Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ визначено перелік активів платників податків, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу. Зокрема, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, утому числі казенних підприємств.
Принципи,та процедуру віднесення майна до вищезазначеного встановлено Порядком № 787.
Згідно з п. 1.1 зазначеного Порядку цілісний майновий комплекс — це об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути також структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти.
Відповідно до п. 2 Порядку № 787 до складу майна, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу, входять:
Підприємство-боржник, яке не підлягає приватизації, за наслідками інвентаризації самостійно визначає переліки майна, що включається до складу його цілісного майнового комплексу, та майна, яке може бути джерелом сплати податкового боргу. Зазначені переліки повинні бути обов'язково затверджені органом, уповноваженим управляти державним майном. Відповідальність за правомірність віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу підприємства, несе керівник підприємства-боржника.