ТАРИФ ДЛЯ ГУРТОЖИТКУ


Ми з родиною мешкаємо у гуртожumky. Чому ми сплачуємо за електроенергію більше, ніік мешканці Житлового будинку?


Користувачами електроенергії можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, тому відносини між енергопоста-чальниками та користувачами електроенергії регулюються різними нормативними актами. Відносини між громадянами - фізичними особами та енергопо-стачальними організаціями регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 1999 року № 1357. Мешканці гуртожитку розраховуються за спожиту електроенергію безпосередньо з власником гуртожитку - юридичною особою в порядку, зазначеному у документі, що регулює відносини власника гуртожитку та його мешканців. А власник гуртожитку, в свою чергу, здійснює розрахунки за спожиту мешканцями гуртожитку електричну енергію, тому відносини з енер-гопостачальником у цьому випадку регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики (далі — НКРЕ) від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції від 22 серпня 2002 року № 928). Тариф, за яким власник гуртожитку на підставі договору про постачання електричної енергії сплачує за електричну енергію, спожиту мешканцями гуртожитку за показаннями загальнобудинко-вого приладу обліку, встановлений п. 2.2 Порядку застосування тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженим постановою НКРЕ від 10 березня 1999 року № 309 та складає 12,6 коп. за 1 кВт • год (без ПДВ). Причому загальний засіб обліку, встановлений на межі балансової належності між постачальником електричної енергії та споживачем — гуртожитком, крім електричної енергії, спожитої усіма мешканцями гуртожитку, враховує витрати електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних з'єднань тощо), споживання електричної енергії на загальні потреби гуртожитку (освітлення двору та сходових клітин, роботу насосів тощо), а також безоблікове споживання електричної енергії окремими мешканцями гуртожитку. Таким чином, сумарне споживання за показаннями індивідуальних лічильників (у разі їх наявності) окремих мешканців гуртожитку завжди буде меншим від споживання, зафіксованого загальним засобом обліку. Оскільки власник гуртожитку має розраховуватися за спожиту електроенергію за загальним приладом обліку, зазначена різниця в обсягах споживання за загальним та індивідуальними приладами обліку може розподілятись між мешканцями гуртожитку, порядок якого знаходиться у виключній компетенції власника гуртожитку, як суб'єкта господарювання.

Як зазначено у листі НКРЕ від 16 вересня 2004 року № 04-39-09/4134, переведення мешканців гуртожитку на прямі розрахунки з енергопостачальником за показаннями індивідуальних приладів обліку, встановлених у помешканнях (кімнатах), можливе лише за умови набуття гуртожитком статусу житлового будинку та приведення розрахункових засобів обліку споживачів у відповідність до вимог нормативно-технічних документів.

За умови наявності приладів обліку споживання електроенергії у окремих помешканнях (кімнатах), оплата спожитої електроенергії мешканцями гуртожитків здійснюється відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.4 вищезазначеного Порядку за тарифами 13,0 коп. за 1 кВт • год (без ПДВ), 14,4 коп. за 1 кВт • год (з ПДВ) для мешканців гуртожитків, що розташовані в сільській місцевості та 12,0 коп. за 1 кВт • год (з ПДВ) для населення гуртожитків, які обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками, у тому числі в сільській місцевості.

Сторінку підготувала Натолія МЕЩЕРЯКОВА

Юридичний вісник України № 3 (22 - 28 січня 2005 року)