У разі експорту алкогольної продукції, виробленої з використанням спирту етилового, підставою для погашення податкового векселя, який видається виробником при отриманні спирту на суму акцизного збору, обчислену за ставками на готову алкогольну продукцію, є:
Згідно з п. 7.1 Положення № 111 акцизний збір не справляється при реалізації виробниками підакциз-них-товарів на експорт за іноземну валюту за умови документального підтвердження здійснення експортної операції, яке обов'язково додається платником акцизного збору — виробником алкогольних напоїв до розрахунку акцизного збору, який він повинен подати податковому органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, разом із розшифровкою оборотів, які не підлягають оподаткуванню.
У разі неподання довідки банку про надходження коштів у іноземній валюті на рахунок підприємства акцизний збір сплачується до бюджету в повному обсязі. Якщо експортна операція документально не підтверджується хоча б одним з документів — або довідкою банку про надходження валюти, або оригіналом п'ятого аркуша ВМД форми МД-2 (МД-3), то цю операцію не можна вважати експортом для цілей справляння акцизного збору, тобто немає підстав для використання пільги щодо несплати акцизного збору.
Згідно з абзацом другим частини двадцятоїст. 7 Закону № 329/95-ВР та п. 19 Порядку № 275 суми, визначені в податковому векселі, або їх частини, що не були погашені, підлягають стягненню до бюджету виключно в порядку, встановленому для стягнення не внесених своєчасно податків та неподаткових платежів відповідно до законодавства. У разі коли сума податкового векселя не погашається векселедавцем у визначений термін, податковий орган зобов'язаний прийняти рішення про стягнення невнесених сум з векселедавця або бан-ку-аваліста відповідно до законодавства.
Згідно із Законом № 2181-ІІІ податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. У цьому контексті необхідно виходити також з того, що податковий вексель з акцизного збору є податковим звітним документом (п. 20 Порядку № 275). Облік і зберігання векселів має здійснюватися згідно з правилами і в терміни, встановлені для первинних бухгалтерських документів. У разі непогашення суми податкового векселя в установлений строк його погашення здійснюється за правилами, встановленими Законом № 2181-ІІІ. Пред'явлення податкового векселя з акцизного збору до сплати банку-авалісту і стягнення невнесених сум у рахунок погашення векселя має відбуватися не після закінчення дати платежу за векселем, а після виконання платником податків — векселедавцем встановленого Законом № 2181-ІІІ (пункти 5.1 та 5.3 ст. 5) обов'язку щодо самостійного узгодження податкового зобов'язання з акцизного збору, визначеного у податковому векселі, та погашення узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору у визначений граничний строк (протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання розрахунку акцизного збору, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 а. 4 Закону № 2181-ІІІ).
У Податковому роз'ясненні № 585 зазначено, що відповідальність у вигляді нарахування пені та штрафу застосовується лише до тих сум узгодженого податкового зобов'язання, які сплачені з порушенням граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, встановлених Законом № 2181-ІІІ.
Таким чином, податковий вексель з акцизного збору може бути погашено з проставленням на його лицьовому боці штампа з написом «Погашено», засвідченим підписом керівника (заступника керівника) та печаткою податкового органу, лише за умови надання платником довідки банку про надходження іноземної валюти на його рахунок та оригіналу п'ятого основного аркуша ВМД форми МД-2 (МД-3). Щодо узгодження за певний податковий період податкових зобов'язань з акцизного збору, визначених у податкових векселях, у тому числі узгодження суми податкових зобов'язань, які не сплачуються до бюджету через отримання пільг, то платник має право узгодити ці податкові зобов'язання шляхом подання до податкового органу розрахунку акцизного збору за відповідний базовий податковий (місячний) період, у якому настав термін погашення податкового векселя. Тобто якщо податковий вексель погашається не датою його граничного терміну погашення — 2 липня 2004 p., а пізніше — 15 серпня 2004 p., у зв'язку з тим, що валюта за алкогольні напої надійшла пізніше, то виробник алкогольних напоїв має право узгодити податкове зобов'язання, визначене в цьому векселі, шляхом подання до податкового органу розрахунку акцизного збору за липень 2004 р. (звітний місяць) не пізніше 20 серпня 2004 р. і, відповідно, не сплачувати акцизний збір з неоподатковуваних оборотів, що підтверджені документально (довідка банку про надходження іноземної валюти та оригінал п'ятого основного аркуша ВМД).
У разі коли виробник алкогольних напоїв у певному податковому періоді здійснив експортну операцію і за цей період узгоджує суму податкового зобов'язання з акцизного збору, яка визначена в податковому векселі та яку зменшує з урахуванням експортної операції, але не підтверджує цю операцію документально і на підставі такої операції не сплачує до бюджету узгоджену суму податкового зобов'язання відповідно до граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, встановлених Законом № 2181-ІІІ, то такий виробник несе відповідальність у вигляді нарахування пені і штрафу стосовно цієї суми.
За несплату (непогашення) узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору протягом граничних строків, визначених Законом № 2181-ІІІ, платник акцизного збору зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, встановлених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 -III та пп. 6.1.7 п. 6 Інструкції № 110.