Ст. 21 КЗпП України передбачено, що працівнику надано право укладати трудовий договір на одному чи водночас кількох підприємствах, в установах, організаціях. Це дає змогу працівникам, окрім основного трудового договору, укладати договори на роботу за сумісництвом.
Сумісництво — це виконання працівником роботи, крім своєї основної, на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Для працівників, які працюють на державних або комунальних підприємствах, в установах, організаціях, роботу за сумісництвом регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (зі змінами) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом міністерств праці, юстиції і фінансів від 28.06.93 р. № 43.
Відповідно до ст. 19 Закону України від 24.03.95 р. № 108/ 95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Згідно зі ст. З Закону «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, менше від якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці.
До мінімальної заробітної плати включаються всі передбачені умовами оплати праці доплати, надбавки, премії та інші виплати, крім доплат за роботу в надурочний час, важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премій до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальної допомоги (ст. З Закону України «Про оплату праці» (в редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1766-ІІІ).
Оплата праці працівників має провадитися так, щоб за відпрацьовану місячну норму праці заробітна плата з урахуванням доплат, надбавок, премій та інших виплат, крім тих, що не враховуються в мінімальній заробітній платі, не була меншою від установлених розмірів заробітної плати, тобто мінімально допустимий рівень заробітної плати забезпечується не лише тарифною частиною, а й іншими елементами заробітної плати.
Якщо працівникові, який виконав місячну норму праці, нараховану заробітну плату меншу від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство доплачує до її рівня.
Якщо працівник працює на 0,5 ставки за сумісництвом і виконав установлену йому місячну норму праці, заробітна плата такого працівника (з доплатами, надбавками, іншими виплатами, крім тих, що не включаються до мінімальної заробітної плати) за основним місцем роботи і сумісництвом не має бути меншою від 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Матеріал підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ
КОНСУЛЬТУЄ 5/2005