П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації парламентських слухань
"Законодавче забезпечення сучасної економічної
політики в умовах конституційної реформи"
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 27, ст.368 )
Зважаючи на висновки та пропозиції учасників парламентських
слухань "Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в
умовах конституційної реформи", що відбулися 18 травня 2005 року,
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Законодавче
забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної
реформи" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що
додаються.
2. Кабінету Міністрів України під час розробки
загальнодержавних програм економічного і соціального розвитку
України та програм діяльності Кабінету Міністрів України, а також
при підготовці проектів законів про Державний бюджет України на
наступні роки, прийнятті нормативно-правових актів враховувати
рекомендації, зауваження та пропозиції, висловлені учасниками
парламентських слухань. Поінформувати Верховну Раду України у
другому півріччі 2005 року про стан реалізації Рекомендацій
парламентських слухань.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет
Верховної Ради України з питань економічної політики, управління
народним господарством, власності та інвестицій.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 21 червня 2005 року
N 2681-IV
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 21 червня 2005 року N 2681-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань
"Законодавче забезпечення сучасної економічної політики
в умовах конституційної реформи"
Учасники парламентських слухань, обговоривши тему
"Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах
конституційної реформи", відзначають, що основними умовами
реалізації стратегічних цілей є перехід економіки України на шлях
інноваційного розвитку, удосконалення стратегічного планування
шляхом надання конституційній реформі системного характеру,
формування законодавчо забезпеченої економічної політики,
зміцнення демократичних засад та громадських інститутів.
Конституційна реформа започаткувала процес входження України
до нового етапу суспільно-політичного розвитку, який вимагає від
органів державної влади реформування суспільних відносин,
вдосконалення правових засад формування та застосування державних
соціальних стандартів, спрямованих на реалізацію закріплених
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України основних
соціальних гарантій, які б відповідали вимогам часу.
З метою забезпечення системного підходу до формування
політики у всіх сферах життєдіяльності необхідне вдосконалення
законодавчого забезпечення функціонування органів державної влади,
зокрема в питаннях стратегічного планування економічного та
соціального розвитку. Нагальним завданням є вдосконалення
інструментів моніторингу, довгострокового та середньострокового
прогнозування, планування та інших засобів програмно-цільового
підходу до визначення економічної політики держави.
Враховуючи, що одним із системоутворюючих факторів сучасної
економічної політики, згідно з Конституцією України
( 254к/96-ВР ), мають стати визначені Верховною Радою України
засади внутрішньої та зовнішньої політики держави, учасники
парламентських слухань наголошують на необхідності прискорення
розроблення та прийняття відповідного законопроекту.
Виходячи з ключових завдань формування економічної політики,
спрямованих на забезпечення національних інтересів держави, та
враховуючи особливості конституційної реформи, учасники
парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:
1. Верховній Раді України:
1) у стислий термін завершити визначення та затвердження в
установленому порядку засад внутрішньої та зовнішньої політики
України;
2) в процесі проведення конституційної реформи передбачити:
а) створення системи державного прогнозування основних
макроекономічних показників на середньостроковий і довгостроковий
термін та системи державного регулювання соціально-економічного
розвитку;
б) законодавче закріплення системної взаємодії у діяльності
органів влади щодо реалізації державної соціально-економічної
політики;
3) забезпечити системне вдосконалення законодавства з питань
економічної політики держави, в тому числі підготувати та
розглянути:
а) нову редакцію Закону України "Про державне прогнозування
та розроблення програм економічного та соціального розвитку
України" ( 1602-14 );
б) концепцію Економічного кодексу України;
4) для активізації законотворчого процесу, спрямованого на
формування інноваційної економічної політики України, відповідно
до рекомендацій проведених парламентських слухань та визначених
завдань на цих напрямах створити робочу групу на базі Комітету
Верховної Ради України з питань економічної політики, управління
народним господарством, власності та інвестицій із залученням
учених і фахівців;
5) вдосконалити процедуру розробки законопроектів з
економічної тематики та структуру статистичної звітності щодо
виконання законодавчих актів, налагодити моніторинг впливу
законодавства на соціально-економічні процеси в державі;
6) уточнити повноваження Комітету Верховної Ради України з
питань економічної політики, управління народним господарством,
власності та інвестицій щодо участі цього Комітету в підготовці
законопроектів у сфері економічної політики, зокрема тих, які
розробляються з метою адаптації до законодавства ЄС та вимог СОТ.
2. Кабінету Міністрів України:
1) щорічно подавати до Верховної Ради України проект
Державної програми економічного і соціального розвитку України як
основи формування Державного бюджету України на наступний рік за
два місяці до терміну подання проекту Державного бюджету України;
2) до 1 вересня 2005 року розробити концепцію Державної
програми подолання бідності в Україні;
3) до 1 жовтня 2005 року розробити й подати на розгляд
Верховної Ради України Державну програму подолання бідності в
Україні;
4) до 1 вересня 2005 року подати на розгляд Верховної Ради
України пропозиції щодо пріоритетів удосконалення законодавства в
інтересах забезпечення переходу до інноваційної моделі розвитку
України та вирішення актуальних проблем економічної політики
держави;
5) при формуванні бюджетно-фінансової політики,
грошово-кредитної політики та політики обмінного (валютного) курсу
(у взаємодії з Національним банком України), податкової політики,
амортизаційної політики, політики у сфері страхування, політики
перетворення власності (приватизації), промислової політики (як
складової структурної економічної політики), політики в галузі
прав на інтелектуальну власність тощо керуватися системною
методологією, опираючись на методи програмно-цільового планування
та прогнозування, неухильно дотримуватися вимог посилення в
загальній економічній політиці держави інноваційної складової;
6) під час звітування про стан виконання Державної програми
економічного і соціального розвитку України та Програми діяльності
Кабінету Міністрів України інформувати Верховну Раду України про
хід реалізації щодо впровадження визначеної економічної політики;
7) разом з Національною академією наук України розробити
систему підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації, яка б
відповідала завданню активного використання Україною інноваційних
джерел економічного зростання та не суперечила загальносвітовим
нормам і підходам (в трьохмісячний термін підготувати проект
відповідного закону України).
3. Національному банку України:
1) при формуванні грошово-кредитної політики, політики
валютного курсу неухильно дотримуватися визначених цілей та вимог
загальної економічної політики держави;
2) неухильно дотримуватися положень вимог Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) щодо терміну щорічного надання проекту основ
грошово-кредитної політики Верховній Раді України.
4. Національній академії наук України:
1) забезпечити науковий супровід щодо розробки внутрішньої та
зовнішньої політики України, створення системи державного
стратегічного планування, формулювання основних положень
Економічного кодексу України;
2) здійснювати на постійній основі наукову експертизу
найважливіших державних програм соціально-економічного розвитку, а
також - через регіональні наукові центри - найважливіших
регіональних програм соціально-економічного розвитку.