Пунктом 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів.
Згідно з пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів платником податку.
У разі якщо товар відвантажено нерезиденту без здійснення попередньої оплати, до валового доходу резидента — платника податку на прибуток включається сума вартості товару, передбачена в договорі (контракті) з нерезидентом.
Відповідно до ст. 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції що експортується.
Згідно з п. 1.8 Інструкції № 136 допускається зменшення суми валютної виручки (лізингових платежів) на суму комісійних винагород, яку утримали банки-нерезиденти за проходження платежу через їх рахунки, якщо оплату резидентом цих винагород передбачено експортним (лізинговим) договором і підтверджено відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 дол. США або еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті).
Таким чином, у разі якщо умовами договору між резидентом та нерезидентом визначено, що оплата комісійної винагороди банку здійснюється за рахунок резидента та є відповідний банківський документ про утримання цієї винагороди, підприємство-резидент має право включити суму такої комісійної винагороди до складу валових витрат відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.