У грудні 1994 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 320/94-ВР "Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів".
Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів — це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
До інформаційного фонду Державного реєстру включаються такі дані: індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам — платникам податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їх життя; загальні відомості про . фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів відповідно до цього Закону; інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.
З метою запровадження альтернативної форми обліку громадян України — платників податків та інших обов'язкових платежів, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, Верховна Рада України Законом України від 16.07.1999 р. № 1003-XIV внесла відповідні зміни до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів".
Раніше від платників податків надходили непоодинокі звернення до суду щодо вилучення ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів (ДРФО).
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Якщо судом прийняте позитивне рішення стосовно відмови громадянина від ідентифікаційного номера, воно виконується у встановленому порядку.
Зараз особа, яка відмовляється від наявного ідентифікаційного номера платника податків, може подати до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації заяву за формою № В2 згідно з Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів, який затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за № 1345/9944.
Крім заяви за ф. № В2, громадянин має надати відповідний комплект документів, а саме: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (свідоцтво про розірвання шлюбу), свідоцтво про зміну імені, копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера.
У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами орган державної податкової служби формує особову справу і у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає відповідну довідку за ф. № ВЗ або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки — 30 календарних днів.
Із зазначеною довідкою особа звертається до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації щодо внесення відмітки до паспорта.
Посадова особа органу внутрішніх справ на підставі відповідної довідки за умови дотримання вимог, визначених вищевказаним Порядком, та відсутності невідповідностей вносить до паспорта громадянина таку відмітку: "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера".
Після отримання в органі внутрішніх справ відмітки про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера і передачі до органу державної податкової служби відривного корінця до довідки за ф. N° ВЗ, що є свідченням наявності у паспорті такої відмітки, облік платників податків в органах державної податкової служби здійснюється за номером і серією їх паспорта, а ідентифікаційний номер з ДРФО вилучається.
Про це повинні роз'яснювати громадянам фахівці органів державної податкової служби під час видавання ними довідок за ф. № ВЗ.