При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) безоплатно (ст. 25 Земельного кодексу). Рішення про приватизацію таких земель приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Проте є випадки, коли земельна частка (пай) залишається не витребуваною, тобто особа, якій належить зазначене право, його не реалізує.
До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження на розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади (п. 12 розділу десятого «Перехідні положення» Земельного кодексу).
Це підтверджується тим, що відповідно до статей 26 та 43 Закону № 280/97-ВР до компетенції органів місцевого самоврядування належить вирішення питань регулювання земельних відносин, а згідно зі а. 13 Закону № 586-XIV до відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів та охорони довкілля.
Таким чином, відповідна рада чи адміністрація, керуючись зазначеними положеннями, може надавати в оренду земельну частку (пай), власник якої не реалізував свого права, включивши до договору оренди положення про термін договору (наприклад, про те, що договір діє до настання певної умови: виявлення власника або звернення за земельною часткою (паєм) спадкоємця). Водночас відповідна рада чи адміністрація при здійсненні такого розпорядження повинна врахувати додаткові вимоги щодо правового режиму зазначених земельних часток (паїв), зокрема паї не можуть передаватися у власність іншим суб'єктам, а лише власникам права на земельну частку (пай).
Орендна плата за користування такою часткою має надходити до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади і не підлягає поверненню власнику сертифіката, оскільки орендодавцем виступала рада чи адміністрація, яка відповідно до договору є отримувачем орендної плати.
У разі виявлення власника він може скористатися належним йому правом на земельну частку (пай), тобто вимагати виділення земельної частки в натурі (на місцевості) або переукласти договір оренди, укладений радою від свого імені, чи припинити його дію.