ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                  18.11.2004  N 22521/7/15-3417


             Про окремі питання взяття на податковий
                    облік платника фіксованого
                  сільськогосподарського податку


     Державна податкова    адміністрація    України,     керуючись
підпунктом 4.4.2   пункту   4.2   статті   4  Закону  України  від
21.12.2000 р.  N 2181-III  (  2181-14  )  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" (зі  змінами  та  доповненнями,  далі  -  Закон
N 2181-III)  та  у  зв'язку  з  численними  запитами  регіональних
органів державної податкової служби і платників податків  стосовно
взяття  на  податковий  облік  платника ФСП - юридичну особу надає
наступне податкове роз'яснення.

     У відповідності зі  ст.  55  Господарського  кодексу  України
( 436-15   )   суб'єктами   господарювання   визнаються   учасники
господарських відносин,  які здійснюють  господарську  діяльність,
реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав
та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність
за  своїми  зобов'язаннями  в  межах  цього майна,  крім випадків,
передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема,
господарські організації - юридичні особи,  створені відповідно до
Цивільного кодексу України ( 435-15  ),  державні,  комунальні  та
інші  підприємства,  створені відповідно до цього Кодексу,  філії,
представництва,   інші   відокремлені   підрозділи   господарських
організацій  (структурні  одиниці),  утворені  ними для здійснення
господарської діяльності.  Цією ж статтею визначено,  що  суб'єкти
господарювання  -  відокремлені  підрозділи  (структурні  одиниці)
господарських  організацій  можуть  діяти  лише  на  основі  права
оперативно-господарського    використання   майна,   без   статусу
юридичної особи.

     У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання
до  іншого  суб'єкта господарювання до цього останнього переходять
усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання
(ст. 59 Господарського кодексу ( 436-15 ).

     Відповідно до   статті   62  Господарського  кодексу  України
( 436-15 ) підприємство - це самостійний  суб'єкт  господарювання,
створений   компетентним   органом  державної  влади  або  органом
місцевого самоврядування,  або іншими суб'єктами  для  задоволення
суспільних  та  особистих  потреб шляхом систематичного здійснення
виробничої,  науково-дослідної,  торговельної, іншої господарської
діяльності   в  порядку,  передбаченому  цим  Кодексом  та  іншими
законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно,
самостійний баланс,  рахунки в установах банків,  печатку із своїм
найменуванням та ідентифікаційним кодом.  Підприємство  має  право
створювати філії,  представництва, відділення та інші відокремлені
підрозділи,  проте такі відокремлені підрозділи не  мають  статусу
юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого
підприємством.  Вони можуть відкривати рахунки в установах  банків
відповідно до закону (ст. 64 Господарського кодексу).

     Що стосується    конкретно    сільського    господарства   та
сільськогосподарських підприємств, то слід зазначити, що згідно із
Законом  України  від  18.01.2001  р.  N 2238-III ( 2238-14 ) "Про
стимулювання розвитку   сільського    господарства    на    період
2001-2004 років"    (зі    змінами   та   доповненнями)   сільське
господарство    (сільськогосподарське    виробництво)    -     вид
господарської діяльності з виробництва продукції,  яка пов'язана з
біологічними процесами її вирощування,  призначеної для споживання
в  сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові
цілі.  Продукція  сільського  господарства   (сільськогосподарська
продукція) - продукція,  що виробляється в сільському господарстві
та відповідає кодам 01.11 - 01.42 та 05.00.1 - 05.00.42 Державного
класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.  Сільськогосподарське
підприємство  (включаючи  селянське  (фермерське),  рибальське  та
рибницьке   господарства)   -   юридична   особа,  основним  видом
діяльності якої є вирощування та  переробка  сільськогосподарської
продукції, виручка   від   реалізації   якої  становить  не  менше
50 відсотків загальної суми виручки (з 1 січня 2004 року 75 %).

     Відповідно до ст. 1 Закону України від 14.02.92 р. N 2114-XII
( 2114-12 ) "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (зі
змінами   та   доповненнями)    колективне    сільськогосподарське
підприємство  є  добровільним  об'єднанням  громадян  у самостійне
підприємство  для  спільного   виробництва   сільськогосподарської
продукції   та   товарів   і  діє  на  засадах  підприємництва  та
самоврядування та є юридичною особою.

     Також згідно із Законом України від 19.06.2003  р.  N  973-IV
( 973-15 ) "Про фермерське господарство" фермерське господарство є
формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної
особи,  які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську
продукцію,  займатися  її  переробкою  та  реалізацією   з   метою
отримання  прибутку на земельних ділянках,  наданих їм для ведення
фермерського господарства, відповідно до закону.

     Законом України від 15.05.2003 р.  N 742-IV ( 742-15  )  "Про
особисте селянське господарство" (ст.  1) встановлено, що особисте
селянське  господарство  -   це   господарська   діяльність,   яка
проводиться   без   створення   юридичної  особи  фізичною  особою
індивідуально або особами,  які перебувають у сімейних чи родинних
відносинах  і  спільно  проживають,  з метою задоволення особистих
потреб    шляхом    виробництва,    переробки     і     споживання
сільськогосподарської   продукції,   реалізації  її  надлишків  та
надання  послуг  з  використанням  майна  особистого   селянського
господарства.  Такі  селянські господарства відповідно до Закону N
320-IV ( 320-14 ) не є платниками ФСП.

     Статтею 2 Закону України від 17.12.98 р. N 320-XIV ( 320-14 )
"Про  фіксований  сільськогосподарський  податок"  (зі  змінами та
доповненнями,  далі - Закон N 320-XIV)  визначено,  що  платниками
фіксованого  сільськогосподарського податку є сільськогосподарські
підприємства  різних  організаційно-правових  форм,   передбачених
законами України,  селянські та інші господарства,  які займаються
виробництвом     (вирощуванням),     переробкою     та      збутом
сільськогосподарської   продукції,   в  яких  сума,  одержана  від
реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та
продуктів  її  переробки  за  попередній звітний (податковий) рік,
перевищує   75   відсотків   загальної   суми   валового    доходу
підприємства.   Платниками   цього   податку   також   є  суб'єкти
господарювання,    утворені     в     результаті     реорганізації
сільськогосподарського   підприємства   -   платника   фіксованого
сільськогосподарського    податку    (незалежно    від     терміну
реорганізації),  які також займаються виробництвом (вирощуванням),
переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Новостворені
суб'єкти   господарювання,   основним   видом  діяльності  яких  є
виробництво (вирощування), переробка та збут сільськогосподарської
продукції,    у    рік    створення   є   платниками   фіксованого
сільськогосподарського  податку.  Підприємства,   які   займаються
іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, зазначеної у
цій статті,  з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових
результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до
пункту 7.20 статті 7 Закону України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств"  (  334/94-ВР  ),  які  підлягають  оподаткуванню  на
загальних підставах.

     Отже, в   умовах   дії   Закону   України   "Про   фіксований
сільськогосподарський   податок"   (  320-14  )  та  законів,  які
визначають статус сільськогосподарських виробників, платниками ФСП
можуть бути лише юридичні особи.

     З огляду  на  вимоги чинного законодавства,  платниками ФСП є
сільгосппідприємства  -  юридичні  особи,  які   виконують   умови
вищезазначених  законів,  Закону N 320-XIV ( 320-14 ) та постанови
Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. N 658 ( 658-99-п ) "Про
затвердження   Положення   про   порядок   справляння   та  обліку
фіксованого сільськогосподарського податку".

     Зокрема, сільгосппідприємства характеризуються наступним:
     - основним  видом економічної діяльності сільськогосподарське
виробництво,  коди  якого  підтверджуються   довідкою   управління
статистики;
     - наявністю у сільгосппідприємства  об'єкта  оподаткування  -
площ   сільськогосподарських   угідь,   їх   грошової  оцінки,  що
підтверджується    довідкою    органів     земельних     ресурсів,
підпорядкованих Держкомзему України, а також земель водного фонду,
які використовуються рибницькими,  рибальськими та  риболовецькими
господарствами  для  розведення,  вирощування  та  вилову  риби  у
внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах);
     - перевищенням 75 відсотків питомої ваги доходу (виручки) від
реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та
продуктів   її  переробки  в  загальному  обсязі  валового  доходу
підприємства,   яка    визначається    згідно    із    Методичними
рекомендаціями,  які  затверджені  наказом Мінагрополітики України
від 29.12.2002 р. N 419 ( v0419555-02 ). Для проведення Розрахунку
визначення   питомої   ваги   доходу   (виручки)  використовуються
показники річної статистичної форми N  50-сг  "Основні  економічні
показники   роботи   сільгосппідприємств",   затвердженої  наказом
Держкомстату України від 06.06.2003 р.  N 165 ( v0165202-03 ), яка
подається лише юридичними особами.

     Тому платником  ФСП  може  бути виключно юридична особа,  яка
згідно     чинного      законодавства      відповідає      статусу
сільськогосподарського  товаровиробника,  має за попередній рік 75
відсотків   питомої   ваги   доходу   (виручки)   від   реалізації
сільськогосподарської  продукції власного виробництва та продуктів
її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства, має
у  наявності  об'єкт  оподаткування  - площі сільськогосподарських
угідь.

     Відповідно до  підпункту  "г"  підпункту  4.4.2  пункту   4.2
статті 4  Закону  N  2181-III  (  2181-14  ) податкове роз'яснення
центрального податкового  органу  має  пріоритет  над  податковими
роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

     Зважаючи на  викладене,  роз'яснення інших органів виконавчої
влади стосовно взяття на податковий облік платника ФСП до  видання
цього  роз'яснення  застосовуються  органами  державної податкової
служби у частині, що не суперечить цьому податковому роз'ясненню.

     Зобов'язуємо довести вказане податкове роз'яснення до  відома
підпорядкованих  органів  державної податкової служби та платників
податків.

 Заступник Голови                                      В.А.Копилов

 WEB MD Office "НПО Поверхность",
 www.master-d.com.ua