КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 15 березня 1999 р. N 378
Київ
Про Комплексну програму розвитку Національного
історико-архітектурного заповідника "Кам'янець"
Відповідно до Указу Президента України від 30 квітня 1998 р.
N 396 ( 396/98 ) "Про надання Кам'янець-Подільському Державному
історико-архітектурному заповіднику статусу національного" та на
виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня
1997 р. N 94 ( 94-97-п ) "Про заходи щодо розвитку Державного
історико-архітектурного заповідника у м. Кам'янці-Подільському"
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Комплексну програму розвитку Національного
історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" (далі - Комплексна
програма), що додається.
2. Міністерству фінансів, Міністерству економіки за поданням
Хмельницької обласної державної адміністрації, Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики, Міністерства
культури і мистецтв, Державного комітету по туризму передбачати
під час підготовки проектів державних бюджетів та державних
програм економічного і соціального розвитку України на відповідні
роки кошти на фінансування заходів Комплексної програми.
3. Хмельницькій обласній державній адміністрації вжити
заходів щодо спрямування в установленому порядку на фінансування
Комплексної програми коштів обласного бюджету та позабюджетних
коштів, зокрема у 1999 році 2211 тис. гривень, у 2000 році - 2548
тис., у 2001 році - 2585 тис., у 2002 - 2005 роках - 5525 тис.
гривень.
4. Хмельницькій обласній державній адміністрації, наглядовій
раді Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець"
забезпечити координацію робіт, пов'язаних з реалізацією
Комплексної програми.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
Віце-прем'єр-міністра України Смолія В. А.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 березня 1999 р. N 378
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
розвитку Національного історико-архітектурного
заповідника "Кам'янець"
Вступ
Ця Програма спрямована на збереження та розвиток унікального
комплексу та історичних, архітектурних і природно-ландшафтних
пам'яток на території Національного історико-архітектурного
заповідника "Кам'янець".
Кам'янець-Подільський - одне із стародавніх міст України,
перші згадки про яке належать до XI століття. Старе місто
(історичний Кам'янець) розташоване на скелястому плато площею 121
гектар, оточеному з усіх боків 40-метровим каньйоном р. Смотрич.
Враховуючи багату історико-архітектурну та містобудівну
спадщину Старого міста і унікальне поєднання з каньйоном р.
Смотрич, Рада Міністрів УРСР постановою від 18 травня 1977 р. N
298 оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником.
З метою подальшого соціально-економічного розвитку міста з
урахуванням його історико-культурної спадщини Рада Міністрів УРСР
прийняла розпорядження від 22 січня 1990 р. N 36 про реставрацію
пам'яток архітектури, розвиток інженерних мереж і впорядкування
території заповідника. Однак через фінансово-економічну кризу в
державі додаткові кошти, передбачені на виконання робіт у
заповіднику, не були реалізовані. Питання охорони, реставрації,
використання пам'яток архітектури неодноразово розглядалися у 1987
і 1994 роках на засіданнях міськвиконкому, у 1993 році - на
засіданні колегії Держбуду, а також у 1996 році - на сесії міської
ради, де було затверджено заходи щодо комплексного розвитку
Старого міста і визначено туристичний напрям його розвитку.
За активної підтримки Польського національного комітету
охорони пам'яток ІКОМОС за поданням Держбуду та Національної
комісії України у справах ЮНЕСКО в 1997 році Центр Світової
Культурної Спадщини ЮНЕСКО зареєстрував номінацію міста
Кам'янця-Подільського про намір включити Старе місто до Списку
світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Робота з підготовки
відповідних матеріалів буде закінчена в цьому році.
Водночас природне старіння значної частини історичних
будівель, тривала їх експлуатація без виконання ремонтних робіт
призвели до того, що багато об'єктів є небезпечними для
експлуатації та проживання людей. У вкрай незадовільному
технічному стані перебувають інженерні споруди та мережі, шляхове
господарство.
Зупинити подальше погіршення стану забудови у центральній
заповідній частині міста Кам'янця-Подільського, зберегти унікальне
історико-архітектурне середовище, створити сучасну міську
інфраструктуру обслуговування туристів можливо тільки шляхом
вжиття невідкладних заходів за умови державної підтримки.
В основу цієї роботи покладено Програму перспективного
розвитку Національного історико-архітектурного заповідника
"Кам'янець", розроблену на виконання постанови Кабінету Міністрів
України від 30 січня 1997 р. N 94 ( 94-97-п ) "Про заходи щодо
розвитку Державного історико-архітектурного заповідника в м.
Кам'янці-Подільському".
Мета Програми
Метою Програми є збереження унікального
історико-архітектурного середовища і створення сучасного
культурно-туристичного центру шляхом:
забезпечення раціонального використання та гармонійного
функціонування об'єктів культурної спадщини, що належать до
нерухомого майна, для потреб культурно-туристичного центру;
створення оптимальних умов для життєдіяльності населення, що
проживає на території заповідника;
зупинення негативних екологічних та експлуатаційних процесів,
їх впливу на технічний стан будівель та споруд на території
заповідника;
ефективного захисту, консервації, реставрації пам'яток
архітектури та регенерації історичного середовища;
створення сучасної соціальної інженерної та транспортної
інфраструктури.
Завдання Програми
Основними завданнями Програми є:
проведення комплексних наукових досліджень з метою виявлення
причин руйнування пам'яток архітектури та цінних історичних
споруд;
забезпечення безперебійного процесу
архітектурно-містобудівного проектування, спрямованого на
збереження та регенерацію історичного середовища міста;
виведення пам'яток архітектури з аварійного стану;
забезпечення комплексного виконання консерваційних та
реставраційних робіт;
забезпечення заповідника інженерними мережами, поліпшення
екологічних і санітарних умов його функціонування;
організаційно-правове забезпечення реалізації заходів
Програми та здійснення контролю за їх виконанням.
Основні напрями реалізації Програми
Робота з реалізації Програми проводитиметься за такими
основними напрямами:
проведення з метою отримання інформації, необхідної для
реалізації заходів Програми, археологічних,
історико-архітектурних, екологічних, інженерно-геологічних та
гідрогеологічних досліджень, вивчення технічного стану будівель та
споруд, об'єктів благоустрою та озеленення, обстеження інженерної
та транспортної інфраструктури, інвентаризація об'єктів культурної
спадщини (нерухомого майна), та створення відповідного банку
даних, а також спостереження за геологічними та гідрогеологічними
процесами, деформацією конструктивних систем будинків і споруд;
коригування історико-архітектурного опорного плану та
генерального плану міста, закінчення розроблення комплексної
програми регенерації заповідника, складання містобудівної та
проектно-кошторисної документації для ліквідації аварійного стану
будинків та споруд, нейтралізації негативних гідрогеологічних
процесів, проведення ремонтно-реставраційних робіт, удосконалення
інженерної інфраструктури, організації руху транспорту, поліпшення
екологічного стану;
проведення ремонтно-будівельних робіт з метою виведення
будинків, споруд, їх окремих конструкцій з аварійного стану, а
також робіт з реставрації та консервації пам'яток архітектури,
здійснення заходів, спрямованих на збереження художніх та
архітектурних елементів на об'єктах, де виникла загроза їх втрати;
доведення негативного впливу транспортних засобів на будівлі
та споруди заповідника до нормативних показників, здійснення інших
природоохоронних заходів;
створення фонду збереження історичних споруд заповідника.
Положення про формування та використання коштів зазначеного фонду
затверджується обласною державною адміністрацією.
Етапи реалізації заходів Програми та її
фінансове забезпечення
Реалізацію заходів Програми передбачено здійснювати у два
етапи: з 1999 до 2001 року та з 2002 до 2005 року.
На першому етапі передбачається виконати такі першочергові
заходи:
відселити 15 сімей з двох аварійних будинків, на що слід
спрямувати 280 тис. гривень;
провести науково-дослідні та вишукувальні роботи і виготовити
містобудівну та проектно-кошторисну документацію з виділенням для
цього відповідно 189 тис. і 450 тис. гривень;
виконати протиаварійні та ремонтно-реставраційні роботи на
особливо цінних пам'ятках архітектури - будівлях громадського
призначення, що потребує 4880 тис. гривень, здійснити відбудову
зруйнованих історичних будівель для формування виразного
містобудівного середовища центральної частини міста - 1385 тис.
гривень;
здійснити першочергові роботи із збереження художніх та
архітектурних елементів на об'єктах, де виникла реальна загроза їх
втрати, - 130 тис. гривень;
провести невідкладні ремонтно-будівельні роботи на інженерних
мережах (водопостачання, каналізація, енергопостачання,
газопроводи), об'єктах шляхового господарства (автомобільні
дороги, місця паркування) та територіях, що потребують
благоустрою, здійснити необхідні природоохоронні заходи - 725 тис.
гривень.
На другому етапі передбачається продовжити виконання
зазначених робіт, спрямованих на реалізацію заходів Програми, з
уточненням їх обсягів і коштів - 6050 тис. гривень.
Загальний обсяг фінансування Програми становить 14089 тис.
гривень.
Для реалізації заходів Програми планується виділити з
державного бюджету 1220 тис. гривень, а також залучити кошти
обласного бюджету та інших джерел (інвесторів, користувачів
об'єктів, що належать до пам'яток архітектури, спеціальних фондів
тощо).
Прогнозовані джерела фінансування Програми визначено у
додатку до неї.
Організація управління реалізацією Програми
З метою забезпечення ефективного управління реалізацією
Програми передбачається створення Хмельницькою обласною державною
адміністрацією за погодженням з обласною радою спеціального
колегіального органу - координаційної ради у складі працівників
обласної державної адміністрації, депутатів обласної ради та
членів наглядової ради Національного історико-архітектурного
заповідника "Кам'янець". Хід реалізації Програми широко
висвітлюватиметься у засобах масової інформації.
Прогнозовані результати реалізації Програми
Реалізація заходів Програми дасть змогу:
усунути негативні містобудівні, техногенні та екологічні
фактори, що призводять до руйнування особливо цінних будівель,
провести роботи, пов'язані з ліквідацією їх аварійного стану;
зберегти унікальне історико-архітектурне середовище із
створенням одночасно міської інфраструктури, що відповідає
потребам загальнодержавного туристичного центру;
активізувати розвиток туризму, в тому числі міжнародного, як
одного з основних джерел залучення інвестицій в економіку регіону;
самостійно продовжувати роботи з подальшого впорядкування
Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" за
рахунок власних доходів, отриманих від провадження туристичної
діяльності.
Додаток
до Комплексної програми розвитку Національного
історико-архітектурного заповідника "Кам'янець"
ПРОГНОЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
Комплексної програми розвитку Національного
історико-архітектурного заповідника "Кам'янець"
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Розрахункова |
| вартість | Фінансування за роками
Заходи, об'єкти |---------------+--------------------------------------------------------------------------------------------------
|всього|у тому | 1999 | 2000 | 2001 | 2002-2005
| |числі з |------------------------+------------------------+------------------------+------------------------
| |держав- |з дер- |з облас-|з інших|з дер- |з облас-|з інших|з дер- |з облас-|з інших|з дер- |з облас-|з інших
| |ного |жавного|ного |джерел |жавного|ного |джерел |жавного|ного |джерел |жавного|ного |джерел
| |бюджету |бюджету|бюджету | |бюджету|бюджету | |бюджету|бюджету | |бюджету|бюджету |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
1. Науково-
дослідні
роботи:
архітектурно- 209 65 11 10 18 10 40 45 75
археологічні
дослідження на
території
заповідника
інженерно- 40 40 40
геологічні
розвідування на
території
Замкового мосту
природоохоронні 60 40 20 20 20
заходи з
укріплення
скель каньйону
р.Смотрич
2. Проектні
роботи:
упорядкування 40 30 10
каньйону та
очищення русла
р.Смотрич у
межах
заповідника
упорядкування 465 110 45 65 50 45 30 35 25 20 25 60 65
(реставрація)
пам'яток
архітектури
відбудова 85 50 35
зруйнованих
історичних
будівель
3. Проведення 15 10 5 5 5
експертизи
науково-
дослідних та
проектних
досліджень
4. Виконання 1380 290 160 30 110 250 60 80 220 70 100 240 60
протиаварійних
та консер-
ваційних робіт
5. Проведення 8500 665 600 580 120 600 575 190 600 765 355 1525 2590
ремонтно-
реставраційних
робіт
6. Відбудова 1655 390 495 500 270
зруйнованих
історичних
будівель
7. Інженерно-
технічне
забезпечення
та
благоустрій
території:
санітарне 20 5 5 5 5
вирубування та
очищення
самостійних
насаджень
реконструкція 345 45 70 70 160
бруківки вулиць
і тротуарів, у
тому числі
створення
матеріально-
технічної
бази дільниці з
ремонту бруківки
спорудження 795 140 40 140 65 75 65 140 130
нових
вулиць
Відселення 480 50 110 120 200
мешканців з
трьох
аварійних
будинків
(25 сімей)
Всього за 14089 1220 1056 1155 355 1288 1260 340 1165 1420 525 2410 3115
джерелами
фінансування
Разом за 14089 2211 2903 2925 6050
Програмою