Відновлення знецінених грошових заощаджень визначається Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (далі — Закон).
Оскільки обсяг зобов'язань держави стосовно повернення знецінених грошових заощаджень, страхових внесків та погашення цінних паперів надто великий, а фінансові ресурси держави обмежені, повернення громадянам належних їм коштів та погашення цінних паперів може здійснюватися лише поетапно, в межах фінансової спроможності держави як гаранта здійснення поступових виплат.
Отже, відповідно до ст. ст. 6 і 7 Закону, Кабінет Міністрів України щороку формує порядок здійснення компенсаційних виплат за знеціненими грошовими заощадженнями, договорами довгострокового страхування та погашення цінних паперів в межах асигнувань, передбачених державним бюджетом України на відповідний рік.
Слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 10 жовтня 2001 року встановлено, що положення ст. 7 Закону в частині виплати компенсацій в залежності від «віку вкладника» та «інших обставин» є неконституційними. Тому, починаючи з 2002 року, під час формування порядків здійснення компенсаційних виплат за знеціненими грошовими заощадженнями, договорами довгострокового страхування та погашення цінних паперів не можна застосовувати принцип пріоритетності однієї категорії вкладників над іншою.
У державному бюджеті України на 2005 рік на зазначені цілі передбачено 500 мільйонів гривень. Виходячи з бюджетних призначень поточного року, Кабінет Міністрів України 30 травня 2005 року прийняв постанову № 409 «Про виплату у 2005 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень і страхових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, і установи колишнього Укрдержстраху, та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року» (далі — Постанова). Згідно з Постановою, 98 мільйонів гривень із загальної суми асигнувань буде спрямовано на здійснення компенсаційних виплат вкладникам з числа тих, які не отримали протягом 2002—2004 років компенсацію грошових заощаджень у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше 50 гривень за одним рахунком кожного вкладника; 77 мільйонів гривень — спадкоємцям вкладників, померлих у 1997—2004 роках, які не отримали компенсацію втрачених грошових заощаджень протягом 1997 — 2004 років, в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше як 150 гривень; 225 мільйонів гривень — спадкоємцям вкладників померлих у 2005 році, в межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше як 500 гривень; 4 мільйони гривень — спадкоємцям застрахованих осіб або страхувальників, померлих у 1997—2004 роках, у межах залишку проіндексованого страхового внеску в розмірах державної допомоги на поховання, але не більш як 150 гривень; 90 мільйонів — на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року за видами товарів, що не були викуплені у попередні роки, а саме: мікрохвильові печі, холодильники «Мінськ», «Бірюса» та «Зіл», швейні машини «Зигзаг», пральні машини «Вятка», персональні побутові комп'ютери, телевізори кольорового зображення, мотоцикли з коляскою, відеомагнітофони та міні-трактори.
Положеннями Постанови викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року на придбання автомобіля не передбачено. Водночас за підсумками дев'яти місяців 2005 року, може бути здійснено перерозподіл коштів у межах залишків коштів на виплати та викуп відповідно до п. 2 Постанови.
Матеріал підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ
КОНСУЛЬТУЄ 37/2005