ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
06.07.2004 N 5441/6/15-1116
ДПАУ розглянула лист ВАТ щодо податкового обліку сумнівної
(безнадійної) заборгованості і повідомляє.
1. Пунктом 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) в редакції, що діяла до
01.01.2003 р. (далі - Закон), визначено, що бартером (товарним
обміном) є господарська операція, яка передбачає проведення
розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій,
ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної
заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування
коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів
(робіт, послуг).
Датою збільшення валових витрат для товарообмінних
(бартерних) операцій, як визначено пп. 11.2.3 ст. 11 Закону
( 334/94-ВР ), є дата здійснення заключної (балансуючої) операції,
що здійснюється після першої операції, визначеної згідно з
пп. 11.3.4 цієї статті Закону.
При цьому згідно із пп. 11.3.4 ст. 11 Закону ( 334/94-ВР )
датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних
(товарообмінних) операцій вважається, зокрема, дата оприбуткування
товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання
результатів робіт (послуг) платником податку.
Якщо заключна операція не відбулася, тобто платник податку не
розрахувався за отримані товари, у такого платника податку виникає
кредиторська заборгованість на суму вартості товарів за договором
бартеру.
Підпунктом 1.22.1 ст. 1 Закону ( 334/94-ВР ) визначено,
зокрема, що безповоротною фіндопомогою є сума заборгованості
платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що
залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто,
загального строку для захисту права за позовом особи, право якої
порушено), загальний строк якого відповідно до ст. 71 глави 5
розділу I Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла до
01.01.2004 р.) та статті 257 глави 19 розділу V Цивільного кодексу
України від 16.01.2003 р. N 435 ( 435-15 ) встановлюється в 3
роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його
заборгованості за цими товарами є безповоротною фіндопомогою.
Тобто, вартість товарів, відвантажених за бартерним
контрактом, набуває статусу безповоротної фіндопомоги в
податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної
давності, і підпадає під дію пп. 4.1.6 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (у редакції
після 01.01.2003 р.), яким визначено, що валовий дохід включає
доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної
фіндопомоги.
Отже, вартість цих товарів вважається доходом з інших джерел
і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до
законодавства.
2. Наказом ДПАУ від 11.07.2003 р. N 346 ( v0346225-03 )
затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування
п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) в редакції, що діє з 01.01.2003 р.
(далі - Узагальнююче податкове роз'яснення N 346), в якому,
зокрема, зазначено, що відповідно до пп. 12.1.5 ст. 12 Закону
платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на
суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку
досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом
нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку
погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого
договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом
про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або
вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Строки, визначені абзацом "а" вказаного вище підпункту,
поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на
претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені
господарсько-процесуальним законодавством.
Строки, визначені абзацом "б" вказаного вище підпункту,
застосовуються незалежно від того, розпочав держвиконавець або
особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із
примусового стягнення боргу чи ні.
При цьому у випадку, коли строки, визначені абзацами "а" чи
"б" пп. 12.1.5 ст. 12 Закону ( 334/94-ВР ), минули до
01.01.2003 р., збільшення валових доходів покупця не відбувається.
Заборгованість, яка попередньо віднесена до складу валових
доходів згідно з пп. 12.1.5 ст. 12 Закону ( 334/94-ВР ),
визнається безнадійною внаслідок закінчення строків позовної
давності, недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у
встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами
мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань
банкрутства, не змінює податкових зобов'язань покупця у зв'язку із
таким визнанням.
При цьому збільшення валового доходу, передбачене пп. 4.1.6
ст. 4 Закону ( 334/94-ВР ), не відбувається.
Відповідно до ст. 256 глави 19 розділу V Цивільного кодексу
України від 16.01.2003 р. N 435 ( 435-15 ) під терміном "позовна
давність" розуміють строк, у межах якого особа може звернутися до
суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При
цьому ст. 257 глави 19 розділу V Кодексу визначено, що загальна
позовна давність встановлюється тривалістю в 3 роки.
Згідно із ст. 264 глави 19 розділу V Кодексу ( 435-15 )
переривання перебігу позовної давності відбувається у таких
випадках:
при вчиненні особою дії, що свідчить про визнання нею свого
боргу або іншого обов'язку;
у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох
боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, на
яку має право позивач.
При цьому після переривання перебіг позовної давності
починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної
давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, при пред'явленні кредитором позову до боржника
термін позовної давності переривається і перебіг позовної давності
починається знову після набрання рішенням суду про стягнення
заборгованості законної сили. У випадку, якщо рішення суду набрало
сили в березні 2003 р., така заборгованість вважається безнадійною
тільки після закінчення строку позовної давності, який встановлено
тривалістю в 3 роки, тобто у березні 2006 р. При цьому, зокрема,
відповідно до Узагальнюючого податкового роз'яснення N 346
( v0346225-03 ) збільшення валового доходу, передбачене пп. 4.1.6
ст. 4 Закону ( 334/94-ВР ), не відбувається.
Заступник Голови С.Лекарь