На що посягає правопорушник?
Обробка і передача даних мережею та саме її функціонування відбуваються завдяки об'єкту авторсько-правової охорони — комп'ютерним програмам, а зберігання і пошук інформації здійснюються за допомогою електронних баз даних, які також охороняються авторським правом. Авторське право є одним з найважливіших видів охорони інтелектуальної власності в Інтернегі в силу, як мінімум, двох причин. По-перше, більшість матеріалів, що передаються Ін-тернетом (тексти, зображення, звукові сигнали), є творами в юридичному сенсі і, таким чином, — предметом авторського права. По-друге, як зазначалося, авторське право охороняє і самі засоби передачі, обробки, пошуку та зберігання інформації — комп'ютерні програми та бази даних.
Слід зазначити, що умовна одиниця інформації в мережі — сторінка — є синтетичним об'єктом, адже включає різні елементи авторського права: текст програми на мові HTML (Hyper Text Markup Language) та інші програмні об'єкти — зображення, фотографії, відео- та аудіоматеріали, бази даних. Таким чином, Web-сайт є поєднання трьох об'єктів інтелектуальної власності: комп'ютерної програми, бази даних і промислового зразка.
Порушники охоронюваних законом прав і інтересів в їнтернеті, створюючи копію сайта, порушують майнове право інтелектуальної власності — право використання. Метою такої, прямо кажучи, крадіжки частіше стає бажання істотно підняти обсяг реалізації своєї продукції або послуг, не витрачаючись при цьому на створення оригінального макета сайта та бази даних, не докладаючи інтелектуальної праці для створення оригінальної добірки документів та новин, спеціальних програм пошуку інформації на сайті та графічного оформлення. Порушники можуть змінити назву сайта та фірми в текстах, розмістити свій логотип, внести деякі поправки та зміни до інформації, що вводить користувачів в оману. Адже більшість із них, шукаючи інформацію в мережі Інтернет через пошукові системи (Rambler, Hndex, Google, Мета), користуються послугою пошуку за ключовим словом, яким може служити назва послуги або товару (наприклад: "ліцензування", "нерухомість" або "побутова техніка"). Крім того, інформація на сайті суб'єкта господарювання (крім об'єктів, що авторським правом не охороняються, — новин, нормативно-правових актів) за своїм змістом та прямим призначенням є рекламою. Таким чином, їм вдається безкоштовно скористатися добрим ім'ям конкурента і, фактично, його грішми, вкладеними в рекламу і розкручування власної продукції. Це — порушення принципів чесної конкуренції.
Порушники незаконно користуються нематеріальним активом суб'єкта господарювання: якщо звернутися до порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, то витрати на підтримку Web-сайта є нічим іншим, як витратами на збут і рекламу, отже, відображаються на рахунку 93 "Витрати на збут", а витрати на розробку сайта обліковуються на рахунку 125 "Авторські та суміжні з ними права", як і програми для ЕОМ, бази даних тощо.
Як же захистити свій сайт від незаконного копіювання?
По-перше, попереджати потенційних порушників про наявність своїх авторських прав і правові наслідки їх порушення, наприклад, розмістити текст: "Всі права на матеріали, розміщені на порталі, охороняються відповідно до законодавства. При цитуванні та використанні будь-яких матеріалів посилання обов'язкове".
По-друге, захистити оригінальне оформлення окремих сторінок сайта патентом на промисловий зразок, зареєструвати в державному Реєстрі авторське право на оригінальну текстову частину сайта, базу даних, комп'ютерну- програму.
Охорона авторських прав в Україні здійснюється на чотирьох правових рівнях: конституційному (статті 9,12, 17); міжнародному (Всесвітня конвенція про авторське право, Бернська конвенція тощо); законодавчому (Цивільний і Кримінальний кодекси України, Закон "Про авторське право і суміжні права"); підзаконному (відомчому), що передбачає розробку конкретних механізмів реалізації законів. При цьому йде процес уніфікації внутрішнього законодавства щодо міжнародних норм.
Органом управління, до сфери компетенції якого входить проведення політики в галузі авторського права, є Державне агентство України з авторських і суміжних прав. Воно здійснює реєстрацію творів і видає авторські свідоцтва, необхідні для підтвердження приналежності авторських прав визначеній особі.
За авторсько-правовою системою охорони об'єктів авторських прав захист авторам та іншим суб'єктам авторського права надається лише проти будь-якого свідомого несанкціонованого використання іншою особою охоронюваного об'єкта. Тому факт позадоговірного порушення авторських прав вважається встановленим лише у разі доведення автором чи іншою особою, якій належить авторське право, відомостей про копіювання або запозичення іншою особою істотних рис або цілого твору, що був раніше введений автором у цивільний оборот. Згідно з Бернською конвенцією про охорону літературних та художніх творів; Всесвітньою конвенцією про авторське право та ст. 11 Закону України "Про авторське право та суміжні права", використовується презумпція авторства. Формально у нас авторам Web-сайта не потрібна реєстрація авторства, це право автора, а не визначений законом обов'язок. На практиці ж їм часто радять одержувати авторське свідоцтво на програмну компоненту Web-сайта. У спірній ситуації це може слугувати додатковим свідченням авторства.
За патентно-правовою системою охорони захист прав інтелектуальної власності надається проти будь-якого несанкціонованого використання іншою особою об'єкта права інтелектуальної власності, зокрема промислового зразка, незалежно від того, чи був цей охоронюваний зразок свідомо використаний іншою особою або ці об'єкти були створені іншою особою в результаті її власної творчої діяльності, але вже після публікації відомостей про видачу відповідного патенту про їх охорону. Тому будь-яке несанкціоноване використання прав інтелектуальної власності на зазначені об'єкти іншими особами є встановленим фактом позадоговірного порушення патентних прав, яке відповідно до закону не доводиться при розгляді справи.
Масовою практика захисту своїх інтелектуальних прав в їнтернеті за авторсько-правовою та патентно-правовою системою ще не стала. До речі, у сусідній Росії справи просуваються швидше. Зокрема, там уже створений у рамках організації "Ін-формрегістр" так званий Web-депозитарій. Ця організація займається саме реєстрацією об'єктів інтелектуальної власності в їнтернеті. Поряд з елементами дизайну і програмування там реєструються цілі саити з усіма своїми статтями та графічно-мультимедійними матеріалами. Інформація зі сторінок сайтів записується на лазерний диск, з подальшим депонуванням його до Web-депозитарію. Даний метод ефективний також у застосуванні щодо об'єктів інтелектуальної власності, для захисту суміжних прав і правової охорони нетрадиційних об'єктів, наприклад, охорони службової і комерційної таємниці. Окрім цього, захищаючи зміст інформації на сайті, можна уникнути ймовірних претензій, пов'язаних зі змістом публікацій. Цей метод доволі простий і виглядає наступним чином: існує депозитарій, куди депонуються в безумовному порядку всі наявні матеріали, в тому числі CD і Web-сторінки. Особа подає заявку про те, що вона є власником, описуючи матердал. Далі фіксується дата прийому матеріалу (дуже важливо для встановлення пріоритетності). Заявнику видають свідоцтво про те, що матеріал прийнятий на зберігання, і як одиниця зберігання матеріал залишається в депозитарії.
Ще один спосіб, поширений за кордоном, це "водяні знаки" в електронних копіях зображень та фотографій, їх наносять за допомогою спеціального програмного забезпечення, котре інсталює таємний код визначеного формату в файли. При звичайному (візуальному) розгляданні зображення неможливо побачити закодовані зображення — знаку копі-райта, імені автора, року видавництва тощо. Але за допомогою використання певного програмного засобу можна довести, що файли містять додаткові дані про особу, котра їх записала. "Водяні знаки" є стійкими щодо, операцій з зображенням, наприклад: стискування, зміна розміру, формату та кольору, котрі не знищують знаки, а лише можуть їх часткою пошкодити. На жаль, така система захисту законних прав та інтересів розробників та володільцев сайтів в Україні ще не впроваджена.
Що ж робити, якщо ваш сайт в їнтернеті існує, але авторське прано на його компоненти не зареєстроване та його графічне оформлення патентом не захищене? При виявленні несанкціонованого копіювання вашого сайта, по-перше, слід направити порушникові претензійний лист з вимогою призупинити порушення наших авторських прав і відшкодувати завдані збитки. По-друге, подати позовну заяву до суду. Але вам потрібно буде доказати в суді, що:
Крім захисту авторських прав, у даному випадку доцільним буде посилання на ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", згідно з якою неправомірним є "використання без дозволу уповноваженої на те особи рекламних матеріалів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання". Отже, визнавши сайт, що належить підприємцеві, рекламою його товарів та послуг, можна захистити його від неправомірного використання іншими суб'єктами господарювання.
Сторінку підготувала Наталія МЕЩЕРЯКОВА