Відповідно до пп. 1 5.3.1 п. 1 5.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Згідно з вищезазначеними нормами Закону № 2181-ІІІ постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) від 29.07.2004 р. № 49 було затверджено Порядок списання кредиторської заборгованості Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Порядок).
Порядок визначає поняття кредиторської заборгованості Фонду, яка підлягає списанню, випадки її виникнення та механізм відображення в обліку списання кредиторської заборгованості робочими органами виконавчої дирекції Фонду.
Кредиторською заборгованістю, яка підлягає списанню, є заборгованість Фонду перед окремим страхувальником, щодо якої впродовж 1095 днів, наступних за днем її виникнення, страхувальником не було подано заяви про її відшкодування та Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду (далі — Розрахункова відомість), згідно з якою сума кредиторської заборгованості Фонду може змінитися або взагалі бути відсутньою.
Враховуючи, що Фонд розпочав свою діяльність з 01.04.2001 p., цей порядок поширюється на кредиторську заборгованість Фонду, яка виникала з дати прийняття робочим органом виконавчої дирекції Фонду від страхувальника Розрахункової відомості за II квартал 2001 р. Кредиторська заборгованість Фонду в розрахунках з окремим страхувальником виникає в разі перевищення витрат із соціального страхування, здійснених страхувальником за рахунок коштів Фонду, над загальною сумою нарахованих ним страхових внесків та інших платежів до Фонду, а також у разі помилково або надміру сплачених страхових внесків чи інших платежів до Фонду.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Інструкція), затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.2001 р. № 12, погодженої з Мінфіном України та Нацбанком України, страхувальник здійснює витрати на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого. При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації
Витрати за рахунок страхового внеску до Фонду сплачуються страхувальником з його каси або поточного рахунка відповідно до їх цільового призначення в установленому порядку.
Згідно з пп. 4.11 Інструкції страхувальники, які відповідно до пп. 6.4 п. 6 цієї Інструкції застрахованим працівникам сплачують допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності та здійснюють витрати на поховання в разі смерті потерпілого, перераховують до Фонду суму, що дорівнює різниці між нарахованими страховими внесками (з урахуванням пені) і видатками страхувальників.
У рахунок страхових внесків зараховуються витрати страхувальника на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, передбачені пп. 2.1.4 п. 2 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затвердженого постановою правління Фонду від 31.01.2002 р. № 7, погодженою з Мінпраці та соціальної політики України, згідно з яким якщо за наявності акта розвідування нещасного випадку (ф. Н-5) та акта про нещасний випадок на виробництві (ф. Н-1) або акта розслідування професійного захворювання (ф. П-4) застрахована особа визнана чи не визнана інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, пов'язаним з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), їй видано листок непрацездатності, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається в разі засвідчення в медичній карті хворого зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) і в листку тимчасової непрацездатності є позначка про зв'язок хвороби з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).
Крім того, в рахунок страхових внесків зараховуються витрати страхувальника, передбачені пп. 6.2.1 п. 6 вищезазначеного Порядку, відповідно до якого якщо працівника за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижчеоплачувану роботу, то роботодавець згідно зі ст. 170 Кодексу законів про працю України зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.
Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата потерпілому до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я) провадяться підприємством за рахунок страхових внесків до Фонду на строк, установлений ЛКК або МСЕК.
Кредиторська заборгованість Фонду відображається страхувальником у Розрахунковій відомості в рядку 1 5 «Залишок заборгованості на кінець звітного періоду за Фондом». Датою виникнення кредиторської заборгованості Фонду вважається дата прийняття робочим органом виконавчої дирекції Фонду від страхувальника Розрахункової відомості, що містить суму заборгованості Фонду.