов'язкового страхування,
повинно мати:
реєстраційне посвідчення про державну реєстрацію цивільного
повітряного судна;
посвідчення (сертифікат) про придатність до польотів;
документи, що підтверджують право власності (оренди) на
повітряне судно;
інші документи, яких вимагають державні органи регулювання
діяльності повітряного транспорту.
6. Якщо договором з цього обов'язкового страхування
передбачено обов'язкове страхування двох чи більше повітряних
суден, вимоги цього Положення застосовуються окремо для кожного
повітряного судна.
7. Згідно з цим Положенням страховим випадком є загибель
повітряного судна, що може виникнути з моменту запуску двигунів до
вимкнення двигунів після завершення польоту, внаслідок авіаційної
події. Загибеллю вважається:
повна втрата повітряним судном здатності здійснювати політ у
зв'язку з руйнуванням основних елементів несучих конструкцій
(планера), або у разі, коли компетентною комісією встановлено, що
аварійний ремонт цього повітряного судна технічно неможливий чи
економічно недоцільний;
пропажа повітряного судна без вісті, коли повітряне судно
після планового польоту, здійснюваного в період дії договору
обов'язкового страхування, не прибуло в пункт призначення і заходи
щодо його розшуку протягом 60 діб не дали наслідків або його
розшук офіційно припинено до закінчення зазначеного терміну;
втрата повітряного судна у зв'язку з вимушеною посадкою на
важкодоступну та не придатну для евакуації цього повітряного судна
місцевість;
цілковите руйнування повітряного судна внаслідок авіаційної
події, враховуючи пропажу без вісті.
Договір обов'язкового страхування може передбачати інші
страхові випадки з оплатою додаткових страхових платежів за
тарифами, встановленими страховиком.
8. У період дії договору обов'язкового страхування і до
настання страхового випадку страхувальник має право на свій розсуд
визначити ту чи іншу особу, яка отримає страхові відшкодування.
Якщо повітряне судно є власністю кількох осіб, то кожна з них
отримує страхове відшкодування пропорційно їх часткам у праві
власності на повітряне судно.
9. У разі настання страхового випадку страхувальник
зобов'язаний у термін, установлений договором з цього виду
обов'язкового страхування, письмово повідомити страховика про
настання страхового випадку та надати страховику оригінали (або
нотаріально засвідчені копії) таких документів:
страхового поліса;
платіжного доручення про сплату страхових внесків;
посвідчення (сертифікат) про придатність повітряного судна до
польотів;
завдання на політ;
страхового акта (сертифіката);
технічного акта огляду повітряного судна після його
пошкодження, а у разі загибелі - акта про списання повітряного
судна;
документів, які засвідчують власність страхувальника на
повітряне судно або встановлюють розмір його відповідальності
перед власником у разі загибелі або пошкодження повітряного судна.
10. Якщо заподіяна шкода компенсована іншими особами,
страховик сплачує тільки різницю між сумою, що підлягає
відшкодуванню за договором страхування, і сумою, що компенсована
іншими особами. Про такі компенсації страхувальник зобов'язаний
повідомити страховика.
11. Під час укладення договорів обов'язкового страхування
повітряного судна з кількома страховиками (співстрахування)
страховик відшкодовує збитки в розмірі, що не перевищує його
частку в загальній сумі за всіма договорами страхування цього
повітряного судна.
12. Страхові тарифи з цього виду обов'язкового страхування на
один рік для повітряних суден з максимальною злітною вагою більш
як 15 000 кілограмів встановлюються у розмірі до 6 відсотків, для
повітряних суден з максимальною злітною вагою менш як 15 000
кілограмів - до 8 відсотків, для вертольотів - до 10 відсотків
страхової суми.