Відповідно до законодавства України, зокрема законів України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ), від 04.12.90 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-ХІІ), від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі — Закон № 393/96-ВР), Кодексу України про адміністративні правопорушення будь-яка особа має право на оскарження рішень органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, встановлені Конституцією України та іншими законами України, в адміністративному або в судовому порядку.
Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків стосовно податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань з податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита та інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку). Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Якщо орган державної податкової служби нараховує фізичній особі — платнику податку податкове зобов'язання, не пов'язане із здійсненням цією фізичною особою — платником податку підприємницької діяльності, з використанням непрямих методів і фізична особа — платник податку не погоджується з таким нарахуванням, спір вирішується виключно судом за поданням органу державної податкової служби.
До 1 січня 2005 р. діє правило, за яким якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане органом державної податкової служби з використанням непрямого методу, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання. Зазначене стосується також визначення органом державної податкової служби третьої особи відповідальною за погашення залишкового податкового боргу платника податків.
З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді рішення органу державної податкової служби про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти орган державної податкової служби про кожний випадок судового оскарження його рішень.
У разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Обов'язок доведення того, що нарахування суми податкового зобов'язання, здійснене органом державної податкової служби відповідно до законодавства, є помилковим, покладається на платника податків за винятком випадків нарахування податкового зобов'язання за непрямими методами.
Скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби.
Якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу, замість десятиденного строку.
Зазначений тридцятиденний строк для оскарження поширюється:
Оскарження сум податкових зобов'язань з прибуткового податку, визначених органом державної податкової служби за результатами виявлених перевірками недостовірних даних, заявлених суб'єктом підприємницької діяльності у деклараціях про одержані доходи та проведені витрати (перевіркою виявлено порушення податкового законодавства), здійснюється протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).
Рішення про: узгодження операцій із заставленими активами платника податків; погашення податкових зобов'язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації; продаж активів, що перебувають у податковій заставі; арешт активів; дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань з ініціативи органу державної податкової служби можуть бути оскаржені протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання такого рішення або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).
Суми штрафних (фінансових) санкцій, застосування яких законодавством віднесено до компетенції органів державної податкової служби, можуть бути оскаржені протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).
У разі коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги — до органу державної податкової служби вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
У скарзі (заяві) має бути зазначено:
Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або передана фізичною чи юридичною особою — платником податку через представника.
Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної або юридичної особи — платника податку подається ЇЇ представником, то до скарги (заяви) додається копія довіреності (доручення), оформленої відповідно до вимог законодавства.
Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу (заяву) по суті, повертається особі, яка її подала, з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги (заяви).
Якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга (заява) в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу (заяву).
Не розглядаються повторні звернення одним і тим самим органом державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.
Дата подання скарги (заяви) — день фактичного подання скарги (заяви) до відповідного органу державної податкової служби, а в разі надсилання скарги (заяви) поштою — дата відправлення скарги (заяви), зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті.
У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з'ясування фактичної дати отримання відділенням поштового зв'язку скарги (заяви), — датою подання скарги (заяви) вважається дата фактичного надходження скарги (заяви) до органу державної податкової служби.
До документів, які додаються до скарги (заяви), належать: податкове повідомлення про визначення суми податкового зобов'язання; акт перевірки та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено податкове зобов'язання; первинна скарга платника податків та документи, що підтверджують докази незгоди платника податків з визначеною сумою податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій або неправомірність прийнятого органом державної податкової служби рішення.
У разі оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення необхідно подати ксерокопії акта перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення, рішення, прийнятого за розглядом скарги на таку постанову.
До скарги також необхідно додати належної якості ксерокопії рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а у відповідних випадках — повторної скарги (заяви) платника податків, та інші наявні у платника податків документи, що засвідчують обставини справи.
Платник податку також повинен повідомити про подання чи неподання до суду позовної заяви про визнання недійсним податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, оскарження до суду постанови по справі про адміністративне правопорушення, наявність постанови про порушення кримінальної справи.
Якщо платник податків не додав до скарги (заяви) ксерокопій зазначених документів, орган державної податкової служби вищого рівня, що уповноважений розглядати скаргу (заяву), витребує ксерокопії зазначених документів від органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується, у тому числі документи, що були надані платником податків з первинною скаргою, про підтвердження доказів незгоди з визначеною сумою податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій або неправомірності іншого рішення, прийнятого органом державної податкової служби.
Якщо в повторній скарзі (заяві) порушуються питання або до неї додаються документи, що не були предметом оскарження та розгляду за первинною скаргою, то такі питання і документи не підлягають розгляду по суті, а заявник інформується про необхідність розгляду цих питань органом державної податкової служби, рішення якого оскаржується.
Скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених законодавством, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається не-узгодженою.
У разі коли останній день граничних строків подання чи розгляду скарги (заяви), включаючи встановлені за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день. Скарга (заява), подана з порушенням зазначених порядку і строків, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.
Граничні строки для подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби підлягають продовженню керівником органу державної податкової служби (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:
Продовження граничних строків для подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби із зазначених підстав здійснюється для платників податків — фізичних осіб, а також для посадових осіб юридичної особи — платника податку, якщо протягом граничних строків така юридична особа — платник податку не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік та звітність.
Відмова у прийнятті скарги (заяви) платника податків забороняється. Реєстрація скарги (заяви) повинна здійснюватися в день її подання або надход-женнядо органу державної податкової служби.
Реєстрація скарги (заяви) платника податків здійснюється працівником діловодної служби органу державної податкової служби в день подання (надходження) скарги (заяви) до органу державної податкової служби.
Працівникам структурних підрозділів органу державної податкової служби забороняється приймати скарги (заяви) від посадових осіб платників податків або їх представників, громадян.
Працівник діловодної служби органу державної податкової служби при надходженні скарги (заяви) поштою з повідомленням про вручення або під час подання скарги (заяви) безпосередньо до діловодної служби посадовою особою платника податків чи представником платника податків, громадянином зобов'язаний:
Якщо під час виконання зазначених дій виявлено відсутність документа чи додатків до нього або їх пошкодження, невідповідність номера на конверті номеру документа, складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий залишається у діловодній службі. На оригіналі документа робляться відповідні записи. Про пошкодження конверта (пакета) робиться відмітка у поштовому реєстрі та на конверті (пакеті). Такі самі дії здійснює працівник діловодної служби також за таких самих обставин при безпосередньому прийнятті скарги (заяви) від посадової особи або представника платника податків, громадянина. Конверти зберігаються і додаються до документів.
Неправильно оформлена (непідписана) або надіслана не за адресою скарга (заява) повертається відправнику або пересилається за належністю, про що повідомляється автору звернення.
Скарга (заява), що надійшла до органу державної податкової служби, підлягає обов'язковому попередньому розгляду. Попередній розгляд скарги (заяви) здійснюється керівником діловодної служби або іншою уповноваженою на це особою відповідно до розподілу обов'язків між працівниками.
Попередній розгляд скарги (заяви) повинен здійснюватись у день їх одержання.
Скарга (заява) після її реєстрації передається на розгляд керівництву органу державної податкової служби.
Розгляд скарг (заяв) здійснюється керівництвом органу державної податкової служби невідкладно, і наслідки розгляду фіксуються в резолюціях. Після розгляду керівництвом органу державної податкової служби скарга (заява) повертається до діловодної служби.
Діловодна служба заносить до відповідних граф журналу реєстрації вхідної кореспонденції зміст доручень з розгляду скарги (заяви). За необхідності працівник діловодної служби робить ксерокопії скарги (заяви) і оформляє два примірники контрольних карток.
Скарга (заява) з одним примірником контрольної картки передається до структурних підрозділів органу державної податкової служби для виконання, а другий примірник контрольної картки направляється до контрольної служби.
Якщо у резолюції керівника органу державної податкової служби визначено виконавцями з розгляду скарги (заяви) два або більше структурних підрозділи, то оригінал скарги (заяви) разом з додатками до неї і контрольною карткою направляється до структурного підрозділу, який значиться у резолюції першим. Решті структурних підрозділів направляється копія скарги (заяви) та доданих до неї додатків, і на копії скарги (заяви) вчиняється контрольний строк виконання.
Скарга (заява), направлена за резолюцією керівника органу державної податкової служби на розгляд структурним підрозділам, передається працівником діловодної служби безпосередньо керівнику або діловоду структурного підрозділу під розпис у журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Одержана структурним підрозділом для розгляду скарга (заява) в обов'язковому порядку обліковується в журналі обліку вхідної кореспонденції.
Керівник структурного підрозділу при розгляді скарги (заяви) визначає безпосереднього виконавця документа та в необхідних випадках деталізує порядок його виконання.
Скарга (заява) повинна бути розглянута керівником структурного підрозділу і доведена до безпосередніх виконавців під розпис у журналі обліку вхідної кореспонденції у день її надходження. Скарга (заява), що надійшла після 17 годин, може бути розглянута наступного робочого дня.
Після прийняття рішення за розглядом скарги (заяви) виконавець зобов'язаний зробити на нижньому полі першого аркуша скарги (заяви) запис про наслідки розгляду, зазначити номер і дату рішення, вказати номер справи за номенклатурою, де будуть зберігатись матеріали з розгляду скарги (заяви), та поставити свій підпис і дату.
Наслідки розгляду скарги (заяви) переносяться до журналу обліку вхідної кореспонденції і контрольної картки, яка після підписання керівником структурного підрозділу передається до контрольної служби у день виконання документа.
Виконавець здійснює оформлення рішення за розглядом скарги (заяви): проставляє індекс справи за номенклатурою і зазначає на конверті повну назву платника податків, прізвище та ініціали громадянина, поштову адресу (поштовий індекс, назву населеного пункту, області та вулиці, номер будинку і квартири). Оформлене таким чином рішення за розглядом скарги (заяви) виконавець передає у незаконвертованому вигляді до діловодної служби на реєстрацію, обробку і відправлення.
На примірнику рішення, що надсилається платнику податків за розглядом скарги (заяви), прізвище і номер службового телефону працівника органу державної податкової служби, яким розглядалася скарга (заява), не зазначаються. Вказані реквізити зазначаються на ксерокопіях рішення, які надсилаються органам державної податкової служби, та примірнику і ксерокопії рішення, які залишаються у справі з розгляду скарги (заяви).
Виконавець зобов'язаний після реєстрації рішення за розглядом скарги (заяви) на примірнику та ксерокопії рішення, що направляється на зберігання до справи за номенклатурою, зазначити індекс та дату його реєстрації.
Рішення за розглядом скарги (заяви) надсилається платнику податків поштою з повідомленням про вручення або безпосередньо вручається посадовій особі (керівнику чи головному бухгалтеру) платника податків, а у відповідних випадках — громадянину.
Органи державної податкової служби при розгляді скарги (заяви) фізичної особи — платника податків або юридичної особи — платника податків зобов'язані:
Розгляд скарг (заяв) платників податків здійснюється у порядку та строки, визначені ст. 5 Закону № 2181-ІІІ та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.96 р. № 93 (в редакції наказу ДПА України від 03.03.2001 р. № 82, зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.12.96 р. за № 723/1 748, за текстом - Положення № 82).
Безпосередній виконавець — посадова особа підрозділу апеляцій або іншого структурного підрозділу, уповноважена керівником органу державної податкової служби (або його заступником) розглядати скаргу (заяву) після ЇЇ отримання, зобов'язаний:
При розгляді скарг (заяв) платників податків на рішення органів державної податкової служби за наявності порушених кримінальних справ необхідно також враховувати вимоги листа ДПА України від 27.10.2003 р. № 16767/7/25-0017 «Щодо розгляду скарг (заяв) платників податків на рішення органів державної податкової служби за наявності порушених кримінальних справ».
Проект рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків оформляється відповідно до вимог пунктів 9, 10 та 14 Положення № 82.
Начальник відділу (управління) або уповноважений розглядати скаргу (заяву) працівник, після розгляду і візування проекту рішення передає його керівнику органу державної податкової служби (або його заступнику) і після підписання рішення працівник, який розглядав скаргу (заяву), тиражує необхідну кількість примірників рішення та передає їх діловодній службі для вручення або надсилання рішення особі, яка подала скаргу (заяву), і ксерокопії рішення для надсилання органу (органам) державної податкової служби, рішення якого було оскаржено.
Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад зазначені строки, але не більше шістдесяти календарних днів, необхідно надіслати платнику податків до закінчення двадцятиденного строку. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги (заяви) документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), необхідного для розгляду скарги (заяви); необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з'ясування обставин справи тощо).
У разі коли керівник органу державної податкової служби (або його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги (заяви) платника податків, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обгрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або органів державної податкової служби, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і органу державної податкової служби, рішення приймається на користь платника податків.
При обгрунтуванні рішень під час проведення апеляційних процедур органи державної податкової служби використовують також податкові роз'яснення, надані відповідно до Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 12.04.2003 р. № 176.
У разі скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу вважаються відкликаними податкові повідомлення або податкові вимоги з дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.
У разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
Зменшена сума податкового зобов'язання (податкового боргу) повинна бути сплачена платником податків або може бути оскаржена у строки, визначені Положенням № 82.
Рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для платника податків, ніж рішення, яке оскаржувалося. У разі збільшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повідомлення. Збільшена сума податкового зобов'язання повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, визначеною Положенням № 82, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.
З дня отримання платником податків рішення про скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) звільняються активи такого платника податків з податкової застави.
Скасування рішення органу державної податкової служби про адміністративний арешт зупиняє такий арешт активів платника податків.
У разі скасування органом державної податкової служби рішення про адміністративний арешт активів орган державної податкової служби вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів видання керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення про арешт активів та, за необхідності, приймає рішення про притягнення винних до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності.
Рішення Державної податкової адміністрації України, прийняте за розглядом скарги (заяви) платника податків, не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Працівник органу державної податкової служби, який уповноважений розглядати скаргу платника податків у межах адміністративної апеляційної процедури, має право в установленому Державною по-
датковою адміністрацією України порядку пропонувати такому платнику податків компромісне рішення спору, яке полягає у задоволенні частини скарги платника податків під зобов'язання останнього погодитись з рештою податкових зобов'язань, нарахованих органом державної податкової служби.
Підставою для прийняття рішення щодо податкового компромісу є наявність в органі державної податкової служби таких наявних фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що запропонований податковий компроміс приведе до більш швидкого та/або більш повного погашення податкового зобов'язання порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спору на вирішення суду (господарського суду).
Податковий компроміс не може бути запропоновано платнику податків до того, як працівник органу державної податкової служби, уповноважений розглядати скаргу такого платника податків, не складе письмове обгрунтування доцільності податкового компромісу, що має бути розглянуте посадовою особою органу державної податкової служби, яка нарахувала оскаржуване податкове зобов'язання, а також посадовою особою, якій безпосередньо підпорядковується такий працівник. У разі коли платник податків погоджується на укладення податкового компромісу, зазначене рішення набирає чинності з моменту отримання письмової згоди керівника органу державної податкової служби вищого рівня, а сума податкового зобов'язання, яка визначена умовами податкового компромісу, вважається узгодженою, і таке рішення не може бути оскаржене у майбутньому.
За розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи платника податків чи громадянина приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.
Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву).
У вступній частині рішення зазначається повне найменування особи, яка подала скаргу (заяву): прізвище та ініціали громадянина або фізичної особи — платника податку — суб'єкта підприємницької діяльності, посадової особи платника податків — юридичної особи, відомості про інших осіб, які брали участь у розгляді скарги (заяви), відомості про предмет оскарження, якого стосується скарга (заява), дата прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата і номер зазначаються за даними журналу реєстрації' вхідної кореспонденції).
Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги (заяви), дата і номер податкового повідомлення про суми податкових зобов'язань, рішення або постанови і назва органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання посадової особи (платника податків), яка подала скаргу (заяву).
В мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких грунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обгрунтовано відповідь на скаргу (заяву).
Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви) або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання особи, викладених у скарзі (заяві).
У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу (заяву), з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до органу державної податкової служби вищого рівня у строки, визначені в Положенні № 82 відповідно до Закону №2181-111 або в судовому порядку.
У разі повного або часткового задоволення скарги (заяви) в рішенні даються вказівки органу державної податкової служби, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.
Рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків.
Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі — платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи — платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою — платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі — платнику податків, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або уповноваженій нею особі чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою — платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Ксерокопія рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги платника податків, за резолюцією керівника органу державної податкової служби (або його заступника) передається структурному підрозділу, до функцій якого входить підготовка податкових повідомлень, для вчинення встановлених законодавством дій і додається разом з матеріалами розгляду скарги до справи платника податків з оподаткування.
Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, надсилається для виконання до органу державної податкової служби (рішення якого було оскаржено) за місцем взяття на облік платника податків і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги, які додаються до справи платника податків з оподаткування.
Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги.
У разі якщо посадова особа юридичної особи — платника податку чи фізична особа — платник податку або уповноважена особа відмовляється від отримання рішення (відповіді), прийнятого за розглядом скарги (заяви), або в разі незнаходження особи за адресою, зазначеною у скарзі (заяві) для надсилання рішення (відповіді), то датою вручення рішення (відповіді) платнику податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення про відмову платника податку від отримання рішення (відповіді), або дата вчиненого працівником поштового зв'язку запису на повідомленні про відсутність одержувача рішення (відповіді) за адресою, яка зазначена особою у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Якщо вмотивоване рішення за скаргою (заявою) платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), така скарга (заява) вважається повністю задоволеною на користь платника податків із дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга (заява) вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції (за їх наявності) протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення подається до органу державної податкової служби, посадова особа якого винесла постанову. Скарга, що надійшла, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до органу державної податкової служби вищого рівня (посадовій особі, правомочній ЇЇ розглядати).
Подання скарги на постанову органу державної податкової служби про накладення адміністративного стягнення протягом десяти днів від дня прийняття постанови зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.
Скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядаються в десятиденний строк з дня їх надходження.
Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються органами державної податкової служби.
Порушений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений на підставі заяви особи керівником органу державної податкової служби (або його заступником), правомочним розглядати скаргу.
За наслідками розгляду скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення керівник органу державної податкової служби (або його заступник), правомочний розглядати скаргу, приймає одне з таких рішень:
Якщо буде встановлено, що постанову прийнято посадовою особою органу державної податкової служби, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Права особи, що подала скаргу
Особа, яка подала скаргу (заяву) на рішення (постанову) органу державної податкової служби, має право:
Матеріали з розгляду скарг (заяв) платників податків формуються у справи. Формування справ здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 01.06.98 р. № 31 5. Формувати справу необхідно тільки з оригіналів (а у разі їх відсутності — ксерокопій) правильно оформлених і виконаних документів. Не допускається включення до справ чорнових і особистих документів, дублікатів документів та документів, що підлягають поверненню. Групуються у справи документи одного діловодного року.
До документів, які обов'язково повинна містити справа за розглядом скарги (заяви) платника податків, належать оригінали або у відповідних випадках ксерокопії:
У разі оскарження інших рішень або податкових вимог органів державної податкової служби разом із первинною скаргою платника податків у справі повинні бути рішення або податкові вимоги, що оскаржуються платником податків. Зокрема, рішення про: узгодження операцій із заставленими активами платника податків; розподіл суми податкових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації; погашення податкових зобов'язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації; встановлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов'язань платника податку, що реорганізується; поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків; продаж активів, що перебувають у податковій заставі; арешт активів; дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за ініціативою органу державної податкової служби; про подання платником податків нової податкової декларації з виправленими показниками.
У разі оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в справі повинні бути примірник акта перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, до справи додаються зауваження та пояснення, якщо вони були подані особою під час перевірки і розгляду матеріалів перевірки та прийняття рішення чи постанови, висновки органу державної податкової служби щодо поданих зауважень, примірник рішення (ксерокопія рішення), прийнятого за розглядом первинної скарги (заяви), письмове обгрунтування доцільності податкового компромісу та матеріали його узгодження з посадовою особою органу державної податкової служби, яка нарахувала оскаржуване податкове зобов'язання, а також з посадовою особою, якій безпосередньо підпорядковується працівник, який розглядав скаргу (заяву), пропозиції, надіслані платнику податків щодо податкового компромісу, та лист платника про згоду (незгоду) із запропонованим компромісом, письмова згода (незгода) керівника органу державної податкової служби вищого рівня на укладення податкового компромісу.
У справах з розгляду повторної скарги (заяви) платника податків можуть бути ксерокопії з оригіналів документів з розгляду первинної скарги (заяви), а у відповідних випадках — ксерокопії з документів з розгляду повторної скарги.
Справи з рішеннями за розглядом скарг (заяв) за минулий рік залишаються в структурному підрозділі органу державної податкової служби для поточної роботи.
Справи з рішеннями за розглядом скарг (заяв) повинні зберігатися в робочій кімнаті або в спеціально відведеному для цього приміщенні, розміщуватись у шафах. Керівники структурних підрозділів і діловоди забезпечують збереження документів і справ.
Закінчені діловодством справи з рішеннями за розглядом скарг (заяв) постійного і тривалого (понад 10 років) строків зберігання разом з реєстраційними журналами передаються до архіву органу державної податкової служби через два роки після завершення їх у діловодстві для наступного зберігання та використання.
Справи з рішеннями за розглядом скарг (заяв) постійного і тривалого термінів зберігання передаються до архіву за описами. При цьому на всіх примірниках описів напроти кожної справи робиться помітка про її наявність. Один примірник опису повертається структурному підрозділу, інші — залишаються в архіві органу державної податкової служби.