Відповідь.
Статус реабілітованої особи встановлюється відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні". Згідно з цим Законом громадяни, яких було реабілітовано, поділяються на тих, яких реабілітовано відповідно до ст. 1 або 3.
Пільги, передбачені ст.6 цього Закону, надаються лише громадянам, реабілітованим відповідно до ст. 1, зокрема, громадянам, яких з політичних мотивів було необгрунтовано засуджено судами або піддано репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законо-давством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" бід 25 грудня 1958 р.
Особи, яких реабілітовано відповідно до ст.З Закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", поновлюються в усіх громадянських правах, але на них не поширюються зазначені пільги.
Водночас за законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" і "Про місцеві державні адміністрації" місцеві органи виконавчої влади і місцевого самоврядування можуть ухвалювати рішення щодо забезпечення додаткових гарантій із соціального захисту незахищених верств населення за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Отже, діти, які народились у місцях перебування покарання репресованих, а згодом реабілітованих батьків, права на пільги за чинним законодавством не мають.