Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цін- ностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Водночас капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника, в цілях зазначеного Закону є невиробничими фондами (пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР).
До валового доходу платника податку в разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат — сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без урахування зносу) та їх поліпшенням.
Таким чином, у разі продажу капітального активу, побудованого (виготовленого) підприємством самостійно і призначеного для використання у господарській діяльності як основний фонд, але не введеного в експлуатацію, до валового доходу такого підприємства включаються доходи, отримані (нараховані) від такого продажу, а до валових витрат — сума витрат, пов'язаних з будівництвом (виготовленням) зазначеного активу, з відображенням суми таких витрату декларації з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період, у якому було здійснено такий продаж.