На яких умовах і в якому розмірі надається допомога для організації безробітними підприємницької діяльності?
Відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі — Закон) допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.
Порядок надання одноразової допомоги для організації безробітним «підприємницької діяльності визначений у Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307 (далі — Порядок).
Для розгляду питань щодо отримання допомоги безробітний подає до центру зайнятості такі документи:
— заяву про надання допомоги;
— бізнес-план.
Рішення про одноразову виплату допомоги По безробіттю приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Це рішення приймається протягом 10 календарних днів з дня подання всіх необхідних документів для її призначення. '
Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, а в разі створення юридичної особи—суб'єкта підприємницької діяльності — також копії установчих документів.
Відповідно до пп. 7.2 Порядку одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у розмірі річної суми допомога по безробіттю, визначеної конкретному безробітному. Така допомога в цьому випадку не підлягає коригуванню у зв'язку із зміною розміру середньої заробітної плати, що склалася в галузях національної економіки відповідної області, протягом періоду, за який допомога по безробіттю була виплачена.
Згідно зі ст. 23 Закону розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) безробітного, визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, залежно від страхового стажу.
до 2 років — 50 відсотків;
від 2 до 6 років — 55 відсотків;
від 6 до 10 років — 60 відсотків;
понад 10 років — 70 відсотків.
Відповідно до ст. 21 Закону страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем. До страхового стажу прирівнюється трудовий . стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом (тобто до 1 січня 2001 року).