РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ У СУДАХ
З якою метою проводиться попереднє судове засідання і чи є воно обов'язковим для кожної справи?
За яких умов розгляд справи відкладається або оголошується перерва в її розгляді?
Які є види судових рішень та у чому полягає порядок їх ухвалення?
Як здійснюється розгляд заяви про перегляд заочного рішення?
Які форма і зміст встановлені для заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги?
Яким є порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги?
Як здійснюється підготовка розгляду цивільної справи апеляційним судом?
Які є підстави
для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування
ухвали?
Як здійснюється
право оскарження у суді касаційної інстанції?
Який порядок розгляду цивільної справи судом касаційної інстанції?
З 1 січня 2005 p., але не раніше набрання чинності Адміністративним процесуальним кодексом України, вступає у дію Цивільний процесуальний кодекс України (далі — Кодекс), яким регламентується порядок розгляду цивільних справ у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Враховуючи надзвичайну актуальність цього питання, пропонуємо читачам ознайомитись з загальними положеннями нового цивільного судочинства.
Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому Кодексом, і відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
— заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;
— є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
— у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
— є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
— після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу, де зазначаються:
— найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
— ким і до кого пред'явлено позов;
— зміст позовних вимог;
— час і місце попереднього судового засідання;
— пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.
Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі — копія позовної заяви.
Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі.
Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.
Попереднє судове засідання проводиться протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.
Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.
Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Якщо спір не врегульовано, суд:
— уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;
— вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
— визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, а також які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;
— з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання;
— за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;
— у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;
— за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову; .
— вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;
— визначає час і місце судового розгляду. Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених Кодексом.
За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.
У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.
Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу.
Попереднє судове засідання проводиться з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом для судового розгляду.
Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі та про стягнення аліментів — одного місяця.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
Розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань.
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.
У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.
Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.
Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.
Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.
Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.
Суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.
У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.
Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають на судове засідання на призначений день.
У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.
Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку.
У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, коли вони знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:
— смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
— злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;
— перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;
— неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;
— призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи.
Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
— перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;
— захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;
— перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;
— розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;
— призначення судом експертизи.
Провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення.
З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
Після відновлення провадження суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
— справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
— набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і
І з тих самих підстав;
— позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
— сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
— є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;
— померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
— ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Якщо провадження у справі закривається з наведених вище підстав, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:
— заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
— заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
— належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
— спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
— позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
— між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
— особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
— провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання встановлених вимог, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
— позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Судові рішення викладаються у двох формах:
— ухвали, шляхом постановлення яких судом вирішуються питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених Кодексом;
— рішення, ухваленням якого закінчується судовий розгляд.
Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу.
У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи.
Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.
Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.
Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, а також зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:
— найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
— ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;
— обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;
— посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;
— клопотання про перегляд заочного рішення;
— перелік доданих до заяви матеріалів.
Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, копії всіх доданих до неї матеріалів, а також, у разі подання заяви представником відповідача,— довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.
За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується.
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.
Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
Заява про розгляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Кодексом.
Повторне заочне рішення позивач
та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Кодексом.
Сторони та інші особи, які беруть
участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив
питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку
рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Окремо від рішення суду можуть
бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
—
відмови
у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу;
—
забезпечення
позову, а також скасування забезпечення позову;
—
повернення
заяви позивачеві (заявникові);
—
відмови
у відкритті провадження у справі;
—
відкриття
провадження у справі з недотриманням правил підсудності;
—
передачі
справи на розгляд іншому суду;
—
відмови
поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
—
визнання
мирової угоди за клопотанням сторін;
—
визначення
розміру судових витрат;
—
внесення
виправлень у рішення;
—
відмови
ухвалити додаткове рішення;
—
роз'яснення
рішення;
—
зупинення
провадження у справі;
—
закриття
провадження у справі;
—
залишення
заяви без розгляду;
—
залишення
заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;
—
відхилення
заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами;
—
видачі
дубліката виконавчого листа;
—
поновлення
порушеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;
—
відстрочки
і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;
—
тимчасового
влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;
—
оголошення
розшуку відповідача (боржника) або дитини;
—
примусового
проникнення до житла;
—
звернення
стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;
—
заміни
сторони виконавчого провадження;
—
визначення
частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;
—
рішень,
дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної
виконавчої служби;
—
повороту
виконання рішення суду;
—
відмови
в поновленні втраченого судового провадження.
Заперечення на ухвали, що не
підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної
скарги на рішення суду.
Заяву про апеляційне оскарження
рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня
проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження
ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня
проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти
днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження
чи апеляційна скарга, подані після закінчення зазначених строків, залишаються
без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде
підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява про апеляційне оскарження
та апеляційна скарга подаються у письмовій формі.
—
У
заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:
—
найменування
суду, до якого подається заява;
—
ім'я
(найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або
місцезнаходження;
—
рішення
або ухвала, що оскаржуються. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
—
найменування
суду, до якого подається скарга;
—
ім'я
(найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або
місцезнаходження;
—
ім'я
(найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або
місцезнаходження;
—
дата
подання заяви про апеляційне оскарження;
—
у
чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали
(неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або)
неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої
відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання
доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до
встановлених судом обставин правовідносин);
—
нові
обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи
оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої
інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
—
клопотання
особи, яка подала скаргу;
—
перелік
документів та інших матеріалів, що додаються.
Апеляційна скарга може бути
подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга
подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження
та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.
До заяви про апеляційне
оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, якщо ці документи
раніше не подавалися, повинна бути додана
довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, а також
копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості
осіб, які беруть участь у справі.
Заява про апеляційне оскарження
та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції,
який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно
надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції після
одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про
апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання
апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду.
Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня
після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.
Справа реєструється в
апеляційному суді та передається в порядку черговості судді-доповідачу.
Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання
про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
До апеляційної скарги, яка не
оформлена відповідно до встановлених вимог, а також у разі несплати суми
судового збору чи несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи застосовуються положення щодо залишення позовної заяви без
руху, повернення справи (ст. 21 Цивільного процесуального кодексу України (далі
— Кодекс).
Про прийняття апеляційної скарги
до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу
судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному
порядку.
При надходженні неналежно
оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту
фіксування судового процесу технічними засобами або без вирішення питання про
ухвалення додаткового рішення, суддя-доповідач повертає справу до суду першої
інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд
першої інстанції має усунути недоліки.
Апеляційний суд не пізніше
наступного дня після постановлення ухвали про
прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії заяви про апеляційне
оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть
участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними
заперечення на апеляційну скаргу.
Особи, які беруть участь у
справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на
стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися
також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх
права та обов'язки.
Заяву про приєднання до
апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в апеляційному
суді.
За подання заяви про приєднання
до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.
Особа, яка подала апеляційну
скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку, наданого на апеляційне
оскарження, а також відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному
суді. Друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному
обсязі чи в певній частині.
При відкликанні апеляційної
скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє
ухвалу про повернення скарги.
Особа, яка подала апеляційну
скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї
повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і
закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним
судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього
рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.
Визнання апеляційної скарги
другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або
відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
Протягом десяти днів з дня
отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:
—
з'ясовує
питання про склад осіб, які беруть участь у справі;
—
визначає
характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;
—
з'ясовує
обставини, на які посилаються сторони та інші особи, що беруть участь у справі,
як на підставу своїх вимог і заперечень;
—
з'ясовує,
які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;
—
вирішує
питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
—
за
клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання
про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових
доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста,
перекладача;
—
за
клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття
заходів забезпечення позову;
—
вчиняє
інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій
суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності
вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи
до розгляду у строк, не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій
підготовки справи до розгляду.
Під час розгляду справи в
апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість
рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,
заявлених у суді першої інстанції, вивчає докази, які судом першої інстанції
були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було
неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої
інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений
доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено
неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Якщо поза увагою доводів
апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість
рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд
перевіряє справу в повному обсязі.
Суддя-доповідач доповідає зміст
рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких
повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і
досліджуватися докази.
Після доповіді судді-доповідача
пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги
подали обидві сторони,— першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші
особи, які беруть участь у справі.
Закінчивши з'ясування обставин і
перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у
справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в
якій вони давали пояснення.
На початку судового засідання суд
може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка
бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий час для
виступу.
Після закінчення дебатів суд
виходить до нарадчої кімнати.
У разі потреби під час розгляду
справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.
Апеляційний суд відкладає розгляд
справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо
якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням,
коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших осіб, які
беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду
справи, не перешкоджає розглядові справи.
В апеляційному суді позивач має
право відмовитися від позову, а сторони — укласти мирову угоду відповідно до
загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав
апеляційну скаргу.
За наслідками розгляду
апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
—
постановити
ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
—
скасувати
рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;
—
змінити
рішення;
—
постановити
ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у
справі або залишення заяви без розгляду;
—
постановити
ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і
направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками розгляду скарги на
ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:
—
постановити
ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;
—
скасувати
ухвалу і постановити нову ухвалу;
—
змінити
ухвалу;
—
скасувати
ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального
права.
Не може бути скасоване правильне
та справедливе по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Підставами для скасування рішення
суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
—
неповне
з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
—
недоведеність
обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
—
невідповідність
висновків суду обставинам справи;
—
порушення
або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права
вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон,
який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який
підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального
права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення
призвело до неправильного вирішення справи.
Рішення суду підлягає скасуванню
з направленням справи на новий розгляд, якщо:
—
справу
розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
—
рішення
ухвалено або підписано не тим суддею, який розглядав справу;
—
справу
розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не
повідомлених належним чином про час і місце судового засідання;
—
суд
вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
—
суд
розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням
додаткового рішення судом першої інстанції.
Висновки і мотиви, з яких
скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому
розгляді справи.
Розглянувши скаргу на ухвалу суду
першої інстанції, апеляційний суд:
—
відхиляє
скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено
ухвалу з дотриманням вимог закону;
—
змінює
або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання,
якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального
права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть
процесуальної дії чи підстави її застосування;
—
скасовує
ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо
останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Розглянувши справу, апеляційний
суд постановляє ухвалу у випадках:
—
відхилення
апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;
—
скасування
рішення з направленням справи на новий розгляд;
—
скасування
рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без
розгляду;
—
відхилення
апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;
—
зміни
ухвали суду першої інстанції;
—
скасування
ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.
Апеляційний суд ухвалює рішення у
випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Касаційною інстанцією у цивільних
справах є суд, визначений Законом України «Про судоустрій України».
Сторони та інші особи, які беруть
участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив
питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку
рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному
порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного
суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають
подальшому провадженню у справі.
Підставами касаційного оскарження
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм
процесуального права.
Касаційна скарга може бути подана
протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою)
апеляційного суду.
У разі пропущення двомісячного
строку, з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою
особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, але не більш як у межах
одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.
Касаційна скарга, подана після
закінчення строку на касаційне оскарження, повертається судом касаційної
інстанції особі, яка її подала, якщо ця особа не порушує питання про поновлення
цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено.
Питання про поновлення строку на
касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується ухвалою
суду касаційної інстанції.
У касаційній скарзі, що подається
у письмовій формі, має бути зазначено:
—
найменування
суду, до якого подається скарга;
—
ім'я
(найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або
місцезнаходження;
—
ім'я
(найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або
місцезнаходження;
—
рішення
(ухвала), що оскаржується;
—
у
чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи
порушення норм процесуального права;
—
клопотання
особи, яка подає скаргу;
—
перелік
письмових матеріалів, що додаються до скарги. Касаційна скарга підписується особою,
яка подає скаргу, або її представником.
До касаційної скарги, поданої
представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує
повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого
повноваження.
До касаційної скарги додаються
копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які
беруть участь у справі.
Касаційна скарга подається
безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається
в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня
надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної
скарги до розгляду касаційним судом. За наявності клопотання особи, яка подала
скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення
(ухвали).
У разі надходження касаційної
скарги, не оформленої відповідно до вимог, або у разі несплати суми судового
збору чи несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
позовна заява залишається без руху або повертається (ст. 121 Кодексу), про що
суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.
Одержавши касаційну скаргу, суд
касаційної інстанції у десятиденний строк з дня постановлення
ухвали про прийняття касаційної скарги витребує справу, надсилає копії
касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у
справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на
касаційну скаргу.
Особи, які беруть участь у
справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на
стороні якої вони виступали. До касаційної скарги також мають право приєднатися
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і
обов'язки.
Заява про приєднання до касаційної
скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної
скарги.
За подання заяви про приєднання
до касаційної скарги судовий збір не сплачується.
Якщо особа, яка приєдналася до
касаційної скарги, бажає взяти участь у розгляді її судом касаційної інстанції,
вона повинна зазначити про це у заяві про приєднання до касаційної скарги.
Особа, яка подала касаційну
скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку, наданого на
касаційне оскарження, а також відкликати її до початку розгляду справи у суді
касаційної інстанції, або відмовитися від неї до закінчення касаційного
провадження.
При відкликанні касаційної скарги
суддя, який готує справу до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє
ухвалу про повернення скарги.
У разі закриття касаційного
провадження, у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих
рішень, ухвал цією особою не допускається.
Після отримання справи
суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини,
необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про
склад осіб, які беруть участь у справі.
Попередній розгляд справи має
бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем.
У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про
проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового
рішення судом касаційної інстанції.
Суд касаційної інстанції відхиляє
касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення, або скасовує судове рішення за наявності підстав,
які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Суд касаційної інстанції
призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав для скасування
судового рішення та при наявності обставин, необхідних для ухвалення рішення.
Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду
дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду
постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
У касаційному порядку справа
розглядається колегією за правилами, встановленими для розгляду справи судом
першої інстанції.
Головуючий відкриває судове
засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого
суду розглядається.
Суддя-доповідач доповідає в
необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної
скарги.
Сторони та інші особи, які беруть
участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала
касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення
позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які
беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку
судового засідання.
У своїх поясненнях сторони та
інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які
стосуються підстав касаційного розгляду справи. Вислухавши пояснення осіб, які
беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.
У разі потреби під час розгляду
справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.
Незалежно від того, за касаційною
скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне
провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від
позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням
правил, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.
Під час розгляду справи в
касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність
застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи
процесуального права і не може встановити або (та) вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати
питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових
рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої
інстанції.
Суд не обмежений доводами
касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне
застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,
які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
За наслідками розгляду касаційної
скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:
—
постановити
ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
—
постановити
ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати на новий розгляд до
суду першої або апеляційної інстанції;
—
постановити
ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове
рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано апеляційним судом;
—
постановити
ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або
залишити заяву без розгляду;
—
скасувати
судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи
на новий розгляд.
За наслідками розгляду касаційної
скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
—
постановити
ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
—
скасувати
ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;
—
змінити
або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
—
скасувати
ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.
Суд касаційної інстанції відхиляє
касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне
по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Судове рішення підлягає
обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:
—
справу
розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
—
рішення
ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;
—
справу
розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі,
належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;
—
суд
вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
—
суд
розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений
ухваленням додаткового рішення.
Інші випадки порушення або
неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для
скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до
неправильного вирішення справи.
Якщо зазначене вище порушення
закону було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом
або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень,
справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих
порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний
розгляд.
Висновки і мотиви суду касаційної
інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи
апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Установивши, що апеляційним судом
скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції
скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове
рішення суду першої інстанції.