Угода
між Урядом України та Урядом Чеської
Республіки про повітряне сполучення
( Про зміни до Угоди додатково див.Угоду ( 994_743 )
від 01.12.2005 )
Дата підписання: 01.07.1997
Дата набуття чинності: 09.09.1998
Уряд України та Уряд Чеської Республіки (далі - "Договірні
Сторони"),
будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію
( 995_038 ), відкритої для підписання в Чикаго сьомого грудня 1944
року, та
бажаючи укласти Угоду з метою розвитку повітряного сполучення
між їх відповідними територіями та за їх межами,
погодились про таке:
Стаття 1
(Визначення)
У цій Угоді, якщо контекст не припускає інше:
(a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну
цивільну авіацію ( 995_038 ), відкриту для підписання в Чикаго 7
грудня 1944 року і містить будь-який Додаток ( 995_655 ),
прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, та будь-яку
поправку до Додатків або Конвенції згідно з її Статтями 90 та 94 у
тій мірі, в якій ці Додатки та поправки прийняті обома Договірними
Сторонами;
(b) термін "авіаційні власті" щодо України означає Державний
департамент авіаційного транспорту України, а щодо Чеської
Республіки - Міністерство транспорту та зв'язку, або в обох
випадках будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати
функції, що в цей час виконуються згаданими властями;
(c) термін "призначене авіапідприємство" означає кожне
авіапідприємство, яке одна Договірна Сторона призначила, письмово
повідомивши іншу Договірну Сторону, та яке згідно зі Статтею 3
цієї Угоди отримало дозвіл на експлуатацію договірних ліній по
маршрутах, встановлених відповідно до пункту (1) Статті 2 цієї
Угоди;
(d) терміни "територія", "повітряне сполучення", "міжнародне
повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з
некомерційними цілями" мають значення відповідно до Статей 2 та 96
Конвенції ( 995_038 );
(e) терміни "договірна лінія" та "встановлений маршрут"
означають регулярне міжнародне повітряне сполучення відповідно до
Статті 2 цієї Угоди та маршрут, вказаний у Додатку до цієї Угоди
для перевезень пасажирів, багажу та вантажу, включаючи пошту,
окремо або комбіновано;
(f) термін "ємність" щодо договірних ліній означає ємність
повітряного судна, яке використовується на цих лініях, помножену
на частоту польотів, виконаних цим судном за певний період по
маршруту або частині маршруту; щодо повітряного судна означає
комерційне завантаження цього повітряного судна на маршруті або
частині маршруту;
(g) термін "тариф" означає ціни чи збори, які сплачуються за
перевезення пасажирів, багажу та вантажу (за винятком винагороди
та умов стосовно перевезення пошти), та умови, згідно з якими ці
ціни та збори застосовуються, включаючи комісійні, які сплачуються
при перевезенні за агентські послуги, збори й умови стосовно
будь-якого додаткового обслуговування під час цього перевезення,
яке пропонується авіапідприємствами, а також включає будь-які
суттєві пільги, що надаються у зв'язку з перевезенням;
(h) термін "Додаток" означає Додаток до цієї Угоди або
Додаток, до якого внесені зміни відповідно до положень Статті 21
цієї Угоди. Додаток становить невід'ємну частину цієї Угоди, і всі
посилання на Угоду будуть включати посилання на Додаток, якщо не
погоджено інше.
Стаття 2
(Надання прав)
(1) Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні
права, зазначені в цій Угоді, з метою встановлення та здійснення
міжнародних повітряних сполучень призначеним авіапідприємством чи
авіапідприємствами по маршрутах, вказаних у Додатку.
(2) Згідно з положеннями цієї Угоди призначене
авіапідприємство чи авіапідприємства кожної Договірної Сторони під
час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах будуть
користуватися такими правами:
(a) здійснювати політ без посадки через територію іншої
Договірної Сторони;
(b) здійснювати зупинки з некомерційними цілями на території
іншої Договірної Сторони;
(c) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони
в пунктах, вказаних у Додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на
борт та зняття пасажирів, багажу, вантажу та пошти міжнародного
сполучення, що перевозяться на територію першої Договірної Сторони
та з неї.
(3) Авіапідприємства кожної Договірної Сторони, які не є
призначеними згідно зі Статтею 3 цієї Угоди, будуть також
користуватися правами, зазначеними в пункті (2) (a) і (b) цієї
Статті.
(4) Зазначене в пункті (2) цієї Статті не буде розглядатися
як право призначених авіапідприємств (a) кожної Договірної Сторони
приймати на борт пасажирів, багаж, вантаж та пошту для перевезення
за винагороду чи за наймом між пунктами на території іншої
Договірної Сторони.
Стаття 3
(Призначення та дозвіл на виконання польотів)
(1) Кожна Договірна Сторона матиме право призначити
авіапідприємство чи авіапідприємства з метою експлуатації для цієї
Договірної Сторони договірних ліній по встановленому маршруту, а
також відкликати призначення будь-якого авіапідприємства чи
замінити іншим авіапідприємством раніше призначене
авіапідприємство. Таке призначення буде здійснюватися шляхом
письмового повідомлення між авіаційними властями обох Договірних
Сторін.
(2) Авіаційні власті, які отримали повідомлення про
призначення, з дотриманням положень пунктів (3) і (4) цієї Статті
без затримки нададуть призначеному авіапідприємству іншої
Договірної Сторони необхідні дозволи на виконання польотів.
(3) Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть
зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною
Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови,
передбачені законами та правилами, які звичайно та обгрунтовано
застосовуються згаданими властями при здійсненні міжнародних
повітряних сполучень згідно з положеннями Конвенції.
(4) Кожна Договірна Сторона матиме право відмовитися прийняти
призначення авіапідприємства та відмовити в наданні дозволу на
виконання польотів, зазначеного в пункті (2) цієї Статті, або
встановити такі умови, які може вважати необхідними при
користуванні правами, вказаними в Статті (2) цієї Угоди, у
будь-якому випадку, коли Договірна Сторона не має доказів того, що
переважне володіння цим авіапідприємством та фактичний контроль
над ним належать іншій Договірній Стороні або її громадянам.
(5) Коли авіапідприємство призначене та отримало дозвіл
згідно з цією Статтею, воно може експлуатувати договірні лінії, на
які воно призначене, за умови, що тарифи і розклади, встановлені
відповідно до положень Статей 14 та 16 цієї Угоди, введені в дію
на цих лініях.
Стаття 4
(Скасування або призупинення дозволу на виконання польотів)
(1) Авіаційні власті кожної Договірної Сторони матимуть право
скасувати дозвіл на виконання польотів або призупинити
користування призначеним авіапідприємством іншої Договірної
Сторони правами, вказаними в Статті 2 цієї Угоди, чи встановити
такі тимчасові або постійні умови, які вони можуть вважати
необхідними при користуванні цими правами, якщо призначене
авіапідприємство:
(a) не може довести, що переважне володіння та фактичний
контроль належать Договірній Стороні, яка призначила це
авіапідприємство, чи її громадянам; або
(b) не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка
надає ці права, чи порушило їх; або
(c) здійснює експлуатацію договірних ліній з порушенням умов,
передбачених цією Угодою.
(2) Якщо негайні заходи не є необхідними для запобігання
подальшому порушенню зазначених вище законів та правил, права,
наведені в пункті (1) цієї Статті, будуть використовуватися лише
після консультацій з авіаційними властями іншої Договірної
Сторони. Якщо інше не погоджено авіаційними властями, такі
консультації розпочнуться протягом шістдесяти (60) днів з дати
одержання запиту.
Стаття 5
(Застосування законів, правил та процедур)
(1) Закони, правила і процедури однієї Договірної Сторони
щодо допуску на її територію, польоту в її межах або виходу з неї
повітряного судна її призначеного авіапідприємства, яке зайняте у
міжнародній аеронавігації, або експлуатації і навігації такого
повітряного судна під час його перебування в межах її території,
будуть застосовуватися до повітряних суден призначеного
авіапідприємства іншої Договірної Сторони, і будуть додержуватися
такими повітряними суднами при вході на територію цієї Договірної
Сторони чи виході з неї або під час перебування в її межах.
(2) Закони, правила та процедури однієї Договірної Сторони
щодо допуску на її територію, перебування в її межах, транзиту
через неї або відправлення з неї пасажирів, екіпажів, вантажу,
багажу, включаючи пошту, зокрема, закони, правила та процедури
щодо в'їзду, виїзду, імміграції та еміграції, паспортів, митниці,
валюти, а також заходів щодо охорони здоров'я чи санітарних
заходів, будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажу, вантажу,
багажу та пошти, які перевозяться повітряними суднами призначеного
авіапідприємства іншої Договірної Сторони, при в'їзді на територію
згаданої Договірної Сторони чи виїзді з неї або під час
перебування в її межах.
(3) При застосуванні своїх митних, імміграційних, карантинних
та подібних правил жодна Договірна Сторона не надасть переваги
своєму власному чи будь-якому іншому авіапідприємству в порівнянні
з авіапідприємством іншої Договірної Сторони, яке здійснює подібні
міжнародні повітряні сполучення.
Стаття 6
(Контроль документів, необхідних при перевезенні,
та недопущені особи)
(1) На запит будь-якої Договірної Сторони інша Договірна
Сторона дозволить іншим авіапідприємствам, які користуються
комерційними правами повітряних перевезень в обох країнах, вживати
заходів для забезпечення перевезень лише пасажирів з документами,
які вимагаються для в'їзду до держави, котра подає запит, або
транзиту через неї.
(2) Будь-яка Договірна Сторона прийме для перевірки особу,
повернену з її пункту призначення після визнання її недопущеною,
якщо ця особа раніше перебувала на її території перед посадкою на
борт, виключаючи випадок прямого транзиту. Договірна Сторона не
буде повертати таку особу в країну, де вона раніше була визнана
недопущеною.
(3) Якщо особа, котра була визнана недопущеною, загубила або
має пошкоджені документи, необхідні при перевезенні, Договірна
Сторона прийме замість них документ, що посвідчує про обставини
посадки на борт та прибуття, який виданий відповідними державними
властями Договірної Сторони, де особа була визнана недопущеною.
(4) Ці положення не будуть припускати перешкоджання
відповідним властям здійснювати подальшу перевірку повернутої
недопущеної особи для визначення її можливого перебування в
державі або підготувати її трансфер, переміщення чи депортацію в
державу, громадянином якої вона є, або де іншим чином можливе її
перебування.
Стаття 7
(Авіаційна безпека)
(1) Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями з міжнародного
права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне
зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів
незаконного втручання складає невід'ємну частину цієї Угоди.
(2) Не обмежуючи загальну застосовність своїх прав та
зобов'язань з міжнародного права, Договірні Сторони будуть діяти,
зокрема, відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі
інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден ( 995_244 ),
підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з
незаконним захопленням повітряних суден ( 995_167 ), підписаної в
Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними
актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації ( 995_165 ),
підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу
з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують
міжнародну цивільну авіацію ( 995_269 ), підписаного в Монреалі 24
лютого 1988 року, та будь-якої іншої багатосторонньої угоди, що
регулює питання авіаційної безпеки, учасниками якої є обидві
Договірні Сторони.
(3) Договірні Сторони будуть подавати на прохання усю
необхідну допомогу одна одній для запобігання актам незаконного
захоплення цивільних повітряних суден та іншим протиправним діям,
спрямованим проти безпеки цих повітряних суден, їх пасажирів та
екіпажів, аеропортів та аеронавігаційних засобів, та будь-якій
іншій загрозі безпеці цивільної авіації.
(4) Договірні Сторони у своїх відносинах будуть діяти
відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених
Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як
Додатки до Конвенції ( 995_655 ), у тій мірі, у якій такі
положення з безпеки застосовні до Договірних Сторін; вони будуть
вимагати, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих ними,
або експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються чи мають
основне місце діяльності на їх території, та експлуатанти
аеропортів на їх території діяли згідно з такими положеннями з
авіаційної безпеки.
(5) Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що від таких
експлуатантів повітряних суден може вимагатися додержання
зазначених у пункті (4) положень з авіаційної безпеки, котрі
передбачені іншою Договірною Стороною щодо входу на територію
іншої Договірної Сторони, перебування в її межах або відправлення
з неї.
(6) Кожна Договірна Сторона забезпечить вживання необхідних
заходів в межах її території для захисту повітряних суден та
огляду пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу та бортових
запасів перед та під час посадки чи навантаження.
(7) Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розгляне
будь-який запит іншої Договірної Сторони щодо вживання спеціальних
заходів безпеки у випадку конкретної загрози.
(8) У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним
захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних
дій, спрямованих проти безпеки повітряних суден, їх пасажирів та
екіпажів, аеропортів та аеронавігаційних засобів, Договірні
Сторони подаватимуть допомогу одна одній шляхом полегшення зв'язку
та вживання інших відповідних заходів, спрямованих на швидке та
безпечне усунення таких дій чи загрози дій.
(9) Якщо Договірна Сторона має обгрунтовані підстави вважати,
що інша Договірна Сторона відступила від додержання положень з
авіаційної безпеки цієї Статті, авіаційні власті цієї Договірної
Сторони можуть запитати негайних консультацій з авіаційними
властями іншої Договірної Сторони. Неспроможність досягнення
задовільної згоди протягом одного (1) місяця з дати цього запиту
або наявна загроза безпеці цивільної авіації створить підстави для
застосування Статті 4 цієї Угоди.
Стаття 8
(Розслідування авіаційної події)
(1) Кожна Договірна Сторона бере на себе зобов'язання сприяти
та подавати допомогу повітряному судну іншої Договірної Сторони та
його пасажирам і екіпажу у випадку катастрофи або інциденту на її
території. Така допомога повинна подаватися будь-якою з Договірних
Сторін таким же чином і в тому обсязі, як та, що надається своєму
власному повітряному судну, пасажирам та екіпажу.
(2) У випадку катастрофи, інциденту, вимушеної посадки,
пошкодження чи зруйнування, що трапилися з повітряним судном
однієї Договірної Сторони, інша Договірна Сторона буде:
(a) діяти відповідно до положень Додатка 13 Конвенції
( 995_655 );
(b) подавати всю можливу допомогу вказаному повітряному
судну;
(c) негайно вживати всіх можливих заходів, щоб допомогти
екіпажу і пасажирам, які потерпіли під час події;
(d) негайно інформувати іншу Договірну Сторону про подію;
(e) вживати необхідних заходів для охорони пошти, багажу та
вантажу, які перевозилися на борту повітряного судна;
(f) зберігати всі уламки, що уціліли, та записи
приладу-самописця зруйнованого повітряного судна, а також
документацію, яка знаходиться на борту повітряного судна, та всю
допоміжну документацію щодо польоту.
(3) Договірна Сторона, на території якої трапилася авіаційна
подія, вживе необхідних заходів для розслідування обставин та
причин події та на прохання іншої Договірної Сторони дозволить
представникам іншої Договірної Сторони вільний в'їзд на свою
територію, щоб бути присутніми як спостерігачі під час
розслідування події.
(4) Договірна Сторона після проведення розслідування
повідомить його результати іншій Договірній Стороні, а також перша
Договірна Сторона на прохання виготовить копії остаточного звіту
розслідування. До цього звіту повинні додаватися всі основні
документи і дані, які необхідні згідно з Конвенцією ( 995_038 ),
законами та правилами щодо міжнародних польотів у межах території
Договірної Сторони, яка проводить розслідування.
Стаття 9
(Визнання посвідчень та свідоцтв)
(1) Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про
кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією
з Договірних Сторін, та строк дії яких не вичерпаний, будуть
визнані дійсними іншою Договірною Стороною з метою експлуатації
договірних ліній за умови, що вимоги, згідно з якими такі
посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними,
дорівнюють мінімальним стандартам, які встановлюються згідно з
Конвенцією ( 995_038 ), або перевищують їх.
(2) Кожна Договірна Сторона, однак, при польотах над своєю
власною територією залишає за собою право відмовити у визнанні
чинними посвідчень про кваліфікацію і свідоцтв, виданих її власним
громадянам іншою Договірною Стороною або іншою державою.
Стаття 10
(Мита та інші податки)
(1) Кожна Договірна Сторона на основі взаємності звільнить
призначене авіапідприємство іншої Договірної Сторони у повному
можливому обсязі згідно з її державним законодавством від
імпортних обмежень, сплати мит, акцизних податків, зборів за огляд
та інших державних мит та зборів щодо повітряного судна, палива,
мастильних масел, споживчих технічних запасів, запасних частин,
включаючи двигуни, комплектного бортового обладнання, бортових
запасів і продуктів харчування (включаючи алкогольні і
безалкогольні напої, тютюнові вироби та інші продукти, призначені
для продажу пасажирам в обмежених кількостях під час рейсу) та
іншого майна, призначеного виключно для використання у зв'язку з
експлуатацією чи обслуговуванням повітряного судна призначеного
авіапідприємства цієї Договірної Сторони, яке експлуатує договірні
лінії, а також щодо друкованих бланків квитків, авіавантажних
накладних, інших друкованих матеріалів, які мають емблему
компанії, нанесену на них, та звичайних рекламних матеріалів, які
розповсюджуються безкоштовно цим призначеним авіапідприємством.
(2) Звільнення, що надаються цією Статтею, будуть
застосовуватися до зазначеного в пункті (1) цієї Статті майна,
яке:
(a) ввозиться на територію однієї Договірної Сторони
призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони чи за його
дорученням;
(b) залишається на борту повітряного судна призначеного
авіапідприємства однієї Договірної Сторони після прибуття на
територію іншої Договірної Сторони та до відправлення з неї; та
(c) приймається на борт повітряного судна призначеного
авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території іншої
Договірної Сторони і призначається для використання під час
експлуатації договірних ліній; незалежно від того,
використовується чи споживається це майно частково або повністю у
межах території Договірної Сторони, яка надає таке звільнення, чи
ні, за умови, що таке майно не відчужується на території згаданої
Договірної Сторони.
(3) Комплектне бортове обладнання, а також матеріали, запаси,
які звичайно знаходяться на борту повітряного судна призначеного
авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони, можуть
вивантажуватися на території іншої Договірної Сторони тільки за
згодою митних властей цієї території. У такому випадку вони можуть
розміщуватися під наглядом згаданих властей доти, доки вони не
будуть вивезені у зворотному напрямку або не отримають іншого
призначення відповідно до митних правил.
(4) Звільнення, передбачені в пункті (1) щодо споживчих
технічних матеріалів, запасних частин, включаючи двигуни,
комплектного бортового обладнання, будуть також застосовуватися,
якщо авіапідприємство однієї Договірної Сторони уклало угоду про
їх надання або передачу на території іншої Договірної Сторони з
іншим авіапідприємством, яке також користується такими
звільненнями іншої Договірної Сторони.
Стаття 11
(Користування аеропортами та авіаційними засобами)
(1) Збори, які стягуються на території однієї Договірної
Сторони з призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони
за користування аеропортами, аеронавігаційними та іншими засобами,
не будуть вище тих, що стягуються з будь-якого іншого повітряного
судна такого ж класу, яке здійснює подібні міжнародні повітряні
сполучення.
(2) Жодна Договірна Сторона при користуванні аеропортами,
повітряними трасами, послугами управління повітряним рухом та
пов'язаними з цим засобами під її контролем не надасть переваги
своєму власному або будь-якому іншому авіапідприємству в
порівнянні з авіапідприємством іншої Договірної Сторони, яке
здійснює подібні міжнародні повітряні сполучення.
Стаття 12
(Прямий транзит)
Пасажири прямого транзиту через територію будь-якої
Договірної Сторони, які не залишають відведеної для такої мети
зони аеропорту, будуть підлягати лише спрощеному контролю, за
винятком положень з безпеки, згаданих у Статті 7 цієї Угоди, та
запобігання перевезенню наркотиків та психотропних речовин. Багаж
та вантаж прямого транзиту будуть звільнятися від сплати мит та
інших податків.
Стаття 13
(Продаж та переказ коштів)
(1) При наявності належного дозволу, що передбачається
відповідними національними законами й правилами, й на основі
взаємності призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони
буде вільно продавати свої авіатранспортні послуги на території
іншої Договірної Сторони безпосередньо або, на свій розсуд, через
агентів, а будь-яка особа буде вільно купувати таке перевезення в
місцевій або будь-якій вільно конвертованій валюті, здійснення
продажу в якій дозволяється чинними на цій території правилами
валютного обміну.
(2) Призначені авіапідприємства Договірних Сторін матимуть
право конвертувати та переказувати у вільно конвертованій валюті
на свою територію суми перевищення доходів, отриманих на території
іншої Договірної Сторони, над місцевими видатками. Конвертація та
переказ будуть дозволятися без затримки за звичайним курсом
обміну, що застосовується при таких операціях в день переказу, та
не будуть підлягати застосуванню будь-яких зборів, за винятком
зборів за обслуговування, що стягуються банками при таких
операціях.
Стаття 14
(Тарифи)
(1) Тарифи на будь-якій договірній лінії будуть
встановлюватися на розумних рівнях з урахуванням усіх відповідних
факторів, включаючи собівартість експлуатації, характеристики
авіалінії (такі, як показники швидкості та комфорту) та тарифи,
які встановлені іншими авіапідприємствами. Договірні Сторони
будуть вважати неприйнятними тарифи, що є необгрунтовано
дискримінаційними, надмірно завищеними або обмеженими в
застосуванні внаслідок зловживання переважною позицією, або штучно
заниженими із-за прямих чи непрямих субсидій чи підтримки, або
хижацькими. Ці тарифи будуть встановлюватися відповідно до
нижченаведених положень цієї Статті.
(2) Тарифи, зазначені в пункті (1) цієї Статті, повинні, по
можливості, бути погоджені між відповідними призначеними
авіапідприємствами по кожному з встановлених маршрутів шляхом
проведення консультації з іншими авіапідприємствами, які
експлуатують цей маршрут або його частину. Погоджені таким чином
тарифи будуть підлягати затвердженню авіаційних властей Договірних
Сторін.
(3) Погоджені таким чином тарифи повинні подаватися
авіаційним властям Договірних Сторін на затвердження не менш ніж
за шістдесят (60) днів до пропонованої дати їх введення за
винятком особливих випадків, коли згадані власті згодні скоротити
цей період.
(4) Затвердження тарифів може здійснюватися прискорено; або,
якщо жодні з авіаційних властей не висловлять незгоди протягом
тридцяти (30) днів від дати подання відповідно до пункту (3) цієї
Статті, тарифи будуть вважатися затвердженими. У випадку
скорочення періоду для подання, передбаченого в пункті (3),
авіаційні власті можуть домовитись, що період, протягом якого
будь-яка незгода може бути висловлена, буде відповідно скороченим.
(5) Якщо призначені авіапідприємства не можуть погодитися
щодо будь-якого з цих тарифів, або якщо з будь-якої іншої причини
тариф не може бути погоджений відповідно до положень пункту (2)
цієї Статті, авіаційні власті Договірних Сторін будуть намагатися
встановити тариф за взаємною згодою.
(6) Якщо авіаційні власті не можуть погодитися щодо
затвердження будь-якого тарифу, поданого їм згідно з пунктом (2)
цієї Статті, або щодо встановлення будь-якого тарифу згідно з
пунктом (3) цієї Статті, спір буде врегульовуватися відповідно до
положень Статті 22 цієї Угоди.
(7) Встановлені тарифи будуть залишатися в дії доти, доки не
будуть встановлені нові тарифи відповідно до положень цієї Статті.
(8) Жоден тариф не буде введено в дію, якщо авіаційні власті
будь-якої Договірної Сторони не затвердять його.
Стаття 15
(Ємність)
(1) Ємність, що надається на договірних лініях призначеними
авіапідприємствами, повинна бути затверджена авіаційними властями
обох Договірних Сторін на основі принципу справедливої та рівної
можливості для призначених авіапідприємств обох Договірних Сторін.
(2) Під час експлуатації договірних ліній призначені
авіапідприємства кожної Договірної Сторони повинні брати до уваги
інтереси призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони, щоб
не зашкодити перевезенням, які останні здійснюють за цими ж
маршрутами або їх частиною.
(3) Договірні лінії, які експлуатуються призначеними
авіапідприємствами Договірних Сторін, будуть відповідати
суспільним потребам у перевезеннях по встановлених маршрутах, та
кожне призначене авіапідприємство матиме своєю головною метою
надання такої ємності, яка при розумному коефіцієнті завантаження
повітряного судна відповідала б існуючим та обгрунтовано
очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між
територіями обох Договірних Сторін.
(4) Що стосується пунктів в третіх країнах, договірні лінії
будуть експлуатуватися відповідно до загальних принципів, що
ємність повинна залежати від:
(a) потреб у перевезеннях до території Договірної Сторони,
яка призначила авіапідприємство, та з неї;
(b) потреб у перевезеннях зони, через яку проходять договірні
лінії; та
(c) потреб у транзитних перевезеннях.
Стаття 16
(Розклади)
(1) Авіапідприємство, призначене однією Договірною Стороною,
повинно подавати авіаційним властям іншої Договірної Сторони на
затвердження не менш ніж за сорок п'ять (45) днів розклад своїх
рейсів, що вводяться, із зазначенням частоти, типу повітряного
судна, часу, розміщення та кількості місць, що пропонуються для
пасажирів, та строку дії розкладу.
(2) Якщо призначене авіапідприємство бажає виконувати
додаткові рейси понад ті, що вказані у розкладах, воно повинно
погодити такі рейси з призначеним авіапідприємством іншої
Договірної Сторони. У випадку, коли призначені авіапідприємства не
можуть досягти згоди, питання буде вирішуватися авіаційними
властями Договірної Сторони, куди здійснюється додатковий рейс.
(3) Будь-які наступні зміни щодо затверджених розкладів
призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, за
винятком зміни типу повітряного судна внаслідок експлуатаційних
причин, повинні подаватися для затвердження авіаційним властям
іншої Договірної Сторони.
Стаття 17
(Представництво авіапідприємства)
(1) Призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони
на основі взаємності буде дозволено вводити на територію іншої
Договірної Сторони та утримувати на ній свого представника і
комерційний, технічний та інший персонал спеціалістів,
обгрунтовано необхідний для експлуатації договірних ліній.
(2) Представник та штатний персонал повинні дотримуватися
законів та правил, чинних на території іншої Договірної Сторони,
та діяти відповідно до таких законів і правил. Представнику та
персоналу будуть надаватися дозволи на роботу після подання заяви
незалежно від ситуації на ринку праці та його розвитку.
(3) Згідно з чинними на відповідній території законами та
правилами призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін
буде дозволено засновувати на території іншої Договірної Сторони
офіс чи офіси з метою сприяння повітряним перевезенням та продажу
авіаційних перевезень.
(4) Кожна Договірна Сторона на основі взаємності та з
мінімальною затримкою надасть необхідний дозвіл на
працевлаштування, візи та інші подібні документи представнику,
згаданому в пунктах (1) і (2) цієї Статті, з метою полегшення його
діяльності.
Стаття 18
(Наземне обслуговування)
(1) На основі взаємності кожна Договірна Сторона надає
кожному призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони
право вибрати на конкурентній основі на території іншої Договірної
Сторони для забезпечення наземного обслуговування, цілком або
частково, будь-якого агента, котрому компетентними властями іншої
Договірної Сторони дозволено надавати такі послуги.
(2) Додатково до пункту (1) цієї Статті кожне призначене
авіапідприємство може здійснювати своє власне наземне
обслуговування щодо проведення реєстрації пасажирів. Використання
цього права буде залежати від обмежень, що диктуються вимогами
безпеки та охорони аеропорту, і не буде включати здійснення
наземного обслуговування в зоні відправлення. Коли з причин
забезпечення безпеки та охорони аеропорту здійснення власного
наземного обслуговування, зазначеного у цьому пункті, буде
неможливим, таке наземне обслуговування буде надаватися без
переваги або дискримінації в порівнянні з будь-яким
авіапідприємством, зайнятим у подібних міжнародних повітряних
сполученнях.
Стаття 19
(Надання інформації)
Авіаційні власті кожної Договірної Сторони будуть надавати
або зобов'яжуть своє призначене авіапідприємство надавати
авіаційним властям іншої Договірної Сторони на запит періодичні
статистичні дані чи іншу подібну інформацію щодо обсягу
перевезень, здійснених призначеним авіапідприємством по маршрутах,
вказаних у цій Угоді, що може бути обгрунтовано необхідним з метою
перегляду умов експлуатації договірних ліній.
Стаття 20
(Консультації)
(1) Діючи в дусі тісного співробітництва, авіаційні власті
Договірних Сторін час від часу будуть проводити консультації, які
відбуватимуться шляхом переговорів чи листування, для забезпечення
тісного співробітництва з усіх питань щодо застосування цієї
Угоди.
(2) Будь-яка Договірна Сторона може в будь-який час запитати
проведення консультацій з будь-якої проблеми, пов'язаної з цією
Угодою. Такі консультації повинні розпочатися протягом шістдесяти
(60) днів з дати отримання іншою Договірною Стороною запиту, якщо
тільки Договірними Сторонами не погоджено інше.
Стаття 21
(Поправки)
(1) Якщо будь-яка з Договірних Сторін вважає за потрібне
внести поправки до будь-якого положення цієї Угоди відповідно до
пункту (2) Статті 20, така поправка, якщо вона погоджена
Договірними Сторонами, набуде чинності після підтвердження цього
обміном дипломатичними нотами.
(2) Зміни Додатка до цієї Угоди можуть бути погоджені
безпосередньо між авіаційними властями Договірних Сторін. Вони
будуть тимчасово застосовуватися з дати, коли вони погоджені
згаданими властями, і набудуть чинності після їх підтвердження
обміном дипломатичними нотами.
(3) У випадку, коли набуває чинності загальна багатостороння
конвенція щодо міжнародного повітряного транспорту, яка впливає на
відносини між Договірними Сторонами, ця Угода буде змінена таким
чином, щоб відповідати положенням такої багатосторонньої конвенції
у тій мірі, у якій такі положення прийняті обома Договірними
Сторонами.
Стаття 22
(Врегулювання спорів)
Будь-який спір щодо тлумачення чи застосування цієї Угоди або
її Додатка буде врегульовуватися шляхом безпосередніх переговорів
між авіаційними властями Договірних Сторін. Якщо авіаційні власті
не можуть досягти згоди, спір буде врегульовуватися по
дипломатичних каналах.
Стаття 23
(Реєстрація в ICAO)
Ця Угода та будь-які наступні поправки до неї будуть
зареєстровані в Міжнародній організації цивільної авіації.
Стаття 24
(Втрата чинності)
(1) Ця Угода укладається на невизначений строк.
(2) Будь-яка Договірна Сторона може в будь-який час надіслати
по дипломатичних каналах іншій Договірній Стороні повідомлення про
своє рішення припинити чинність цієї Угоди. Таке повідомлення буде
одночасно надіслано до Міжнародної організації цивільної авіації.
У такому випадку ця Угода втратить чинність через дванадцять (12)
місяців з дати одержання повідомлення іншою Договірною Стороною,
якщо тільки повідомлення про втрату чинності не відкликано за
згодою між Договірними Сторонами до закінчення цього періоду. Якщо
відсутнє підтвердження про одержання іншою Договірною Стороною
повідомлення, воно буде вважатися одержаним через чотирнадцять
(14) днів після отримання повідомлення Генеральним секретарем
Міжнародної організації цивільної авіації.
Стаття 25
(Набуття чинності)
(1) Ця Угода набуде чинності, як тільки кожна Договірна
Сторона письмово повідомить іншій Договірній Стороні, що
конституційні формальності, які вимагаються в їх відповідній
країні для ухвалення цієї Угоди, виконані. Ця Угода набуде
чинності з дати отримання останнього з цих письмових повідомлень.
(2) З набуттям чинності ця Угода замінить Угоду між Урядом
Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Чехословацької
Соціалістичної Республіки про повітряне сполучення, підписану в
Москві 22 листопада 1966 року, у частині, що стосується діяльності
на території України і Чеської Республіки.
На підтвердження чого особи, що нижче підписалися, будучи
належним чином уповноваженими на це своїми відповідними Урядами,
підписали цю Угоду та засвідчили це своїми печатками.
Вчинено в Києві 1 липня 1997 року у двох примірниках
українською, чеською та англійською мовами. Усі тексти є рівно
автентичні. У разі спору англійському тексту буде надана перевага.
За Уряд За Уряд
України Чеської Республіки
(підпис) (підпис)
ДОДАТОК
Розділ I
Маршрути, які експлуатуються призначеним авіапідприємством чи
авіапідприємствами України:
маршрут 1 Київ - Прага
Розділ II
Маршрути, які експлуатуються призначеним авіапідприємством чи
авіапідприємствами Чеської Республіки:
маршрут 1 Київ - Прага
Примітки:
1. Маршрути можуть експлуатуватися в будь-якому напрямку.
2. Призначене авіапідприємство може на будь-якому або всіх
рейсах опускати будь-який з вищезазначених пунктів за умови, що
договірні лінії по цих маршрутах починаються в пункті на території
Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство.
3. Будь-які проміжні пункти та пункти за межами можуть
обслуговуватись призначеним авіапідприємством(ами) кожної
Договірної Сторони без використання комерційних прав "п'ятої
свободи повітря". Можливе користування комерційними правами
"п'ятої свободи повітря" може бути погоджене авіаційними властями
Договірних Сторін.
4. Що стосується пункту (1) Статті 3, кожною Договірною
Стороною на кожний маршрут буде здійснюватися не більш одного
призначення авіапідприємства.