Законом № 1533-ІІІ передбачено, що всі роботодавці (крім тих, яким Законом № 2213-ІІІ надано пільги) сплачують страхові внески. Законом також визначено, що роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган та фізичні особи, які використовують найману працю. Особливостей щодо сплати страхових внесків роботодавцями — суб'єктами підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку, не передбачено.
Разом з тим до Указу № 727/98 не було внесено відповідних змін, у зв'язку з чим у законодавстві виникла колізія з цього питання. Тобто законодавство про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття вимагає сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття при тому, що до цього Фонду надходить частина коштів від єдиного податку, яку перераховують органи Держказначейства України.
Тому Мінпраці та Держпідприємництва до законодавчого врегулювання цих питань спільним листом № 03-3/1808-020-1 та № 1-31/2481 рекомендували директорам виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування за несплату страхових внесків до цих роботодавців не застосовувати фінансові та штрафні санкції та не накладати адміністративні штрафи, передбачені законодавством за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у тих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, на які від сум єдиного податку надходять певні кошти. Це стосується і загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Цей лист є чинним і на сьогодні.