ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИПУСКУ ТА ОБІГУ КАЗНАЧЕЙСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ В УКРАЇНІ

ПОНЯТТЯ ТА ПОРЯДОК ВИПУСКУ КАЗНАЧЕЙСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

В економічно розвинених країнах світу значну роль у фінансуванні державних витрат, підтриманні ліквідності банківської системи, розвитку економіки в цілому відіграють державні цінні папери.

Традиційно з їх допомогою вирішуються наступні завдання:

·        фінансування поточного дефіциту бюджету, що виникає у зв'язку з можливими розривами між державними доходами і витратами;

·        погашення раніше випущених розміщених державних позик, потреба в емісії яких виникає і при бездефіцитності державного бюджету;

·        вирівнювання коливань при надходженні податкових платежів до бюджету (усунення касової незбалансованості бюджету);

·        забезпечення комерційних банків та інших кредитно-фінансових інститутів ліквідними та високоліквідними резервними активами;

·        фінансування цільових програм, капіталоємних проектів.

Країни—учасниці СНД, що в процесі розбудови своїх держав та набуття досвіду самостійного господарювання зіткнулися з проблемою дефіциту державних бюджетів, також вимушені були звернутися до практики використання державних цінних паперів, найбільш поширеними видами яких є облігації та казначейські зобов'язання.

Так, Російська Федерація, наприклад, перші казначейські зобов'язання випустила у серпні 1994 р. їх випуск здійснювався у бездокументарній формі у вигляді записів в уповноваженому депозитарії. Власниками цих цінних паперів могли бути не лише громадяни, але й юридичні особи Російської Федерації.

Однак, як з'ясувалося пізніше, казначейські зобов'язання Російської Федерації не відповідали стандартам МВФ, які висували до цінних паперів такі вимоги — ринкова дохідність та ринкові умови розміщення і обігу. І як результат, із січня 1996 року емісія казначейських зобов'язань була припинена. Замість казначейських зобов'язань з квітня 1996 року проводилась емісія нового виду державних цінних паперів — казначейських звільнень, основною метою яких було вирішення проблеми заборгованості суб'єктів Федерації бюджету.

Україна використання казначейських зобов'язань розпочала у 2002 році. З метою створення ефективно діючого ринку державних боргових зобов'язань, неінфляційного покриття дефіциту державного бюджету і фінансування пріоритетних програм розвитку галузей економіки Кабінетом Міністрів України було затверджено Програму розвитку ринку середньо- і довгострокових державних боргових зобов'язань на 2003—2005 роки (постанова від 01.03.2003 р. № 285).

Враховуючи надзвичайно важливу роль казначейських зобов'язань не лише у виконанні вищезазначених завдань, але й у справі повернення населенню втраченої довіри до держави та її цінних паперів, питання, пов'язані з їх випуском, розміщенням, обігом та погашенням, віднесеш до компетенції багатьох державних органів та установ різного рівня.

Так, Верховна Рада України відповідно до п. 4 ст. 85 Конституції України, Бюджетного кодексу України затверджує граничний розмір річного дефіциту державного бюджету України і державного боргу (внутрішнього і зовнішнього) на кінець наступного бюджетного періоду.

Крім цього, Верховною Радою України визначається правовий статус та порядок випуску і погашення казначейських зобов'язань. Зазначеним питанням присвячена й глава 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (далі — Закон).

Відповідно до ч.і ст.15 Закону казначейські зобов'язання — це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

В Україні здійснюється випуск таких видів казначейських зобов'язань: короткострокові — з терміном погашення до 1 року; середньострокові — термін погашення яких знаходиться в межах від 1 до 5 років; довгострокові — від 5 до 10 років.

У межах затвердженого Верховною Радою України розміру державного внутрішнього боргу України на відповідний рік Кабінетом Міністрів України приймається рішення про випуск довгострокових і середньострокових (пункти 3, 6 ст. 116 Конституції України, ч. 1 ст. 16 Закону), а Міністерством фінансів — про випуск короткострокових казначейських зобов'язань.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, Кабінет Міністрів постановою № 15 від 10 січня 2002 р. прийняв рішення про випуск середньострокових казначейських зобов'язань на пред'явника з терміном обігу 24 місяці вісьмома серіями на загальну суму 400 млн. грн. При цьому казначейські зобов'язання кожної наступної серії розмішуються лише після продажу попередньої.

На даний час здійснено випуск казначейських зобов'язань трьох серій з терміном випуску останньої 10 березня 2003 р.

Зазначені казначейські зобов'язання випускаються на пред'явника, без зазначення на них імені власника та без його реєстрації у будь-яких реєстрах чи переліках. Форма випуску зобов'язань — документарна. Бланки цінних паперів затверджені Міністерством фінансів наказами № 184 від 18.03.2002 p., № 368 від 28.05.2002 р. та виготовляються на замовлення Міністерства фінансів України Банкнотно-монетним двором Національного банку України.

Казначейські зобов'язання мають 8 купонів. Виплата виграшу за купонами здійснюється кожні 3 місяці, які становлять купонний період. На кожному купоні, крім його назви і номера, зазначається дата, з якої починається виплата виграшу за відповідний купонний період, розмір виграшу, а також серія і номер казначейського зобов'язання.

УМОВИ РОЗМІЩЕННЯ ТА ПОГАШЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Генеральним агентом розміщення, доставки, інкасації, обслуговування обігу, погашення та знищення казначейських зобов'язань є Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (надалі — Ощадбанк). Відповідно до угоди, укладеної між ним та Міністерством фінансів України, за виконання вищезазначених функцій генерального агента встановлена винагорода у розмірі одного відсотка номінальної вартості казначейських зобов'язань, за які надійшли кошти до державного бюджету. Крім цього, за доставку бланків казначейських зобов'язань на покриття витрат банку встановлена додаткова винагорода у розмірі 0,2 відсотка номінальної вартості зобов'язань, що підлягають розміщенню.

Казначейські зобов'язання, випущені відповідно до постанови КМУ від 15.01.2002 р. № 15, розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення. Цінні папери можуть бути придбані за гроші виключно у національній валюті України. При цьому форма оплати (готівкова або безготівкова) обирається за бажанням фізичної особи.

Під час виконання функцій генерального агента з розміщення казначейських зобов'язань Ощадбанк має право залучати до їх розміщення інших торговців цінними паперами, уклавши з ними відповідні угоди. Торговці, що здійснили операції з розміщення та погашення казначейських зобов'язань, відповідну інформацію регулярно надають до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за формою, встановленою інструктивним листом, що затверджений рішенням ДКЦПФР від 29.10.2002 р. № 328.

Казначейські зобов'язання розміщуються виключно за продажною вартістю, порядок визначення якої затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2003 р. № 588.

Поточна вартість казначейського зобов'язання кожен день, що передує виплаті виграшу за купоном, зростає на суму відсотка, що нараховується протягом дня. Після виплати купона, зважаючи на зменшення його поточної вартості на суму сплати за купоном, продажна вартість казначейського зобов'язання знижується і починає зростати до моменту сплати чергового купона.

З метою забезпечення однакового рівня дохідності, незалежно від часу придбання, для покупців казначейських зобов'язань продажна вартість зобов'язання повинна змінюватись у залежності від часу продажу казначейського зобов'язання. Зазначена зміна продажної вартості казначейського зобов'язання проходить кожні 15 днів та встановлюється на відповідний період Міністерством фінансів України за певною формулою.

Інформація про продажну вартість казначейських зобов'язань повинна знаходитися на видному місці у приміщенні, де здійснюється їх продаж. Під час продажу казначейських зобов'язань працівники установи, яка його здійснює, повинні повідомити покупця про продажну вартість цінних паперів, що продаються.

Розміщення казначейських зобов'язань припиняється за 3 робочі дні до настання терміну їх погашення та (або) дати купонної виплати.

У разі продажу казначейських зобов'язань Ощадбанк не пізніше, ніж протягом 3 днів після початку продажу, перераховує суми, отримані від продажу, на окремий рахунок Державного казначейства України.

Виплата виграшу за казначейськими зобов'язаннями здійснюється починаючи з другого дня, що настає після закінчення купонного періоду. Розмір виграшу за кожним купоном становить 2 грн. Виплата здійснюється за бажанням власника цінного паперу в готівковій або безготівковій формі шляхом зарахування відповідних грошових сум на рахунок, зазначений пред'явником казначейського зобов'язання.

Під час виплати виграшу за купонами на зворотному боці купона проставляється штамп або робиться напис кульковою ручкою "ОПЛАЧЕНО", який засвідчується підписом працівника, що здійснив операцію, із зазначенням дати оплати, і купон відрізається. Купони, відокремлені від казначейського зобов'язання, не дають права на отримання виграшу.

Після завершення купонного періоду казначейські зобов'язання продаються з відокремленими купонами, які відповідають купонним періодам, що минули. Останній купон від казначейського зобов'язання не відокремлюється.

Виплати виграшу та погашення казначейських зобов'язань здійснюються лише за умови, що справжність казначейських зобов'язань не викликає сумнівів, на них відсутні сліди підробки та збереглося більше ніж три четвертих розміру казначейського зобов'язання, а також зображення його серії та номера. Загальна зношеність, зношеність за лінією згинання, забрудненість, надірваність та інші пошкодження, що не впливають на встановлення справжності, не можуть бути причиною непогашення або невиплати виграшу за казначейським зобов'язанням. У разі виникнення сумнівів щодо справжності казначейське зобов'язання вилучається і надсилається на експертизу до Міністерства фінансів України.

Виплати виграшу та погашення казначейських зобов'язань припиняються через 1 календарний рік після дати погашення, зазначеної на казначейському зобов'язанні.

Втрачені або знищені власником казначейські зобов'язання не поновлюються.

Під час погашення казначейських зобов'язань на лицьовому боці у правому верхньому кутку ставиться штамп або робиться напис кульковою ручкою "ПОГАШЕНО", який засвідчується підписом працівника, що здійснив операцію, вказується дата погашення та вирізаються три перші літери із зазначенням словом номінальної вартості.

Установи, що здійснюють операції з продажу, виплати виграшу та погашення казначейських зобов'язань, плату за проведення цих операцій з фізичних осіб не справляють.

Більше того, з метою стимулювання інвестування населенням тимчасово вільних коштів у державні цінні папери, і казначейські зобов'язання зокрема, встановлено податкову пільгу, яка передбачає невключення до сукупного оподатковуваного доходу громадян та звільнення від оподаткування сум доходів, отриманих від розміщення коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України (п.п. 4.3.3 ст. 4 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб").

КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЯК РІЗНОВИД ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Беручи до уваги вищевикладене та існуючу в ученні про цінні папери класифікацію, яка полегшує засвоєння істотних властивостей тих чи інших цінних паперів, доцільно визначити місце казначейських зобов'язань, що випускаються в Україні, в згаданій класифікації. Так, казначейські зобов'язання:

=> за способом розміщення є такими, що розміщуються виключно серед фізичних осіб на добровільній основі;

=> за місцем розміщення — внутрішні;

=> за забезпеченістю боргового зобов'язання — беззаставні (забезпеченням слугує все майно держави);

=> за строком дії — довгострокові (строк погашення від 5 до 10 років), середньострокові (від 1 до 5 років); короткострокові (до 1 року);

=> за видом дохідності — процентні (виплата фінансового доходу здійснюється періодично рівними частками за раніше затвердженою ставкою);

=> за методом визначення розміру доходу — з твердим доходом;

=> за зобов'язанням позичальника (держави) дотримуватись строків погашення позики — без права дострокового погашення;

=> за способом фіксації прав — на пред'явника;

=> за формою випуску — документарні;

=> за способом обігу на вторинному ринку — ринкові (можуть вільно купуватися і продаватися).

Враховуючи важливість неухильного виконання приписів закону в сфері державних фінансів, за випуском та обігом казначейських зобов'язань здійснюється постійний контроль, функції якого покладено на:

- Рахункову палату України, яка відповідно до п. 2 ст. 110 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону "Про Рахункову палату" контролює утворення, обслуговування і погашення державного (внутрішнього і зовнішнього) боргу України;

- Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, яка відповідно до ст. 38 Закону "Про цінні папери і фондову біржу", п.п. 20 п. 4 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 25.09.2002 р. № 861/2002, здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів, крім приватизаційних.

Неухильне дотримання державою зобов'язань, взятих на себе при випуску цінних паперів цю розглядаються, є запорукою успішного їх розміщення серед населення, а значить і залучення до бюджету необхідних позикових коштів. Казначейські зобов'язання — це державні цінні папери, практика використання яких тільки починає складатися в нашій країні, а тому потребує постійного аналізу та удосконалення правового регулювання з боку державних органів.

Тетяна КАРНАУХ, начальник юридичного відділу Асоціації санаторно-курортних та туристичних закладів "Сана-Тур"

Юридичний вісник України № 29 (23 - 29 липня 2005 року)