Результати роботи сільськогосподарських товаровиробників значною мірою залежать від погодних умов, адже форс-мажорні обставини не можуть позитивно позначитися на доходах сільськогосподарських підприємств. Посіви зернових культур, які постраждали від засухи, заморозків, злив чи граду, не заколосяться в повну силу і в подальшому не дадуть високих врожаїв, очікуваних прибутків, що впливатиме, зокрема, на своєчасну виплату заробітної плати працівникам, зайнятим на виробництві, та сплату податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.
Практика свідчить, що переважна більшість сільськогосподарських товаровиробників зареєстрована в органах державної податкової служби платниками фіксованого сільськогосподарського податку (за текстом - ФСП), які визначають суму ФСП на поточний рік, подають розрахунок до органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та щомісячно сплачують цей податок.
Статтею 9 Закону України від 17.12.98 p. № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок» (за текстом — Закон № 320-XIV) передбачено, що у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійного лиха, дій обставин непереборної сили) щодо кожного конкрет-' ного платника податку за його клопотанням Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Мінфіном України та Мінагрополітики України приймається рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП (за текстом - рішення рад) (за винятком безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню відповідно до Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (за текстом — Закон № 2181-ІІІ). Порядок реструктуризації (відстрочки) сплати цього податку визначається центральним податковим органом.
Вищезазначена норма дещо в іншому вигляді мала місце і в попередній редакції Закону № 320-XIV, але вона не зобов'язувала ДПА України визначати відповідний порядок її використання. Лише після того, як Законом України від 19.06.2003 p. № 974-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки» було внесено зміни до Закону № 320-XIV не тільки в частині продовження терміну його дії до 31 грудня 2009 p., а й конкретизовано певні параметри реструктуризації (відстрочки) ФСП щодо вищезгаданого зобов'язання центрального податкового органу розробити відповідний порядок та співставлення цієї процедури із процедурою списання безнадійного податкового боргу, визначеного п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ, ДПА України отримала правові підстави для визначення механізму реструктуризації (відстрочки) ФСП.
Керуючись Законом України від 04.12.90 р. № 509X11 «Про державну податкову службу в Україні» та з метою забезпечення практичного впровадження абзацу п'ятого частини першої ст. 9 Закону № 320-XIV і п. 27 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 658 «Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку» (за текстом - постанова № 658), наказом ДПА України від 28.09.2004 р. № 562, який зареєстровано в Мін'юсті України 13.10.2004 р. за № 1308/9907, затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби реструктуризації (відстрочки) сплати сум сільськогосподарського податку у випадку виникнення форс-мажорних обставин (за текстом — Порядок № 562).
Зазначений Порядок приймався із дотриманням сучасних вимог державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, а відповідно до ст. 9 Закону України від 11.09.2003 p. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» його було оприлюднено на офіційному веб-сайті ДПА України — www.sta.gov.ua.
Порядок № 562 набирає чинності через десять днів після його державної реєстрації, тобто 24 жовтня поточного року, але враховуючи той факт, що за календарем цей день є вихідним, то фактично першим днем дії цього Порядку є 25 жовтня 2004 р.
Порядок № 562 визначає єдиний підхід до процедури реструктуризації (відстрочки) сум ФСП, а саме: на кого поширюється його дія; значення терміна «реструктуризація» (відстрочка); органи, які реструктуризують (відстрочують) ФСП, та їх повноваження; на підставі яких документів підтверджуються суми податку, що підлягає реструктуризації (відстрочці); механізм прийняття рішення керівником податкового органу; порядок оформлення договору про реструктуризацію (відстрочку) ФСП; особливі умови погашення реструктуризованих (відстрочених) сум та підстави для розірвання договорів; порядок сплати реструктуризованих (відстрочених) сум; застосування фінансової відповідальності у випадку несвоєчасної сплати таких сум.
Термін «реструктуризація» (відстрочка) вживається у цьому Порядку в такому значенні - перенесення сплати суми фіксованого сільськогосподарського податку, нарахованої з дати виникнення форс-мажорних обставин до кінця року, в якому виникли такі обставини, на більш пізній термін (за винятком безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню відповідно до Закону № 2181-ІІІ).
Порядком № 562 не розмежовано суми ФСП на податковий борг та податкові зобов'язання. Тому реструктуризації (відстрочці) ФСП підлягають як суми податкового боргу, так і суми податкових зобов'язань з цього платежу, що мали місце на день виникнення форс-мажорних обставин, а також до кінця року, в якому такі обставини виникли (за винятком безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню відповідно до норм Закону № 2181-ІІІ).
Слід звернути увагу на те, що реструктуризація (відстрочка) сум податкового боргу з ФСП (за умови, що платник сплачує лиоіе цей вид податку) не звільняє такого платника від будь-якої відповідальності, оскільки податковий борг не ліквідується, а переноситься лише термін його сплати.
Платникам податків, які мають податковий борг зі сплати ФСП, нагадаємо, що відповідно до ст. 8 Закону № 2181 -III з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий'борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
За наявності податкової застави платник податків здійснює операції зі своїми активами за умови їх узгодження з податковим органом в особі податкового керуючого. До переліку таких операцій належать: купівля чи продаж, інші види відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав; використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав та коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; ліквідація об'єктів нерухомого або рухомого майна.
При цьому Законом № 2181-ІІІ передбачено фінансову відповідальність у розмірі суми відчуження для платника податків, який здійснив операції відчуження майна без отримання попередньої згоди податкового органу.
Згідно з Порядком розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та складання податкового розрахунку, затвердженим наказом ДПА України від 27.04.99 р. № 230 «Про заходи щодо забезпечення
виконання Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», зареєстрованим у Мін'юсті України 06.05.99 р. за № 289/3582 (за текстом - Порядок № 230), загальний розрахунок ФСП на поточний рік на всю площу земельних ділянок, які підлягають оподаткуванню, подається щороку до 1 лютого поточного року платником податку до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації. У цей термін платник податку подає звітний розрахунок ФСП окремо за кожну земельну ділянку до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.
Статтею 1 Закону № 2181-ІІІ визначено поняття податкової декларації', розрахунку як документа, що подається платником податків до контролюючого органу в терміни, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Таким чином, податковий розрахунок ФСП відповідає поняттю податкової декларації та визначає суми щомісячних (щоквартальних) податкових зобов'язань з ФСП на рік вперед, які повинні враховуватися радами під час прийняття рішення про реструктуризацію (відстрочку).
При цьому п. 10 Порядку № 230 передбачено, що записи про сплату ФСП провадяться органами державної податкової служби до картки особового рахунку платника на підставі виписок та реєстрів, що передаються відділеннями Держказначейства у районах за місцем розташування земельної ділянки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки.
Сплата ФСП, на відміну від інших платежів (наприклад, податку на додану вартість, податку на прибуток, акцизного збору тощо, які сплачуються протягом 10 днів з дня подачі декларації (податкового розрахунку)), здійснюється протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця. Тобто терміни щомісячної сплати ФСП та його сума на відповідний рік вже визначені самим платником цього податку та розраховані на рік вперед.
Платники податку щомісяця сплачують протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, третину суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в такому обсязі:
Таким чином, суми ФСП можуть відображатися в картках особових рахунків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, затвердженою наказом ГДПІ України від 12.05.94 р. № 37 (у редакції наказу ДПА України від 03.09.2001 р. № 342) та зареєстрованою в Мін'юсті України 18.10.2001 р. за № 887/6078), починаючи з 31 числа місяця, наступного за звітним (якщо в місяці, наступним за звітним, 31 день), або з 1 числа місяця, наступного через один місяць за звітним (якщо в місяці, наступним за звітним, ЗО днів). Такі суми відображаються у вигляді сум податкового боргу (за умови несвоєчасної сплати податкових зобов'язань щодо ФСП за даними податкового розрахунку) та/або у вигляді вже фактично сплачених сум по цьому платежу.
Таким чином, якщо реструктуризації (відстрочці) підлягає сума податкового боргу з ФСП, то така сума визначається виходячи з даних карток особових рахунків платника цього виду податку. Якщо реструктуризації (відстрочці) підлягає сума податкового зобов'язання з ФСП, то такі зобов'язання можуть визначатися з даних, вказаних у податковому розрахунку з цього платежу.
Тобто в картках особових рахунків відображається лише факт сплати або несплати в установлені терміни ФСП, а факт його нарахування протягом терміну, відведеного на сплату, не відображається в картках особових рахунків, а залишається лише за даними податкового розрахунку.
Для правильного оформлення рішення про реструктуризацію (відстрочку) необхідно чітко визначити дату виникнення обставин непереборної сили, яка може підтверджуватися як рішенням рад, так і окремо Торгово-промисловою палатою України, а також іншими документами, визначеними чинним законодавством (наприклад, рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної ситуації в окремих місцевостях України, рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха).
Якщо з якоїсь причини в рішенні рад не буде вказано конкретної дати виникнення форс-мажорних обставин, у такому випадку слід визначати таку дату виходячи з інших вищеперелічених документів.
Не завадить нагадати, що спільним листом ДПА України та Мінагрополітики України від 22.01.2004 р. № 564/5/15-3116 та № 37-21-1-12/571 «Про особливості переходу на сплату фіксованого сільськогосподарського податку в разі виникнення форс-мажорних обставин» також визначено, що з метою однозначного розуміння віднесення сільськогосподарських підприємств до платників ФСП, у яких внаслідок виникнення форс-мажорних обставин за попередній звітний (податковий) рік не досягнуто відповідного критерію, підтвердженням цих обставин і відповідно права на подання розрахунку ФСП на 2004 р. є висновок Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин у 2003 р.
Термін дії реструктуризації (відстрочки) сум ФСП визначається в рішенні рад. Такий термін може не обмежуватися одним бюджетним роком. Виходячи з того, що ст. 9 Закону № 320-XIV визначає повноваження дії цього Закону до 31 грудня 2009 p., можна припустити, що саме ця дата може стати максимальною для визначення радами кінцевих строків реструктуризації (відстрочки) сум ФСП.
Якщо рішення про реструктуризацію (відстрочку) виходитиме за межі бюджетного року, то Порядок № 562 не вимагає для цього окремого його погодження, оскільки рішення рад погоджуються з Мінфіном України.
Допускається, що рішення рад щодо одного платника може бути прийнято як одне, так і декілька. Одне рішення приймається виходячи з того, що сума ФСП за всі податкові періоди сплати відома заздалегідь і рішення може поширюватися на реструктуризацію (відстрочку) всіх таких податкових періодів віддати виникнення форс-мажорних обставин і до кінця року. Декілька рішень рад може прийматися по кожному окремому податковому періоду від дати виникнення форс-мажорних обставин і до кінця року.
У випадку зміни розмірів земельних ділянок до рішень рад можуть вноситися відповідні зміни в частині визначення реструктуризованих (відстрочених) сум ФСП. Якщо земельна ділянка, на основі якої розраховується сума ФСП, зменшується, то відповідно провадиться перерахунок реструктуризованих (відстрочених) сум. У випадку збільшення земельних ділянок сума ФСП також збільшується, а тому додатково необхідно приймати окреме рішення ради.
У рішеннях про реструктуризацію (відстрочку) може бути передбачено сплату реструктуризованих (відстрочених) сум як декількома частинами (подібно до розстрочки податкових зобов'язань), так і одноразово в повному обсязі (подібно до відстрочки податкових зобов'язань).
Звертаємо увагу нате, що п. 2 Порядку № 562 встановлено повноваження органів державної податкової служби щодо реструктуризації (відстрочки) відповідних сум ФСП аналогічні визначеним у Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженому наказом ДПА України від 18.09.2001 р. № 378, зареєстрованим у Мін'юсті України 29.10.2001 р. за № 912/6103 (за текстом - Порядок № 378). При цьому такі повноваження розраховуються виходячи із суми ФСП, визначеної для щомісячної сплати, а не щоквартальної. Якщо щомісячна сума ФСП перевищуватиме 30 тис. грн., то рішення про реструктуризацію (відстрочку) приймається керівником державного податкового органу обласного рівня.
Незважаючи на те, що площі земельних ділянок платників податків можуть не змінюватися протягом року, сплату ФСП для різних кварталів встановлено не однакову. Так, відповідно до ст. 5 Закону № 320-XIV річну суму сплати нарахованого сільськогосподарського податку розподілено за кварталами таким чином: у І кварталі -10%; у II кварталі - 10%; у III кварталі - 50%; у IV кварталі -30%. Тобто сума нарахованого сільськогосподарського податку нерівномірно розподіляється впродовж року.
Тому щодо одного платника податку може бути прийнято одне рішення рад про реструктуризацію (відстрочку) ФСП, а оформлення рішення державного податкового органу залежить від загальної суми податку, що реструк-туризується. Наприклад, річна сума сплати ФСП становить 400 тис. грн.: І квартал - щомісячна сплата 13,3 тис. грн.; II квартал - 13,3 тис. грн.; Ill квартал -66,67 тис. грн.; IV квартал - 40 тис. грн. Форс-мажорні обставини виникли у квітні (II квартал). До рішення ради включається загальна сума ФСП у розмірі 360 тис. грн., яка складається із сум II кварталу в розмірі 40 тис. грн. (13,3x3), III-200 тис. грн. (66,67x3) та IV-120тис.грн. (40,0 х 3). На підставі рішення ради керівник державшого податкового органу оформляє одне рішення про реструктуризацію (відстрочку) сум ФСП виходячи із загальної суми 360 тис. грн. За розподілом повноважень, визначених Порядком № 562. вказана сума може бути реструктури-зована (відстрочена) керівником державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Якщо ж загальна сума реструктуризованого (відстроченого) ФСП, розрахована за податковими періодами до кінця року, не виходить за межі повноважень державного податкового органу за місцем реєстрації платника податку (30 тис. грн.), то на підставі одного прийнятого рішення ради також приймається одне рішення податкового органу. Відповідно, якщо приймається декілька рішень ради, то керівником податкового органу також приймається відповідна кількість рішень залежно від загальної суми, визначеної в одному окремому рішенні ради.
Необхідно зазначити, що переважна більшість параметрів для прийняття керівником державного податкового органу рішення про реструктуризацію (відстрочку) ФСП визначається у відповідному рішенні ради. Так, відповідно до вимог розділу четвертого Порядку № 562 підставою для оформлення керівником податкового органу відповідного рішення про реструктуризацію (відстрочення) сум ФСП є заява платника і рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад про реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія непереборної сили), яке погоджено з Мінфіном України та Мінагрополітики України. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не затверджено єдиної форми зазначеного рішення рад.
Водночас для оформлення керівником податкового органу рішення про реструктуризацію (відстрочення) ФСП з наступним правильним обліком даних цього рішення в подальшому обов'язково необхідна наявність конкретних критеріїв такої реструктуризації' (відстрочення), зокрема, точної дати виникнення форс-мажорних обставин, підтвердженої у рішенні рад або іншим документом, визначеним чинним законодавством; термін, на який надається реструктуризація (відстрочення), встановлений радою (якщо погашення реструктуризованих (відстрочених) сум передбачається здійснювати частинами, то вказуються терміни сплати таких частин); сума ФСП, що підлягає реструктуризації (відстрочці), звірена з податковим органом (з розбивкою на податковий борг та податкові зобов'язання); кількість податкових періодів здати виникнення форс-мажорних обставин до кінця року, в якому виникли форс-мажорні обставини, за які нараховані суми ФСП підлягають реструктуризації' (відстрочці) (визначається рішенням рад).
З урахуванням вищевикладеного та з метою забезпечення практичної реалізації' Порядку № 562 керівникам державних податкових органів слід терміново запропонувати відповідним радам перелік даних, які мають зазначатися в їх рішеннях про реструктуризацію (відстрочку) сум ФСП, без яких неможливо буде якісно та в повному обсязі виконати вимоги цього Порядку, а саме:
Крім того, з метою відображення в рішеннях рад достовірних сум ФСП, які містяться в картках особових рахунків платників податків на день виникнення форс-мажорних обставин, органам державної податкової служби доцільно скоординувати відповідну роботу з платниками податків та рекомендувати платникам ФСП провадити звірку заявлених до реструктуризації (відстрочки) сум з даними карток особового рахунку перед направленням клопотання до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад.
Для отримання бажаного результату платнику ФСП потрібно не гаяти часу й правильно спрямовувати свої дії та бути уважним при підготовці відповідних документів. Звертатися до органу державної податкової служби за місцем реєстрації для звірки сум ФСП за картками особових рахунків, нарахованих за період з дати виникнення форс-мажорних обставин до кінця року, в якому виникли такі обставини, бажано перед направленням клопотання до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад. Звертаємо увагу на те, що нормами чинного законодавства чітко визначено, що платники ФСП клопотання направляють до обласних, а не до міських рад.
У разі якщо рішення рад про реструктуризацію (відстрочку) включатиме суму безнадійного податкового боргу, що підляг9тиме списанню, до договору про реструктуризацію (відстрочку) вносяться відповідні зміни. Такі випадки можливі, наприклад, у зв'язку з різницею в часі, що виникатиме між прийняттям рішення радами і прийняттям відповідного рішення про списання органами державної податкової служби тощо.
Оформлення рішення про реструктуризацію (відстрочку) сум ФСП керівником (його заступником) органу державної податкової служби здійснюється за умови надання платником саме затвердженого відповідним чином рішення рад.
Слід зазначити, що постановою № 658 деталізовано норму ст. 9 Закону № 320-XIV. Так, п. 27 цієї постанови визначено, що рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП приймаються на підставі протоколу засідання міжвідомчих і регіональних комісій з питань проведення санації підприємств агропромислового комплексу, до яких з клопотанням звертаються платники ФСП у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили). До клопотання додаються акти обстежень посівних площ, які підтверджують факт знищення посівів сільськогосподарських культур на площі, що перевищує 20% сільськогосподарських угідь, які перебувають у користуванні платника податку, або акти, які підтверджують масове інфекційне захворювання чи загибель тварин, що перевищує 15% загальної чисельності поголів'я або кількості риби, які належать платнику податку (для платників ФСП, у яких виручка від реалізації продукції тваринництва становить не менш як 50% загального валового доходу), а також висновки обласних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій та довідки від обласних центрів гідрометеорології Мінекоресурсів України (з надзвичайних ситуацій природного характеру).
Протоколи засідань міжвідомчих і регіональних комісій з питань проведення санації підприємств агропромислового комплексу з переліком платників ФСП, що мають право на реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП, подаються Мінагрополітики України, яке розглядає та погоджує їх з Мінфіном України.
Розглянуті Мінагрополітики України та погоджені з Мінфіном України протоколи передаються органам державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку для надання відстрочки зі сплати ФСП згідно з рішенням відповідної ради.
У постанові № 658 були допущені деякі неточності щодо Закону № 320-XIV в частині визначення документів, на підставі яких керівник державного податкового органу прийматиме рішення про реструктуризацію (відстрочку). У контексті постанови № 658 підставою для прийняття радами рішення є попередньо прийнятий протокол засідань міжвідомчих і регіональних комісій з питань проведення санації підприємств агропромислового комплексу.
Тобто наявність протоколу не може розглядатися керівником податкового органу як достатній доказ того, що відповідні ради приймуть та узгодять у встановленому порядку рішення про реструктуризацію (відстрочку) ФСП. Можливі ситуації, за яких належним чином оформлений протокол засідань міжвідомчих і регіональних комісій з питань проведення санації підприємств агропромислового комплексу є, але остаточно погодженого рішення рад немає.
Тому в Порядку № 562 чітко визначено, що як достатня підстава для оформлення відповідного рішення керівником державного податкового органу розглядається лише рішення ради про реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП (за винятком безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню відповідно до Закону № 2181-ІІІ), погоджене з Мінагрополітики України та Мінфіном України, разом із заявою самого платника ФСП.
У разі невідповідності поданих документів вимогам, встановленим чинним законодавством, керівник (його заступник) органу державної податкової служби може відмовити платнику податків у реструктуризації (відстрочці) у письмовій формі з викладенням причини відмови. Наприклад, замість рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП, затвердженого Мінфіном України та Мінагрополітики України, подається протокол засідань міжвідомчих і регіональних комісій з питань проведення санації підприємств агропромислового комплексу; подане рішення не затверджене Мінфіном України та Мінагрополітики України; суми ФСП в рішенні не відповідають сумам цього податку в картках особових рахунків на певну дату; відсутні назва, код, підпис, печатка платника податку тощо.
Реструктуризація (відстрочка) сум ФСП органами державної податкової служби надається на термін, визначений в рішенні рад, на умовах безоплатності користування наданим кредитом.
Керівник державного податкового органу оформляє рішення про реструктуризацію (відстрочку) сум ФСП незалежно від наявності у такого платника сум податкового боргу як з даного виду податку, так і з інших. При цьому зазначене рішення оформляється без аналізу фінансово-економічного стану платника податків, єдиною підставою є рішення ради.
Одночасно з оформленням рішення орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника ФСП укладає з ним договір про реструктуризацію (відстрочку), який починає діяти з дати його підписання.
З дати підписання договору на реструктуризовані (відстрочені) суми ФСП пеня та штрафні санкції не нараховуються.
У випадку несвоєчасної сплати реструктуризованих (відстрочених) сум ФСП відновлення процедури нарахування пені та штрафів можливо лише у випадку скасування дії договору.
Уклавши договір про реструктуризацію (відстрочку) сум ФСП, платник не звільняється в подальшому від своєчасного виконання своїх обов'язків, оскільки основною умовою надання та дії реструктуризації (відстрочки) ФСП є недопущення утворення платником податку нового податкового боргу (тобто своєчасна сплата поточних платежів та чергової частки реструктуризованої (відстроченої) суми).
Якщо на момент підписання договору про реструктуризацію (відстрочку) ФСП сума податку зменшується, то додаткове рішення не приймається, а договір підписується на таку зменшену суму. У випадку збільшення суми податку порівняно з визначеною в рішенні рад у договорі вказується саме сума, вказана у зазначеному рішенні рад.
Сплата реструктуризованої (відстроченої) суми ФСП провадиться платником цього податку в терміни, визначені у рішенні та договорі.
У разі якщо рішення рад про реструктуризацію (відстрочку) включатиме суму безнадійного податкового боргу, що підлягатиме списанню, до договору про реструктуризацію (відстрочку) вносяться відповідні зміни. Такі випадки можливі, наприклад, через різницю в часі, що виникатиме між прийняттям рішення радами і прийняттям відповідного рішення про списання органами державної податкової служби тощо.
Рішення про реструктуризацію (відстрочку) сум ФСП керівником державного податкового органу оформляється у двох примірниках: перший — для платника податку, другий — для органу державної податкової служби. Якщо рішення про реструктуризацію (відстрочку) ФСП оформляється органом державної податкової служби вищого рівня, рішення виписується в трьох примірниках: перший - платнику податку, другий - органу державної податкової служби за місцем реєстрації такого платника податку, третій - органу державної податкової служби, який оформляє рішення.
Законом № 320-XIV передбачено, що реструктуризації (відстрочці) підлягають суми ФСП за винятком безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню відповідно до Закону № 2181-ІІІ. Це означає, що якщо суму ФСП буде визнано безнадійним податковим боргом, то така сума не повинна включатися до відповідного рішення.
Однак сьогодні Порядок № 103 не діє в частині визначення податкового боргу безнадійним в умовах обставин непереборної сили та відповідно не провадиться списання такого боргу
За відсутності відповідної норми визнати податковий борг безнадійним на цей час неможливо, це можна зробити лише теоретично на підставі певних припущень, що не може бути використано в роботі органів державної податкової служби під час застосування процедур реструктуризації (відстрочки) та списання безнадійного податкового боргу.
Тому до рішення про реструктуризацію (відстрочку) включаються всі суми ФСП, а потім на підставі Порядку № 103, до якого вносяться зміни, можна буде списати ту частину ФСП, що буде визнана за новими критеріями безнадійним податковим боргом (за умови, що таку суму було включено до рішення про реструктуризацію (відстрочку)).
Статтею 74 Закону України від 27.11.2003 р. № 1344-IV «Про Державний бюджет України на 2004 рік» заборонено в 2004 р. провадити реструктуризацію заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати, але відповідні зміни до ст. 9 Закону № 320-XIV у зв'язку з прийняттям Закону № 1344-IV внесені не були. Також зазначену норму Закону № 320-XIV тимчасово не було зупинено. Тому в питаннях реструктуризації (відстрочки) ФСП слід керуватися нормами Закону № 320-XIV.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 41 / 2004