Питання призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на випадок смерті державного службовця врегульовано наказом Міністерства праці та соціальної політики України та головного управління державної служби України від 31.07.2000р. №181/40 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 17.08.2000 р. за №3518/4739), за яким пенсію призначають за наявності в померлого годувальника стажу державної служби не менш як десять років та загального трудового стажу згідно зі ст.25 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Право на призначення пенсії в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Дружина (чоловік) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на призначення пенсії, якщо згодом утратили джерело засобів до існування.
Частиною 4 п.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійним фондом України 30.04.2002 р. №224/30 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 26.06.2002 р. за №536/6824) встановлено, що в разі, коли одному з подружжя померлого пенсію в разі втрати годувальника призначають унаслідок утрати ним джерела засобів до існування, цей факт установлюють в судовому порядку.
Тобто підставою для призначення пенсії в разі втрати годувальника подружжю померлого, які втратили джерела засобів до існування вже після його смерті, є рішення суду, оскільки визнання факту такої втрати є компетенцією суду. Для більш детального роз'яснення дописувачці варто звернутися до органів Пенсійного фонду за місцем проживання.