Відповідь. Згідно зі ст.42 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність суб'єктів господарювання (підприємців) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку.
За ст.19 та пп.2 п.8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), сплачують страхові внески в розмірі 32% суми доходу (прибутку), одержаного від відповідної діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не менше від мінімального страхового внеску.
Порядок нарахування (обчислення) і термін сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування названими платниками встановлено п.5.3.2 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за №64/8663). Страхові внески ці особи сплачують протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада як авансові платежі в розмірі 25% річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності.
Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником під час остаточного розрахунку до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. При цьому розмір місячного страхового внеску має бути не меншим від мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахований множенням розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць на 32%.
Щодо пільг для працюючих пенсіонерів, які є суб'єктами підприємницької діяльності, то ст. 18 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що законодавством не можуть установлюватися пільги з нарахування і сплати страхових внесків або звільнення від їхньої сплати. Участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється в разі, якщо застрахованій особі призначено пенсію і вона не працює.
Працюючим пенсіонерам згідно з п.3 ст.42 Закону передбачено робити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після її призначення, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати.
Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше, як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.